ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2019 р.
м.Одеса
Справа № 400/2606/18
Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойко А.В., Осіпов Ю.В.
при секретарі Жигайлової О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження в м.Миколаєві у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
В жовтні 2018 року позивачі звернулись до суду з адміністративним позовом до відповідача в якому просили зобов`язати виконавчий комітет Миколаївської міської ради виконати розпорядження Кабінету Міністрів України №528-р від 21.05.2014р., розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації №142-р від 06.06.2014р., постанову Заводського районного суду м. Миколаєва №487/6981/15-а від 12.03.2016р., рішення №596 від 24.06.2014р.; зобов`язати виконавчий комітет у строк в 1 місяць замінити металеві рами на двох лоджіях на металопластикові, встановити металеві решітки на двох лоджіях (квартира знаходиться на 2-му поверсі), встановити металеву решітку на вікно кухні, встановити на кухні радіатори опалення - 8 секцій, замінити міжкімнатні двері у залі, в кухні, у ванній кімнаті, у санвузлі, в залі вихід на лоджію (прострілена бойовою кулею 04.12.2017), усунути втечу нечистот з каналізаційної труби в санвузлі, провести частковий ремонт стелі у залі, провести ремонт відклеєних плінтусів та стіну з не доклеєними шпалерами в санвузлі, провести ремонт електромереж у квартирі з обов`язковим винесенням електричного лічильника в електролічильну установку, яка знаходиться в сусідньому коридорі, встановити дзвінок на вхідні двері, замінити металевий стояк холодної води на метало пластиковий, призвести повірку електричного лічильника та надати технічний паспорт, призвести повірку лічильника на воду та видати технічний паспорт, зобов`язати придбати та надати набор меблів.
В обґрунтування позову зазначалось про протиправну діяльність виконавчого комітету Миколаївської міської ради в частині прийняття рішення про відмову в вирішення питання про сприяння у вирішенні питання про виділення коштів для проведення поточного ремонту у квартирі адресою АДРЕСА_1 .
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивачі надали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначається, що судом першої інстанції не вірно зроблено висновок про необхідність виконання поточного ремонту власниками житла за свої кошти, оскільки позивачі не є власниками житла за адресою АДРЕСА_1 , право власності не оформлювали, оскільки неодноразово звертались з заявами до відповідача про відмову від наданої їм квартири, тому що там не були дотримані елементарні санітарні вимоги до житлового приміщення.
Також, апелянтами надано письмові пояснення до апеляційної скарги, в яких, крім іншого, зазначається, що апелянти вважають протиправною бездіяльність міської ради у частині прийняття рішення про відмову у вирішенні питання про виділення коштів для проведення ремонту (капітальний поточний) у квартирі за адресою АДРЕСА_1 , оскільки необхідність такого ремонту пов`язана зі строками експлуатації квартири з 1989 року. Потрібен ремонт та заміна дверних коробок, полотен, заміна металевих рам на дві лоджії на металопластикові, шпаклювання стелі в залі, ремонт системи постачання, каналізації, заміна конвекторів на радіатори опалення тощо.
У відзиві на апеляційну скаргу зазначається, квартира за адресою АДРЕСА_1 спеціально придбавалась відповідачем для позивачів на виконання рішення суду. Обов`язковою умовою у такому випадку є їх згода. Відповідач зазначає, що згідно заяви позивачів від 10.06.2016 року вх..№КО-880-7/з, останні надали письмову згоду на придбання для них двокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1 . На даний час у відповідача відсутній обов`язок щодо вчинення капітального ремонти за цією адресою для позивачів, оскільки рішення суду від 12.03.2016 року у справі №487/6981/15-а було виконано в повному обсязі. Також, відповідач звертає увагу суду, що частина доказів надана апелянтами є неналежними, оскільки до апеляційної скарги були надані вперше, а тому судом не можуть бути враховані.
У відповіді на відзив апелянти зазначили, що відповідачем не надано доказів до відзиву, які б спростовували доводи апелянтів.
В апеляційній скарзі апелянти зазначили, що не бажають приймати участь у засіданні апеляційної інстанції та просять здійснити судовий розгляд у письмовому провадженні.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
17.04.2019 року до суду надійшла заява позивачів про розгляд справи без їх участі.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з`явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належала 2-кімнатна квартира, загальною площею 51,2 кв.м., АДРЕСА_3 .
12.05.2014 р. у будинку АДРЕСА_5 сталася надзвичайна подія, внаслідок якої частина будинку була зруйнована, в тому числі і квартира позивачів.
21.05.2014 р. Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №528-р «Про виділення коштів для здійснення невідкладних заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, що склалася 12 травня 2014 р. в житловому будинку по АДРЕСА_5 », відповідно до якого Миколаївської обласної державної адміністрації виділено 46743,826 тис. гривень для здійснення невідкладних заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, що склалася 12 травня 2014 р. в житловому будинку по АДРЕСА_5 , у тому числі: 2150 тис. гривень - для надання постраждалим грошової допомоги з метою розв`язання соціально-побутових проблем з розрахунку по 10 тис. гривень кожній особі; 950 тис. гривень - для надання матеріальної грошової допомоги постраждалим і сім`ям загиблих з розрахунку 80 тис. гривень - особі, що отримала тяжкі травми, по 42,5 тис. гривень - чотирьом постраждалим, по 100 тис. гривень - за кожного загиблого члена сім`ї; 38478,75 тис. гривень - для придбання квартир мешканцям, які потребують відселення; 5165,076 тис. гривень - для проведення аварійно-відбудовних робіт.
27.06.2014р. Миколаївською ОДА видано розпорядження №142-р «Про забезпечення виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №528-р», яким доручено виконкому Миколаївської міської раді виконувати функції замовника для придбання квартир, мешканцям, які потребують відселення.
13.06.2014р. рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради затверджено список постраждалих від надзвичайної події, в якій були включені і позивачі.
15.07.2014р. розпорядженням міського голови м. Миколаєва створена комісія з питань формування пропозицій щодо розподілу житла громадянам, які потребують відселення з 3 та 4 під`їздів житлового будинку АДРЕСА_5 .
Комісію було вирішено придбати постраждалим від надзвичайної події, які потребують відселення у новому житловому комплексі «Рив`єра» за адресою АДРЕСА_5 .
26.09.2014р. рішенням виконкомом Миколаївської міської ради №929 «Про затвердження розподілу по вул. Лазурній, 5, корп.10, 11» затверджено розподіл ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . 1-кімнатної квартири №70 загальною площею 53,6 кв АДРЕСА_6 у новому житловому комплексі «Рив`єра».
12.12.2014р. рішенням виконкомом Миколаївської міської ради №1181 «Про поліпшення житлових умов громадян і надання їм звільненого житлового приміщення», позивачам надано 1-кімнатну квартиру №70 загальною площею 53,6 кв.м АДРЕСА_6 у новому житловому комплексі « Рив`єра ».
Позивачки не погодилися з прийнятим рішенням про надання ним 1-кімнатної квартири та звернулися до суду.
12.03.2016р. Заводський районний суд м. Миколаєва в порядку адміністративного судочинства задовольнив позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнав в частині затвердження розподілу ОСОБА_1 двокімнатної квартири №70 житлової площею 26,6 кв.м. (а.с.28) протиправним та скасував рішення виконкому Миколаївської міської ради №929 від 26.092014р. та 1181 від 12.12.2014р. в частині виділення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 1-кімнатної квартири №70 загальною площею 53,6 кв АДРЕСА_6 .
Одночасно, постановою суду було зобов`язано виконавчий комітет Миколаївської міської ради надати у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 2-кімнатну квартиру розташовану не нижче другого поверху та не вище четвертого поверху будинку в Заводському районі м. Миколаєва, житловою площею не менше 27,3 кв.м. згідно норм житлової площі в Україні.
30.05.2016р. рішенням виконкому Миколаївської міської ради №500 «Про виділення коштів з резервного фонду бюджету міста Миколаєва» з метою виконання постанови Заводського районного суду м. Миколаєва для придбання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 2-кімнатної квартири, з резервного фонду бюджету м. Миколаєва виділено 800000 гривень.
10.06.2016р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали згоду на придбання виконкомом Миколаївської міської ради для них квартири АДРЕСА_1 .
15.06.2016р. виконавчий комітет Миколаївської міської ради за договором купівлі-продажу з ОСОБА_4 придбав за 754000 гривень двокімнатну квартиру загальною площею 51,6 кв.м., житловою площею 31,0 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .
24.06.2016р. виконавчий комітет Миколаївської міської ради прийняв рішення №596 «Про надання у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 АДРЕСА_1 », відповідно до якої зазначену вище квартиру передану у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по ? частки кожній.
30.06.2016р. складено акт приймання-передачі квартири АДРЕСА_1 між виконкомом Миколаївської міської ради з одного боку та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з іншого боку.
Зазначений Акт підписано Миколаївським міським головою Сєнкевичем О.Ф .
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовились від підписання Акт приймання-передачі квартири.
Протягом 2017-2018 років ОСОБА_1 та ОСОБА_2 декілька разів зверталися до виконкому Миколаївської міської ради про проведення ремонту в придбаної квартирі та придбання меблів.
Листами за підписами Миколаївського міського голови та директора Департаменту ЖКГ позивачам повідомлялось, що у Миколаївської міської ради відсутні правові підстави для проведення ремонтних робіт в придбаної для них у власність квартирі. Разом з тим, в жовтні 2016 від ТОВ «Миколаївський спеціалізований порт «Ніка-Тера» було виділено позабюджетні кошти в сумі 20000 гривень на ремонт належної ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартири. На зазначені кошти були замінені двері, поклеєні шпалери, пофарбована підлога, виведені труби під бойлер, перенесення кухонної мийки, заміна плінтусів та багато іншого.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, судом першої інстанції зазначено, що відповідач виконав свої обов`язки, що випливають зі ст.ст.84, 86 Кодексу цивільного захисту, розпорядження Кабінету Міністрів України №528-р від 21.05.2014р., розпорядження Миколаївської ОДА №142-р від 06.06.2014р., постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 12.03.2016р. по справі №487/6981/15-а щодо придбання квартири, за згодою позивачів, а обов`язок проводити ремонтні роботи у цій квартирі та придбати позивачам меблі у відповідача відсутній
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст.84 Кодексу цивільного захисту України постраждалий внаслідок надзвичайної ситуації - це особа, якій заподіяно моральну, фізичну або матеріальну шкоду внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків.
Заходи соціального захисту та відшкодування матеріальних збитків постраждалим внаслідок надзвичайної ситуації включають, окрім іншого: надання (виплату) матеріальної допомоги (компенсації); забезпечення житлом.
Відповідно до ст.86 Кодексу забезпечення житлом постраждалих, житло яких стало непридатним для проживання внаслідок надзвичайної ситуації, здійснюється місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання шляхом:
1) надання житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання;
2) позачергового надання житла, збудованого за замовленням місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання;
3) будівництва житлових будинків для постраждалих;
4) закупівлі квартир або житлових будинків.
удівництво або закупівля житлових будинків чи квартир для постраждалих, які проживали в будинках державного або комунального житлового фонду, здійснюється за рахунок державних коштів, виділених на зазначені цілі, з урахуванням площі жилих (нежилих) приміщень та кількості кімнат, якими володів постраждалий.
Відповідно до ч.5 та ч.6 ст.86 84 Кодексу цивільного захисту України придбання шляхом централізованої закупівлі житлового будинку чи квартири для постраждалого здійснюється за бажанням одержувача.
Закупівля житлових будинків чи квартир для постраждалих може здійснюватися у населеному пункті, де він проживав, або за їх згодою у будь-якому населеному пункті України.
Відповідно до ст.28 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» жилі приміщення, які займають громадяни похилого віку, за їх бажанням передаються їм в особисту власність (приватизуються) безплатно в межах встановлених норм згідно з чинним законодавством.
Жиле приміщення, що за строками експлуатації потребує капітального ремонту, може бути передано у власність громадянину похилого віку лише після проведення такого ремонту.
Таким чином, вірним є висновок суду, що у відповідача є обов`язок придбати для позивачів квартиру, за їх згодою, у тому населеному пункті де вони проживали та у разі потреби провести у цій квартирі капітальний ремонт.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.05.2014 в м. Миколаєві за адресою АДРЕСА_5 сталася надзвичайна ситуація в результаті якої квартира №154 зруйнована.
Рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 13.06.2014 №557 затверджено списки постраждалих та загиблих осіб від надзвичайної ситуації. На підставі зазначеного рішення управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Миколаївської міської ради громадянам видано довідки про встановлення статусу особи, яка постраждала від надзвичайної ситуації, в тому числі і позивачам.
На підставі виданих довідок здійснено виплату матеріальної допомоги передбаченої розпорядженням Кабінету Міністрів України №528-р від 21.05.2014 «Про виділення коштів для здійснення невідкладних заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, що склалася 12 травня 2014 в житловому будинку по АДРЕСА_5 » з розрахунку по 10 тис. гривень кожній постраждалій особі для вирішення соціально-побутових питань.
Колегією суддів встановлено, що вищезазначеним розпорядженням також виділено 38478,75 гривень для придбання квартир в житловому комплексі «Рив`єра» за адресою вул. Лазурна, мешканцям, які потребують відселення, в тому числі і для позивачів.
Однак, як встановлено матеріалами справи, позивачки відмовилися від отримання запропонованої квартири в житловому комплексі «Рив`єра» та в подальшому звернулися до суду.
Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 12.03.2016 по справі №487/6981/15-а було зобов`язано виконавчий комітет Миколаївської міської ради надати позивачам двокімнатну квартиру, розташовану не нижче другого поверху та не вище четвертого поверху будинку у Заводському районі м. Миколаєва, житловою площею не менше 30,3 кв.м. загальною площею не менше 51,2 кв.м, обладнану кухнею не менше 7,8 кв.м та балконом площею не менше 2,4 кв.м.
Колегія суддів встановила, що на виконання вказаного рішення 12.03.2016р. виконавчим комітетом Миколаївської міської ради було придбано квартиру АДРЕСА_1 для громадянок ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , яка повністю відповідала вимогам зазначеним у судовому рішенні.
Разом з тим, у відповідності до вимог ч.5 та ч.6 ст.86 84 Кодексу цивільного захисту України та ст.28 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали 10.06.2016р. письмову згоду на придбання для них саме цієї двокімнатної квартири за адресою АДРЕСА_1 .
Крім того, позивачами в заяві було зазначено наступні прохання: «на лоджіях покласти лінолеум, пофарбувати рами, побілку, застіклення, установка бойлера, раковини, вентиляційні решітки, встановити стаціонарний телефон, передати 2 кімнату квартиру у приватну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_1 по ? частці, відповідно до рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 12.03.2016р. по справі №487/6981/15-а, оформлення придбаної квартири здійснити за рахунок Миколаївської міської ради, перевірити чи перебуває в робочу стані газова плита, за умови необхідності - замінити».
Рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 24.06.2016р. №596 квартиру передану у власність позивачів.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень відповідача, 30.06.2016р. позивачам було передано акт приймання-передачі квартири НОМЕР_1 , який ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не був підписаний, що також не заперечується апелянтами. Зазначений акт по спливу більше ніж 2 років позивачами не біло ні підписано, ні повернуто до виконавчого комітету.
Разом з тим встановлено, що відповідачем згідно відповіді від 31.01.2017р. про виконання роботи у квартирі за адресою АДРЕСА_1 ., було зроблена заміна вхідних дверей, виведення труб під бойлер на кухні, заміна сифоні для раковин у кухні, фарбування підлоги, перенесення кухонної мийки, установка трьох вентиляційних отворів у кухні і ванній, укладення нового лінолеуму по всій квартирі, включаючи дві лоджії, фарбування панелі всередині балкону, проведено телефонний кабель до квартири та ін.
Судова колегія вважає, що Виконавчий комітет Миколаївської міської ради розпорядження КМУ №528-р від 21.05.2014, розпорядження Миколаївської ОДА №142-р від 06.06.2014р. та рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 12.03.2016 р. у справі №487/6981/15-а виконали у повному обсязі.
Разом з тим вірним є висновок суду першої інстанції, що вимоги позивачів щодо заміни рам на лоджіях, встановлення решіток на вікна, поклеєння шпалер, встановлення дзвінків на вхідних дверях та інше, не відносяться до проведення капітального ремонту, а є поточним ремонтом, який повинен виконувати власник житла за свої кошти, оскільки капітальний ремонт, це комплекс ремонтно-будівельних, робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель в зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращання планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об`єкта. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності).
На відмінності від нього, поточний ремонт це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що не обґрунтовано необхідність проведення робіт з капітального ремонту придбаної відповідачем для них квартири, не надано висновків компетентних спеціалістів про необхідність капітального ремонту за строками експлуатації чи у зв`язку з аварійністю квартири.
Колегія суддів звертає увагу, що зазначена квартира придбавалась спеціально для передачі у власність позивачам та відповідачем було виконано, обов`язкову умову передбачену ст.86 Кодексу, а саме отримано згоду позивачів на придбання цього житла.
Апелянти зазначають в своїх письмових поясненнях, що заяви вони писали під диктовку, мовою оригіналу « Заяву про згоду та перелік необхідних робіт, які необхідно зробити у вищезазначеній квартирі, я писала під диктовку начальниці квартирного обліку міськвиконкому, так само як і насильно вона привезла в квартиру, щоб подивитись. За 15 хвилин ні один знаток-спеціаліст не скаже, що необхідно, який ремонт потрібен. Для цього потрібен час. Комісія сама вирішувала це питання без нашої участі, не поговоривши також з сестрою на той час, бо я була в поганому стані і боялась втратити свідомість від тої новини, що для нас хотіли купити квартиру по вул. Озерній , яка на той час також була в аварійному стані.», однак зазначені твердження апелянтів колегія суддів не приймає до уваги, оскільки зазначене не спростовує факту надання згоди на придбання для них зазначеної квартири.
Суд апеляційної інстанції також звертає увагу, що в своїх письмових поясненнях до апеляційної скарги, апелянти не заперечують, що надали згоду на придбання цієї квартири.
В свою чергу відповідачем у справі надано докази того, що була зроблена заміна вхідних дверей, виведення труб під бойлер на кухні, заміна сифонів для раковин у кухні, фарбування підлоги, перенесення кухонної мийки, установка трьох вентиляційних отворів у кухні і ванній, укладення нового лінолеуму по всій квартирі, включаючи дві лоджії, фарбування панелі всередині балкону, проведено телефонний кабель до квартири та ін.
Апелянти не надали висновків відповідних експертів про те, що стан такої квартири не відповідає санітарним та технічним нормам, а тому судова колегія вважає, що відповідачем виконано в повному обсязі постанову Заводського районного суду м.Миколаєва, а саме надано позивачам двокімнатну квартиру, розташовану не нижче другого поверху та не вище четвертого поверху будинку у Заводському районі м.Миколаєва, житловою площею не менше 30,3 кв.м. загальною площею не менше 51,2 кв.м. обладнану кухнею не менше 7,8 кв.м. та балконом площею не менше 2,4 кв.м.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв`язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2018року - залишити без змін.
Відповідно до ст. 329 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 13.05.2019 року.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя : А.В. Бойко
Суддя: Ю.В. Осіпов
