РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
10 червня 2019 року
м. Рівне
№817/1383/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Трохимчук А.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Нестерчук О.І.,
відповідача: представник не прибув,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Рівненській області до Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках,
В С Т А Н О В И В:
Головне управління ДФС у Рівненській області (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал» (далі - відповідач) про стягнення коштів з відповідача, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу 18548190,15грн. Позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, обґрунтовані тим, що станом на 02.04.2019 за Рівненським ОВКПВКГ «Рівнеоблводоканал» перед бюджетом рахується податковий борг з податку на додану вартістьна суму 18548190,15грн. Вказаний борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений. Просив позов задовольнити повністю.
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, у якому він заперечив проти заявлених позовних вимог. Зокрема вказав, що відповідач перераховує кошти для погашення податкового боргу, однак станом на 11.06.2018 Міністерством Фінансів України не було прийнято Рішення про перерахування коштів субвенції згідно з розподілом відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків. У зв`язку з чим було порушено права та інтереси нашого підприємства як отримувача коштів субвенції в контексті того, що зазначена бездіяльність призвела до неотримання відповідачем коштів у загальному розмірі 14718661,37грн та, як наслідок, наявності відповідної суми боргу з ПДВ, на погашення якої повинні були бути спрямовані зазначені суми. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Ухвалою суду від 25.05.2018 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 05.06.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 06.08.2018 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №817/1605/18.
Ухвалою суду від 08.10.2018 провадження у справі поновлено.
Ухвалою суду від 14.11.2018 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №1740/2332/18.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 скасовано ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 14.11.2018, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
06.05.2019 ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.06.2019.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, підтримав повністю.
Представник відповідача в судове засіданні не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неприбуття суд не повідомив.
У відповідності до положення п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу з за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З врахуванням наведеної норми процесуального права, суд здійснив розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Заслухавши представника позивача, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, судом встановлено наступне.
За даними ГУ ДФС у Рівненській області станом на 02.04.2019 за Рівненським ОВКПВКГ «Рівнеоблводоканал» рахується податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 18548190,15грн, який виник на підставі:
- самостійно поданих податкових декларацій з податку на додану вартість за грудень 2016 року на суму 1303433грн, за січень 2017 року на суму 538679грн, за лютий 2017 року 698598грн, за березень 2017 року на суму 945822грн, за квітень 2017 року на суму 697375грн, за травень 2017 року на суму 747990грн, за червень 2017 року на суму 674789грн, за липень 2017 року на суму 738535грн, за серпень 2017 року на суму 1111056грн, за вересень 2017 року на суму 1075923грн, за жовтень 2017 року на суму 1138323грн, за листопад 2017 року на суму 1114122грн, за грудень 2017 року на суму 1685051грн, за січень 2018 року на суму 1244150грн, за лютий 2018 року на суму 1447231грн;
- самостійно поданого уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2016 року на суму 538679грн;
- податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 04.09.2017 №0026391205, прийнятого на підставі акта камеральної перевірки від 21.08.2017 №337/17-00-12-05/03361678, згідно з яким до відповідача застосовано штраф в сумі 2384382,60грн. Вказане податкове повідомлення-рішення вручене відповідачу 07.09.2017, у встановленому законом порядку ним не оскаржувалося;
- податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 27.10.2017 №0013975001, прийнятого на підставі акта камеральної перевірки від 11.10.2017 №110/17-00-50-01/03361678, згідно з яким до відповідача застосовано штраф в сумі 411027,40грн. Вказане податкове повідомлення-рішення вручене відповідачу 31.10.2017, у встановленому законом порядку ним не оскаржувалося.
Водночас, позивачем на суму податкового боргу за несвоєчасне погашення відповідачем узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість була нарахована пеня на суму 1604143,60грн.
Разом з тим, з метою погашення податкового боргу, ГУ ДФС у Рівненській області для позивача було сформовано податкову вимогу № 645-19 від 03.07.2013, яка отримана відповідачем 12.07.2013, у встановленому законом порядку ним не оскаржувалася.
Ці обставини підтверджені дослідженими доказами: розрахунком виникнення податкового боргу (а. с. 231-233), обліковими картками платника податків (а. с. 18-24, 231-240), податковими деклараціями з податку на прибуток підприємств за період грудень 2016 року - лютий 2018 року (а. с. 25, 27-33, 38-39, 43-46, 241), уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2016 року (а. с. 26), податковими повідомленнями-рішеннями форми «Ш» від 04.09.2017 № 0026391205, від 27.10.2017 № 0013975001, актами перевірок від 21.08.2017 № 337/17-00-12-05/03361678, від 11.10.2017 № 110/17-00-50-01/03361678 та повідомленнями про вручення поштового відправлення (а. с. 34-37, 40-42), корінцем податкової вимоги форми «Ю» від 03.07.2013 № 645-19 (а. с. 49).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Стаття 67 Конституції України передбачає обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно зі ст.9 Податкового кодексу України, податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків і зборів та справляється на всій території України.
Відповідно до п.16.1.4. ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Стаття 19-1 Податкового кодексу України визначає функції органів доходів і зборів, до яких зокрема відноситься здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, своєчасністю подання податкової звітності, здійснення контролю за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі, організовує роботу та здійснює контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку, здійснює інші функції, визначені цим Кодексом та законами України.
Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.
За змістом п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом з причин, пов`язаних з порушенням податкового законодавства (за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу), платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
При цьому, в силу вимог п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Оскільки відповідач не оскаржував податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, то загальна сума податкового боргу є узгодженою і підлягає сплаті.
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Згідно з пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів та митних платежів, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зміст заперечень відповідача, викладених у відзиві, жодним чином не спростовують наявність у нього податкового боргу. Станом на момент ухвалення судом рішення у даній справі, податковий борг з податку на додану вартість в сумі 18548190,15грн не погашений.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Підстави для застосування ст.139 КАС України у суду відсутні.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву задовольнити повністю.
Стягнути з Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" податковий борг в сумі 18548190 (вісімнадцять мільйонів п`ятсот сорок вісім тисяч сто дев`яносто) гривень 15 копійок з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на користь Державного бюджету України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
1) позивач - Головне управління ДФС у Рівненській області (33023, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Відінська, 12, код ЄДРПОУ 39394217);
2) відповідач - Рівненське обласне виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. С.Бандери, 2, код ЄДРПОУ 03361678).
Повний текст рішення складений 11 червня 2019 року.
Суддя Комшелюк Т.О.
