Номер провадження 2-о/235/255/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2019 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді: Клікунової А. С.,
за участю секретаря судового засідання: Ліпскіс О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Покровськ цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Антитерористичний центр при Службі безпеки України про встановлення факту, що має юридичне значення (належність правовстановлюючого документа), -
В С Т А Н О В И В :
На розгляд суду пред`явлено вказану заяву, в якій ОСОБА_1 просить встановити факт належності йому записів стосовно нього в наказі Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) № 120 дск від 30.04.2018 року.
Заявлені вимоги обґрунтовано наступним. ОСОБА_1 як співробітник поліції був зарахований до складу сил та засобів, які беруть безпосередньо участь в антитерористичній операції на території Донецької області, перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають пільги як учасник антитерористичної операції. Заявником подано документи для отримання статусу учасника бойових дій, однак комісією з питань розгляду матеріалів не прийнято відповідного рішення в зв`язку з відсутністю інформації в облікових документах. Так, в наказі Першого заступника Антитерористичного центру при Службі безпеки України по стройовій частині помилково зазначено ім`я по-батькові (патронім) заявника, а саме « ОСОБА_2 » замість вірного « ОСОБА_3 ». З огляду таких обставин, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом оспорюваних прав в спосіб встановлення факту, що має юридичне значення, а саме належності записів стосовно заявника в наказі АТЦ при СБУ № 120 дск від 30.04.2018 року.
Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, суду адресовано заяву про розгляд справи в його відсутність, заявлені вимоги підтримано, зазначено, що оспорювані права підлягають захисту в порядку п. 5 ч. 2 ст. 293, п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України.
Заінтересованою особою Штабом Антитерористичного центру при Службі безпеки України суду адресовано пояснення про відсутність заперечень по суті заявлених ОСОБА_1 вимог. Так, в листі за вих. № 33/5 -4612нт від 20.06.2019 року зазначено, що координацію діяльності суб`єктів, які залучаються до боротьби з тероризмом здійснює АТЦ при СБ України, та наявні відомості, що поліцейський ОСОБА_1 в порядку, визначеному статтею 13 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» наказами керівника АТЦ при СБ України № 056 від 13.06.2017 року та № 01 від 19.02.2019 року персонально залучався до проведення АТО. Одночасно з викладенням таких пояснень, - заявлено клопотання про проведення розгляду справи у відсутність представника заінтересованої особи, що узгоджується з ч. 3 ст. 211 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, належно з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, оцінки їх доводів і наданих ними доказів, приходить до наступних висновків.
Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Красноармійськ Донецької області, громадянин України (підтверджено паспортом громадянина України серійний номер НОМЕР_1 – а.с. 4).
Згідно довідки про присвоєння ідентифікаційного номера Красноармійською ОДПІ - ОСОБА_1 одержав ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с.4).
В період з 07.04.2014 року до 06.11.2015 року та 07.11.2015 року до 15.09.2017 року ОСОБА_1 був зарахований до складу сил та засобів, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області, що підтверджується довідкою № 3089/12/03-2017 від 18.09.2017 року, виданої Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області (а.с. 6).
З Архівного витягу, виданого 15.02.2019 року галузевим державним архівом Міністерства оборони України вбачається, що в наказі Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) по стройовій частині № 120 дск від 30.04.2018 року значиться такий запис: «2. Вважати такими, що вибули, зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення до пункту постійної дислокації нижчепойменованих працівників Національної поліції України Головного управління НП в Донецькій області – Покровського відділу з 01.02.2015 року … капітан поліції ОСОБА_1 , т.в.о. начальника сектору реагування патрульної поліції № 4 (а. с. 7).
Зазначені розбіжності унеможливлюють отримання заявником статусу учасника бойових дій.
З огляду на вказане, виникла необхідність встановлення юридичного факту, що має юридичне значення.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні, викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України). Зокрема суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючого документа (п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
Статті 12, 81 ЦПК України передбачають обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом надано оцінку поданих ОСОБА_1 доказів і прийнято висновок про слушність аргументів, наведених в заяві та про задоволення заявлених вимог.
Відповідно до Листа Верхового суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, які мають юридичне значення» від 01.01.2012 року коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки громадяни мають право звертатися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
В судовому порядку ОСОБА_1 заявлено вимоги встановлення факту належності правовстановлюючого документа – записів в наказі Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) №120 дск від 30.04.2018 року, оскільки ім`я по-батькове заявника невірно – « ОСОБА_2 ».
Відповідно п. 4 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердж. постановою Кабінету Міністрів України № 413 від 20.08.2014 року, - підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення: для осіб, які брали участь в антитерористичній операції, - витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції.
Для отримання статуту учасника бойових дій ОСОБА_1 серед інших документів на розгляд комісії надав Архівний витяг галузевого державного архіву Міністерства оборони України про зміст наказу Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України № 120дск від 30.04.2018 року в частині підтвердження факту направлення заявника з 01.02.2015 року зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської області до пункту постійної дислокації до Покровського відділу поліції. Разом з тим, в наказі дійсно вбачається розбіжність в написанні прізвища заявника - помилково зазначено по-батькові – « ОСОБА_2 », замість вірного за даними паспорта - « ОСОБА_3 ».
Встановлення факту належності правовстановлюючого документу має юридичне значення, оскільки від цього факту безпосередньо породжуються юридичні наслідки, пов`язані з реалізацією права заявника на отримання статусу учасника бойових дій.
Можливість встановлення юридичного факту в адміністративному (не судовому) порядку на час розгляду справи відсутня.
Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відповідно до ст. 13 Конвенції кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.
Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, в судовому засіданні досліджено кожний доказ, наданий стороною на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п. 27 Постанови ПВС України від 12.06.2009 року № 2 "Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції").
Згідно висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (рішення у справі «Салман проти Туреччини»).
При вирішенні даного цивільно-правового спору суд також враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.
Отже, суд, в сукупності письмових документальних матеріалів, наданих заявником на підтвердження заявлених вимог про встановлення факту належності правовстановлюючого документу (записів в наказі), проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі та подальшого належного виконання судового рішення, з урахуванням принципу юридичної визначеності, - вважає, що заява є законною та обґрунтованою, та підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України суд, -
В И Р І Ш И В:
ЗаявуОСОБА_1 , заінтересована особа Антитерористичний центр при Службі безпеки України про встановлення факту, що має юридичне значення (належності правовстановлюючого документа) - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належать записи в наказі Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) №120 дск від 30.04.2018 року, зроблені на ім`я ОСОБА_4 « ОСОБА_5 ».
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України та, відповідно п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, - до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Вступну та резолютивну частини рішення надруковано в нарадчій кімнаті, оголошено учасникам процесу в судовому засіданні.
Дата складання повного тексту рішення суду – 16.07.2019 року.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;
- заінтересована особа: Антитерористичний центр при Службі безпеки України, код ЄДРПОУ 20003331, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Московська, буд. 5, кв. 2.
Суддя: