ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
15 травня 2019 року № 826/17713/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К., суддів Григоровича П.О., Смолія І.В. при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі позивача, представників сторін: від позивача - Пустовіт А.І., від відповідача - Шокун О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:
За позовом
ОСОБА_1
до за участі третьої особи
Кабінету Міністрів України Київського національного університету імені Тараса Шевченка
про
визнання протиправною та нечинною Постанови КМУ №658 від 26.08.2015 р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом про визнання протиправною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України №658 від 26.08.2015 р. «Про затвердження Порядку відшкодування коштів державного або місцевого бюджету, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців».
Позовні вимоги мотивовано тим, що оспорювана постанова дискримінує позивача, з огляду на створення перешкод позивачу у здобутті вищої освіти за майновими ознаками, оскільки передбачає, що особи, які не завершили навчання та бажають повторно здобувати вищу освіту, мають відшкодовувати вартість навчання.
Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на відповідність оскаржуваної постанови акту вищої юридичної сили - Закону України, та прийняття її у встановленому порядку.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва
В С Т А Н О В И В:
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується сторонами, у 2017 році позивач була зарахована для навчання у Київському національному університеті культури і мистецтв за рахунок коштів державного бюджету на факультет культурології за спеціальністю 027 «музеєзнавство, пам`яткознавство» для здобуття ступеня бакалавра, звідки позивач була відрахована за власним бажанням.
Згодом позивача було зараховано на 1 курс Київського національного університету імені Тараса Шевченка на факультет історії за спеціальністю 014 «середня освіта для здобуття ступеня бакалавра» для навчання за денною формою навчання за рахунок коштів державного бюджету.
Позивачем було отримано розрахунковий документ №02/677-26 для відшкодування коштів державного або місцевого бюджету, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців, оформлений відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку відшкодування коштів державного або місцевого бюджету, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців» від 26.08.2015 №658.
Вважаючи даний порядок протиправним позивач звернувся до суду.
Розглянувши позовні вимоги, суд висловлює наступну правову позицію.
За положеннями статті 53 Конституції України, право на освіту гарантовано кожному (частина перша); держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах (частина третя). Право на освіту гарантується кожній людині на принципах рівності, визначених статтею 24 Конституції України. Визнання права кожної людини на освіту відповідає, зокрема, Загальній декларації прав людини (стаття 26), Міжнародному пакту про економічні, соціальні та культурні права (стаття 13).
Вищезазначеним положенням частини третьої статті 53 "держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах" у контексті частин першої, другої, четвертої зазначеної статті дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 04.03.2004 р. N 5-рп/2004
Відповідно до пункту 4.2 вищезазначеного Рішення, розглядаючи порушені у конституційному поданні питання, Конституційний Суд України вважає, що при тлумаченні терміна "доступність" стосовно освіти в державних і комунальних навчальних закладах слід виходити із граматичного визначення слова "доступність" як "доступ для всіх отримати, користуватись, придбати щось", "відповідність силам, здібностям, можливостям кого-небудь".
Системний аналіз положень Конституції України, в яких вживається термін "доступність", дає підстави для висновку, що поняття "доступність освіти" у частині третій статті 53 Конституції України означає створення державою можливостей для реалізації права людини на освіту. При цьому необхідно зазначити, що доступність дошкільної і загальної середньої освіти є гарантією права кожного на здобуття такої освіти, якому кореспондує обов`язок держави забезпечити реалізацію цього права. Доступність вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах полягає у створенні державою відповідних умов для їх функціонування і розвитку, за яких особа змогла б реалізувати своє право на здобуття вищої освіти на основі конкурсного відбору, з урахуванням своїх здібностей та інтересів у вільному виборі типу вищого навчального закладу, напряму підготовки і спеціальності, профілю навчання(абзац 2).
Таким чином, виходячи із змісту поняття "доступність", яке вживається у положеннях Основного Закону України, відповідних законах про освіту, інших нормативно-правових актах, Конституційний Суд України вважає, що доступність освіти за конституційно-правовим смислом необхідно розуміти так, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості реалізувати це право (абзац 3 пункту 4.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 04.03.2004 р. N 5-рп/2004).
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо вдосконалення прийому на навчання та розміщення державного замовлення» від 23.04.2015 № 367-VIII, частину першу статті 4 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII після абзацу третього було доповнено новим абзацом наступного змісту: «Громадяни України, які не завершили навчання за кошти державного або місцевого бюджету за певним ступенем освіти, мають право повторно безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних вищих навчальних закладах за тим самим ступенем освіти, за умови відшкодування до державного або місцевого бюджету коштів, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» вищевказаного Закону № 367-VIII, Кабінет Міністрів України був зобов`язаний привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно- правових актів у відповідність із цим Законом.
На підставі вищенаведених норм вищої юридичної сили (Законів), Кабінетом Міністрів України 26.08.2015 була прийнята оспорювана Постанова № 658, якою було затверджено Порядок відшкодування коштів державного або місцевого бюджету, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців, в який було внесені зміни та доповнення постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 1057.
Як вбачається з аналізу вищезазначених нормативно - правових актів, оспорювана постанова, в частині, якою обмежено права позивача, повністю відповідає змісту Закону.
При цьому права позивача обмежуються саме нормою Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо вдосконалення прийому на навчання та розміщення державного замовлення» від 23.04.2015, якою передбачено відшкодування до державного або місцевого бюджету коштів.
Відповідно до частини першої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною четвертою вказаної правової норми визначено, що якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
Під час розгляду даної справи колегія суддів не дійшла висновку про те, що норми Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо вдосконалення прийому на навчання та розміщення державного замовлення» від 23.04.2015 № 367-VIII суперечать Конституції України, у зв`язку з чим дані норми підлягають застосуванню.
З огляду на викладене та керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Повний текст рішення складений 11.06.2019.
Головуючий суддя С.К. Каракашьян
Судді П.О.Григорович
І.В.Смолій
