САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ
Справа № 726/938/18
Провадження №2/726/9/19
Категорія 29
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.04.2019 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівців у складі: головуючого судді Байцар Л. В., при секретарі судового засідання Осипчук Ю.М., за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 ., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, -
ВСТАНОВИВ :
Позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
На обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначає, що постановою Садгірського районного суду м.Чернівці Чернівецької області від 20.04.2018 року у адміністративній справі №726/417/18 за фактом порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, ОСОБА_4 , визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків давності накладення адміністративного стягнення. Постановою апеляційного суду Чернівецької області від 11.05.2018 року апеляційна скарга ОСОБА_4 залишена без задоволення. Постанова Садгірського районного суду м.Чернівці від 20.04.2018 р. - без змін.
Зазначає, що під час судового розгляду адміністративного провадження встановлено, що 23.12.2017 року біля 09:30 в м.Чернівці на перехресті вул. Я.Мудрого та вул. Енергетична, де зіткнулись автомобілі марки «Volkswagen» під керуванням водія ОСОБА_4 , та автомобіля марки «Ford» під керуванням водія ОСОБА_5 , в результаті чого пасажирка автомобіля марки «Ford» ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження легкого ступеня тяжкості, а її автомобілю завдані значні технічні ушкодження.
Вказує на те, що під час підготовки на 03.01.2018 року до огляду її автотранспортного засобу представником Експерт-Сервіс-Авто з метою встановлення механічних пошкоджень та вартості відновлювального ремонту, відповідач була заздалегідь повідомлена та була присутня під час огляду її автомобіля на території штраф майданчика Садгірського відділення поліції Чернівецького МВП ГУНП в Чернівецькій області .
Зазначає, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Ford», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно звіту №2017-1070 від 05.01.2018 року складала 208536,74 грн., що більше ринкової вартості автомобіля, яка становила на момент пошкодження 52668,25 грн.
Вказує на те, що в результаті даної ДТП та, як наслідок, підготовки позовної заяви до суду вона була змушена оплачувати послуги експерта для оцінки пошкодження її транспортного засобу. Вартість роботи експерта складає 1500,00 грн.
Зазначає, що внаслідок неправомірних дій з боку відповідача, які призвели до ДТП, вона отримала тілесні ушкодження, в результаті чого вона вимушена була звернутись за наданням медичної допомоги до лікарів і знаходилась на амбулаторному лікуванні в ОКУ «Лікарня швидкої медичної допомоги» в м.Чернівці в період з 23.12.2017 по 25.12.2017 р. та в КМУ Чернівецька міська лікарня №4 в період з 26.12.2017 по 19.01.2018 р. з діагнозом забійна рана скроневої ділянки зліва, закритий перелом спинки носа, струс головного мозку За період лікування вона за власний кошт вимушено сплачувала вартість придбаних призначених їй ліків, оплачувала дорого вартісну процедуру комп`ютерної томографії голови тощо. Вона за власний кошт вимушена була придбати ліки та інші медичні принади, оплачувати медичні процедури у відповідності до доданих квитанцій та фіскальних чеків на загальну суму 4241,07 грн. І це тільки незначна частка витрат, які вона понесла у зв`язку із неправомірними діями відповідача
Зазначає, що завдана їй матеріальна шкода від протиправних дій відповідача становить 58409,32 грн., яка складається з наступного : ринкова вартість автомобіля на суму 52668,25 грн.; оплата за звіт про оцінку автомобіля на суму 1500,00 грн.; придбання ліків та оплата медичних процедур відповідно до призначень на суму 4241,07 грн.
Вказує на те, що відповідач жодним чином не намагалась відшкодувати їй хоча би частину завданих збитків, вражає, що зазначена сума підлягає відшкодуванню в примусовому порядку відповідачем, оскільки остання в добровільному порядку відмовляється відшкодувати завдані матеріальні збитки. При цьому відповідач має реальну можливість відшкодувати у досудовому порядку завдану шкоду, оскільки з 02.09.2008 року одноособово володіє нерухомим майном у вигляді квартири загальною площею 25,80 м2
Зазначає, що дане ДТП підірвала їй впевненість у можливості збереження свого майна. Вона почала замислюватись над неможливістю впливу на обставини життя і неминучістю настання наслідків, що дуже підірвало духовне врівноваження та проявилось у таких негативних явищах, як погіршення концентрації, небажання вести звичайне побутове спілкування, неможливість та одночасний страх керування автомобілем через виникле внутрішнє побоювання повторного вчинення ДТП та понесенням у зв`язку з цим додаткових матеріальних витрат та моральних страждань.
Вказує на те, що внаслідок ДТП, тривалий час невикористання свого автомобіля в робочих питаннях вкрай негативно відобразилось на заробітках, які значно зменшились, що призвело не тільки до різкого зниження рівня життя в родині, а й до значного приниження авторитету в сім`ї, на роботі та по місцю проживання в цілому.
Просить суд, стягнути з ОСОБА_4 загальну суму грошової компенсації 63409,32 грн., а саме: - матеріальну шкоду у розмірі 58409,32 грн.; - моральну шкоду у розмірі 5000 грн., судовий збір у розмірі 2819,20 грн.
В судовому засіданні представник позивача подав заяву про зміну позовних вимог, оскільки у відповідачки на момент ДТП не був застрахований автомобіль, страховик МТСБУ сплатив страхову суму в розмірі 28569,85 грн., змінені позовні вимоги представник підтримав, з підстав викладених у позовній заяві та надав суду пояснення згідно змінених позовних вимог, заперечував проти відзиву на позовну заяву представника відповідача, вважає відповідача належним. Просив суд, стягнути з відповідачки ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 29839,47 грн., моральну шкоду у розмірі 5000 грн., судовий збір у розмірі 2819,20 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 11033,33 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, подав до суду відзив в якому вказував на те, що ОСОБА_4 , є неналежним відповідачем, оскільки, як стало відомо на час розгляду справи в суді, транспортний засіб був застрахований у Болгарії, а саме на автомобіль, яким керувала відповідачка діяла зелена карта, а отже шкода повинна відшкодовуватися страховою компанію, а у даному випадку Моторно транспотрним страховим бюро України.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 29.12.2017 року кримінальне провадження, внесене до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017260030000764 від 23.12.2017 року закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
Судом встановлено, відповідно до постанови Садгірського районного суду м.Чернівці від 20.04.2018 року ОСОБА_4 визнано винною за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу закрито у зв`язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальністю.
Судом встановлено, що відповідно до постанови Апеляційного суду Чернівецької області від 11.05.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а постанову Садгірського районного суду від 20.04.2018 року залишено без змін.
Судом встановлено, що відповідно до звіту № 2017-1070 про оцінку автомобіля «Ford Sierra» номерний знак НОМЕР_1 від 05.01.2018 року ринкова вартість автомобіля «Ford Sierra» номерний знак НОМЕР_1 складає: 52668 грн. 25 коп; вартість відновленого ремонту автомобіля «Ford Sierra» номерний знак НОМЕР_1 складає 208536 грн. 74 коп; вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Ford Sierra» номерний знак НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП, складає 52668 грн. 25 коп.
Судом встановлено, що відповідно до копії листків непрацездатності серії АГЩ №441493 та серії АГФ №125190, довідки КМУ Міська лікарня №4 за вих.№153 від 28.02.2018 р. позивачка ОСОБА_3 звернутись за наданням медичної допомоги до лікарів і знаходилась на амбулаторному лікуванні в ОКУ «Лікарня швидкої медичної допомоги» в м.Чернівці в період з 23.12.2017 по 25.12.2017 року та в КМУ Чернівецька міська лікарня №4 в період з 26.12.2017 по 19.01.2018 року з діагнозом забійна рана скроневої ділянки зліва, закритий перелом спинки носа, струс головного мозку .
Судом встановлено, що відповідно до копії фіскальних чеків та квитанцій позивачка ОСОБА_3 за власний кошт придбавала ліки та інші медичні принади, оплачувала медичні процедури на загальну суму 4241,07 грн.
В судовому засіданні до матеріалів справи представником відповідача долучено зелену карту серії НОМЕР_2 , строк дії з 05.12.2017 року по 04.03.2018 року, проте згідно електронного запиту на офіційному сайті МТСБУ вказана діюча зелена карта не знайдена, в переліку компаній-кореспондентів іноземних страховиків страхова компанія «ЛЕВ ИНС» не облікована, що ставить під сумнів її достовірність та справжність.
Судом встановлено, що згідно інформаційного листа МТСБУ за вих.№9-09/35495 від 14.11.2018 року позивачці ОСОБА_3 здійснена виплата відшкодування у розмірі 28 569,85 грн. 19.09.2018 року, у зв`язку з чим позивачем було змінено позовні вимоги з урахуванням даної виплати.
Відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Отже, джерелом підвищеної небезпеки в тому числі є діяльність повязана з використанням певного предмету чи обєкту.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ч.5 ст.1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно п.2 Постанови Пленуму ВСУ від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (зі змінами), згідно якого шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Відповідно до п. 4 вказаної Постанови джерелом підвищеної небезпеки, належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об`єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Відповідно до п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади АР Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
При цьому судом приймаються до уваги роз`яснення п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» відповідно до яких відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки та його обов`язок відшкодувати моральну шкоду, настають навіть якщо ця матеріальна шкода завдана не з його вини.
Згідно ст.ст. 3, 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, кожна людина має невід`ємне право на життя, а тому є доведеним спричинення моральної шкоди позивачу внаслідок нещасного випадку з ним на виробництві та надає йому право на відшкодування моральної шкоди.
Щодо стягнення моральної шкоди, то ст.3 Конституції України проголошує, що людина, її жиггя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Згідно із положеннями ст.23 ЦК України: 1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. 2. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я… 3. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.4. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. 5. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ст. 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування матеріальної шкоди. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілих.
Згідно з роз 'ясненнями, що містяться у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Відповідно до розяснень, даних в п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (не майнової) шкоди», обовязковому з`ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні.
З урахуванням вимог розумності та справедливості суд частково погоджується із заявленим позивачем розміром моральної шкоди, а саме у розмірі 2 000 грн.
На підставі вищевикладеного, суд з урахуванням досліджених у судовому засіданні доказів вважає обґрунтованими заявлені позивачем вимоги про відшкодування матеріальної шкоди та частково моральної шкоди, спричинені джерелом підвищеної небезпеки.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судові витрати в розмірі 2819 гривень 20 коп., які складаються з сплати судового збору в сумі 704 грн. 40 коп. за подання майнового позову, сплату судового збору у розмірі 1762 грн., та сплати судового збору в сумі 352 грн. 40 коп за подання заяви про забезпечення позову.
У відповідності до статті 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК у разі часткового задоволення позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 3 статті 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.
Представником позивача захисником Черкезом М.І. вказано про наявність понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та про подання доказів, які підтверджують зазначені витрати у строки передбачені ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Представником позивача на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надані договори про надання правової допомоги (юридичних послуг) між ОСОБА_3 та захисником Черкезом М.І. та розрахунок виплати гонорару за надану правову допомогу.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що з відповідачки на користь позивачки підлягають стягненню понесені витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 10 040,33 грн.
Разом з тим, слід стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витати, а саме судовий збір у розмірі 2244,79 грн.
Керуючись ст.3, 27 Конституції України, ст.ст.23, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст.12, 13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальну шкоду в розмірі 29839,47 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , моральну шкоду в розмірі 2000 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вартість надання правової допомоги в розмірі 10 040,33 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 сплачений судовий збір на суму 2244,79 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 сплачений судовий збір в сумі 352,40 грн. за подання заяви про забезпечення позову.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя
Л. В. Байцар
