ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.04.2019р. Справа № 914/804/18
місто Львів
За заявою:
фізичної особи - підприємця Хоми Василя Ярославовича,
про:
ухвалення додаткового рішення у справі,
за позовом:
фізичної особи - підприємця Хоми Василя Ярославовича,
до відповідача:
фізичної особи - підприємця Ла Жермен Анни-Марії Вікторівни,
предмет позову:
стягнення 250'050,00 грн.
Суддя
Рим Т.Я.
Секретар судового засідання
Кушта А.М.
Представники сторін:
позивача:
Авдєєнко В.В. - адвокат,
відповідача:
не з'явився.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.11.2018 у справі № 914/804/18, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.03.2019, частково задоволено позовні вимоги про стягнення з фізичної особи - підприємця Ла Жермен Анни-Марії Вікторівни на користь фізичної особи - підприємця Хоми Василя Ярославовича заборгованості. У зазначених судових рішеннях суди вирішили питання про розподіл судових витрат в частині судового збору.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява фізичної особи - підприємця Хоми Василя Ярославовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 914/804/18 про стягнення з фізичної особи - підприємця Ла Жермен Анни-Марії Вікторівни на користь фізичної особи - підприємця Хоми Василя Ярославовича вартості витрат на професійну правничу допомогу. Ухвалою від 25.03.2019 вказану заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 03.04.2019. Відповідач був обізнаний з часом та датою призначеного судово засідання, про що свідчить обставина ознайомлення представника з матеріалами справи 29.03.2019. Неприбуття в судове засідання представника сторони не є перешкодою для вирішення поданої заяви.
Аргументи сторін.
Правова позиція заявника.
Заява про ухвалення судом додаткового рішення мотивована посиланням на статті 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, а також тим, що судом при ухваленні рішення не було вирішено питання про розподіл судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу.
Заперечення відповідача.
Відповідач не надав заперечень проти заяви.
Фактичні обставини справи.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов фізичної особи - підприємця Хоми Василя Ярославовича до фізичної особи - підприємця Ла Жермен Анни-Марії Вікторівни про стягнення 250'050,00 грн. В позовній заяві позивачем зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу. Потрібно зауважити, що інтереси позивача представляла адвокат Бойко В.В. на підставі ордеру серії ЛВ № 119002 від 02.05.2018.
В ході розгляду справи позивачем було змінено адвоката. Правовідносини позивача з адвокатом Бойко В.В. були припинені з 27.07.2018 на підставі додаткової угоди № 1 від 27.07.2018 (том 1, а.с. 171, 172). В подальшому інтереси позивача представляло адвокатське об'єднання "Адвокатська Компанія "Укрзахідюрсервіс" на підставі договору № 01/06 про надання адвокатської допомоги, правове обслуговування та представництво від 06.08.2018 (том 1, а.с. 180-181), а саме - адвокат Авдєєнко В.В. на підставі ордеру серії ЛВ № 126215 від 06.08.2018 (том 1, а.с. 182).
Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.11.2018 № 914/804/18 позов було задоволено частково, стягнуто з фізичної особи - підприємця Ла Жермен Анни-Марії Вікторівни на користь фізичної особи - підприємця Хоми Василя Ярославовича 164'459,00 грн. основного боргу, 2'466,87 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору, в решті позовних вимог відмовлено.
Станом на час ухвалення судом рішення в матеріалах справи був лише Договір про надання адвокатської допомоги, правове обслуговування та представництво № 01/06 від 06.08.2018.
Судом не було вирішено питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу. У той же час в ході судового засідання з розгляду справи по суті, яке відбулося 12.11.2018, суд з'ясовував у представника позивача зазначене питання. Представник позивача зазначив, що розмір судових витрат на професійну правничу допомогу зазначений у позові та становить 5'600,00 грн. Докази, які підтверджують обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість, що сплачена або підлягає сплаті позивачем, відсутні в матеріалах справи і представник позивача не може їх надати станом на 12.11.2018. Незважаючи на це, представник позивача не подав необхідні докази протягом 5 днів після ухвалення рішення суду. Зазначені обставини підтверджуються диском звукозапису судового засідання 12.11.2018.
Врешті, представники сторін просили суд не вирішувати питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вони планують звернутися з відповідною заявою після ухвалення судом рішення у цій справі. Зазначене відображено в рішенні від 12.11.2018 (абзац 5, сторінка 2 рішення).
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.03.2019 рішення суду першої інстанції було залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Після цього позивач та його адвокат склали відповідні документи, які підтверджують наявність витрат на професійну правничу допомогу: акт про приймання-передачу наданих послуг від 07.03.2019, рахунок на оплату виконаних робіт №1/07/03/19 від 07.03.2019, квитанції до прибуткового касового ордера № 07/03 від 07.03.2019 та № 22/03 від 22.03.2019.
При ухваленні додаткового рішення суд виходив з такого.
Нова редакція Господарського процесуального кодексу України (чинна з 15.12.2017) містить істотно нові правила відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Так, у позовній заяві зазначено, що позивач поніс та очікує понести у зв'язку з розглядом справи 5'600,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Водночас відповідно до положень частини 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Суд враховує, що новий адвокат, який був залучений позивачем в серпні 2018 року, при поданні ним першої заяви по суті - відповідь на відзив (том 1, а.с. 176-179), не зазначив орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом 5 днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Потрібно зауважити, що подання такої заяви зобов'язує суд на підставі пункту 5 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України в рішенні призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати. Позивач не подав відповідної заяви та необхідних доказів у строк, визначений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Порядок розгляду такої заяви врегульовано статтею 221 Господарського процесуального кодексу України. Так, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Таким чином, процедура ухвалення рішення про розподіл судових витрат, докази про які сторона не змогла з поважних причин подати до закінчення судових дебатів, достатньо суттєво відрізняється від процедури ухвалення додаткового рішення, як це передбачено статтею 244 Господарського процесуального кодексу України. Та обставина, що в силу частини 3 статті 221 Господарського процесуального кодексу України суд ухвалює додаткове рішення, не змінює наведений вище висновок.
Отже, в суду відсутні підстави ухвалити додаткове рішення з урахуванням особливостей, передбачених статтею 221 Господарського процесуального кодексу України.
У той же час заява мотивована обставиною, що суд так і не вирішив питання про розподіл судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до пункту 3 частини 1, частини 2 та 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Інститут додаткового рішення (положення статті 244 Господарського процесуального кодексу України) передбачений законодавцем з метою виправлення судом допущених при ухваленні рішення недоліків, пов'язаних з неповнотою, неясністю і неточністю судового рішення. Зокрема, згідно з положеннями частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України підставами для ухвалення додаткового рішення є невирішення судом питання про судові витрати.
Так, при ухваленні рішення від 12.11.2018 суд вирішив питання про судові витрати у вигляді судового збору. У зв'язку з тим, що позивач не надав суду доказів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу (хоч оголосив про такий свій намір), суд не вирішував питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу. Зважаючи на зазначене, суд вважає за необхіне усунути недолік повноти судового рішення від 12.11.2018 - ухвалити додаткове рішення, у якому вирішити питання про судові витрати позивача на професійну правничу допомогу.
Додатковою угодою від 08.08.2018 до Договору № 01/06 позивач та адвокатське об'єднання доповнили Договір № 01/06 пунктом 2.4, відповідно до якого сторони погодили, що вартість послуг, які надаються виконавцем, визначається погодинно. Вартість години роботи адвоката сторони погоджують у розмірі 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року, що становить 850,00 грн.
Згідно з актом про приймання-передачу наданих послуг від 07.03.2019 адвокатським об'єднанням надані такі послуги на загальну суму 18'700,00 грн.:
- вивчення наданих замовником документів… - 4'250,00 грн. (5 год.);
- усна консультація з приводу захисту прав позивача у справі № 914/804/18 - 850,00 грн. (1 год.);
- вивчення відзиву відповідача на позовну заяву, підготовка відповіді на відзив, вивчення судової практики - 4'250,00 грн. (5 год.);
- представництво інтересів позивача в 5 судових засіданнях в суді першої інстанції - 4'250,00 грн. (5 год.);
- вивчення апеляційної скарги відповідача та підготовка відзиву на апеляційну скаргу, вивчення судової практики - 4'250,00 грн. (5 год.);
- представництво інтересів позивача в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції - 850,00 грн. (1 год.)
Витрати позивача на професійну правову допомогу в суді першої інстанції складають 13'600,00 грн. Щодо решти 5'100,00 грн., то такі понесені при перегляді справи в апеляційному порядку.
З цього приводу суд звертає увагу позивача, що судові витрати на професійну правову допомогу, понесені під час апеляційного перегляду справи, повинен розподіляти суд апеляційної інстанції (підпункт "в" пункту 4 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України), адже саме він розглядав справу в апеляційному порядку та приймав відповідну постанову.
Щодо заявлених судових витрат, яких позивач зазнав під час розгляду справи судом першої інстанції в розмірі 13'600,00 грн., то суд зазначає таке.
Положення частин 2 та 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.11.2018 (справа № 910/8682/18) необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.
Важливо зауважити, що додаткове рішення ухвалюється для виправлення недоліків судового рішення, тобто з урахуванням доказів, які існували та були долучені до матеріалів справи станом на час ухвалення такого рішення. Як установлено судом, станом на 12.11.2018 доказів понесення позивачем фактичних витрат на професійну правничу допомогу не існувало. Такі докази виникли лише в березні 2019 року. З урахуванням наведеного суд, виправляючи недолік судового рішення, ухвалює додаткове рішення, яким відмовляє у стягненні з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 221, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Відмовити в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткового рішення складено 08.04.2019.
Суддя Рим Т.Я.
