ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
06 травня 2019 року
Справа № 926/966/19
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Дутки В.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецький домобудівний комбінат" про забезпечення позову в справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецький домобудівний комбінат", м. Чернівці
до публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", м. Сєвєродонецьк Луганської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ,
про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,
за участю представників:
від позивача - Василатій О.О., ордер серії ЧЦ №38203 від 06.05.2019
від відповідача -Жигун О.В., довіреність від 15.02.2109
від третьої особи - не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівецький домобудівний комбінат" звернулося з позовом до публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" про скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Козлової Наталії Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45519261 від 14.02.2019, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на будівлю за номером 36 В, загальною площею 1700,7 кв.м., яка знаходиться по вулиці Миколаївській в м.Чернівці за Публічним акціонерним товариством «Українська інноваційна компанія».
Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівецький домобудівний комбінат" також звернулося до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить:
-Накласти арешт на нерухоме майно, а саме: будівлю за номером №36 В, загальною площею 1700,7 кв.м., що знаходиться по вулиці Миколаївській в м.Чернівці (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2007073101), яка згідно відомостей, які містяться в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно належить на праві власності Публічному акціонерному товариству Український інноваційна компанія» (ідентифікаційний код: 05839888).
-Заборонити Публічному акціонерному товариству «Українська інноваційна компанія» од ЄДРПОУ - 05839888; юридична адреса місцезнаходження 93404, місто Сєвєродонецьк, лиця Сметаніна,3-А) здійснювати відчуження нерухомого майна, а саме: будівлі під номером 5-В, загальною площею 1700,7 кв.м., яка знаходиться по вулиці Миколаївській в м.Чернівці реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в державному реєстрі речових прав на рухоме майно 22007073101), а тому числі: продавати, дарувати, обмінювати, передавати в заставу, іпотеку та вчиняти будь-які дії, що можуть загрожувати знищенню чи псуванню майна.
-Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в т.ч. нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень), здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в т.ч. шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна тощо) об'єкта нерухомого майна, а саме: будівлі під номером 36 В, загальною площею 1700,7 кв.м., що знаходиться по вулиці Миколаївській в м.Чернівці (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2007073101).
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 03.04.2019 порушено провадження у справі №926/966/19.
Ухвалою від 03.04.2019 заяву про забезпечення позову задоволено частково, зокрема суд вважав за можливе задовольнити заяву позивача в частині заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом спірного об'єкта нерухомого майна, оскільки заходи забезпечення позову нерозривно пов'язані з предметом позову та спрямовані на запобігання можливим негативним наслідкам. В іншій частині заяву про забезпечення позову суд визнав необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.
02.05.2019 позивач звернувся з заявою від 26.04.2019 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно; заборонити органам державної виконавчої служби, в тому числі Шевченківському районному відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управляння юстиції у місті Києві, а також приватним виконавцям, здійснювати дії направлені на звернення стягнення на спірний об'єкт нерухомого майна; заборонити відповідачу здійснювати дії спрямовані на відчуження спірного нерухомого майна, в тому числі: продавати, дарувати, обмінювати, передавати в заставу, іпотеку та вчиняти буд-які дії, що можуть загрожувати знищенню чи псуванню майна.
Ухвалою від 02.05.2019 повернуто заяву від 26.04.2019 про забезпечення позову з доданими документами заявнику.
06.05.2019 позивач повторно звернувся з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно; заборонити органам державної виконавчої служби, в тому числі Шевченківському районному відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управляння юстиції у місті Києві, а також приватним виконавцям, здійснювати дії направлені на звернення стягнення на спірний об'єкт нерухомого майна; заборонити відповідачу здійснювати дії спрямовані на відчуження спірного нерухомого майна, в тому числі: продавати, дарувати, обмінювати, передавати в заставу, іпотеку та вчиняти буд-які дії, що можуть загрожувати знищенню чи псуванню майна.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що виникли нові обставини, а саме внаслідок проведених виконавчих дій було винесено постанову від 18.04.2019 та здійснено опис та арешт майна боржника - ПАТ «Українська інноваційна компанія», а саме будівлі під номером 36-В, загальною площею 1700,7 кв.м., по вул.Миколаївській в м.Чернівці. На думку позивача, логічним результатом завершення виконавчих дій по виконавчому провадженню №53582016, та в силу ст.61 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повинен виставити на продаж описане та арештоване майно, що в майбутньому не тільки утруднить, а й зробить неможливим відновлення порушених прав позивача. Поряд з цим, позивач пропонує в якості зустрічного забезпечення позову внесення позивачем 2000, 00 грн. на депозитний рахунок суду, які у разі відмови у задоволенні позову відповідач зможе використати на оплату витрат на надання йому правової допомоги пов'язаної із зняттям накладеного судом арешту та інших заборон стосовно спірного нерухомого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 3 та 4 ст. 140 ГПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
У судовому засіданні 06.05.2019 представник просив розглянути заяву про забезпечення позову, після чого перейти до розгляду заяви про зупинення провадження у справі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення заяви про забезпечення позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову з огляду на таке.
Згідно зі статтею 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, серед іншого, позов забезпечується: накладанням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; встановленням обв'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Суд може застосовувати кілька заходів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Слід зауважити, що з огляду на положення ст.ст.13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна достатньо обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Разом з тим, метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
При цьому достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Під час розгляду заяви про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Однак, суду не надано доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого позивачем заходу до забезпечення позову у даній справі, у той час як посилання позивача на потенційну загрозу в ускладненні відновлення його порушених прав не є достатньо обґрунтованими.
Окрім того, вимога про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно, заборони органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям здійснювати дії направлені на звернення стягнення на об'єкт спірного нерухомого майна, заборони відповідачу здійснювати дії спрямовані на відчуження нерухомого майна заявлена без відповідних доказів на підтвердження того, що існує достатня можливість існування небезпеки в заподіянні шкоди правам, свободам та інтересам заявника до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили.
Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Таким чином, суд, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, приходить до висновку про те, що заява позивача від 06.05.2019 про вжиття визначених ним заходів забезпечення позову, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на відповідні докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності невідкладного забезпечення позову. Заявником не підтверджено документально, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Отже, у задоволенні згаданої заяви необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецький домобудівний комбінат" від 06.05.2019 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення (підписання) до Західного апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 254-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 06.05.2019.
Суддя В.В.Дутка
