У Х В А Л А
2 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 523/10225/15-ц
Провадження № 14-159цс19
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лященко Н.П.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна будівельна компанія» про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2015 року (суддя Пепеляшкова О. С.) та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2017 року (судді Комлева О. С., Журавльов О. Г., Кравець Ю. І.),
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2014 року Публічне акціонерне товариство «Дельта банк» (далі - ПАТ «Дельта банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна будівельна компанія» (далі - ТОВ «Південна будівельна компанія») про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовну заяву мотивовано тим, що 23 липня 2007 року між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (далі - ПАТ «Кредитпромбанк») та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір (далі - Кредитний договір), за умовами якого позичальнику було відкрито невідновлювальну кредитну лінію у розмірі 489 000,0 дол. США з розрахунку 13,6% річних за користування кредитом на строк до 22 липня 2022 року.
23 липня 2007 року та 12 січня 2009 року між ними було укладено додаткові угоди до зазначеного Кредитного договору, якими було визначено інший графік погашення кредиту.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між банком, позичальником та ТОВ «Південна будівельна компанія» 23 липня 2007 року було укладено договір поруки, відповідно до умов якого ТОВ «Південна будівельна компанія», зобов'язалось відповідати солідарно перед банком за своєчасне та повне виконання позичальником умов Кредитного договору.
06 березня 2009 року ПАТ «Кредипромбанк» звернулось до ОСОБА_3 з вимогою достроково повернути заборгованість за кредитом у зв'язку з порушенням строків повернення кредиту та сплати процентів у строк до 05 квітня 2009 року включно.
Листом від 21 травня 2009 року ПАТ «Кредипромбанк» було направлено ТОВ «Південна будівельна компанія» вимогу про дострокове повернення заборгованості та встановлено термін дострокового погашення - до 20 червня 2009 року.
27 вересня 2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав, відповідно до умов якого ПАТ «Кредитпромбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта банк» право вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, в тому числі і за Кредитним договором, внаслідок чого ПАТ «Дельта банк» замінює ПАТ «Кредитпромбанк», як кредитора у зазначених зобов'язаннях та набуває право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.
ОСОБА_3 належним чином умови Кредитного договору від 23 липня 2007 року не виконувала, станом на 14 жовтня 2014 року утворилася заборгованість у розмірі 11 184 790,42 грн, з яких: тіло кредиту - 6 109 123,17 грн, сума заборгованості за відсотками - 5 075 667,25 грн.
Ураховуючи зазначене, ПАТ «Дельта банк» звернулося до суду та просило стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ТОВ «Південна будівельна компанія» заборгованість за Кредитним договором у розмірі 11 184 790,42 грн.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2015 року позов ПАТ «Дельта банк» залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ПАТ «Дельта банк» звернулося до суду після спливу позовної давності, про застосування якої заявлено представником відповідачів, що в силу частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є підставою для відмови у позові.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Дельта банк» в частині оскарження відмови в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за Кредитним договором відхилено.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2015 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта банк» до ОСОБА_3про стягнення заборгованості за Кредитним договором залишено без змін.
Зазначену ухвлу апеляційний суд мотивував тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог ПАТ «Дельта банк» у зв'язку зі спливом позовної давності. Право звернення до суду з позовом про стягнення всієї суми заборгованості за Кредитним договором у кредитора виникло 06 квітня 2009 року. Перебіг позовної давності було перервано здійсненням платежу позичальником 31 серпня 2010 року, однак відлік почався знову з 01 вересня 2010 року відповідно до частини п'ятої статті 261 ЦК України. До суду із зазначеним позовом банк звернувся 25 листопада 2014 року, тобто зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено представником відповідача, що в силу частини четвертої статті 267 ЦК України є підставою для відмови у позові.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Дельта банк» задоволено частково.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2015 року скасовано в частині вирішення позовних вимог ПАТ «Дельта банк» до ТОВ «Південна будівельна компанія» про стягнення заборгованості за Кредитним договором.
Провадження в частині позовних вимог ПАТ «Дельта банк» до ТОВ «Південна будівельна компанія» про стягнення заборгованості за Кредитним договором закрито.
Зазначену ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що оскільки між ПАТ «Дельта банк» та ТОВ «Південна будівельна компанія», які є юридичними особами, виникли господарські правовідносини, позов ПАТ «Дельта банк» в частині вимог до ТОВ «Південна будівельна компанія» підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
У червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ПАТ «Дельта банк», в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, банк просить рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду від 26 квітня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що відповідно до умов Договору купівлі-продажу прав від 27 вересня 2013 року ПАТ «Дельта банк» стало новим кредитором у зобов'язанні за спірним Кредитним договором, боржником за яким є ОСОБА_3 Банк вважає, що суди неправомірно застосували до спірних правовідносин позовну давність, оскільки згідно підпункту 1.1. пункту 1 Кредитного договору датою повернення кредиту є 22 липня 2022 року, тому позовну давність необхідно рахувати з 2022 року, а не з 2010 року.
Крім того, суди залишили поза увагою ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від березня 2013 року про зупинення провадження у справі за позовом ПАТ «Дельта банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет іпотеки за цим Кредитним договором від 23 липня 2007 року, тим самим суди не врахували, що відбулося переривання перебігу позовної давності відповідно до частини другої статті 264 ЦК України, що має суттєве значення для вирішення цієї справи.
17 серпня 2017 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрив касаційне провадження в справі за касаційною скаргою ПАТ «Дельта банк» на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2017 року і витребував матеріали цивільної справи № 523/10225/15-ц з суду першої інстанції.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII).
У підпункті 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону № 2147-VIII передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України (у редакції Закону № 2147-VIII) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
16 травня 2018 року справа надійшла з Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2019 року справу призначено до розгляду.
Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
Згідно із частинами першою та четвертою статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу, зокрема, з обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п'ятій або шостій статті 403 цього Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року справу передано для розгляду Великою Палатою Верховного Суду, оскільки касаційна скарга містить доводи щодо порушення судами правил предметної юрисдикції.
ВеликаПалата Верховного Суду вважає мотиви, на підставі яких постановлено зазначену ухвалу Верховного Суду, обґрунтованими та приймає справу до розгляду.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Згідно із частиною тринадцятою вказаної статті розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Отже, справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, статтями 401 - 404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
1. Прийняти до розгляду справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна будівельна компанія» про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2015 року та ухвали Апеляційного суду Одеської області від 26 квітня 2017 року.
2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження на 24 квітня 2019 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: вул. Пилипа Орлика, 8, м. Київ.
3. Надіслати копію цієї ухвали учасникам справи до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.П. Лященко Судді: Н.О. Антонюк Л.М. Лобойко С.В. Бакуліна О.Б. Прокопенко В.В. Британчук Л.І. Рогач В.І. Данішевська І.В. Саприкіна О.С. Золотніков О.М. Ситнік О.Р. Кібенко О.С. Ткачук В.С. Князєв В.Ю. Уркевич О.Г. Яновська
