Єдиний державний реєстр судових рішень
П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
|
|
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
24 квітня 2019 р. |
м.Одеса |
Справа № 661/2777/18 |
Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.
П’ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді – Осіпова Ю.В.,
суддів – Бойка А.В., Шевчук О.А.,
при секретарі Іщенко В.О.,
за участю представника позивача ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3, представника 3-ї особи ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео-конференції в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2018 року (м. Херсон, дата складання повного тексту рішення – 17.12.2018 р.) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Виконавчого комітету Новокаховської міської ради, 3-ї особи Відділу освіти Новокаховської міської ради про скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В:
10.07.2018 року ОСОБА_5 звернулась до Новокаховського міського суду Херсонської області із адміністративним позовом до Виконавчого комітету Новокаховської міської ради, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просила суд:
- скасувати рішення виконкому №303 від 07.09.2018 року «Про затвердження фактичної мережі закладів освіти м. Нова Каховка на 2018/19 навчальний рік»;
- зобов’язати виконком Новокаховської міської ради відновити становище, яке було до 23.05.2018 року та забезпечити навчання її дитини в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №4 Новокаховської міської ради.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона подала заяву про зарахування її дитини до 1-го класу ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 Новокаховської міської ради, оскільки в цій школі її дитина з 2017 року відвідувала підготовчі заняття з вчителем, яка мала бути керівником в першому класі. Разом з тим, як зазначає позивач, у зв’язку з незаконними діями керівництва цієї школи (які не оскаржуються), не були сформовані перші класи та, в свою чергу, відповідачем протиправно і без законних на те підстав та повноважень було прийнято незаконне рішення «Про затвердження фактичної мережі закладів освіти м. Нова Каховка на 2018/19 навчальний рік», в якій перці класи в ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 відсутні.
Ухвалою судді Новокаховського міського суду Херсонської області від 11.07.2018 року дону справу №661/2777/18 передано на розгляд до Херсонського окружного адміністративного суду.
Ухвалою судді Херсонського окружного адміністративного суду від 27.08.2018 року залучено до участі у справі у якості 3-ї особи Відділ освіти Новокаховської міської ради.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2018 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 - відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, ОСОБА_5 21.01.2019 року подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07.12.2018 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, виступи сторін та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Позивач – ОСОБА_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, яка, в свою чергу, припадає на територію ЗОШ №8.
Азом з тим, позивач ОСОБА_5 мала бажання віддати свою дитину - ОСОБА_7 (2012 р.н.) до першого класу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4 Новокаховської міської ради, оскільки її дитина з 2017 року відвідувала в цій ЗОШ №4 підготовчі заняття з вчителем ОСОБА_8, яка мала бути класним керівником в першому класі.
23.05.2018 року виконавчий комітет Новокаховської міської ради прийняв рішення №150, яким затвердив мережу (перелік) закладів освіти, яка, крім іншого містить і мережу класів кожного закладу, встановив джерела фінансування суб'єктів освітньої діяльності. В додатку до даного рішення «Мережа закладів загальної середньої освіти Новокаховської міської ради на 2018/2019 навчальний рік» щодо ЗОШ №4 не передбачено набору учнів до перших та десятих класів.
07.09.2018 року виконкомом Новокаховської міської ради Херсонської області прийнято рішення №303 «Про затвердження фактичної мережі закладів освіти м. Нова Каховка на 2018/19 навчальний рік», яким рішення №150 від 23.05.2018 року було визнано таким, що втратило чинність, затверджено надану відділом освіти Новокаховської міської ради фактичну мережу закладів загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти Новокаховської міської ради на 2018/2019 навчальний рік, встановлено джерела фінансування суб'єктів освітньої діяльності, та вирішені інші питання.
Не погоджуючись з такими діями та рішенням виконкому №303, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи справу по суті та повністю відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог та, відповідно, з правомірності дій та спірних рішень відповідача.
Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Так, ч.1 ст.17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Як слідує зі змісту приписів п.30 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», серед іншого, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади. Реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради. А за змістом ч.ч.1,15,16 ст.46 даного Закону, сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно.
Як вбачається зі ст.32 вказаного вище Закону, виконавчий комітет міської ради має як власні повноваження, так і делеговані. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, управління закладами освіти, які належать територіальним громадам, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; забезпечення здобуття повної загальної середньої освіти у державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладах, створення необхідних умов для продуктивної праці учнів, делеговані повноваження, а саме - забезпечення в межах наданих повноважень доступності і безоплатності освіти на відповідній території, забезпечення відповідно до закону розвитку всіх видів освіти, розвитку і вдосконалення мережі освітніх закладів усіх форм власності, визначення потреби та формування замовлень на кадри для цих закладів, укладення договорів на підготовку спеціалістів, організація роботи щодо удосконалення кваліфікації кадрів, організація обліку дітей дошкільного та шкільного віку.
Згідно із ст.66 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», районні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад: відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної, початкової та базової середньої освіти, позашкільної освіти; планують та забезпечують розвиток мережі закладів дошкільної, початкової та базової середньої освіти, позашкільної освіти; планують та забезпечують розвиток мережі закладів профільної середньої освіти академічного спрямування (міські ради міст з населенням більше 50 тисяч - самостійно; міські ради міст з населенням менше 50 тисяч - за погодженням з обласною радою); мають право засновувати заклади освіти, реорганізовувати і ліквідовувати їх; закріплюють за закладами початкової та базової середньої освіти територію обслуговування (крім випадків, встановлених спеціальними законами); забезпечують доступність дошкільної та середньої освіти для всіх громадян, які проживають на відповідній території, та вживають заходів для забезпечення потреби у дошкільній та позашкільній освіті; ведуть облік дітей дошкільного та шкільного віку у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України; забезпечують рівні умови розвитку закладів освіти всіх форм власності; здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законом.
Як передбачено п.4 ст.12 Закону України «Про освіту», початкова освіта здобувається, як правило, з 6 (шести) років.
А відповідно до п.1 ст.13 Закону України «Про освіту», для забезпечення територіальної доступності повної загальної середньої освіти органи місцевого самоврядування створюють і утримують мережу закладів освіти та їхніх філій. Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи. Право особи здобувати початкову та базову середню освіту у державному або комунальному закладі освіти (його філії), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця особа, гарантується, що не обмежує право особи обрати інший заклад освіти.
При цьому, в свою чергу, як передбачено ч.1 ст.18 Закону України «Про освіту», навчальні заклади створюються органами державної виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності.
Як видно з вимог ч.4 ст.18 Закону України «Про освіту», потреба в навчальних закладах, заснованих на комунальній власності, визначається місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Порядок створення, реорганізації та ліквідації навчальних закладів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, статтею 26 Закону «Про освіту» передбачено, що керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Повноваження (права і обов'язки) та відповідальність керівника закладу освіти визначаються законом та установчими документами закладу освіти. Керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень: організовує діяльність закладу освіти; вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіти; забезпечує організацію освітнього процесу та здійснення контролю за виконанням освітніх програм; забезпечує функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти; забезпечує умови для здійснення дієвого та відкритого громадського контролю за діяльністю закладу освіти; сприяє та створює умови для діяльності органів самоврядування закладу освіти; тощо.
Згідно із ч.ч.1,2 ст.11 Закону України «Про загальну середню освіту» (в редакції станом на момент виникнення правовідносин), рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності приймає його засновник (засновники). Засновником закладу загальної середньої освіти може бути відповідна рада від імені територіальної громади (громад). Заклади загальної середньої освіти створюються з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх, соціально-економічних, національних і мовних потреб територіальної громади та/або суспільства. У разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов'язаний забезпечити здобувачам освіти можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти.
Реорганізація і ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням сесії місцевої ради, державної і приватної форм власності - за рішенням засновника (ч.6 ст.11 Закону України «Про загальну середню освіту»).
Як визначено статтею 18 Закону України «Про загальну середню освіту», місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування закріплюють за закладами загальної середньої освіти відповідні території обслуговування і до початку навчального року обліковують учнів, які мають їх відвідувати. Зарахування учнів до закладів загальної середньої освіти дозволяється на конкурсних засадах лише у випадках, якщо кількість поданих заяв на відповідний рівень загальної середньої освіти перевищує спроможність цього закладу. Право на першочергове зарахування до початкової школи мають діти, які проживають на території обслуговування цієї школи.
Крім того, ст.37 Закону України «Про загальну середню освіту» передбачено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у галузі загальної середньої освіти в межах їх компетенції: забезпечують реалізацію державної політики у сфері загальної середньої освіти на відповідній території; виконують функції засновника закладів загальної середньої освіти на відповідній території; створюють умови для здобуття громадянами повної загальної середньої освіти; забезпечують доступність будівель, споруд і приміщень закладів освіти згідно з державними будівельними нормами і стандартами; здійснюють контроль щодо проектування, будівництва та реконструкції будівель, споруд, приміщень закладів освіти з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування; у разі ліквідації в установленому законодавством порядку комунального закладу загальної середньої освіти вживають заходів щодо влаштування учнів (вихованців) до інших закладів загальної середньої освіти.
Тобто, з аналізу зазначених вище норм діючого на той час законодавства вбачається, що питання про ліквідацію або реорганізацію (перетворення) загальноосвітнього навчального закладу вирішується виключно засновником навчального закладу (яким є міськрада), а питання щодо забезпечення розвитку і вдосконалення мережі освітніх закладів усіх форм власності, визначення потреби та формування замовлень на кадри для цих закладів, віднесено саме до повноважень відповідача.
Разом з тим, у відповідності до п.4 наказу Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 року №367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти», передбачено, що зарахування до закладу освіти здійснюється відповідно до наказу його керівника, що видається на підставі заяви про зарахування до закладу освіти одного з батьків дитини (чи повнолітньої особи, яка має намір здобувати освіту), поданої особисто (з пред'явленням документа, що посвідчує особу заявника) за зразком згідно з додатком 1 до цього Порядку, до якої додаються:
1) копія свідоцтва про народження дитини або документа, що посвідчує особу здобувача освіти (під час подання копії пред'являється оригінал відповідного документа);
2) оригінал або копія медичної довідки за формою первинної облікової документації №086-1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов'язкового медичного профілактичного огляду», яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 16.08.2010р. №682, що зареєстрований в МЮ України 10.09.2010р. за №794/18089;
3) оригінал або копія відповідного документа про освіту (за наявності). У випадку подання копій документів, передбачених цим пунктом, оригінали мають бути подані до видання наказу про зарахування (крім документа, визначеного підпунктом 1 цього пункту).
Так, згідно з п.п.6,7 Порядку №367, зарахування дітей до закладу освіти здійснюється, як правило, до початку навчального року та відповідно до території обслуговування (крім закладів освіти II, II - III ступенів та III ступеня). Органам місцевого самоврядування та місцевим органам виконавчої влади рекомендовано щороку не пізніше ніж за один місяць до завершення прийому заяв про зарахування визначати дату початку їх приймання. Такий строк не може бути меншим одного місяця. Зарахування дітей до початку і впродовж навчального року здійснюється виключно на вільні місця. Після зарахування дітей до закладу освіти їх розподіл між класами відбувається в межах нормативу наповнюваності класів, визначеного Законом України «Про загальну середню освіту». Інформація про закріплену за закладом територію обслуговування, спроможність закладу освіти, кількість учнів у кожному класі та відповідно наявність вільних місць у кожному з них обов'язково оприлюднюється на інформаційному стенді закладу освіти та на його веб-сайті (у разі відсутності веб-сайту закладу освіти - на веб-сайті органу, у сфері управління якого перебуває заклад освіти) щороку впродовж двох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення, але не пізніше ніж за місяць до початку прийому заяв закладами освіти.
Так, як встановлено судами обох інстанцій та вбачається з наявного в матеріалах справи Статуту загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 Новокаховської міської ради Херсонської області - засновником закладу та власником його майна є Новокаховська міська рада.
Таким чином, оскільки припинення діяльності школи здійснюється шляхом його реорганізації або ліквідації за рішенням власника (уповноваженого ним органу), за рішенням суду (господарського суду), згідно з чинним законодавством України, то саме до повноважень Новокаховської міської ради віднесено вирішення питання щодо створення, реорганізації, та ліквідації навчальних закладів комунальної форми власності, і таке рішення рада повинна приймати на сесії.
При цьому, судова колегія вважає за необхідне вказати, що в матеріалах справи відсутні будь-які документальні підтвердження того, що міською радою приймались які-небудь рішення щодо ліквідації або реорганізації ЗОШ №4 або перетворення цієї школи в ліцей.
До того ж, ще слід зазначити й про те, що спірне рішення виконавчого комітету №303 від 07.09.2018 року фактично стосується лише тільки затвердження мережі закладів загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти на 2018/2019 навчальний рік, що, в свою чергу, входить саме до компетенції відповідача (як виконавчого органу засновника). До того ж, в даному рішенні також не йде мова ні про ліквідацію, ні про реорганізацію ЗОШ №4.
Отже, з вищезазначеного вбачається, що підставою для не набирання учнів до першого класу в ЗОШ №4 при затвердженні мережі закладів освіти не було рішення міської ради або виконавчого комітету щодо ліквідації або реорганізації ЗОШ №4.
Так, як вбачається з аналізу зазначених вище норм та вже зазначалося вище, для реалізації бажання навчати свою дитину саме в ЗОШ №4, позивачу, в даному випадку, необхідно було подати письмову заяву про зарахування до школи до 31.05.2018 року, до якої необхідно було додати копію свідоцтва про народження дитини (під час подання копії пред'являється оригінал) та оригінал або копію медичної довідки за формою первинної облікової документації №086-1/о.
Проте, як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, заяву про зарахування своєї дитини до першого класу ОСОБА_9 дійсно подавала, але потім, як і усі інші батьки, забрала.
Однак, при цьому, по справі відсутні належні докази того, що ця заява була подана позивачем разом з усіма необхідними документами відповідно до вказаного вище Порядку №137 (копією свідоцтва про народження дитини, медичною довідкою за встановленою формою).
Що ж стосується доводів позивачки про те, що директор ЗОШ №4 та класний керівник ОСОБА_8 проводили зустрічі - збори з батьками майбутніх першокласників і просили їх забрати заяви про вступ до школи та перевести дітей до інших закладів, запропонували переведення всього першого класу до гімназії разом з майбутнім класним керівником, то з цього приводу слід зазначити, що кожен громадянин має вільно розпоряджається своїми правами, та за власним бажанням здійснювати вибір учбового закладу для своєї дитини.
Таким чином, враховуючи вказані вище обставини, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, вважає, що позивач, як мати здобувача освіти, фактично погодилась на пропозицію керівництва ЗОШ №4 та обрала в якості закладу освіти для своєї дитини – Новокаховську гімназію, яка до речі знаходиться в 300-500 метрах від ЗОШ 34 та в якій, в свою чергу, дитина позивачки навчається і по цей час.
При цьому, доводи позивачки про те, що її нібито змусили забрати заяву, яку вона подавала до ЗОШ №4, є необґрунтованими та не підтверджуються будь-якими доказами.
Крім того, судова колегія одночасно вважає за необхідне зазначити й про те, що якщо батькам (в т.ч. і позивачу) було неправомірно відмовлено в зарахуванні дитини до школи, то вони мають впродовж 2 (двох) днів письмово оскаржити рішення керівництва школи в районному управлінні освіти.
Так, пункт 14 Порядку №367 передбачає, що рішення, дії або бездіяльність керівника чи працівників закладу освіти (зокрема, з питань неправомірної відмови у зарахуванні до закладу освіти) впродовж двох робочих днів можуть бути письмово оскаржені до органу, у сфері управління якого перебуває заклад освіти. За результатами розгляду скарги та у випадку встановлення порушення вимог цього Порядку відповідний орган невідкладно письмово повідомляє заклад освіти про необхідність усунення цього порушення відповідно до законодавства.
А відповідно до п.15 Порядку №367, за недотримання працівниками закладу освіти положень цього Порядку відповідає керівник цього закладу освіти.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження відмови директора школи №4 в прийнятті заяви ОСОБА_5 про зарахування її дитини до першого класу ЗОШ №4, як і докази оскарження такої відмови до відділу освіти або до суду.
Одночасно судова колегія також вважає за необхідне звернути увагу на те, що дитина не зобов'язана, а має право навчатися в закладі освіти, на території обслуговування якого вона проживає. І таке її право гарантоване Законом України «Про освіту».
Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи. Це не виключає можливість для батьків обрати інший заклад освіти. Якщо батьки бажають віддати свою дитину в початкову школу, яка не закріплена за місцем проживання - вони можуть зробити це, подавши заяву на зарахування в обрану школу на вільні місця. Зарахування на вільні місця відбуватиметься за результатами жеребкування.
Таким чином, оскільки батьки майбутніх учнів 1 класу, як і позивачка, забрали усі подані ними заяви до першого класу, внаслідок чого виникла штучна ситуація відсутності бажаючих вчитися в 1 класі даної школи, то відповідно, директор ЗОШ №4 в такому випадку цілком правомірно подав до відділу освіти Новокаховської ради свої пропозиції щодо попередньої мережі класів ЗОШ №4 на 2018-2019 навчальний рік, яка не передбачала відкриття 1-х класів, а відділ освіти, в свою чергу, сформував фактичну мережу закладів освіти та подав на затвердження виконавчого комітету.
Крім того, колегія суддів зазначає, що у відносинах між позивачем та відповідачем не вбачається порушення прав позивача прийняттям виконавчим комітетом Новокаховської міської ради рішення про затвердження мережі учбових закладів.
Тобто, оскаржуване рішення лише опосередковано стосується безпосередньо позивача, який, в свою чергу, при здійсненні свого конституційного права - вибирати заклад освіти для своєї дитини у добровільному порядку (оскільки інше не підтверджується матеріалами справи та наданими доказами) фактично надав перевагу для навчанню дитини в іншому навчальному закладі.
Таким чином, судова колегія приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції висновку, що оскільки рішення виконавчого комітету №303 від 07.09.2018 року не порушує права, обов'язки чи інтереси позивача, то, відповідно, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.195,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 – залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2018 року – без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 07.05.2019р.
Головуючий у справі
суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов
Судді: А.В. Бойко
О.А. Шевчук
