ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
08 серпня 2019 року
м. Дніпро
справа № 280/2290/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Шальєвої В.А., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.2019 року в адміністративній справі №280/2290/19 (головуючий суддя у 1 інстанції Семененко М.О., повний текст ухвали складено 17.05.2019 року) за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про скасування постанови,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА _1 звернувся до суду з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, в якому просив скасувати постанову Головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Ілюшкіної А.Є. від 05.11.2018 року про накладення штрафу (в тому числі постанову про виправлення помилки у процесуальному документі від 05.11.2018 року).
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 , подану представником – адвокатом Поповою Оленою Володимирівною, повернуто позивачеві на підставі п.3 ч.4 ст.169 КАС України, оскільки адвокатом до позову не надано оригіналу ордеру на підтвердження його повноважень.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, згідно з якою просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що до позову на підтвердження повноважень адвоката позивача було долучено копію ордеру, яка була завірена адвокатом, а відтак у суду першої інстанції були відсутні підстави для повернення позову на підставі п.3 ч.4 ст.169 КАС України.
Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 4 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
За правилами частини 8 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді (частина п`ята статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною 6 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
За частинами першою, третьою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Положення наведених норм процесуального права дають підстави для висновку, що повноваження адвоката як представника сторони мають бути підтверджені оригіналом ордера або довіреністю (оригіналом) цієї сторони, що посвідчує такі повноваження, або її копією, засвідченою у визначеному законом порядку, зокрема, особою, яка має повноваження на засвідчення копії довіреності.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 20 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат має право, зокрема, посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів.
Таким чином, процесуальним законом встановлено форму документів на підтвердження повноважень особи, зокрема, адвоката як представника - оригінал довіреності, ордеру або ж копії цих документів, затверджених належним чином.
Відповідно до пунктів 4, 5, 14, 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції повертаючи адміністративний позов лише на підставі того, що до позову долучено копію ордеру, а не оригінал, унеможливив доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи, оскільки судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не зазначено зауважень щодо змісту ордеру або відсутності документів, які б ставили під сумнів повноваження адвоката та у разі необхідності суд міг встановити строк для надання оригіналу ордеру.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 320, 321, 325 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.2019 року в адміністративній справі №280/2290/19 за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про скасування постанови - задовольнити.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 17.05.2019 року в адміністративній справі №280/2290/19 - скасувати та справу направити для продовження розгляду до Запорізького окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 08.08.2019 року.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва
суддя Н.І. Малиш
