ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 квітня 2019 року № 826/3157/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Качура І.А. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Публічного акціонерного товариства «Херсонгаз»

до третя особи про

Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Приватне акціонерне товариство «Кременчукгаз» визнання протиправною та нечинною постанови в частині

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Херсонгаз» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту - відповідач), у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд визнати протиправною та нечинною постанову № 1953 від 07.11.2016 "Про затвердження Змін до Кодексу газорозподільних систем", в частині підпунктів 1, 2, 3 ч.1 змін до Кодексу газорозподільних систем.

Ухвалою суду від 20.04.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в прядку загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття відповідачем постанови № 1953 від 07.11.2016 "Про затвердження Змін до Кодексу газорозподільних систем", в частині підпунктів 1, 2, 3 ч.1 змін до Кодексу газорозподільних систем, оскільки зміни внесені оскаржуваною постановою суперечать методиці № 236, суперечать процедурі 369, суперечать наказам Міністерства палива та енергетики України № 595 від 21.10.2003 та № 264 від 30.05.2003, суперечать Порядку № 1384; суперечать ст. 4, ст. 17 Закону України про НКРЕКП, Суперечать абз. З п. 2 глави 6 розділу III Кодексу ГРМ, відповідно до якого місячні очікувані об'єми (обсяги) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ визначаються Оператором ГРМ виходячи з потреб власної господарської діяльності, зокрема для забезпечення місячного фізичного балансування ГРМ. Разом з тим позивач зазначає, що дані зміни внесені постановою призводять до збитковості Товариства, оскільки НКРЕКП, затверджуючи тариф для ПАТ Херсонгаз" на 2017 рік передбачила у структурі тарифу річні обсяги ВТВ у розмірі 19 895,3 тис. м. куб., що є меншим від розрахованих ПАТ "Херсонгаз", на підставі затверджених методик, очікуваних річних обсягів ВТВ на 7024,8 тис. м. куб. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

В судовому засіданні 24 жовтня 2018 року суд протокольною ухвалою залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватне акціонерне товариство «Кременчукгаз» на стороні позивача.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав необґрунтованості позовних вимог та правомірності прийняття оскаржуваної постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

ПАТ "Херсонгаз" є суб'єктом природної монополії та здійснює господарську діяльність із розподілу природного газу на території Херсонської області на підставі Ліцензії Серія АЕ № 642463, строк дії якої 14 квітня 2015 року - 13 квітня 2020 року, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Товариство отримує плату за розподіл природного газу за тарифами, встановленими НКРЕКП на підставі пункту 13 частини 1 статті 17, ст. 6 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від

22 вересня 2016 року, ст. 8, 9 Закону України «Про публічні монополії».

Товариство, як суб'єкт природної монополії, обмежений у своєму праві здійснення інших видів господарської ліцензованої діяльності (розділ II Ліцензійних умов з розподілу природного газу), зважаючи, що діяльність з розподілу природного газу здійснюється ПАТ "Херсонгаз" в умовах імперативного державного регулювання, в тому числі, в частині встановлення тарифів на транспортування природного газу газорозподільними мережами (ст. 4 Закону "Про ринок природного газу", ст. ст. 4, 8-10 Закону "Про природні монополії"), тариф на розподіл природного газу є основним джерелом фінансування діяльності Товариства.

У своїй господарській, ліцензованій діяльності Товариство керується, зокрема, Кодексом газорозподільних систем, який затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824 (далі - Кодекс ГРМ).

Постановою НКРЕКП № 1953 від 07.11.2016 року до пункту 2 глави 6 розділу III Кодексу ГРМ внесено зміни, а саме: "2. Очікувані річні об'єми (обсяги) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ на 2017 рік визначаються НКРЕКП на рівні передбачених об'ємів (обсягів) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ у тарифі на послуги з розподілу природного газу на 2016 рік відповідного Оператора ГРМ.

Очікувані річні об'єми (обсяги) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ на наступні роки (після 2017 року) визначаються НКРЕКП на рівні передбачених об'ємів (обсягів) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ у тарифі на послуги з розподілу природного газу поточного року, зменшених на показник ефективності, який встановлюється НКРЕКП щороку до 31 грудня і не може перевищувати 5 %."

Позивач - ПАТ "Херсонгаз" вважає цю постанову, в частині вказаних змін, протиправною а тому звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх законних прав та інтересів.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Правові засади функціонування ринку природного газу України, засновано на принципі вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співробітництва, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу, визначаються Законом України «Про ринок природного газу».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок природного газу» державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

Згідно з п. 32 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону, Регулятором є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Пунктом 37 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Відповідно до ч. 4 ст.1 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» споживачі природного газу - фізичні особи (населення), фізичні особи - підприємці та юридичні особи, які відповідно до договору користуються послугами з газопостачання та використовують природний газ для приготування їжі, опалення, підігріву води, а також як паливо або сировину.

Частиною першою статті 41 Закону України «Про ринок природного газ» передбачено, що Регулятор затверджує кодекс газорозподільних систем за результатами консультацій із суб'єктами ринку природного газу. Оператор газорозподільної системи розміщує кодекс газорозподільних систем на своєму веб-сайті.

Постановою НКРЕКП від ЗО вересня 2015 року № 2494 було затверджено Кодекс газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ).

Разом з тим, відповідно до статті 4 Закону України «Про природні монополії» (до 26.11.2016 поширював свою дію на НКРЕКП. дати набрання законної сили Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг») державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій здійснюється національними комісіями регулювання природних монополій, які утворюються і функціонують відповідно до цього Закону.

Згідно статті 2 Закону України «Про природні монополії» дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають на товарних ринках України, які перебувають у стані природної монополії, та на суміжних ринках.

Статтею 11 Закону України «Про природні монополії» передбачено, що національні комісії регулювання природних монополій є державними колегіальними органами, які утворюються та ліквідуються Президентом України.

Комісії діють на підставі положень, що затверджуються Президентом України.

Пунктом 3 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджених Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014 (далі - Положення) (до 26.11.2016 розповсюджував свою дію на НКРЕКП, дати набрання законної сили Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»), було визначено, що одним із основних завдань Комісії є, зокрема, державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ.

При цьому, пунктом 13 Положення установлено, що рішення НКРЕКП приймаються на засіданнях, які проводяться у формі відкритих або закритих слухань. У разі розгляду питань, що мають важливе суспільне значення, засідання проводяться у формі відкритих слухань, в яких беруть участь представники суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на суміжних ринках, об'єднань споживачів і громадськості.

Рішення, прийняті НКРЕКП. оформлюються постановами і розпорядженнями.

Рішення НКРЕКП, прийняті у межах її повноважень, обов'язкові до виконання суб'єктами природних монополій.

Рішення НКРЕКП можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

Рішення НКРЕКП, які є нормативно-правовими актами, підлягають обов'язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку, за винятком рішень з питань установлення цін та тарифів (крім установлення цін та тарифів для населення) та рішень з питань функціонування оптового ринку електричної енергії.

Рішення НКРЕКП, які відповідно до закону є регуляторними актами (крім рішень щодо встановлення тарифів), розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

НКРЕКП має право видавати в установленому порядку разом з органами виконавчої влади спільні акти.

Так. на виконання покладених повноважень, з урахуванням частини третьої етапі 4 та етапі 41 Закону України «Про ринок природного газу», пункту 90 Плану діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з підготовки проектів регуляторних актів на 2016 рік. затвердженого постановою НКРЕКП від 10.12.2015 № 2961, Комісією було розроблено проект та затверджено постановою НКРЕКП від 07.11.2016 № 1953, зміни до Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», оприлюднено проект регуляторного акта - постанови НКРЕКП «Про затвердження Правил користування природним газом для юридичних осіб» та аналіз регуляторного впливу з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб. їх об'єднань шляхом розміщення на офіційному веб-сайті НКРЕКП www.nerc.gov.ua в мережі Інтернет .

Згідно із статтею 21 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» для погодження до уповноваженого органу (Державної регуляторної служби України) разом з проектом регуляторного акта Комісією подано аналіз регуляторного впливу цього проекту та копія оприлюдненого повідомлення про оприлюднення проект з метою одержання зауважень і пропозицій.

Листом Державної регуляторної служби України від 03.11.2016 № 6723/0/20-13 Комісію повідомлено, що за результатами проведеної експертизи проект постанови НКРЕКП відповідає принципам державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності визначених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Разом з тим, листом Антимонопольного комітету України від 19.10.2016 №128-06/02-11036, в межах компетенції, повідомлено про погодження проекту постанови НКРЕКП «Про затвердження Змін до Кодексу газорозподільних систем».

Листом Урядового уповноваженою у справах Європейського суду з прав людини від 29.11.2016 № 19177-0-26-16/12.0.1 повідомлено Комісію, що постанова НКРЕКП від 07.11.2016 № 1953 «Про затвердження Змін до Кодексу газорозподільних систем» відповідає положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини.

Між тим згідно з матеріалами справи, листом Міністерства юстиції України від 13.12.2016 № 21059-0-26-16-10.1 повідомлено, що згідно з наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2016 № 3633/5 та висновку про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації від 13.12.2016. повернуто без державної реєстрації постанову НКРЕКП від 07.11.2016 № 1953 «Про затвердження Змін до Кодексу газорозподільних систем», як таку, що не підлягає державній реєстрації, що не заперечується відповідачем.

Судом встановлено, що позивач, як суб'єкт природної монополії, відповідно до розділ II Ліцензійних умов з розподілу природного газу обмежений у своєму праві здійснення інших видів господарської ліцензованої діяльності, зважаючи, що діяльність з розподілу природного газу здійснюється ПАТ "Херсонгаз" в умовах імперативного державного регулювання, в тому числі, в частині встановлення тарифів на транспортування природного газу газорозподільними мережами, а тому відповідно до ст. 4 Закону "Про ринок природного газу", ст. ст. 4, 8-10 Закону «Про природні монополії» тариф на розподіл природного газу є основним джерелом фінансування діяльності Товариства.

Так, відповідно до глави І розділу І п. 2 кодексу ГРМ до основних функцій газорозподільної системи та оператора ГРМ належить, зокрема, забезпечення балансування між об'ємами і обсягами передачі природного газу до ГРМ (від ГТС, ГДП, ВБГ, інших ГРМ) та об'ємами і обсягами передачі природного газу з ГРМ (споживачам, для транзиту в інші ГРМ).

Різниця між об'ємом (обсягом) надходження природного газу в ГРМ протягом місяця (календарного року) і об'ємом (обсягом) природного газу, який розподілений по підключених до/через ГРМ об'єктів споживачів та переданий в суміжні ГРМ протягом зазначеного періоду, - є об'ємом (обсягом) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ (далі - ВТВ), понесених Оператором ГРМ протягом зазначеного періоду.

Судом встановлено, що виробничо-технологічні витрати передбачені у складовій тарифу на розподіл природного газу:

Визначення та розрахунок тарифу на послуги розподілу природного газу здійснюється на підставі відповідної методики, затвердженої постановою НКРЕКП № 236 від 25.02.2016, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.11.2016 р. за № 1434/29564.

Відповідно до п. 4 методики № 236, розрахунок тарифу та документи і матеріали надаються суб'єктами господарювання з розподілу природного газу для розгляду до НКРЕКП відповідно до Процедури встановлення та перегляду тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання природного газу, закачування, зберігання та відбору природного газу, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 03 квітня 2013 року № 369, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2013 року за № 685/23217.

Перелік витрат, що враховуються при визначенні планованої тарифної виручки встановлюється розділом III методики № 236, згідно з п. 4 якого, до складу планованих прямих матеріальних витрат включаються витрати, пов'язані із, зокрема, використанням природного газу на виробничо-технологічні витрати, нормативні та питомі втрати (далі - ВТВ). Величина таких витрат визначається з урахуванням діючих цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання та обсягів ВТВ.

Разом з тим, обсяг ВТВ визначається з урахуванням динаміки використання природного газу на зазначені цілі за попередні періоди та максимально допустимих їх розмірів, розрахованих відповідно до методики, затверджених центральним органом виконавчої влади з питань формування га забезпечення реалізації державної політики в нафтогазовому комплексі:

Відповідно до такої методики, встановленої абз. 3 п.1 Наказу Міністерства палива та енергетики України № 595 від 21.10.2003, питомі втрати газу визначаються підприємствами з газопостачання та газифікації розрахунковим шляхом самостійно згідно з даною Методикою і включаються до собівартості транспортування газу цих підприємств. А також наказом Міністерства палива та енергетики України № 264 від 30.05.2003, відповідно до п. 5.9 якого, розрахунок допустимих та фактичних обсягів виробничо-технологічних втрат газу здійснюється газопостачальним або газорозподільним підприємством самостійно.

Крім того, п. 2.1.5. процедури № 369 передбачено, що саме суб'єкт господарювання (для встановлення тарифу) подає до НКРЕКП розрахунок витрат, пов'язаних із закупівлею природного газу, що використовується для забезпечення виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат природного газу.

Порядок та процедура встановлення тарифів регламентується Порядком формування тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання, закачування, зберігання та відбору природного газу затвердженого постановою НКРЕ (відтепер НКРЕКП) від 28.07.2011 № 1384 .

Відповідно до розділу 2 Порядку № 1384, формування тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання, закачування, зберігання та відбору природного газу здійснюється на таких принципах:

- самоокупності ліцензіата при наданні відповідних послуг;

- економічної обґрунтованості ліцензіатом планованих витрат, пов'язаних із наданням відповідних послуг, та стимулювання ного до скорочення цих витрат.

Принцип економічної обґрунтованості та самоокупності ліцензіата забезпечується шляхом установлення такого рівня тарифу, який би забезпечив ліцензіату відшкодування його обґрунтованих витрат, сплату всіх податків, обов'язкових платежів та бюджетних відрахувань відповідно до чинного законодавства України та отримання обґрунтованого рівня прибутку.

Згідно статті 4 Закону України "Про ринок природного газу", державне регулювання ринку природного газу, зокрема в питаннях встановлення тарифів на розподіл природного газу газорозподільними мережами здійснює НКРЕКП. При цьому, нормативно-правові акти, які регулюють ринок природного газу, не передбачають та не припускають можливості покриття ВТВ, що виникають в діяльності газорозподільного підприємства, за рахунок будь-яких інших джерел, окрім тарифу на розподіл газу.

Постанова НКРЕКП № 201 від 16.02.2017 затверджує ліцензійні умови провадження господарської діяльності у т.ч. розподілу природного газу, п. 1.2 р. 1 якої, визначає ліцензійні умови обов'язковими для ПАТ «Херсонгаз».

П.16 р.2 вказаної постанови, зобов'язує ПАТ «Херсонгаз» використовувати кошти, отримані за рахунок надання послуг розподілу природного газу, передбачені структурою тарифу (річної планованої тарифної виручки) у визначеному розмірі та за цільовим призначенням.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про НКРЕКП", у разі застосування будь-якого способу державного регулювання цін порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення тарифів повинні забезпечити покриття економічно обґрунтованих витрат, залучення необхідних інвестицій, дотримання екологічних вимог, вимог якості та безпеки, обґрунтованої прибутковості.

Наказом Міненерго від 23.11.2011 № 737, п. 1.4. передбачено, що затверджені розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу є максимально допустимими для певного року.

Як встановлено судом, на 2017 рік максимальні обсяги ВТВ Міненерго для ПАТ "Херсонгаз" не затверджувало.

Між тим, на 2016 рік для ПАТ "Херсонгаз" затверджений розмір нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу склав 19895 тис. м. куб.

У структурі тарифу (п. 2.1.1.1) на 2016 рік для ПАТ "Херсонгаз" передбачена вартість газу на технологічні та власні потреби у розмірі 121 660,60 тис. грн та 274,45 грн. за 1000 куб. м. без ПДВ.

Як вбачається з витягу із форми № 4 НКРЕКП - звітність (додаток 3) у якому зазначений обсяг ВТВ у розмірі 19519,1 тис. м. куб. за 2017рік.

Слід зазначити, що форма № 4-НКРЕКП- транспортування природного газу (квартальна) заповнюється на підставі інструкції, затвердженої постановою НКРЕКП від 17.03.2016 № 334, відповідно до п. 3.4.6 якої, у додатку 3, обсяги транспортування природного газу магістральними трубопроводами та обсяги природного газу на виробничо-технологічні і власні потреби заповнюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Між тим, відповідно до п. 3.30, у рядку 5.1 «Прибуток (збиток)» відображається різниця значень рядка 4.4 та рядка 3.

Так, у додатку 1 форми 4 НКРЕКП, збиток Позивача становив - 48 246,76 тис. грн.

Відповідно до глави І розділу 1 п. 2 кодексу ГРМ до основних функцій газорозподільної системи та оператора ГРМ належить, зокрема, забезпечення балансування між об'ємами і обсягами передачі природного газу до ГРМ (від ГТС, ГДП, ВБГ, інших ГРМ) та об'ємами і обсягами передачі природного газу з ГРМ (споживачам, для транзиту в інші ГРМ).

Тобто, обсяг ВТВ у розмірі 19 519,1 тис. м. куб., на який вказує Відповідач, - це обсяг який було фактично придбано для забезпечення балансування ГРМ, однак з перевитратою суми, яка передбачена у складовій тарифу.

Між тим, в тарифі - 121 660,60 тис. грн., фактично витрачено 150 543,53 тис, грн.

Крім того, у тарифі передбачена сума 274,45 грн за 1000 куб. м. без ПДВ. Проте, ціна за 1000 куб. м. у 2017 році у середньому становила 7655,20 грн. за 1000 куб. м. без ПДВ.

Ліцензійні умови зобов'язують ПАТ «Херсонгаз» використовувати кошти, отримані за рахунок надання послуг розподілу природного газу, передбачені структурою тарифу (річної планованої тарифної виручки) у визначеному розмірі та за цільовим призначенням.

Актом НКРЕКП планової перевірки ПАТ "Херсонгаз" від 25 травня 2018 року № 159 встановлено, зокрема, що тарифна виручка від реалізації послуг з розподілу природного газу відповідно до середньозваженої розрахункової структури тарифу передбачалась на 2017 рік у сумі 266 062,70 тис. грн. при витратах 263 424,60 тис. грн., тобто прибуток мав становити - 2 638,1 тис. грн.

Разом з тим, з наданих позивачем документів встановлено, що за 2017 рік виручка від реалізації послуг розподілу природного газу становила 236 389.44 тис грн, при втратах 284 636.20 тис, грн. в результаті отримано збиток в розмірі 48 246.76 тис, грн.

Крім того, актом перевірки встановлено, що фактичні витрати ПАТ «Херсонгаз» за 2017 рік не відповідають затвердженим витратам структури тарифу на розподіл природного газу, що є порушенням підпункту 16 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в частині використання коштів, отриманих за рахунок надання послуг розподілу природного газу, передбачених структурою тарифу у визначеному розмірі та за цільовим призначенням.

Враховуючи вищевикладене, маючи діючу складову тарифу, виконання основних функцій газорозподільної системи, зокрема, здійснення балансування, без порушення ліцензійних умов в частині цільового використання тарифних коштів ПАТ "Херсонгаз" стало збитковим.

Відповідно до глави 6 розділу III Кодексу ГРМ, Оператор ГРМ для забезпечення власної господарської діяльності (в тому числі для фізичного балансування ГРМ, власних виробничо-технічних потреб та для покриття Фактичних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ) закуповує природний газ у власника природного газу па загальних підставах та ринкових умовах.

Так, судом встановлено, що зміни, що внесені спірною постановою 1953 від 07.11.2016 а саме в частині:

- Очікувані річні об'єми (обсяги) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ на 2017 рік визначаються НКРЕКП на рівні передбачених об'ємів (обсягів) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ у тарифі на послуги з розподілу природного газу на 2016 рік відповідного Оператора ГРМ.

- Очікувані річні об'єми (обсяги) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ на наступні роки (після 2017 року) визначаються НКРЕКП на рівні передбачених об'ємів (обсягів) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ у тарифі на послуги з розподілу природного газу поточного року, зменшених на показник ефективності, який встановлюється НКРЕКП щороку до 31 грудня і не може перевищувати 5 % - передбачають, що об'єми (обсяги) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ на наступні роки (після 2017 року) будуть враховуватись у складовій тарифу незалежно від фактичних обсягів втрат під час транспортування газу газорозподільними мережами, що є порушенням прав та інтересів позивача.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку що постанова НКРЕКП № 1953 від 07.11.2016 є підлягає визнанню протиправною та нечинною в частині пунктів 1, 2, 3 змін до Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Херсонгаз» (73036, м. Херсон, вул. Поповича, 3 код ЄДРПОУ 003355353) задовольнити.

2. Визнати протиправною та нечинною постанову № 1953 від 07.11.2016 "Про затвердження Змін до Кодексу газорозподільних систем", в частині підпунктів 1, 2, 3 ч.1 змін до Кодексу газорозподільних систем.

3. Стягнути з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19 код 39369133) на користь Публічного акціонерного товариства «Херсонгаз» (73036, м.Херсон, вул. Поповича, 3 код ЄДРПОУ 003355353) судові витрати в сумі 1762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні ) 00 коп.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.А. Качур