У Х В А Л А
13 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 289/2204/17
Провадження № 14-246 цс 19
Велика Палата Верховного Суду у складі :
судді-доповідача - Гудими Д. А.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Золотнікова О. С., Кібенко О . Р. , Князєва В. С. , Лобойка Л. М. , Лященко Н. П. , Прокопенка О. Б. , Рогач Л. І. , Саприкіної І. В. , Ситнік О. М. , Ткачука О. С. , Уркевича В. Ю. , Яновської О. Г.
ознайомилася з матеріалами справи за позовом ОСОБА_12 (далі також - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишевичі» (далі також - відповідач) про розірвання договору оренди земельної ділянки
за касаційною скаргою позивача на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 26 лютого 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року і
в с т а н о в и л а:
1 грудня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив розірвати укладений сторонами договір оренди земельної ділянки від 19 лютого 2015 року (далі також - договір оренди земельної ділянки).
Мотивував позов такими обставинами:
- 19 лютого 2015 року позивач як орендодавець уклав з відповідачем як орендарем договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 0,5427 га з кадастровим номером НОМЕР_1 , яка знаходиться на території Вишевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області;
- відповідач з дня укладення договору оренди земельної ділянки не сплачував орендну плату, чим істотно порушив його умови;
- з огляду на вказане порушення позивач на підставі частини першої статті 141 Земельного кодексу України, частини першої та другої статті 651 Цивільного кодексу України та статей 31 і 32 Закону України «Про оренду землі» просить розірвати договір оренди земельної ділянки.
5 грудня 2017 року Радомишльський районний суд Житомирської області ухвалою відкрив провадження у справі.
26 лютого 2018 року Радомишльський районний суд Житомирської області ухвалив рішення, яким позов задовольнив.
Мотивував рішення тим, що відповідач не виконав умови договору оренди земельної ділянки щодо своєчасної сплати позивачеві орендної плати, чим істотно порушив умови цього договору. Зазначене є підставою для розірвання останнього.
20 листопада 2018 року Житомирський апеляційний суд прийняв постанову, якою скасував рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 26 лютого 2018 року, постановив нове рішення про задоволення позову та розірвання договору оренди земельної ділянки.
Мотивував рішення так:
суд першої інстанції дійшов правильного по суті висновку про задоволення позову, однак розглянув справу за відсутності доказів належного повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання. Тому згідно з пунктом 3 частини третьої статті 376 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України через порушення вимог процесуального закону рішення суду першої інстанції слід скасувати та постановити нове про задоволення позовних вимог;
необґрунтованими є аргументи відповідача щодо юрисдикції господарського суду, оскільки згідно з частиною четвертою статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує лише майнові спори з вимогами до боржника. Однак вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки є немайновими, а тому відсутні підстави для закриття провадження у цій справі. Висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 372/3584/16-ц у постанові від 26 червня 2018 року не можна застосувати, оскільки спір у вказаній справі стосувався майнових прав на проінвестований об`єкт нерухомості.
26 грудня 2018 року відповідач звернувся з касаційною скаргою. Вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. Просить скасувати рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 26 лютого 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року, а провадження у справі закрити.
Мотивує скаргу так:
справу слід розглядати за правилами господарського судочинства з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 26 червня 2018 року у справі № 372/3584/16-ц і від 31 жовтня 2018 року у справі № 564/1770/13-ц;
право оренди - це майнове право орендаря, яке є «власністю» у розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і яке є майном відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України. Тому помилковим висновок щодо немайнового характеру цього спору;
необґрунтованим є тлумачення апеляційним судом частини четвертої статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» таким чином, що ця частина не передбачає вирішення немайнових спорів у межах справи про банкрутство боржника. На думку відповідача, зазначена частина передбачає підвідомчість господарським судам у межах справи про банкрутство спорів про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених з боржником.
1 березня 2019 року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження.
8 квітня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду призначив справу до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
17 квітня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
З огляду на те, що у касаційній скарзі є доводи щодо порушення правил предметної юрисдикцій, Велика Палата Верховного Суду приймає справу до розгляду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Отже, справу розглядатиме Велика Палата Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402, частиною шостою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
у х в а л и л а :
1. Прийняти до розгляду справу за позовом ОСОБА_12 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишевичі» про розірвання договору оренди земельної ділянки за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вишевичі» на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 26 лютого 2018 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року.
2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами на 5 червня 2019 року у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
3. Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали для відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Д. А. ГудимаСудді:Н. О. АнтонюкН. П. Лященко С. В. БакулінаО. Б. Прокопенко В. В. БританчукЛ. І. Рогач О. С . Золотніков І. В . Саприкіна О. Р . Кібенко О. М . Ситнік В. С . Князєв О . С. Ткачук Л . М. Лобойко В . Ю. Уркевич О. Г. Яновська
