ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про повернення зустрічного позову
24.07.2019
Справа № 910/6312/19
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В. розглянувши
зустрічну позовну заяву Обслуговуючого кооперативу "Гаражний Кооператив Автолюбителів "Дніпровський"
до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"
про визнання договору укладеним
у справі № 910/6312/19
за позовом Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"
до Обслуговуючого кооперативу "Гаражний Кооператив Автолюбителів "Дніпровський"
про стягнення 248 203,81 грн,
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Гаражний Кооператив Автолюбителів "Дніпровський" (далі - відповідач) про стягнення 248 203,81 грн, з яких 233 136,60 грн сума основного боргу, 12 938,67 грн пені, 1 327,32 грн інфляційних втрат та 801,22 грн 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором ДНП-2017-12/100 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 15.12.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
28.05.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/6312/19, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 03.07.2019.
19.07.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва Обслуговуючим кооперативом "Гаражний Кооператив Автолюбителів "Дніпровський" подано зустрічну позовну заяву, в якій відповідач просить суд визнати укладеним Договір про внесення змін до Договору ДНП-2017-12/100 від 15.12.2017, шляхом викладення пункту 3.1 в новій редакції відповідно до норм чинного законодавства України, зокрема: «плата ОК ГКА "Дніпровський" на користь КП "Київтранспарксервіс" становить 0,98 (нуль гривень 98 копійок) за одне місце для платного паркування транспортних засобів на добу, в тому числі:
1) вартість послуги без ПДВ та збору за місця для паркування транспортних засобів - 0,82 (0 грн 82 коп.);
2) ПДВ - 0,16 (0 грн 16 коп.);
3) збір за місця для паркування транспортних засобів - 0,00 (нуль гривень 00 копійок)».
Крім того, у зазначеній вище зустрічній позовній заяві заявник просить суд поновити строк на подання зустрічного позову, у зв`язку із тим, що ним, в межах строку на подання відзиву, а саме 14.06.2019, на адресу позивача було надіслано оферту до Договору про внесення змін, зокрема, до Договору ДНП-2017-12/100 від 15.12.2017, шляхом викладення п. 3.1 вказаного правочину в новій редакції. Відповідь на оферту отримано відповідачем 03.07.2019, відповідно зустрічний позов подано останнім у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання відповіді на оферту, якою відмовлено в її акцептуванні.
Відповідно до частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Пунктом 1 частини 1 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Ухвалою про відкриття провадження у справі від 03.06.2019 відповідачу був встановлений строк для подання відзиву - протягом 15-ти днів з дня вручення даної ухвали.
Частиною 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно з ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
З матеріалів справи вбачається, що Обслуговуючим кооперативом "Гаражний Кооператив Автолюбителів "Дніпровський" було отримано ухвалу про відкриття провадження у справі 06.06.2019, про що свідчать підписи уповноваженого представника відповідача у рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень.
За таких обставин, враховуючи приписи чинного процесуального закону, останнім днем для подання зустрічної позовної заяви було 21.06.2019, натомість відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом 19.07.2019.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 922/765/15.
Суд розглянув доводи відповідача на підтвердження поважності причин пропуску на звернення до суду із зустрічним позовом та зазначає наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому, слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України», від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням викладеного, за висновком суду, відповідач був не позбавлений свого права пред`явити зустрічний позов у встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк.
Доводи відповідача про те, що зустрічний позов подано в п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання відповіді на оферту, суд відхиляє як необґрунтовані з огляду на те, що, за приписами названих вище норм чинного процесуального закону відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву, тоді як відзив подається у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
При цьому, як вказує відповідач у зустрічній позовній заяві, відповідь на оферту отримано ним 03.07.2019, проте відповідачем жодним чином необґрунтовано причин пропуску строку на звернення до суду із зустрічним позовом, починаючи з 04.07.2019.
Поряд з цим, суд зазначає про те, що згідно з ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Натомість, відповідач, вказуючи на те, що у строк для подання відзиву, а саме 14.06.2019 ним на адресу позивача було надіслано оферту до Договору про внесення змін, зокрема, до Договору ДНП-2017-12/100 від 15.12.2017, з відповідною заявою про продовження строку на подання зустрічного позову до його закінчення до суду не звертався.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 та п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Печенізький та інші проти України» від 08 листопада 2018 року Європейський суд вказав, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Крім цього, кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі із апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу.
«…національні суди, розглянувши подані у справах заявників апеляційні скарги та не здійснивши спроб дізнатись, чи були вони вручені заявникам або чи були заявники повідомлені про апеляційні скарги будь-яким іншим чином, позбавили їх можливості надати зауваження щодо поданих у їхніх справах апеляційних скарг та не виконали свого зобов`язання щодо дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції принципу рівності сторін. Отже, було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.».
Принцип змагальності (ст. 13 Господарського процесуального кодексу України) та принцип рівності сторін (ст. 7 Господарського процесуального кодексу України), які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 914/2668/17 від 4 квітня 2019.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що наведені відповідачем обставини не є об`єктивними причинами, які унеможливили звернення відповідача до суду з цим позовом в межах визначеного чинним процесуальним законом строку та повністю залежали від волевиявлення самого заявника зустрічного позову, натомість прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом матиме наслідком порушення вище наведених основоположних принципів господарського судочинства.
При цьому, суд враховує, що відповідач не позбавлений можливості реалізувати своє право на судовий захист шляхом подачі позову в загальному порядку.
Відповідно до ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.
З огляду на викладене, оскільки відповідач подав зустрічний позов поза межами визначеного процесуальним законом строку, за відсутності правових підстав для поновлення такого строку, суд дійшов висновку повернути зустрічну позовну заяву заявнику.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 113, 119, 165, 178, 180, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви Обслуговуючого кооперативу "Гаражний Кооператив Автолюбителів "Дніпровський" про поновлення строку для подання зустрічного позову відмовити.
2. Зустрічну позовну заяву Обслуговуючого кооперативу "Гаражний Кооператив Автолюбителів "Дніпровський" до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" про визнання договору укладеним повернути заявнику.
Додаток : зустрічна позовна заява без номеру та дати, з додатками, поштовий конверт, всього на 25 арк.
Суддя О.В. Нечай
