ПОСТАНОВА
Іменем України
30 червня 2019 року
Київ
справа №855/186/19
адміністративне провадження №А/9901/136/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого - Кашпур О.В.,
суддів: Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Івашків Р.В.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Краснощока А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Центральної виборчої комісії на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року, прийняте в складі колегії суддів: головуючого судді Степанюка А.Г., суддів Губської Л.В., Епель О.В., у справі
за позовом ОСОБА_2 і Політичної партії "Партія Шарія" до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови в частині й зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
25 червня 2019 року ОСОБА_2 і Політична партії "Партія Шарія" звернулися до суду з адміністративним позовом до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК), у якому просили:
- визнати протиправною та скасувати постанову ЦВК №1270 "Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Політичної партії "Партія Шарія" в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року" від 24 червня 2019 року в частині відмови у реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_2 в загальнодержавному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року під №1;
- зобов`язати ЦВК розглянути заяву Політичної партії "Партія Шарія" щодо реєстрації кандидатів у народні депутати України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в частині реєстрації ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати України, включеного до виборчого списку Політичної партії "Партія Шарія" під №1 у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року;
- за результатами повторного розгляду заяви Політичної партії "Партія Шарія" щодо реєстрації кандидатів у народні депутати України в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в частині реєстрації ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати України, включеного до виборчого списку Політичної партії "Партія Шарія" під №1 у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, зобов`язати ЦВК зареєструвати ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати України, включеного до виборчого списку Політичної партії "Партія Шарія" під №1 в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувана постанова ЦВК є протиправною, оскільки не містить посилання на конкретне джерело інформації в якості доказів виїзду ОСОБА_2 понад п`ять років тому за кордон і проживання тривалого часу за межами України. Водночас у поданій автобіографії ОСОБА_2 було зазначено, що останній проживає на території України необхідний період і жодних зауважень до вказаного документа відповідачем висловлено не було. Отже, на думку позивачів, прийнята без належних доказів постанова Центральної виборчої комісії порушує права ОСОБА_2 бути обраним.
ІІ. Фактичні обставини справи
19 червня 2019 року Політична партія "Партія Шарія" звернулася до ЦВК із заявою про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, висунутих 09 червня 2019 року на з`їзді цієї політичної партії та включених до виборчого списку кандидатів у народні депутати України вказаної партії в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, зокрема ОСОБА_2 . До вказаної заяви Політичною партією "Партія Шарія" були додані: заява про реєстрацію кандидата в депутати, підписана керівником партії та скріплена печаткою партії; рішення вищого керівного органу партії, прийнятого відповідно до її статуту, про висування кандидатів у депутати; виборчий список кандидатів у депутати від партії за формою, затвердженою ЦВК; заява особи про згоду балотуватися кандидатом у депутати від цієї партії; автобіографія кандидата в депутати; декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, кандидата у депутати відповідно до статті 57 цього Закону; заява про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання; документ про внесення грошової застави; 4 фотографії кандидата; ксерокопії першої та другої сторінок паспорта громадянина України кандидата.
Постановою ЦВК від 24 червня 2019 року №1270 відмовлено у реєстрації, зокрема ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати України, включеного до виборчого списку Політичної партії "Партія Шарія" в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.
Указане рішення обґрунтоване тим, що позивачем не дотримано вимоги частини другої статті 76 Конституції України та частини першої статті 9 Закону України "Про вибори народних депутатів України" щодо проживання в Україні протягом останніх п`яти років на день проведення позачергових виборів народних депутатів України 21 липня 2019 року, оскільки згідно з інформацією з відкритих джерел ОСОБА_2 понад п`ять років тому виїхав за кордон і тривалий час проживає за межами України, а наявні документи і матеріали не дають підстав установити факт його проживання в Україні протягом останніх п`яти років.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивачі звернулися до суду.
ІІІ. Зміст рішення суду першої інстанцій і мотиви його ухвалення
Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправною та скасовано постанову ЦВК від 24 червня 2019 року №1270 "Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку Політичної партії "Партія Шарія" в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року" у частині відмови у реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_2 в загальнодержавному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року під №1;
- зобов`язано ЦВК розглянути заяву Політичної партії "Партія Шарія" щодо реєстрації кандидатів у народні депутати України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в частині реєстрації ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати України, включеного до виборчого списку Політичної партії "Партія Шарія" під №1 в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року;
- зобов`язано ЦВК зареєструвати ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати України, включеного до виборчого списку Політичної партії "Партія Шарія" під №1 в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року;
- стягнуто з ЦВК до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду судовий збір у розмірі 2689 (дві тисячі шістсот вісімдесят дев`ять) гривень 40 копійок.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновок Центральної виборчої комісії про те, що ОСОБА_2 не проживав на території України протягом останніх п`яти років, заснований виключно на відомостях з інтернет-джерел, а тому не може вважатися обґрунтованим за відсутності належних і допустимих доказів таких обставин, зокрема даними Державної прикордонної служби України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України тощо.
Оскільки у ЦВК були відсутні достовірні дані про непроживання ОСОБА_2 в Україні протягом останніх п`яти років, то відповідач, за наявних на момент прийняття оскаржуваного рішення документів, не мав передбачених Законом України «Про вибори народних депутатів України» підстав для відмови у реєстрації кандидатом у народні депутати України ОСОБА_2
Ураховуючи наведені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови Центральної виборчої комісії. У зв`язку з цим уважав, що належним способом захисту прав ОСОБА_2 є зобов`язання ЦВК розглянути заяву Політичної партії "Партія Шарія" щодо реєстрації ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати України, за результатами розгляду якої зареєструвати ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати України, включеного до виборчого списку Політичної партії "Партія Шарія" під №1 в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.
IV. Провадження в суді апеляційної інстанції
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ЦВК 28 червня 2019 року подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення Шостим апеляційним адміністративним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати його рішення від 26 червня 2019 року й прийняти нове - про відмову в задоволенні позову.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначив, що за інформацією з відкритих джерел ОСОБА_2 понад п`ять років тому виїхав за кордон і тривалий час приживає за межами України. У своєму рішенні суд першої інстанції не взяв до уваги докази, надані відповідачем, а саме протокол промови HDIM.NGO/0181/18/RU, яка відбулася в рамках щорічної наради Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), який було оприлюднено 13 вересня 2018 року на офіційному сайті ОБСЄ і який містить виступ дружини ОСОБА_2 - ОСОБА_4 . У своїй промові ОСОБА_4 наголошувала на тому, що «її чоловік не знаходиться в Україні протягом останніх 7 років і що у Європі вони з чоловіком законослухняні громадяни».
Також, на думку апелянта, вимога щодо зобов`язання відповідача зареєструвати кандидата у народні депутати України ОСОБА_2 не може бути задоволеною, оскільки спрямована на втручання у дискреційні повноваження ЦВК.
29 червня 2019 року до Суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивачі зазначають, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, тому відсутні підстави для його скасування.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
Частина друга статті 76 Конституції України. Народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п`яти років.
Частина перша статті 9 Закону України "Про вибори народних депутатів України" від 17 листопада 2011 року №4061-VI (далі - Закон №4061-VI). Депутатом може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п`яти років.
Частина друга статті 9 Закону №4061-VI. Проживання в Україні означає: 1) проживання на території в межах державного кордону України; 2) перебування на судні, що перебуває у плаванні під Державним Прапором України; 3) перебування громадян України у встановленому законодавством порядку у відрядженні за межами України в закордонних дипломатичних установах України, міжнародних організаціях та їх органах; 4) перебування на полярній станції України; 5) перебування у складі формування Збройних Сил України, дислокованого за межами України.
Частина друга статті 60 Закону №4061-VI. Рішення про відмову в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати повинно містити вичерпні підстави відмови. Копія цього рішення не пізніше наступного дня після його прийняття видається (направляється) представнику партії або кандидату в депутати, який балотується в одномандатному окрузі.
Частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" порядок організації роботи Комісії, що не врегульований цим Законом, визначається Регламентом Центральної виборчої комісії.
Пункт 1 статті 8 Регламенту Центральної виборчої комісії, затвердженого постановою ЦВК від 26.04.2005 року №72. Член Комісії при здійсненні повноважень має право, зокрема вимагати і отримувати від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, керівників та інших посадових і службових осіб підприємств, установ і організацій усіх форм власності, виборчих комісій, комісій з референдумів, політичних партій (виборчих блоків політичних партій) необхідну документацію, статистичні дані, бухгалтерсько-фінансові звіти та інші матеріали, а також усні та письмові пояснення з питань, віднесених до повноважень Комісії.
VI. Позиція Верховного Суду
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, Суд виходить з такого.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, висновок ЦВК про те, що протягом останніх п`яти років ОСОБА_2 постійно не проживав на території України, ґрунтується на інформації, отриманої з відкритих джерел, зокрема розміщених у мережі Інтернет: на каналі YouTube "Ольга Шарій", статей "Свобода слова і думки в Україні: загрози і можливості", "Український журналіст попросив притулок у Литві", "Арештованого в Амстердамі українського журналіста відпустили", "Відомий український журналіст Шарій заарештований в Голландії", "Київський журналіст, що писав про корупції в МВС України, отримав притулок в Євросоюзі", звернень Комітету визволення політв`язнів України та ОСОБА_5 , адресованих Президенту Литовської республіки Далі Грибаускайте.
Разом з тим, чинним законодавством, зокрема пунктом першим статті 8 Регламенту ЦВК, членів ЦВК наділено повноваженнями вимагати та отримувати від органів виконавчої влади необхідні матеріали з метою забезпечення виконання відповідачем своїх функцій.
Частиною другою статті 77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Інформацію щодо проживання в Україні слід віднести до суттєвих відомостей, які кандидат в народні депутати зобов`язаний внести до автобіографії.
Ця інформація стосується одного з цензів, запроваджених законодавцем для набуття пасивного виборчого права та підпадає під обов`язкову перевірку Центральною виборчою комісією, у зв`язку з чим відомості про проживання в Україні набувають правового значення лише після їх перевірки.
Відмовляючи ОСОБА_2 у реєстрації кандидатом у народні депутати України з підстав непроживання протягом останніх п`яти років в Україні, ЦВК не виконала обов`язку, покладеного на неї, оскільки не здійснила належну перевірку факту проживання / непроживання позивача в Україні.
Протокол промови HDIM.NGO/0181/18/RU, яка відбулася в рамках щорічної наради Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), оприлюднений 13 вересня 2018 року на офіційному сайті ОБСЄ, містить виступ дружини ОСОБА_2 - ОСОБА_4 . Суд вважає, що протокол, на який посилається апелянт як письмовий доказ підтвердження законності прийняття оскаржуваної постанови, не є достовірним доказом непроживання позивача в Україні протягом останніх п`яти років.
Крім того, вказаний протокол, наданий відповідачем до суду, оформлений з порушенням вимог частини другої статті 94 КАС України.
Таким чином, досліджуючи питання дотримання особою, яка має намір зареєструватися кандидатом у депутати, вимог стосовно проживання в Україні, Суд бере до уваги лише ті докази, що містять достовірні відомості про тривалість та факт виїзду за кордон.
Ураховуючи викладене, Суд зазначає, що висновок ЦВК про те, що позивач не проживав на території України протягом останніх п`яти років, повинен бути підтвердженим належними доказами, а саме: офіційними даними Державної прикордонної служби України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Служби безпеки України тощо. За відсутності вказаних доказів такий висновок ЦВК не може ґрунтуватися лише на відомостях у мережі інтернет.
Оскільки у ЦВК були відсутні достовірні дані про непроживання ОСОБА_2 в Україні протягом останніх п`яти років, то відповідач, за наявних на момент прийняття оскаржуваного рішення документів, не мав підстав для відмови у реєстрації кандидатом у народні депутати України ОСОБА_2
Оскаржуване рішення не містить викладу фактів, підтверджених належними та допустимими доказами про непроживання позивача протягом останніх п`яти років в Україні. Таким чином, суд першої інстанції правильно визнав протиправною та скасував постанову ЦВК №1270 від 24 червня 2019 року в частині відмови у реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_2 .
Водночас, Суд уважає, що оскільки ЦВК не здійснило вичерпних дій для з`ясування обставин відповідності ОСОБА_2 установленому цензу осілості, належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання ЦВК повторно розглянути подані Політичною партією "Партія Шарія" документи щодо реєстрації кандидатом у народні депутати України ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати України з урахуванням висновків, наведених в цьому рішенні.
Зазначений спосіб захисту порушених прав та інтересів особи узгоджується з положеннями статті 245 КАС України.
У зв`язку з цим, рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог щодо зобов`язання ЦВК розглянути заяву Політичної партії "Партія Шарія" в частині реєстрації ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати України та зобов`язання відповідача зареєструвати позивача кандидатом у народні депутати України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення в цій частині.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
VII. Судові витрати
Центральна виборча комісія судовий збір за подання апеляційної скарги не сплатила, просила вирішити питання стягнення судового збору одночасно з винесенням апеляційним судом рішення у справі.
За правилами підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Зміна рішення суду першої інстанції не впливає на розподіл судових витрат, здійснених судом першої інстанції.
Тому за подання апеляційної скарги на рішення суду відповідач повинен сплатити 4 034 (чотири тисячі тридцять чотири) гривні 10 копійок.
Керуючись статтями 272, 273, 278, 310, 315, 317, 321 КАС України, Верховний Суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Центральної виборчої комісії України задовольнити частково.
Рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року в справі №855/186/19 в частині задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Центральної виборчої комісії розглянути заяву Політичної партії "Партія Шарія" в частині реєстрації ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати України та зобов`язання Центральної виборчої комісії зареєструвати ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати України скасувати.
Прийняти нове судове рішення у цій частині. Позов задовольнити частково.
Відмовити у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання Центральної виборчої комісії розглянути заяву Політичної партії "Партія Шарія" в частині реєстрації ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати України та зобов`язання Центральної виборчої комісії зареєструвати ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати України.
Зобов`язати Центральну виборчу комісію повторно розглянути заяву Політичної партії "Партія Шарія" стосовно реєстрації кандидатів у народні депутати України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в частині реєстрації ОСОБА_2 кандидатом у народні депутати України, включеного до виборчого списку Політичної партії "Партія Шарія" під №1 у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року з врахуванням висновків суду, викладених у цій постанові.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центральної виборчої комісії (місцезнаходження: 01196, м. Київ, пл. Лесі Українки,1; ЄДРПОУ 21661450) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4 034 (чотири тисячі тридцять чотири) гривні 10 копійок на рахунок Верховного Суду (УК у Печерському районі/Печерський район/22030102; рахунок отримувача: 31219207026007; код ЄДРПОУ: 38004897.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та не може бути оскаржена.
Головуючий: О.В. Кашпур
Судді: О.Р. Радишевська
С.А. Уханенко
