Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-сс/803/494/19 Справа № 175/1316/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2019 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справах:
судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012040030000169,
за участю скаржника ОСОБА_6 ,
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2018 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого від 27 березня 2018 року про закриття кримінального провадження №12012040030000169 з попередньою кваліфікацією за ч.4 ст.190 КК України.
В обґрунтування постановленої ухвали про відмову в задоволенні скарги слідчий суддя суду першої інстанції зазначив, що факти, зазначені в заяві ОСОБА_6 щодо скоєння стосовно нього ОСОБА_7 та іншими особами злочину не знайшли свого підтвердження, тому слідчий СВ Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області вірно дійшов висновку про відсутність будь-якого кримінального правопорушення, передбаченого КК України, в тому числі і ознаки складу правопорушення, передбаченого ст.190 КК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постанову слідчого про закриття кримінального провадження, задовольнити його скаргу та направити матеріали кримінального провадження в прокуратуру Дніпровського району для повного та об`єктивного розгляду. Крім того, ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2018 року.
Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги посилається на те, що слідчий суддя не взяв до уваги, що ОСОБА_7 шляхом обману і зловживання довірою заволоділа земельними ділянками, тим самим нанесла йому ( ОСОБА_6 ) значну матеріальну шкоду. Також, слідчий суддя взяв за основу завідомо неправдиві покази свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , однак не взяв до уваги покази свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 . Не погоджується з тим, що між ним ( ОСОБА_6 ) та ОСОБА_15 склались цивільно-правові відносини. Вказує на те, що не взято до уваги той факт, що ОСОБА_7 оформила земельні ділянки на близьких родичів. Вважає, що органами досудового розслідування не з`ясовувалися обставини, які мають ознаки шахрайства.
Заслухавши доповідьсудді,скаржника ОСОБА_6 ,який підтримаввимоги апеляційноїскарги тапросив скасуватиухвалу слідчогосудді,перевіривши наданіматеріали таобговоривши доводиапеляційної скарги,апеляційний судприходить донаступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої сторони.
Відповідно до ст. 395 КПК України на ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення. Частиною 3 цієї статті передбачено, що якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи те, що резолютивну частину ухвали слідчого судді було поставлено з порушенням вимог КПК України, не було роз`яснено змісту даного рішення, порядку і строків оскарження, а з матеріалів провадження неможливо встановити, коли саме було проголошено повний текст ухвали та чи був про це належним чином повідомлений ОСОБА_6 , а також з огляду на те, що копію ухвали він отримав лише 03 травня 2018 року, апеляційний суд вважає, що наведенні обставини об`єктивно ускладнили можливість своєчасного звернення ОСОБА_6 до суду апеляційної інстанції у визначений законом строк, що є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України заявником, потерпілим, його представником чи законним представником на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Виходячи зі змісту ст. 284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження, зокрема з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої цієї статті - встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
Як слідує з матеріалів провадження, 15 серпня 2008 року ОСОБА_6 до правоохоронних органів подано заяву про те, що в грудні 2006 року ОСОБА_7 шляхом зловживання довірою заволоділа його майном, а саме земельними ділянками, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 та вул. Агрономічна, №38.
За вказаним фактом слідчим відділом Бабушкінського РВ ДМВУ ГУМВС України порушено кримінальну справу №63081623 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, яка в подальшому була перекваліфікована на ч.4 ст.190 КК України.
Після чого, 07 грудня 2012 року відомості про кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ч.1 та ч.4 ст.214 КПК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012040030000169 з попередньою кваліфікацією ч.4 ст.190 КК України.
Так, в ході проведення досудового розслідування був залучений як потерпілий та допитаний заявник ОСОБА_6 , який зазначив, що у нього є син ОСОБА_16 , який приблизно з 2002 по 2003 роки співмешкає з ОСОБА_7 , яка займається купівлею та продажем об`єктів нерухомості та земельних ділянок. В грудні 2006 року ОСОБА_7 та ОСОБА_16 повідомили заявнику, що в Дніпропетровському районі, а саме в с. Дослідне, по вул. Агрономічна, продаються дві земельні ділянки під №37 та №38, загальною площею приблизно 18 соток за 130.000 доларів США та вони просили надати їм в борг вказану суму грошей для придбання зазначених земельних ділянок. Однак він відмовився надавати кошти в борг та вирішив сам придбати вказані земельні ділянки. Про цю розмову та своє бажання він повідомив компаньйону ОСОБА_17 і попросив надати йому в борг 25.000 доларів, після чого вони разом глянули вказані ділянки та він повідомив ОСОБА_7 , що готовий придбати земельні ділянки.
28 грудня 2006 року о 10:00 годині він разом з ОСОБА_17 та коштами в сумі 130.000 доларів США прибули до приватного нотаріуса, офіс якого розташований по вул.Леніна в м.Дніпрі, де в приміщенні нотаріальної контори вже його чекали ОСОБА_7 та раніше не знайомий чоловік (продавець ділянок) ОСОБА_15 .
Факт передачі ОСОБА_6 коштів в сумі 130.000 доларів США ОСОБА_15 за земельні ділянки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , підтверджується відповідною розпискою, виданою останнім.
Допитані у якості свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 надали аналогічні свідчення, в частині придбання земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , крім того, кожен з зазначених свідків підтвердили свої свідчення в ході проведення одночасного допиту (зводинах віч-на-віч) з ОСОБА_6 та зазначили, що останній на момент підписання договорів, як і всі інші учасники, розумів їх суть і був згоден усвідомлюючи наслідки, у зв`язку з чим і були виконані нотаріальні дії на посвідчення відповідних договорів.
Відповідно до постанови слідчого Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 27 березня 2018 року кримінальне провадження №12012040030000169, яке внесене до ЄРДР 07 грудня 2012 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, закрито, у зв`язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення.
Так, в ході досудового розслідування слідчим було встановлено, що факт заволодіння ОСОБА_7 та іншими особами земельними ділянками, розташованими в АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , або придбання права на них шляхом обману або зловживання довірою, не знайшов свого підтвердження.
Враховуючи висновок слідчого, слідчий суддя відмовив в задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову слідчого Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 27 березня 2018 року про закриття кримінального провадження.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 , що ОСОБА_7 шляхом обману і зловживання довірою заволоділа земельними ділянками, тим самим нанесла йому значну матеріальну шкоду, та відсутність між ОСОБА_6 та ОСОБА_15 цивільно-правових відносин, апеляційний суд приходить до висновку, що вони необґрунтовані, оскільки відповідно до рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 23 грудня 2011 року при розгляді справи за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_15 про стягнення коштів було винесено рішення про стягнення з ОСОБА_15 на користь ОСОБА_6 зайво сплачених коштів в сумі 1031676,65 гривень, що підтверджує факт наявності цивільно-правових відносин, які виникли між вказаними особами 28 грудня 2006 року, коли позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 130.000 доларів США, в рахунок укладення договору купівлі продажу двох земельних ділянок, розташованих в АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , що підтверджується розпискою про отримання грошових коштів, складеною ОСОБА_15 . Крім того, 15 лютого 2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу було посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки АДРЕСА_2 за №661, за яким продавцем був ОСОБА_15 , а покупцями в рівних частках п`ять осіб, в тому числі ОСОБА_6 , продаж вчинено за 14.000 грн. В тексті судового рішення зазначено, що вказані спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2012 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2011 року залишено без змін у зв`язку з тим, що ОСОБА_15 не виконав свої зобов`язання як продавця земельних ділянок.
Отже, з урахуванням наведеного факт заволодіння ОСОБА_7 коштами або земельними ділянками не підтверджено, так як відповідно рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2011 року та розписки ОСОБА_15 , наданої ОСОБА_6 , кошти отримав саме ОСОБА_15 , а не ОСОБА_23 .
Відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_7 не набула власності ні на жодну з вказаних вище земельних ділянок, що підтверджується даними з реєстру прав власності на нерухоме майно. Всі дії ОСОБА_7 щодо земельних ділянок відбувались відповідно до виданої ОСОБА_15 нотаріально посвідченої довіреності, яка не була визнана недійсною або скасованою.
Крім того, згідно укладених 15 лютого 2007 року договорів купівлі-продажу земельних ділянок ОСОБА_10 , ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_11 в рівних частках стали співвласниками земельної ділянки кадастровий номер 1221486200-09-001-0011, що розташована по АДРЕСА_1 , а ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_18 та ОСОБА_16 в рівних частках стали співвласниками земельної ділянки кадастровий номер 1221486200-09-001-0012, що розташована по АДРЕСА_2 , дані земельні ділянки на частини не поділялись та технічна документація із землеустрою з цього приводу не виготовлялась.
Аналізуючи наявні у кримінальному провадженні відомості, апеляційний суд приходить до висновку, що слідчим виконано всі необхідні процесуальні дії та прийнято вмотивовану постанову про закриття кримінального провадження у зв`язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Посилання ОСОБА_6 на неповноту дослідження слідчим фактичних обставин, з яким він пов`язує вчинення кримінального правопорушення, що, на його думку, мало місце, не можуть бути прийняті до уваги, зважаючи на те, що фактичні обставини були встановлені слідчим в обсязі, достатньому для прийняття законного та обґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Інші доводи апеляційної скарги апеляційний суд оцінює критично зважаючи на те, що вони випливають лише з особистої суб`єктивної оцінки відповідних обставин заявника, що є зацікавленою особою, та не дають підстав для висновку про необґрунтованість оскаржуваних рішень слідчого та слідчого судді.
З урахуванням наведеного апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_6 .
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Поновити строк ОСОБА_6 на оскарження ухвали слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2018 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Дніпропетровського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від26квітня 2018року провідмову взадоволенні скарги ОСОБА_6 напостанову слідчоговід 27березня 2018року прозакриття кримінальногопровадження залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
______________ _________________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
