Справа № 523/10225/15-ц
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" грудня 2015 р. Суворовський районний суд міста Одеси
у складі:
головуючого судді Пепеляшкова О.С.
при секретарі Лапчинській О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в залі суду № 18 цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства „Дельта Банк” до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю „Південна будівельна компанія” про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
ПАТ „Дельта Банк” звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ТОВ „Південна будівельна компанія” про стягнення з відповідачів в солідарному порядку за договором кредиту та договором поруки в сумі 11 184 790,42 грн., а також сплаченого судового збору, посилаючись на те, що відповідачі належним чином свої зобов’язання не виконують.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги позову підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини. Також представник позивача вказував, що наявність вимоги про дострокове стягнення заборгованості не змінює строків виконання договору, а тому підстав для застосування строків позовної давності у суду немає, оскільки вони починаються з 2022 року, а правова природа цієї вимоги є лише попереджувальною.
В судовому засіданні представники відповідачів ОСОБА_3 й ОСОБА_4 заперечували проти задоволення позову, звернулись до суду з завами про застосування строків позовної давності, посилаючись на те, що банк, з яким позичальник та поручитель укладали угоду, раніше вже звертався до них з вимогою про дострокове погашення боргу (божнику – до 05.04.2009р., поручителю – до 20.06.2009р.), що відбулось понад три роки тому, строк позовної давності сплив 01.09.2013р. (так як 21.06.2009р. позичальник здійснив часткове погашення боргу, чим перервав позовну давність).
Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
23.07.2007р. між публічним акціонерним товариством „Кредитпромбанк” та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 10/33/07-Zkln, за умовами якого позичальнику було відкрито невідновлювальну кредитну лінію у розмірі 489 000 дол.США з розрахунку 13,6 % річних за користування кредитом на строк до 22.07.2022р. (а.с. 6-10). Додатковими угодами від 23.07.2007р. та від 12.01.2009р. сторони визначились з іншим графіком погашення кредиту (а.с.11-16).
За положеннями п. 4.2 кредитного договору у разі недотримання позичальником умов кредитного договору та/або іпотечних договорів банк має право вимагати дострокового його розірвання, повернення одержаного кредиту, сплати нарахованих процентів за користування ним, відшкодування збитків, заподіяних банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов кредитного договору.
З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 10/33/07-Zkln від 23.07.2007р. між банком, позичальником та ТОВ „Південна будівельна компанія” було укладено 23.07.2007р. договір поруки № 10/33-П/07-Zkln, відповідно до умов якого ТОВ „Південна будівельна компанія” як поручитель зобов’язалось відповідати солідарно перед банком за своєчасно та повне виконання позичальником умов зазначеного кредитного договору в солідарному порядку (а.с. 17-19).
ВАТ «Кредипромбанк» звернулось 06.03.2009р. до ОСОБА_1 з вимогою достроково повернути усю заборгованість за кредитом у зв’язку з порушенням строків повернення кредитної заборгованості та сплати процентів – у строк до 05.04.2009р. включно (а.с. 164).
З аналогічного змісту вимогою ВАТ «Кредипромбанк» звернулось до ВАТ «Південна будівельна компанія» листом від 21.05.2009р. та встановило термін дострокового погашення заборгованості до 20.06.2009р. (а.с. 163).
Як убачається з копії акту прийому-передачі документації за договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 27.09.2013р. ПAT «Кредитпромбанк» передає (відступає) AT «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого AT «Дельта Банк» замінює ПAT «Кредитпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ПAT «Кредитпромбанк» до AT «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до AT ОСОБА_5» переходить (відступається) право вимагати (замість ПAT «Кредитпромбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами (а.с. 30, 31-36).
Останній платіж було здійснено позичальником квитанцією від 31.08.2010р. (а.с. 69).
Станом на 14.10.2014р. прострочена заборгованість за кредитом складає суму 11 184 790,42 грн., з яких тіло кредиту становить 6 109 123,17 грн., сума заборгованості за відсотками 5 075 667,25 грн. (а.с. 24).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається якщо інше не встановлене договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
На підставі статі 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України «Позика. Кредит. Банківський вклад», якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору.
У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди – ст. 611 ЦК України.
Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) – ст. 610 ЦК України.
Згідно статей 553, 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦПК України – згідно до положень ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Таким чином, банк відповідно до положень статті 1050 ЦК України та пункту 4.2 основного договору скористався правом на повернення кредиту достроково, чим змінив дату виконання основного зобов’язання.
Вказана позиція, зокрема, висловлена в Постанові Верховного Суду України від 24.09.2014р. в справі № 6-106цс14.
У зв’язку з викладеним судом не приймається до уваги посилання представника позивача, що строки виконання зобов’язання змінені не були.
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи – стаття 261 ЦК України.
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну - 3 роки (ст. 257 ЦК України) та спеціальну; за положеннями ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки, а у разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Згідно положень ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою
дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново – ч.3 цієї статті.
Надіслання зазначених вимоги свідчить про зміну позивачем умов кредитування в частині строку виконання відповідачами зобов’язань з повернення кредиту та процентів, відповідно право звернення до суду з позовом про стягнення всієї суми заборгованості за кредитним договором виникло у позивача 06.04.2009р., було перервано здійсненням платежу позичальником 31.08.2010р. та перебіг почався знову з 01.09.2010р. відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України, проте до суду з цим позовом банк звернувся 25.11.2014р., тобто з пропущенням строку як загальної позовної давності як в три роки до позичальника, так і в півроку для поручителя, що в силу вимог ч. 4 ст. 267 ЦПК України є підставою для відмови в задоволенні позову.
На підставі викладеного суд дійшов до висновку про те, що позивач пропустив строк позовної давності, про застосування строків позовної давності заявлено представниками відповідачів, тому в задоволені позову має бути відмовлено в повному обсязі.
Керуючись статями 10, 11, 60, 61, 74, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов публічного акціонерного товариства „Дельта Банк” до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю „Південна будівельна компанія” про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
