Єдиний державний реєстр судових рішеньЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" квітня 2019 р. Справа №921/213/18
Західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого - судді Матущака О.І.
суддів: Мирутенка О.Л.
Хабіб М.І.
За участю представників сторін від:
позивача: Середа О.Я. - адвокат;
відповідача: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів», с. Острів, Тернопільської області
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.11.2018 (повний текст - 20.11.2018, суддя В.Л. Гевко)
за позовом ОСОБА_1 , с.Буцнів, Тернопільської області
до відповідача Приватного акціонерного товариства «Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів», с. Острів, Тернопільської області
про надання інформації
ВСТАНОВИВ:
Суть справи.
ОСОБА_1 подано позов (з врахуванням зміни предмету позовних вимог та відмови від частини позовних вимог) до Господарського суду Тернопільської області до ПрАТ «Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів», в якій просить суд визнати незаконною відмову ПрАТ «Тернопільський завод по виробництву шляхово-будівельних матеріалів» в наданні ОСОБА_1 запитаних ним засвідчених копій документів про товариство, викладену в листі від №49 від 14.03.2018; визнати незаконною відмову товариства в наданні ОСОБА_1 запитаних ним засвідчених копій документів про товариство, викладену в листі від №65 від 05.04.2018; зобов'язати ПрАТ «Тернопільський завод по виробництву шляхово-будівельних матеріалів» надати ОСОБА_1 інформацію про діяльність ПрАТ шляхом направлення ОСОБА_1 за його місцем постійного місця проживання ( АДРЕСА_1) засвідчених копій наступних документів:
? матеріалів, з якими акціонери мали можливість ознайомитися під час підготовки до загальних зборів акціонерів ПрАТ «Тернопільський КШБМ», що були проведені 07.03.2018;
? протоколів засідань Наглядової ради ПрАТ «Тернопільський КШБМ» (за період з01.01.2018 по 23.03.2018 (включно);
? наказів і розпоряджень керівника виконавчого органу ПрАТ «Тернопільський КШБМ» (з 01.01.2018 по 23.03.2018 (включно);
? документів звітності, що подавалися ПрАТ «Тернопільський КШБМ» з 01.01.2018 по по 23.03.2018 (включно);
? перелік афілійованих осіб товариства із зазначенням кількості, типу та/або класу належних їм акцій (станом на 23.03.2018);
? особливу інформацію про товариство, що подавалася ПРАТ «Тернопільський КШБМ» з 01.01.2018 по 23.03.2018 (включно).
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 14.11.2018 позов задоволено частково. Визнано незаконною відмову ПрАТ «Тернопільський завод по виробництву шляхово-будівельних матеріалів» в наданні ОСОБА_1 запитаних ним засвідчених копій документів про товариство, викладену в листі від №65 від 05.04.2018. Зобов'язано ПрАТ «Тернопільський завод по виробництву шляхово-будівельних матеріалів» надати ОСОБА_1 інформацію про діяльність ПрАТ шляхом направлення ОСОБА_1 за його місцем постійного місця проживання засвідчених копій наступних документів: матеріалів, з якими акціонери мали можливість ознайомитися під час підготовки до загальних зборів акціонерів ПрАТ «Тернопільський КШБМ», що були проведені 07.03.2018;
протоколів засідань Наглядової ради ПрАТ «Тернопільський КШБМ» (за період з 01.01.2018 по 23.03.2018 (включно), окрім протоколу №2/07/03/18 засідань Наглядової ради від 07.03.2018; наказів і розпоряджень керівника виконавчого органу ПрАТ «Тернопільський КШБМ» (з 01.01.2018 по 23.03.2018 (включно); документів звітності, що подавалися ПрАТ «Тернопільський КШБМ» з 01.01.2018 по 23.03.2018 (включно); перелік афілійованих осіб товариства із зазначенням кількості, типу та/або класу належних їм акцій (станом на 23.03.2018); особливу інформацію про товариство, що подавалася ПрАТ «Тернопільський КШБМ» (з 01.01.2018 року по 23.03.2018 (включно). Цим же рішенням відмовлено в позові в частині визнання незаконною відмови ПрАТ «Тернопільський завод по виробництву шляхово-будівельних матеріалів» в наданні ОСОБА_1 запитаних ним засвідчених копій документів про товариство, викладену в листі від №49 від 14.03.2018; прийнято відмову позивача від позову та закрито провадження у справі в частині зобов'язання відповідача надати позивачу: статут ПрАТ «Тернопільський КШБМ», у редакції затвердженій рішенням загальних зборів «ПрАТ Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів» від 07.03.2018, протокол загальних зборів ПрАТ «Тернопільський КШБМ» від 07.03.2018, висновків аудитора товариства, складених в проміжку часу з 01.01.2018 по 23.03.2018; стягнуто з ПрАТ «Тернопільський завод по виробництву шляхово-будівельних матеріалів» в дохід державного бюджету України 3524 грн судового збору.
Рішення суду в частині задоволення позову мотивоване тим, що товариство в силу ст.ст. 25, 78 Закону України «Про акціонерні товариства» має обов'язок (зобов'язане) надати акціонеру на його вимогу завірені підписом уповноваженої особи товариства копії відповідних документів. При цьому копії таких документів повинні на вимогу акціонера надсилатись йому поштою, оскільки у витрати за їх надання, включаються як витрати за їх виготовлення так і витрати пов'язані з пересиланням документів поштою.
Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог обґрунтоване тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту звернення позивачем самостійно чи його представником за нього із вимогою від 07.03.2018 до товариства про надання відповідної інформації.
Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.
Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, оскільки рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, апелянт стверджує про конфлікт інтересів адвоката Середи О.Я. як представника ОСОБА_1 , оскільки адвокат Середа О.Я. одночасно є акціонером вказаного товариства. Скаржник також стверджує, що судом прийнято рішення, яке неможливо виконати через те, що частина документів згоріла під час пожежі. Водночас у прохальній частині апеляційної скарги скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції, а позовну заяву залишити без розгляду.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Свої заперечення обґрунтовує тим, що питання конфлікту інтересів було у повній мірі досліджено судом під час розгляду справи у суді першої інстанції, де встановлено про безпідставність зазначених доводів відповідача. Окрім цього позивач стверджує, що покликання апелянта на неможливість надання запитуваних документів у зв'язку з пожежою, що підтверджується актом від 03.05.2018, є безпідставними, оскільки в цьому акті не міститься відомостей про знищення документів, які були запитувані позивачем.
До початку розгляду справи на адресу суду від апелянта надійшло електронне повідомлення №6 від 23.04.2019 про відкладення розгляду справи у зв'язку зайнятістю представника у кримінальному процесі.
Розглянувши вказане клопотання, необхідно зазначити таке.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Як вбачається з клопотання представника скаржника - Твердохліб В.Д., останній вказує на неможливість прибути в судове засідання у зв'язку із зайнятістю у кримінальному процесі, однак не подає доказів на підтвердження такого клопотання.
Враховуючи те, що представником апелянта не подано доказів на підтвердження зайнятості у іншому кримінальному процесі, юридична особа, не маючи обмежень стосовно представництва, вправі залучити іншого представника для участі в судовому засіданні, а також те, що ухвалою суду від 01.04.2019, якою призначено розгляд справи, явку сторін визнано на власний розсуд, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у його задоволенні.
Інших клопотань, заяв в порядку ст.207 ГПК України сторонами заявлено не було.
Фактичні обставини справи.
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, ПрАТ «Тернопільський КШБМ» є юридичною особою, яка створена відповідно до чинного законодавства України без обмеження строку діяльності, тип товариства - приватне акціонерне товариство, що створюється з метою здійснення підприємницької діяльності для одержання прибутку в інтересах акціонерів товариства, зростання ринкової вартості акцій Товариства, а також отримання акціонерами дивідендів.
Позивач - ОСОБА_1 є акціонером зазначеного акціонерного товариства, якому належать 634 простих акції товариства вказане підтверджується поданими позивачем на вимогу суду виписками про стан рахунку в цінних паперах ОСОБА_1 позивача як акціонера ПрАТ «Тернопільський КШБМ» станом на 23.02.2018 та станом на 29.10.2018.
07.03.2018 відбулися загальні збори акціонерів ПрАТ «Тернопільський КШБМ». В зазначених загальних зборах позивач взяв участь через свого уповноваженого представника - Середу Олексія Ярославовича.
Як стверджує представник позивача 07.03.2018 Середа О . Я. як представник ОСОБА_1 від його імені та від себе особисто звернувся до відповідача із запитом на отримання копії протоколів засідань Наглядової ради за 2018 рік в письмові формі (копія вхідного листа №79 від 07.03.2018) маючи сумнів, що наданий йому протокол засідання №2/07/03/18 є єдиним протоколом засідання Наглядової ради товариства за період з 01.01.2018 по 23.03.2018.
За наслідком розгляду такого звернення в листі датованому 14.03.2018 вих. № 49 відповідач відмовив представнику акціонера Середі О.Я. додатково вказавши, що обов'язок акціонерного товариства надавати акціонеру копії документів у письмовому вигляді чинним законодавством не передбачено, а лише встановлено обов'язок надавати інформацію визначену законом, з якої вже сам учасник має право робити виписки фотографії та копії.
У подальшому, 23.03.2018 вх. № 108 за дорученням позивача, його представником було спрямовано вимогу про надання інформації про діяльність підприємства шляхом надання завірених копій документів, необхідних для проведення аналізу і визначення позивача в питанні щодо наявності чи відсутності порушень в ході підготовки і проведення загальних зборів чинного законодавства, а також прав та інтересів позивача.
05.04.2018 вих. № 65 відповідач надав відповідь позивачу згідно якої, зазначає, що в товариства виникає обов'язок надавати на вимогу учасника (акціонера) лише документи звітного характеру (річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства) та інформацію, що міститься в установчих документах товариства, а не будь-яку інформацію щодо господарської діяльності товариства. Учасник (акціонер) товариства може вимагати надання інформації про діяльність товариства з дати, коли він набув статусу учасника (акціонера). Обов'язок акціонерного товариства надавати акціонеру копії документів у письмовому вигляді чинним законодавством не передбачено, а лише встановлено обов'язок надавати інформацію визначену законом, з якої вже сам учасник має право робити виписки фотографії та копії. Листом запропоновано позивачу з'явитись для ознайомлення із запитуваними позивачем документів на адресу товариства ПрАТ «Тернопільський КШБМ».
Оцінка суду.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку із реалізацією позивачем своїх корпоративних прав, зокрема, права на отримання інформації від товариства. При цьому спір виник у зв'язку із різним трактуванням зі сторони позивача та відповідача щодо обсягу, структури інформації, яку має право отримати позивач, а також щодо порядку надання товариством такої інформації та отримання її акціонером.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:
1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;
2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);
3) вийти у встановленому порядку з товариства;
4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;
5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.
Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.
Необхідно також зазначити, що згідно п. 6.2. розділу 6 статуту ПрАТ «Тернопільський КШБМ» кожна проста акція надає акціонеру - її власнику однакову сукупність прав, включаючи право на отримання інформацію про господарську діяльність товариства. Однак, порядку отримання такої інформації статут відповідача не встановлює.
У зв'язку з цим, застосовуються норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини.
За приписами ч. 1 ст. 88 ГК України учасники господарського товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); одержувати інформацію про товариство. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо.
Частиною 1 статті 25 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.
Перелік документів, що підлягають зберіганню акціонерним товариством визначено у статті 77 Закону України «Про акціонерні товариства», а саме:
1) статут товариства, зміни до статуту, засновницький (установчий) договір;
2) положення про загальні збори, наглядову раду, виконавчий орган та ревізійну комісію, інші внутрішні положення товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них;
3) положення про кожну філію та кожне представництво товариства;
4) документи, що підтверджують права товариства на майно;
5) принципи (кодекс) корпоративного управління товариства;
6) протоколи загальних зборів;
7) матеріали, з якими акціонери мають (мали) можливість ознайомитися під час підготовки до загальних зборів;
8) протоколи засідань наглядової ради та колегіального виконавчого органу, накази і розпорядження голови колегіального та одноосібного виконавчого органу;
9) протоколи засідань ревізійної комісії, рішення ревізора товариства;
10) висновки ревізійної комісії (ревізора) та аудитора (аудиторської фірми) товариства;
11) річну фінансову звітність;
12) документи бухгалтерського обліку;
13) документи звітності, що подаються відповідним державним органам;
14) проспект цінних паперів або рішення про емісію цінних паперів, а також свідоцтво про реєстрацію випуску акцій та інших цінних паперів товариства;
15) перелік афілійованих осіб товариства із зазначенням кількості, типу та/або класу належних їм акцій;
16) особливу інформацію про товариство згідно з вимогами законодавства;
17) звіти наглядової ради (у разі її створення);
18) звіти виконавчого органу;
19) звіти ревізійної комісії (ревізора) (у разі її створення);
20) положення про винагороду членів наглядової ради та виконавчого органу публічного акціонерного товариства;
21) звіти про винагороду членів наглядової ради та виконавчого органу публічного акціонерного товариства;
22) документи, на підставі яких визначена ринкова вартість відповідно до статті 8 цього Закону;
23) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, його внутрішніми положеннями, рішеннями загальних зборів, наглядової ради, виконавчого органу.
Документи, передбачені частиною першою цієї статті, зберігаються в акціонерному товаристві за його місцезнаходженням.
Відповідальність за зберігання документів товариства покладається на голову колегіального виконавчого органу (особу, що здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) та на головного бухгалтера - щодо документів бухгалтерського обліку і фінансової звітності.
Документи, передбачені частиною першою цієї статті, підлягають зберіганню протягом всього терміну діяльності товариства, за винятком документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 78 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що Акціонерне товариство забезпечує кожному акціонеру доступ до документів, визначених пунктами 1-3, 5-11, 13, 14, 16-23 ч. 1 ст. 77 цього Закону, а акціонеру, який володіє значним пакетом акцій, - також доступ до будь-яких інших документів товариства, що містять відомості про фінансово-господарську діяльність цього товариства. У разі якщо в зазначених документах наявна інформація з обмеженим доступом, акціонерне товариство та акціонер зобов'язані забезпечувати дотримання режиму користування та розкриття такої інформації, встановленого законом.
Протягом 10 робочих днів з дня надходження письмової вимоги акціонера корпоративний секретар, а в разі його відсутності - виконавчий орган акціонерного товариства зобов'язаний надати цьому акціонеру завірені підписом уповноваженої особи товариства копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За надання копій документів товариство може стягувати плату, розмір якої не може перевищувати вартості витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов'язаних з пересиланням документів поштою, до моменту надання таких документів.
Будь-який акціонер, за умови повідомлення виконавчого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів, має право на ознайомлення з документами, передбаченими частиною першою цієї статті, у приміщенні товариства за його місцезнаходженням у робочий час. Виконавчий орган товариства має право обмежувати строк ознайомлення з документами товариства, але в будь-якому разі строк ознайомлення не може бути меншим 10 робочих днів з дати отримання товариством повідомлення про намір ознайомитися з документами товариства.
Акціонери можуть отримувати додаткову інформацію про діяльність товариства за згодою виконавчого органу товариства або у випадках і порядку, передбачених статутом або рішенням загальних зборів акціонерного товариства.
Публічне акціонерне товариство зобов'язане мати власний веб-сайт, на якому в порядку та строки, встановлені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, розміщується інформація, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства, інформація, визначена пунктами 1-3, 5, 6, 10, 11, 13 (крім документів, що містять конфіденційну інформацію), 14-20 ч. 1 ст.77, та інформація, визначена частиною третьоюстатті 35 та частини п'ятої статті 45 цього Закону.
На вимогу акціонера або Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку акціонерне товариство надає перелік афілійованих осіб та відомості про належні їм акції товариства.
Акціонерне товариство зобов'язане розкривати інформацію відповідно до законів України.
Щодо вимоги про визнання незаконною відмови ПрАТ «Тернопільський КШБМ» в наданні ОСОБА_1 запитаних ним засвідчених копій документів про товариство, викладену в листі від №49 від 14.03.2018, то колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що така не підлягає до задоволення, з огляду на те, що не вбачається достовірно встановити чи звертався саме позивач - ОСОБА_1 із такою вимогою про надання інформації до товариства. Адже вказана вимога підписана одноособово іншим акціонером товариства Середою О. Я. При цьому у вимозі, попри наявність прізвища позивача, не зазначено посилання на підставі чого (довіреності, корпоративного договору, тощо) діяв Середа О.Я. від імені позивача ОСОБА_1 . Не підтверджено це і поданими позивачем доказами.
Водночас у зверненні позивача з вимогою 23.03.2018 вх. № 108 про надання інформації про діяльність підприємства шляхом надання завірених копій документів уже міститься посилання на відповідну довіреність про представництво Середою О.Я. інтересів позивача - ОСОБА_1 , який є акціонером зазначеного акціонерного товариства.
Окрім того, з огляду на вищевикладені норми законодавства, акціонерне товариство має обов'язок (зобов'язане) надати акціонеру на його вимогу завірені підписом уповноваженої особи товариства копії відповідних документів.
При цьому копії таких документів повинні на вимогу акціонера надсилатись йому поштою. Зазначений висновок випливає з того, що у витрати за їх надання, включаються як витрати за їх виготовлення так і витрати пов'язані з пересиланням документів поштою.
Суд не приймає до уваги як належні доводи посилання відповідача на те, що акціонер повинен сам здійснювати виготовлення копії і знайомитись з ними виключно за місцезнаходженням товариства, так як такого обов'язку акціонера ні законом ні статутом товариства не визначено.
Навпаки, із змісту ст. 78 Закону України «Про акціонерні товариства» будь-який акціонер, за умови повідомлення виконавчого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів, має право на ознайомлення з документами, передбаченими частиною першою цієї статті, у приміщенні товариства за його місцезнаходженням у робочий час.
Отже, таке є правом а не обов'язком акціонера. Стаття 78 Закону України «Про акціонерні товариства» надає акціонеру право вибору вимагати від акціонерного товариства або отримати копії документів або ознайомитись із ними на товаристві або і те і інше. У свою чергу, товариство має право встановити плату за виготовлення копій витребуваних документів куди включити витрати на виготовлення копій документів та витрати, пов'язаних з пересиланням документів поштою.
Необхідно зазначити, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач попри те, що заперечує свій обов'язок надання на вимогу акціонера йому копій документів, які передбачені законом все таки подав докази того, що ним частково вимоги позивача виконано і надіслано йому відповідні документи. Зазначене стало підставою для часткової відмови від позовних вимог позивача.
Щодо покликань скаржника на те, що частина документів, які вимагаються позивачем згоріла, що підтверджується актом про пожежу від 03.05.2018, то колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду, що у ньому відсутній кокретний перелік тих документів, які згоріли, а міститься лише відмітка: «деякі документи колегіальних зборів». А тому, така фіксація факту пожежі і документів нею знищених, яка до того ж здійснена працівниками відповідача, не дає змогу суду достовірно встановити, що у ці «деякі» документи включаються і чи є серед них документи, які витребовуються позивачем.
Апеляційний господарський суд вважає необґрунтованими твердження апелянта про те, що представником позивача як акціонера є адвокат, який також є акціонером ПрАТ «Тернопільський КШБМ», а тому у нього виникає конфлікт інтересів, з огляду на таке.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» конфлікт інтересів - суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов'язками, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов'язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
З матеріалів справи вбачається, що в силу того, що у даному випадку адвокат як акціонер представляє інтереси іншого акціонера, вони як акціонери товариства, як і усі інші акціонери даного товариства, зацікавлені у належному виконанні товариством своїх обов'язків в частині надання інформації про діяльність товариства. А тому, судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції, що відповідачем та його представником не доведено тієї обставини у чому ж полягає суперечність між інтересами позивача як акціонера та особистими інтересами його адвоката як акціонера того ж товариства у межах даної справи з урахуванням предмету та підстав позовних вимог.
Необхідно також зазначити, що законом не передбачено права учасника (засновника, акціонера, члена) юридичної особи звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів іншого акціонера поза відносинами представництва. У даному ж випадку і має місце факт представництва оформлений між позивачем та його - представником адвокатом.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги про визнання незаконною відмову ПрАТ «Тернопільський КШБМ» в наданні ОСОБА_1 запитуваних ним засвідчених копій документів про товариство, викладену в листі від №65 від 05.04.2018 та зобов'язання ПрАТ «Тернопільський КШБМ» надати ОСОБА_1 інформацію про діяльність ПрАТ шляхом направлення позивачу за його місцем постійного місця проживання засвідчених копій згаданих вище документів.
Відповідно до ст. 277 ГПК України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом апеляційної інстанції не встановлено вищезазначених порушень норм матеріального чи процесуального права.
Щодо прохання в апеляційній скарзі про залишення позовної заяви без розгляду, то суд зазначає таке.
Відповідно до ст.278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.
Статті 226 ГПК України встановлюють вичерпний перелік підстав для залишення позову без розгляду, а саме:
1) позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності;
2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;
3) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
4) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору;
5) позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду;
6) позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду;
7) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;
8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;
9) дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;
10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього ж суду інший позов (позови) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;
11) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
З огляду на вищевикладене, у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для залишення позову без розгляду.
Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням вище, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про необхідність залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом (відповідачем).
Керуючись ст. ст. 11, 13, 74, 129, 269, 270, 275, 276, 281- 284 ГПК України,
Західний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.11.2018 у справі № 921/213/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПрАТ «Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів» - без задоволення.
2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на відповідача.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Касаційна скарга подається безпосередньо або через Західний апеляційний господарський суд до Верховного Суду (п.17.5 Перехідних положень ГПК України).
Справу повернути до місцевого господарського суду.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 10.05.2019
Головуючий (суддя-доповідач) О.І. Матущак
Судді О.Л. Мирутенко
М.І. Хабіб
