ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
У Х В А Л А
про закриття провадження у справі
15 травня 2019 року
м. Київ
№ 826/133/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Шарій А.А., представника позивача Міхальова А.О., представника відповідача Фесюк О.В., у відсутність представників третьої особи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Український санітарно-епідеміологічний центр» до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державна санітарно-епідеміологічна служба України, про встановлення відсутності компетенції (повноважень), визнання дій протиправними, зобов`язання утриматися від вчинення певних дій,
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Дочірнє підприємство «Український санітарно-епідеміологічний центр» з позовною заявою до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про:
- встановлення відсутності компетенції (повноважень) Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в галузі здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства;
- встановлення наявності компетенції (повноважень) місцевих державних адміністрацій на здійснення на відповідних територіях державного контролю за додержанням санітарних правил;
- визнання дій Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи та видачі за результатами її проведення відповідних висновків, - протиправними;
- зобов`язання Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів утриматися від проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи та видачі за результатами її проведення відповідних висновків.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що у відповідача: відсутня компетенція (повноваження) на здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, в той час, коли саме в місцевих державних адміністрацій наявна компетенція (повноваження) здійснення на відповідних територіях державного контролю за додержанням санітарних правил; відсутні законні підстави для видачі відповідачем висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи; відсутні законні повноваження та компетенція відповідача щодо проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи та видачі висновків за її результатами; відсутній законний спосіб видачі відповідачем висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
Позивач також зазначає, що у зв`язку з незаконною діяльністю відповідача, як суб`єкта владних повноважень, щодо видачі висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи порушено охоронюваний законом інтерес позивача щодо здійснення законної господарської діяльності з медичної практики. Так, Комунальним підприємством «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради з посиланням на наказ Державної санітарно-епідеміологічної служби України від 03.12.2012 №144 «Про затвердження Переліку та складу експертних комісій по проведенню державної санітарно- і епідеміологічної експертизи в особливо складних випадках» відхилено пропозицію позивача для участі в тендері на закупівлю консультаційних послуг у сфері наукових досліджень щодо санітарно-епідеміологічної оцінки технологічних регламентів Кайдакської насосно-фільтрувальної станції та Ломовської насосно-фільтрувальної станції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказав на відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Зазначив, що позивачем не наведено жодних доказів на підтвердження порушення його прав відповідачем, а також спростував доводи позивача про відсутність у Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів компетенції у вказаній позивачем частині.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2018 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державну санітарно-епідеміологічну службу України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.10.2018 позов Дочірнього підприємства «Український санітарно-епідеміологічний центр» в частині вимог про встановлення наявності компетенції (повноважень) місцевих державних адміністрацій на здійснення на відповідних територіях державного контролю за додержанням санітарних правил, - залишено без розгляду.
В ході судового засідання представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав та мотивів, що викладені в позовній заяві.
Представники відповідача й третьої особи заперечили проти задоволення позовних вимог, виходячи з обставин, викладених у відзиві на позовну заяву.
В свою чергу суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, встановив наступне.
11.12.2017 Дочірнє підприємство «Український санітарно-епідеміологічний центр» подало через сервіс електронних публічних закупівель «PROZORRO» пропозиції для участі у тендері на закупівлю консультаційних послуг у сфері наукових досліджень щодо санітарно-епідеміологічної оцінки технологічних регламентів Кайдакської насосно-фільтрувальної станції та Ломовської насосно-фільтрувальної станції відповідно до умов оголошення та технічних, якісних і кількісних характеристик предмету закупівлі Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради.
Одночасно з пропозицією позивач обґрунтовано поінформував замовника про нечинність наказу Державної санітарно-епідеміологічної служби України від 03.12.2012 №144 «Про затвердження Переліку та складу експертних комісій по проведенню державної санітарно- і епідеміологічної експертизи в особливо складних випадках», на який є посилання в кваліфікаційних вимогах до учасників процедури електронних допорогових закупівель, у зв`язку з ліквідацією останньої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №348 «Деякі питання Державної санітарно-епідеміологічної служби». Позивач також зазначив, що відповідно до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №285 та Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 78 «Охорона здоров`я», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 29.03.2002 №117, проведення санітарно-епідеміологічної оцінки у сфері водопостачання населення відноситься до лікарської компетенції за спеціальністю загальна та комунальна гігієна, що в свою чергу підлягає ліцензуванню Міністерством охорони здоров`я України та додав сканкопію відповідного наказу Міністерства охорони здоров`я України.
Згідно з протоколом (рішенням) Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради від 15.12.2017 пропозиції позивача відхилено у зв`язку з ненаданням у складі своєї пропозиції:
- свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість/свідоцтво про сплату єдиного податку або витягу з реєстру платників податку на додану вартість/єдиного податку;
- копії «Переліку та складу експертних комісій по проведенню державної санітарно- епідеміологічної експертизи в особливо складних випадках» (Наказ №144 від 03.12.2012 (зі змінами) Державної санітарно-епідеміологічної служби України) із внесенням до нього Учасника.
Позивач вважає, що, у зв`язку з незаконною діяльністю відповідача, як суб`єкта владних повноважень, щодо видачі висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи порушено охоронюваний законом інтерес позивача щодо здійснення законної господарської діяльності з медичної практики. Тому, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Суд, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень (пункт 3 частини першої статті 19 КАС України).
Компетенція - це сукупність повноважень, прав та обов`язків суб`єкта владних повноважень, які він зобов`язаний використовувати для виконання своїх функціональних завдань.
Компетенційним спором вважається спір між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі - делегованих повноважень.
У компетенційних спорах позивачем є суб`єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб`єкт владних повноважень своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.
Таким чином, особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб`єкти владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №705/748/17, від 13.03.2019 у справі №820/3713/17.
Разом з тим, суд зазначає, що позивач у даній справі не є суб`єктом владних повноважень, а отже не наділений адміністративною процесуальною дієздатністю в частині пред`явлення позову щодо визнання наявності чи відсутність компетенції (повноважень) у відповідача.
Згідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У даній справі поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» щодо вказаних позивачем вимог про встановлення відсутності компетенції (повноважень) Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в галузі здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, - слід тлумачити як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому зазначені вище вимоги не можуть бути вирішені в жодній юрисдикції.
Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Під час звернення до суду позивачем за три вимоги немайнового характеру сплачено судовий збір у сумі 4800 грн згідно платіжного доручення від 27.12.2017 №5.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI.
Пунктом п`ятим частини першої статті 7 вказаного Закону передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, питання про повернення сплаченої суми судового збору у розмірі 1600 грн за першу вимогу з Державного бюджету України може бути вирішено ухвалою суду окремо за клопотанням позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 19, 238, 248, 256 КАС України,
ухвалив:
Провадження в адміністративній справі №826/133/18 за позовом Дочірнього підприємства «Український санітарно-епідеміологічний центр» до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державна санітарно-епідеміологічна служба України, про встановлення відсутності компетенції (повноважень), визнання дій протиправними, зобов`язання утриматися від вчинення певних дій, - в частині вимог Дочірнього підприємства «Український санітарно-епідеміологічний центр» про встановлення відсутності компетенції (повноважень) Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в галузі здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, - закрити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя О.М. Чудак
