КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 липня 2019 року № 320/2178/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить:
- зобов`язати відповідача включити до стажу державної служби ОСОБА_1 період проходження військової служби з 29.11.1971 року по 19.12.1973 року та період, коли він працював на посаді інспектора митної служби з 16.11.1981 року по 25.10.1983 року;
- зобов`язати відповідача з урахуванням стажу державної служби провести перерахунок надбавки за вислугу років за весь період тобто з 20.08.2015 р . та виплатити невиплачену надбавку;
- визнати неправомірною відмову Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з грошового утримання працюючого судді місцевого суду у розмірі 90 відсотків. встановленого станом на 04.12.2018 та станом на 01.01.2019;
- зобов`язати Білоцерківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести з 04.12.2018 р. по 31.12.2018 року перерахунок щомісячного довічного грошового утриманні судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 90 відсотків грошового утриманні судді місцевого суду, враховуючи, що 90 відсотків грошового утримання судді місцевого суду, що становить 38116 грн., без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, а також його виплату . - зобов`язати Білоцерківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести з 01.01.2019 р. перерахунок щомісячного довічного грошового утриманні судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 90 відсотків грошового утриманні судді місцевого суду, враховуючи, що 90 відсотків грошового утриманні судді місцевого суду, що становить 44087 грн., без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, а також його виплату.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що визначаючи розмір довічного утримання судді у відставці позивача, відповідачем протиправно не враховано до стажу державної служби період військової служби з 29.11.1971 по 19.12.1973 та період перебування на посаді інспектора митної служби з 16.11.1981 по 25.10.1983. Також вказав, що проводячи перерахунок грошового утримання ОСОБА_1 у зв`язку із підвищенням оплати праці працюючих суддів, Білоцерківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області безпідставно здійснило такий перерахунок з 01.01.2019, а не з 04.12.2019, як цього передбачає чинне законодавство України.
Відповідач з адміністративним позовом не погодився, мотивуючи свою позицію зазначив, що згідно останнього протоколу про перерахунок пенсії позивача, розмір його пенсії становить 44143,89 грн та обчислений у відповідності до вимог чинного законодавства.
Ухвалою суду від 21.05.2019 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Як убачається з матеріалів справи, а саме трудової книжки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року його було обрано на посаду народного судді Білоцерківського міського народного суду (а.с. 20).
Також, з 29.11.1971 по 19.12.1973 позивач служив в Радянській армії, а з 16.11.1981 по 25.10.1983 займав посаду інспектора митної служби.
З 18 серпня 2015 року на підставі постанови Верховної Ради України №636-УШ від 16.07.2015 «Про звільнення суддів», позивача звільнено з посади судді, у зв`язку з поданням заяви про відставку.
У відповідності до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, стаж роботи позивача станом на 18.08.2015 становив 30 років 2 місяці 26 днів (а.с. 7).
Судом встановлено, що 20.08.2015 ОСОБА_1 подав до Управління Пенсійного фонду документи про встановлення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
У відповідності до змісту позовної заяви, на час звернення позивача до суду, йому виплачується щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді , що становить 26430,00 грн та доплата за вислугу років у розмірі 15858,00 грн.
Позивач вважає, що розраховуючи стаж його державної служби, відповідачем протиправно не враховано періоди військової служби та роботу інспектором митної служби, а також переконаний, що розрахунки 01.01.2019 та 01.02.2019 не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, у зв`язку із чим, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Щодо позовних вимог про проведення перерахунку щомісячного довідного грошового утримання судді у відставці з 04.12.2018 по 31.12.2018, суд зазначає наступне.
04 грудня 2018 року Конституційним Судом прийнято Рішення №11-р/2018, згідно якого визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини третьої статті 133 Закону України від 07.07.2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України від 12.02.2015 року №192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд»). Це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: «Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 01.01.2011 - 6 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2012 - 8 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2013 - 10 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2014 - 12 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2015 - 15 мінімальних заробітних плат».
Також, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини десятої статті 133 Закону України від 07.07.2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України від 12.02.2015 року №192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд»), згідно якого «суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу», для цілей застосування окремих положень Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» зі змінами.
У частині 3 резолютивної частини рішення також вказано, що положення частин 3 та 10 статті 133 Закону України від 07.07.2010 року №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України від 12.02.2015 року №192-VІII «Про забезпечення права на справедливий суд»), які визнані неконституційними пунктами 1, 2 резолютивної частини цього Рішення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Конституційний суд України у даному рішенні відновив права на отримання посадового окладу у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з 01.01.2015 року, а також зазначив, що положення частини третьої статті 133 Закону №2453 (у редакції Закону №192) звужує зміст та обсяг гарантій незалежності суддів у частині зменшення гарантованого розміру винагороди судді, створює загрозу для незалежності як судді, так і судової влади в цілому, а також передумови для впливу на суддю через розмір його матеріального забезпечення. Таким чином, положення частини третьої статті 133 Закону №2453 (у редакції Закону №192) суперечить частинам першій та другій статті 26 Конституції України.
Згідно статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічне положення встановлено частиною першою статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України».
З матеріалів справи встановлюється, що 17.01.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, надавши довідку про суддівську винагороду від 18.12.2018, розрахунок стажу судді та лист Державної судової адміністрації, в якому зазначено, що стаж ОСОБА_1 складає 30 років 2 місці 26 днів.
Проте, Пенсійний орган здійснив перерахунок довічного грошового утримання позивача з 01.01.2019.
Натомість, суд наголошує, що зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, мала місце саме 04.12.2018, тому саме з цієї дати настає необхідність у проведенні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
У даному випадку, у відповідності до п.4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, не відбувається зміна розміру щомісячного грошового утримання суддям, а виключно відновлюються раніше порушені права, з дати ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення, а саме - 04.12.2018.
У той же час, суд констатує, що заявляючи позовні вимоги щодо здійснення перерахунку щомісячного довічного утримання у період з 04.12.2018 по 31.12.2018, позивач вказав неправильну суму, яка становить 90% грошового утримання судді місцевого суду, врахувавши в неї додаткову пенсію особам, віднесеним до 4 категорії ЧАЕС.
З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем протиправно не проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 04.12.2018 на підставі довідки Державної судової адміністрації від 18.12.2018, тому щомісячне довічне грошове утримання позивача підлягає перерахунку за період з 04.12.2018 по 31.12.2018, враховуючи, що 90% грошового утримання судді місцевого суду становить 38059,20 грн.
Аналогічного правового висновку дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові від 04 липня 2019 року у справі №620/635/19.
Щодо позовних вимог про проведення перерахунку щомісячного довідного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2019, суд зазначає наступне.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 року становить 1921 гривня, що також є підставою для проведення раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці саме з 01.01.2019 року.
Матеріалами справи підтверджується, що 17.01.2019 позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у зв`язку з підвищенням суддівської винагороди, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2019 (Закон України «Про державний бюджет на 2019 рік»), додавши до заяви довідку 15.01.2019.
Проте, як убачається із рішення про перерахунок пенсії №032480169777 та не заперечувалось пенсійним органом, відповідач здійснив перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці лише з 01.02.2019.
З цього приводу, суд зазначає, що вказаний перерахунок обумовлено підвищенням суддівської винагороди через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, згідно Закону України від 23.11.2018 № 2629 «Про державний бюджет на 2019 рік», а дію вказаного закону поширено на весь 2019 рік, у тому числі і на січень 2019 року, що вказує на виникнення права на перерахунок довічного грошового утримання позивачу саме з 01.01.2019, а не з місяця, наступного за місяцем, у якому відбуваються зміни.
Аналогічного правового висновку дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові від 03 липня 2019 року у справі №620/494/19.
З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем протиправно не проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01.01.2019 на підставі довідки Державної судової адміністрації від 15.01.2019, тому щомісячне довічне грошове утримання позивача підлягає перерахунку 01.01.2019, враховуючи, що 90% грошового утримання судді місцевого суду становить 44087,00 грн.
Щодо позовних вимог про включення до стажу державної служби позивача періоди проходження військової служби та роботи на посаді інспектора митної служби, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 розділу 1 Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, чинного на момент призначення довічного грошового утримання позивачу, заява про призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 1) (далі - щомісячне довічне утримання) подається до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаних управлінь (далі - органи, що призначають щомісячне довічне утримання) через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи (далі - уповноважена особа).
До заяви про призначення щомісячного довічного утримання судді у відставці додаються:
копія рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади;
наказ про звільнення судді з посади;
документи про місце проживання (реєстрації) особи;
документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637;
довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 2);
розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 3);
документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;
документи, що засвідчують особливий статус особи:
посвідчення ветерана війни (для встановлення підвищень згідно із Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту");
посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для встановлення додаткової пенсії згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи");
посвідчення жертви нацистських переслідувань (для встановлення підвищення згідно із Законом України "Про жертви нацистських переслідувань");
документи, що підтверджують наявність особливих заслуг перед Батьківщиною, передбачених статтею 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статтею 8 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні".
Судом встановлено, що призначаючи ОСОБА_1 щомісячне грошове утримання судді у відставці пенсійний орган отримав розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (а.с. 7).
Згідно вказаного розрахунку, до стажу ОСОБА_1 зараховано службу в рядах Радянської Армії, роботу народним суддею у Білоцерківському народному суді, роботу суддею у Білоцерківському міському суді Київської області та роботу судді у Білоцерківському міськрайонному суді Київської області.
При цьому, суд наголошує, що пенсійний орган не в праві коригувати складові розрахунку стажу судді який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
У той же час, як свідчать матеріали справи, відповідач розрахував загальний стаж позивача, врахувавши до нього військову службу та службу митного інспектора, який у результаті становить 44 роки 9 місяців та три днів.
Між тим, керуючись приписами чинного законодавства та беручи до уваги розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідач зарахував до стажу за вислугу років військову службу позивача.
За таких обставин, беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість посилань позивача на не включення періоду військової служби до стажу державної служби, та про правомірність дій пенсійного органу щодо не включення до стажу державної служби ОСОБА_1 періоду служби на посаді митного інспектора.
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкти владних повноважень, надали до суду недостатньо належних і достовірних доказів, а відтак, частково довів правомірність своїх дій.
У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані правовим чином у певній мірі, а тому підлягають частковому задоволенню.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст. 139 КАС України).
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 3942,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією від13.05.2019.
Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Бориспільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Київської області, пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з грошового утримання працюючого судді місцевого суду у розмірі 90 відсотків, встановленого станом на 04.12.2018 та станом на 01.01.2019.
Зобов`язати Білоцерківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести з 04.12.2018 по 31.12.2018 перерахунок щомісячного довічного грошового утриманні судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 90 відсотків грошового утриманні судді місцевого суду, враховуючи, що 90 відсотків грошового утримання судді місцевого суду, що становить 38059,20 грн, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, а також його виплату .
Зобов`язати Білоцерківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести з 01.01.2019 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 90 відсотків грошового утриманні судді місцевого суду, враховуючи, що 90 відсотків грошового утриманні судді місцевого суду, що становить 44087 грн, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, а також його виплату.
У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області судовий збір у сумі 2305 (дві тисячі триста п`ять) грн 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лисенко В.І.
