Дата документу 03.05.2019
Справа № 320/2178/19
2/320/1907/19
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 травня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Юрлагіної Т.В.,
при секретарі Бондаренко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м. Мелітополі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг № б/н від 28.08.2015 року у розмірі 30 326 грн. 28 коп. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн. 00 коп., зазначаючи, що 28.08.2015 року з відповідачем був укладений кредитний договір, згідно якого він одержав від позивача кредит в сумі 33000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У зв’язку з неналежним виконання відповідачем умов договору виникла заборгованість, яка станом на 20.02.2019 року складає 30 326 грн. 28 коп., з яких: 13947 грн. 57 коп. – тіло кредиту, 6145 грн. 86 коп. – заборгованість за прострочення тілом кредиту; 0,00 грн. –заборгованість за нарахованими відсотками; 7612 грн. 55 коп. - нарахована пеня; 700 грн. 00 коп. – нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; а також 500,00 грн. – штраф (фіксована частина), 1420 грн. 30 коп. – штраф (процентна складова).
Представник позивача в судове засідання не з’явився, але від нього надійшла заява з проханням розглядати справу за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає у повному обсязі. Проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з’явився з невідомих причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про поважні причини своєї неявки суду він не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи, розгляд справи за його відсутності чи заперечень проти позовних вимог від нього не надходило. Тому суд визнає неявку відповідача з неповажних причин, та, на підставі заяви представника позивача, у відповідності зі ст. 280 ЦПК України, суд вважає за необхідне ухвалити по справі заочне рішення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суд вважає, за необхідне провадити розгляд справи на підставі наявних у суду матеріалів.
Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об’єктивному та всебічному з’ясуванні обставин справи, прийшов до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і виплати проценти.
28.08.2015 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання банківських послуг б/н у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком договір, що підтверджується його особистим підписом у заяві.
Пунктами 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4, 1.1.3.2.3 договору передбачено, що клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Відповідно до п. 2.1.1.5.3 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснення операції по картрахункам, на підставі п. 1.1.5.2 «Умов та Правил» неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє клієнта від виконання його зобов'язань за даним договором.
Крім того, відповідно до п. 2.1.1.5.5 «Умов та правил надання банківських послуг», позичальник зобов'язується погашати заборгованість перед банком за кредитом, сплачувати відсотки за його користування, перевіряти платіжний ліміт, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.
Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникненню офердтрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 «Умов та Правил надання банківських послуг», у разі невиконання зобов'язань за договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6 даних Умов, на вимогу банку власник картрахунку повинен виконати зобов'язання з повернення кредиту, оплатити винагороду банку.
Згідно п.2.1.1.12.2 за користування кредитом протягом пільгового періоду клієнт сплачує банку відсотки в розмірі 0,01% від суми операцій за рахунок кредиту. В разі непогашення клієнтом боргових зобов’язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку відсотки в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 Договору.
У випадку виникнення прострочених зобов’язань за кредитом згідно п.2.1.1.12.2.1 Договору клієнт сплачує банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, а саме - надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, однак відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував.
Згідно розрахунку заборгованості, доданого до матеріалів справи, відповідач станом на 20.02.2019 року має заборгованість у розмірі 30 326 грн. 28 коп., з яких: 13947 грн. 57 коп. – тіло кредиту, 6145 грн. 86 коп. – заборгованість за прострочення тілом кредиту; 0,00 грн. –заборгованість за нарахованими відсотками; 7612 грн. 55 коп. - нарахована пеня; 700 грн. 00 коп. – нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; а також 500,00 грн. – штраф (фіксована частина), 1420 грн. 30 коп. – штраф (процентна складова). (а.с. 8-11).
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь пені та штрафів суд виходить з наступного.
У відповідності до п.2.1.1.12.6.1 при непогашенні суми простроченого кредиту на суму від 100 грн. клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом.
Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором, більш, ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500,00 гривень + 5% від суми позову.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, та відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
З матеріалів справи вбачається, що підставами стягнення як штрафу, так і пені як різновидів неустойки є порушення позичальником строків повернення кредиту та сплати відсотків за його користування. Отже, по суті таке стягнення є подвійною цивільно-правовою відповідальністю одного й того ж виду за одне й теж порушення договірного зобов'язання.
Тлумачення статей 3 та 549 ЦК України дозволяє стверджувати, що при виборі того який вид неустойки (штраф чи пеня) повинен стягуватися, слід враховувати справедливість і розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України). Тому необхідно визначити стягнення якого виду неустойки (штрафу чи пені) є нерозумним і несправедливим, з урахуванням їх розміру.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідачки пені є необґрунтованими, суперечать вимогам розумності та справедливості, тому не підлягають задоволенню.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову та вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 22013, 73 гривень, з яких: 13947 грн. 57 коп. – тіло кредиту, 6145 грн. 86 коп. – заборгованість за прострочення тілом кредиту; 0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками; 500,00 грн. – штраф (фіксована частина), 1420 грн. 30 коп. – штраф (процентна складова).
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір в сумі 1921 грн. В пропорції до задоволених вимог сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 1394,45 гривні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 259, 279, 263-265, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 527, 530 ЦК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП – НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (р/р 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) суму заборгованості за договором про надання банківських послуг № б/н від 28.08.2015 року у розмірі 22013 (двадцять дві тисячі тринадцять) гривень 73 копійки, з яких: 13947 грн. 57 коп. – тіло кредиту, 6145 грн. 86 коп. – заборгованість за прострочення тіла кредиту; 0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками; 500,00 грн. – штраф (фіксована частина), 1420 грн. 30 коп. – штраф (процентна складова), а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1394 (одна тисяча триста дев’яносто чотири) гривні 45 копійок.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ:
