ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/19275/16 Судді першої інстанції: Огурцов О.П., Арсірій Р.О. Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Сорочка Є.О.

Федотова І.В.

при секретарі Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Публічного акціонерного товариства «Київметробуд», Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» на постанову Окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участю третіх осіб: Публічного акціонерного товариства «Київметробуд», Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про визнання протиправним та скасування сертифікату,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА _1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: ПАТ «Київметробуд» та ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» про визнання протиправним та скасування сертифікату від 01 липня 2016 року № 165161831211.

Постановою Окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року адміністративний позов задоволено.

На вказане судове рішення відповідачем та третіми особами подано апеляційні скарги. Скаржники просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Апелянти вказують на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він заміни.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року призначено будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: Чи відповідають збудовані секції І та ІІ будинку, будівельна адреса: місто Київ, вул. Коперніка, 7 (поштова адреса: АДРЕСА_2), нормативно-технічній та проектній документації на будівництво об`єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил України? Доручено проведення експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська,6). Вказаною ухвалою зобов`язано ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» надати для експертного дослідження всю проектну документацію на будівлі І та ІІ секції. На час проведення судової експертизи зупинено провадження в адміністративній справі № 826/19275/16 до отримання результатів експертизи.

До Шостого апеляційного адміністративного суду 27 травня 2019 року за вх. № 9680 надійшов висновок експертів за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 25 квітня 2019 року № 10728/17-44/11962/18-44/11963/18-44.

Ухвалою від 03 червня 2019 року справу прийнято до провадження даного суду та поновлено апеляційне провадження у справі № 826/19275/16.

З досліджених судовою колегією матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є співвласником двоповерхового будинку АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 23 січня 1976 року.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України 29 червня 2016 року отримала подану ПАТ «Київметробуд» заяву про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачу сертифіката «Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-побутового призначення, підземним паркінгом та для благоустрою і влаштування майданчика для відпочинку по АДРЕСА_2 I черга будівництва - житлова частина секції № 1; творчі майстерні - 1 пусковий комплекс; вбудовані нежитлові приміщення - 2 пусковий комплекс; трансформаторна підстанція, II черга будівництва; житлова частина секції № 2 - 1 пусковий комплекс, вбудовані нежитлові приміщення - 2 пусковий комплекс, III черга будівництва - паркінг 1 та 2 секції».

До заяви було подано акт готовності об`єктів до експлуатації, який підписаний без зауважень замовником, генеральним підрядником, субпідрядними організаціями та відповідальною особою проектувальника - головного архітектора (інженера) проекту.

При цьому, відповідно до п. 7 зазначеного акту, на об`єкті виконані згідно з державними будівельними нормами, стандартами та правилами всі роботи, передбачені проектною документацією.

У зв`язку з отриманням документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката, Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала ПАТ «Київметробуд» сертифікат від 01 липня 2016 року серії ІУ № 165161831211, яким засвідчено відповідність закінченого будівництво об`єкта «Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-побутового призначення, підземним паркінгом та для благоустрою і влаштування майданчика для відпочинку по вул. Коперника, 7 Шевченківському районі міста Києва. І черга будівництва - житлова частина секції № 1; творчі майстерні - 1 пусковий комплекс; вбудовані нежитлові приміщення - 2 пусковий комплекс; трансформаторна підстанція, II черга будівництва; житлова частина секції № 2 - 1 пусковий компрес, вбудовані нежитлові приміщення - 2 пусковий комплекс, III черга - паркінг 1 та 2 секції» проектній документації та підтвердженого його готовність до експлуатації.

На переконання позивача двоповерховий будинок по АДРЕСА_2 занесено до переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини. тому останній вважає, що для видачі відповідачем сертифікату серії ІУ № 165161831211 від 01 липня 2016 року замовник будівельних робіт зобов`язаний був подати погодження проектної документації з органом охорони культурної спадщини.

Вказані обставини обумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що житловий будинок, частина якого належить позивачу на праві приватної власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , є щойно виявленим об`єктом культурної спадщини архітектури та містобудування відповідно до наказу Головного управління охорони культурної спадщини, а відтак охороняється відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини». У зв`язку з чим суд першої інстанції зазначив, що для отримання сертифікату готовності об`єкту до експлуатації, який знаходиться на суміжній земельній ділянці, заявником не подано погодження проектної документації з органом охорони культурної спадщини, що виключає можливість видачі замовнику відповідного сертифікату.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ (далі - Закон № 3038-VІ), в редакції, чинній станом на момент видачі сертифікату від 01 липня 2016 року № 165161831211.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону № 3038-VІ прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Форма акта готовності об`єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України. Акт готовності об`єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об`єкт застрахований).

Орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі необхідності під час розгляду питань, пов`язаних з видачею сертифіката, може звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків. Неподання таких висновків у визначений органом державного архітектурно-будівельного контролю строк не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі (ч. 3 ст. 39 Закону № 3038-VІ).

Відповідно до ч. 4 ст. 39 Закону № 3038-VІ прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката (ч. 5 ст. 39 Закону № 3038-VІ).

Нормами ч. 7 ст. 39 Закону № 3038-VІ передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю відмовляє у видачі сертифіката з таких підстав:

1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката;

2) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

3) невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відмова у видачі сертифіката надається замовникові у строк, передбачений для його видачі.

Рішення про відмову у видачі сертифіката може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі сертифіката), або оскаржено до суду.

На час виникнення спірних правовідносин діяли норми Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, в редакції від 21 жовтня 2015 року (далі - Порядок № 461).

Відповідно до п. 3 Порядку № 461 прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Згідно з п. 24 Порядку № 461 для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката за формою, наведеною у додатку 8 до цього Порядку, до якої додається акт готовності об`єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку.

Відповідно до п. 25 Порядку № 461 орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об`єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах чинного законодавства щодо з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами яких складається довідка за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку. Під час розгляду питання прийняття в експлуатацію об`єктів IV та V категорії складності орган державного архітектурно-будівельного контролю має право оглядати об`єкт із здійсненням фото- та відеофіксації, відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати проектну та виконавчу документацію, визначені будівельними нормами, державними стандартами і правилами, отримувати матеріали, відомості, довідки, пояснення з питань, що виникають під час огляду об`єкта, та залучати у разі потреби установи, організації, державні органи (їх консультативно-дорадчі органи).

В свою чергу нормами п. 27 Порядку № 461 визначено, що підставою для відмови у видачі сертифіката є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; невідповідність об`єкта проектній документації та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі щодо доступності для маломобільних груп населення.

З матеріалів справи вбачається, що Інспекція державно-будівельного контролю у місті Києві відповідно до Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (в редакції, чинній станом на момент видачі дозволу) видала замовнику - ПАТ «Київметробуд» дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_2 від 26 липня 2012 року № КВ 11512127277.

Правомірність видачі вказаного вище дозволу була предметом судового розгляду по справі № 826/9118/14 за позовом виконуючого обов`язки прокурора Шевченківського району міста Києва до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, за участю третіх осіб: АТ «Холдингова компанія «Київміськбуд», Всеукраїнської громадської організації «Академія культурної спадщини Українського козацтва», Головного управління охорони культурної спадщини, ПАТ «Київметробуд» про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2014 року у справі № 826/9118/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року у задоволенні адміністративного позову виконуючого обов`язки прокурора Шевченківського району міста Києва до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, за участю третіх осіб: АТ «Холдингова компанія «Київміськбуд», Всеукраїнської громадської організації «Академія культурної спадщини Українського козацтва», Головного управління охорони культурної спадщини, ПАТ «Київметробуд» про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити дії - відмовлено.

Відповідно, дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_2 від 26 липня 2012 року № КВ 11512127277 є чинним.

Як вже зазначалось раніше та не заперечувалось учасниками справи під час судового засідання суду апеляційної інстанції ПАТ «Київметробуд» подало Державній архітектурно-будівельній інспекції України пакет документів, необхідних для видачі сертифіката, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкту проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, а саме: замовником було надано заяву та акт готовності об`єкта до експлуатації.

З матеріалів справи також вбачається, що посадовими особами Державної архітектурно-будівельної інспекції України здійснено огляд об`єкта будівництва по АДРЕСА_2 та встановлено, що на зазначеному об`єкті будівництва виконано всі передбачені проектною документацією роботи, створено безпечні умови для роботи виробничого персоналу і перебування людей відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, про що складено відповідну довідку.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи, який складено Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз від 25 квітня 2019 року № 10728/17-44/11962/18-44/11963/18-44, на виконання вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року, вбачається, що: «Збудовані секції I та II будинку, будівельна адреса: АДРЕСА_2, відповідають проектній документації (в обсязі наданому для дослідження) та вимогам нормативних документів, чинним в галузі будівництва, станом на момент складання проектної документації».

Отже, зазначеним вище висновком судової експертизи спростовуються висновки рішення суду першої інстанції про невідповідність об`єкта закінченого будівництва проектній документації, будівельним нормам, державним стандартам і правилам.

Стосовно ж доводів позивача та висновків суду першої інстанції про відсутність в матеріалах наданих для отримання сертифікату історико-містобудівного обґрунтування та рекомендацій архітектурно-містобудівної ради з питань планування та використання території у межах історичного ареалу і зон охорони пам`яток на виконання ст. 20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У 2004 році Всеукраїнським науково-методичним та дослідницько-інформаційним центром архітектурної спадщини Державного комітету України з будівництва та архітектури було розроблено Історико-містобудівне обґрунтування, яке погоджено Головним управлінням культури, мистецтв та охорони культурної спадщини.

З висновків зазначеного обґрунтування вбачається, що при визначенні поверховості об`єкта проектування необхідно врахувати, що в цьому композиційно відповідальному місці обсяг нової споруди повинен виконувати роль композиційного акценту, який підкреслює важливий вузол розпланованої структури міста. Також потрібно зазначити, що у зв`язку з незначною збереженістю історичної забудови в районі вул. Коперника, Кравченка та Бердичівської, архітектурне обличчя формує тут сучасна багатоповерхова забудова до 25 поверхів.

Також, коригування житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул АДРЕСА_3 погоджено (номер погодження № 656) з Державною службою з питань національної культурної спадщини.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що роботи на щойно виявлених об`єктах культурної спадщини здійснюються за наявності письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації. З метою захисту об`єктів археології, у тому числі тих, що можуть бути виявлені, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбачених Земельним кодексом України, погоджується органами охорони культурної спадщини.

З наведених правових норм вбачається, що законодавством чітко передбачена процедура, коли роботи проводяться саме на об`єкті культурної спадщини.

Однак, варто звернути увагу на те, що відповідно до даних, які встановлено у висновку експертів від 25 квітня 2019 року № 10728/17-44/11962/18-44/11963/18-44 вбачається, що для дослідження на відповідність нормативно-технічній та проектній документації на будівництво об`єкту та вимогам будівельних норм, була надано проектну документацію на об`єкт будівництва I та II секції будинку, будівельна адреса: АДРЕСА_2

Під час дослідження наданих для проведення експертизи матеріалів було встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 наявний багатоквартирний житловий будинок, який складається з трьох секцій.

Також у описовій частині даного висновку (абз. 9 арк. 47 висновку) зазначено, що відстань від крайньої точки секції II секції до двоповерхового житлового будинку (співвласником якого є позивач) становить близько 15 м, що відповідає вимогам п. 3.13 ДБН [3].

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до наказу Головного управління охорони культурної спадщини від 10 червня 2011 року № 10/34-11 будинок по АДРЕСА_2 , тобто будинок одним із співвласників якого є позивач, занесений до переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини.

Разом з тим, об`єкт будівництва I та II секції будинку, будівельна адреса: АДРЕСА_2 , та двохповерховий будинок по АДРЕСА_2 , є різними об`єктами, що територіально віддалені один від одного.

З огляду на зазначені вище обставини вбачається, що роботи на щойно виявленому об`єкті культурної спадщини, а саме двохповерховому будинку по АДРЕСА_2 не проводяться.

В свою чергу, об`єкт будівництва I та II секції будинку, будівельна адреса: АДРЕСА_2, не відноситься до об`єктів культурної спадщини.

У зв`язку з цим колегія суддів вважає обґрунтованими доводи скаржників про відсутність обов`язку замовника отримати погодження документації з відповідним органом культурної спадщини.

Вказані вище обставини в сукупності свідчать про те, що відповідачем - Державною архітектурно-будівельною інспекцією України отримано від ПАТ «Київметробуд» всі необхідні для прийняття рішення про видачу сертифіката документи, у зв`язку з чим колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування сертифікату від 01 липня 2016 року серії ІУ № 165161831211.

Враховуючи, що доводи апеляційних скарг повністю спростовують висновки суду першої інстанції, які містяться у постанові Окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року, колегія суддів вважає за необхідне скасувати зазначене судове рішення, як таке, що прийняте при неповному з`ясуванні обставин, які мають значення для вирішення справи та здійснене з неправильним застосуванням норм матеріального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 1 п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи, що під час розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість вимог поданих до суду апеляційних скарг, колегія суддів також вважає за необхідне у відповідності до вимог ст. 139 КАС України здійснити розподіл судових витрат.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).

Згідно з ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» у порядку встановленому ч. 7 ст. 139 КАС України подано до суду заяву від 17 липня 2019 року про розподіл судових витрат в тому числі й витрат з оплати судової експертизи у розмірі 41664 грн 00 коп. Для підтвердження сплати таких витрат апелянтом подано до суду належним чином засвідчену копію платіжного доручення від 03 липня 2019 року № 636.

Крім того, клопотання про стягнення з позивача судового збору містились також у апеляційних скаргах.

Згідно з положеннями ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

У пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній станом на час звернення учасників справи до суду з апеляційними скаргами) встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у грудні 2016 року звернувся до суду з адміністративним позовом немайнового характеру про визнання протиправним та скасування сертифікату від 01 липня 2016 року № 165161831211.

Положеннями пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на час звернення до суду з даним позовом, за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру передбачено сплату судового збору у розмірі 0,4 мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01 січня відповідного року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» мінімальна заробітна плата на 2016 рік встановлена у розмірі 1378 грн 00 коп.

Таким чином, при поданні апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року кожен із апелянтів зобов`язаний був сплатити та сплатив судовий збір у розмірі 606 грн 32 коп (1378 грн 00 коп. * 0,4 * 1,1 (110 %)), який підлягає стягненню з позивача на користь кожного із апелянтів.

При цьому, колегія суддів враховує, що під час звернення до суду першої інстанції ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 551 грн 21 коп., що відповідає розміру ставки судового збору, визначеної у відповідності до вимог пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на час звернення до суду з даним позовом (1378 грн 00 коп. * 0,4).

Водночас, до матеріалів адміністративного позову не надавались документи, що свідчать про наявність у позивача визначених Законом України «Про судовий збір» пільг щодо сплати судового збору.

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з позивача на користь ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» також витрати з оплати судової експертизи у розмірі 41664 грн 00 коп.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» та Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду від 13 березня 2017 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участю третіх осіб: Публічного акціонерного товариства «Київметробуд», Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про визнання протиправним та скасування сертифікату від 01 липня 2016 року № 165161831211 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_7 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Радянським РУ ГУ МВС України в м. Києві 05 червня 2001 року) на користь Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (адреса: вул. Суворова, 4/6, м. Київ, ідентифікаційний код 23527052) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 606 (шістсот шість) грн 32 (тридцять дві) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_7 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Радянським РУ ГУ МВС України в м. Києві 05 червня 2001 року) на користь Державної архітектурно-будівельної інспекції України (адреса: бульв. Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 37471912) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 606 (шістсот шість) грн 32 (тридцять дві) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_7 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Радянським РУ ГУ МВС України в м. Києві 05 червня 2001 року) на користь Публічного акціонерного товариства «Київметробуд» (адреса: вул. Прорізна, 8, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 01387432) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 606 (шістсот шість) грн 32 (тридцять дві) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_7 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Радянським РУ ГУ МВС України в м. Києві 05 червня 2001 року) на користь Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (адреса: вул. Суворова, 4/6, м. Київ, ідентифікаційний код 23527052) витрати з оплати судової експертизи у розмірі 41664 (сорок одна тисяча шістсот шістдесят чотири) грн 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Літвіна

Судді Є.О. Сорочко

І.В. Федотов

Повний текст постанови виготовлено 12 серпня 2019 року.