АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/793/352/19
Головуючий по 1 інстанції Позарецька С.М.
Категорія: на ухвалу
Доповідач в апеляційній інстанції Нерушак Л.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2019 року Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах :
Головуючого Нерушак Л.В. (суддя-доповідач)
Суддів: Бородійчука В.Г., Василенко Л.І.
За участі секретаря Винник І.М.
заявник - ОСОБА_3.
заінтересована особа - ОСОБА_4, Придніпровський відділ державної виконавчої служби м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області
розглянувши у судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 січня 2019 року, постановлену під головуванням судді Позарецької С.М. у залі № 3 Придніпровського районного суду м. Черкаси 04 січня 2019 року о 14 год. 20 хв. повний текст ухвали виготовлений 14 січня 2019 року, у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії, рішення державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ,- :
в с т а н о в и в :
03 грудня 2018 року ОСОБА_3, діючи через свого представника - адвоката Мельніченко А.М., звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Гересименко М.В. та ОСОБА_7 у виконавчому провадженні ВП № 48915319, ВП № 4891539. Заінтересована особа - ОСОБА_4
ОСОБА_3, обґрунтовуючи скаргу, зазначив, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 квітня 2008 року позов ОСОБА_4 (ОСОБА_4) задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 (ОСОБА_4) аліменти на утримання дитини ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/ 4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04 лютого 2008 року і до повноліття дитини.
На виконання вказаного судового рішення Придніпровським районним судом м. Черкаси 17 квітня 2008 року видано виконавчий лист № 2-829/08, за яким відкрито виконавче провадження № 48915319, та розпочато стягнення аліментів, які сплачувались боржником ОСОБА_3 щомісячно, шляхом відрахування із заробітної плати.
Крім того, на виконанні у Центральному відділі ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області знаходиться ВП № 51064704 по примусовому виконанню виконавчого листа № 711/10742/15-ц, виданого 28 квітня 2016 р. Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 пені за несплачені аліменти на загальну суму 15760,41грн.
Станом на 01 травня 2018 року Придніпровським відділом ДВС здійснено розрахунок заборгованості по аліментах, який не було направлено боржнику ОСОБА_3, а за цим розрахунком визначено, що заборгованість по аліментах за виконавчим листом № 2-829/08 від 17 квітня 2008р. становить 3840086 грн. 60 коп.
Заборгованість по аліментах ОСОБА_3 згідно до розрахунку Центрального відділу ДВС від 06 лютого 2017 р. становила станом на 01 січня 2017 р. 44650 грн. 66 коп., а згідно із розрахунком цього ж відділу ДВС заборгованість станом на 01 вересня 2017 року - 43613 грн. 16 коп.
Відповідно до даних ЄДРПОУ ОСОБА_3 був фізичною особою підприємцем з 09 серпня 2012 р. по 15 травня 2017 р. та перебував на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного внеску. ОСОБА_3 вказує, що він підприємницької діяльності не проводив як фізична особа підприємець, оскільки мав постійне місце роботи, а саме, - був керівником ТОВ «Родень-М» (код ЄДРПОУ 14196320) з 30 серпня 2013 р. і аліменти утримувались з його зарплати, отриманої у ТОВ «Родень-М», що підтверджується довідками-розрахунками як Придніпровського ВДВС, так і Центрального ВДВС за період 2017 року.
03 вересня 2018 року скаржнику ОСОБА_3 стало відомо, що державним виконавцем Придніпровського відділу ДВС Герасименко М.В. 30 квітня 2018 року здійснено новий розрахунок заборгованості по аліментах боржника ОСОБА_3 на суму 3840086,60 грн., який йому не був направлений, та про який він повідомлений не був. На заяву представника боржника - адвоката Мельніченко А.М. від 03 вересня 2018 року до ДВС, Придніпровським відділом ДВС видано новий розрахунок заборгованості за № 27153 від 04 вересня 2018 р. на суму 3847599 грн.
Скаржник ОСОБА_3 посилається, що невідомо, з яких підстав, державні виконавці Герасименко М.В. та Скрипка Т.В. провели нові розрахунки боргу та ще й розрахунки суперечать один одному. Крім того, він вказує, що державні виконавці не проводять помісячно визначення суми аліментів, необхідних до сплати, за період з дня виникнення заборгованості до дня останнього платежу щомісячно; не взяли до уваги, що ОСОБА_3 був ФОП з 09 серпня 2012 р. по 15 травня 2017 р., та перебував на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного внеску, а тому розмір аліментів повинен був бути визначений на підставі ч.2 ст. 195 СК України, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, але державним виконавцем не враховано те, що ОСОБА_3 працював керівником ТОВ «Родень-М» і отримував зарплату, з якої проводилось відрахування аліментів.
Крім того, скаржник вважає, що державним виконавцем з підстав неправомірного розрахунку заборгованості по аліментах винесено у виконавчому провадженні постанови про тимчасові обмеження боржника від 14 лютого 2018 року та від 16 лютого 2018 року у праві керування, у праві полювання, у праві користування зброєю, у праві виїзду за кордон.
При цьому, розрахунок заборгованості видано представнику скаржника лише 05 вересня 2018 року, а постанови про тимчасові обмеження винесені державним виконавцем у лютому 2018 року. Розрахунок заборгованості від 30 квітня 2018 року на суму 3840086,60 грн. здійснено після винесення таких постанов, що суперечить Закону України «Про виконавче провадження», крім того вказані постанови не були направлені боржнику.
ОСОБА_3 вважає дії державних виконавців Придніпровського відділу ДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Герасименка М.В. та ОСОБА_7 по складанню розрахунку заборгованості по аліментах боржника ОСОБА_3 № б/н від 30 квітня 2018 року та № 2753 від 04 вересня 2018 року неправомірними і такими, що суперечать закону, а оскільки розрахунки заборгованості по аліментах боржника ОСОБА_3 є незаконними, то відповідно і постанови від 14 лютого 2018 року та від 16 лютого 2018 року про тимчасові обмеження, також незаконні. Тому ОСОБА_3 просив суд поновити строк звернення до суду зі скаргою, як такий, що пропущений з поважних причин; визнати дії державного виконавця Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Герасименко М.В. щодо складання розрахунку заборгованості № б\н від 30 квітня 2018 р. за аліментами ОСОБА_3 неправомірними; визнати розрахунок заборгованості № б\н від 30 квітня 2018 р. за аліментами ОСОБА_3 незаконним; визнати дії державного виконавця Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_7 щодо складання розрахунку заборгованості № 27153 від 04 вересня 2018 р. за аліментами ОСОБА_3 неправомірними; визнати розрахунок заборгованості № 27153 від 04 вересня 2018 р. за аліментами ОСОБА_3 незаконним; визнати неправомірними дії державного виконавця Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Герасименка М.В. щодо винесення постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_3 у праві полювання від 16 лютого 2018 року у ВП № 48915319; визнати постанову від 16 лютого 2018 року про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_3 у праві полювання у ВП № 4891539 незаконною; визнати неправомірними дії державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Герасименко М.В. щодо винесення постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_3 у праві керування транспортними засобами від 14 лютого 2018 року у ВП № 4891539; визнати постанову від 14 лютого 2018 року про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_3 у праві керування транспортними засобами у ВП № 4891539 незаконною; визнати неправомірними дії державного виконавця Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Герасименка М.В. щодо винесення постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_3 у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 16 лютого 2018 року у ВП № 4891539; визнати постанову від 16 лютого 2018 року про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_3 у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії у ВП № 4891539 незаконною; визнати неправомірними дії державного виконавця Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Герасименка М.В. щодо винесення постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України від 14 лютого 2018 року у ВП № 4891539; визнати постанову від 14 лютого 2018 року про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України у ВП № 4891539 незаконною.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 січня 2019 року скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано розрахунок заборгованості № б/н від 30 квітня 2018 року по аліментах боржника ОСОБА_3 незаконним.
Визнано розрахунок заборгованості № 27153 від 04 вересня 2018 року по аліментах боржника ОСОБА_3 незаконним.
Визнано незаконною та скасовано постанову від 16 лютого 2018 року про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_3 у праві полювання у виконавчому провадженні № 4891539.
Визнано незаконною та скасовано постанову від 14 лютого 2018 року про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_3 у праві керування транспортними засобами у виконавчому провадженні № 4891539.
Визнано незаконною та скасовано постанову від 16 лютого 2018 року про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_3 у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії у виконавчому провадженні № 4891539.
Визнано незаконною та скасовано постанову від 14 лютого 2018 року про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України у виконавчому провадженні № 4891539.
Зобов'язано державного виконавця Придніпровського ВДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження № 4891539, провести розрахунок заборгованості із сплати аліментів за виконавчим листом № 2-829/08, виданим Придніпровським районним судом м. Черкаси 17 квітня 2008 року, із зазначенням розміру боргу, з врахуванням всіх здійснених боржником платежів, про що скласти відповідну довідку, з якою ознайомити та видати сторонам виконавчого провадження чи їхнім представникам. В іншій частині скарги відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_4 оскаржила ухвалу, подавши апеляційну скаргу 21 січня 2019 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неповне з'ясування обставин та недоведеність обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального, просила скасувати ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 січня 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовити. ОСОБА_4 посилається у скарзі, що не відповідає обставинам справи висновок суду першої інстанції про визнання незаконними розрахунків по аліментах, проведених державним виконавцем 30 квітня 2018 року та 04 вересня 2018 року з підстав відсутності в матеріалах виконавчого провадження, що перебуває у провадженні Придніпровського ВДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області, документів та інформації, які б давали підстави державному виконавцю визначити розміри заборгованості, оскільки нею та її представником до матеріалів виконавчого провадження долучалися документи, які і послугували підставами для визначення заборгованості по аліментах, а саме: постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 р. по справі № 823/1028/16; відповідь заступника ДПІ у м. Черкаси від 06.06.2017 р. № 6453/23-01-13-0514; відповідь заступника начальника ГУ ДФС у Черкаській області ДФС України від 21.06.2017 № 14616/23-0013-0203, які не знайшли свого підтвердження і в матеріалах ВП № 48915319 відсутні. Тому ОСОБА_4 вважає, що висновки не відповідають матеріалам справи. Вона переконана, що під час дослідження матеріалів виконавчого провадження було з'ясовано, що з матеріалів провадження після усунення від провадження попереднього державного виконавця Герасименка М.В., зникло декілька документів, серед яких і відповідь заступника начальника ГУ ДФС у Черкаській області ДФС України від 21.06.2017 року № 14616/23-0013-0203., в якій зокрема чітко визначений розмір чисто оподаткованого доходу отриманого ОСОБА_3 від провадження господарської діяльності в період з 13.08.2012 року по 31.12.2014 року, та встановлено що у 2013 році чистий дохід склав - 1870332,60 грн., у 2014 р. - 17172228,01 грн. На вимогу суду, як доказ подання такої заяви, нею було надано копію своєї ж заяви з відміткою про отримання від 17.07.2017 року ЦВДВС, де на той час знаходилося провадження, а в додатках було зазначено, що копія довідки про доходи ФОП ОСОБА_3 від 21.06.2017 року додається.
ОСОБА_4 вважає, що наявна в матеріалах виконавчого провадження відповідь заступника ДПІ у м. Черкаси від 06.06.2017 року № 6453/23-01-13-0515 з визначенням самостійно поданих декларацій до ДПІ, не була належним чином досліджена судом першої інстанції при розгляді скарги. Також вона вказує, що суд при встановленні тих обставин, що оскаржувані розрахунки заборгованості по аліментах не були своєчасно направлені державним виконавцем сторонам виконавчого провадження, прийшов до помилкового висновку, оскільки в матеріалах виконавчого провадження окрім оскаржуваних постанов є ще ряд постанов, починаючи з січня 2018 року та конвертів, які направлялися боржнику та були повернуті відправнику за закінченням терміну зберігання, а також наявний виклик державного виконавця датований березнем 2018 року № 7230, який ОСОБА_3 отримав 07.03.2018 року під підпис. Матеріали провадження також містять пояснення ОСОБА_3 від 07.03.2018 року щодо обізнаності про заборгованість та зобов'язання її погасити, а також протокол про адміністративне правопорушення від 07.03.2018 року № 48915319 з відміткою про його отримання ОСОБА_3 Виходячи з викладеного, вона вважає, що посилання суду на те, що права сторін виконавчого провадження є порушеними, не відповідають дійсності.
Щодо скасування постанов державного виконавця про встановлення тимчасових обмежень ОСОБА_3 в праві полювання, у праві керування транспортними засобами та у праві користування зброєю, вважає висновки суду необґрунтованими, оскільки їх зміст повністю відповідає вимогам п. 6 та п. 7 Інструкції з організації примусового виконання рішень. Також боржник на час винесення даних постанов мав заборгованість розмір, якої перевищував суму відповідних платежів за шість місяців. ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу про часткове задоволення скарги ОСОБА_3 та відмовити у задоволенні скарги.
Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Справа підлягає розгляду апеляційним судом Черкаської області у відкритому судовому засіданні з участю сторін, які повідомлені та викликались в суд апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника ДВС, яка з`явилася в судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції відповідає вище зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.
Суд першої інстанції частково задовольняючи вимоги скарги, виходив з того, що розрахунки заборгованості по аліментах № б/н від 30.04.2018 року та № 27153 від 04.09.2018 року є незаконними, оскільки за дослідженими матеріалами виконавчого провадження № 48915319 не встановлено інформації та документів, які б давали підстави державному виконавцеві визначити розміри заборгованості станом на 01 травня 2018 року у розмірі 3840086,60 грн. , а станом на 01 вересня 2018 року - 3847599,00 грн. Таким чином, суд дійшов висновку про порушення державними виконавцями норми ст. 195 СК України та ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження». Суд вказав, що оскаржувані розрахунки заборгованості по аліментах не були своєчасно направлені державним виконавцем сторонам виконавчого провадження, що призвело до порушення їхніх прав.
Задовольняючи вимоги скаржника в частині визнання незаконними постанов державного виконавця Герасименка М.В. від 14.02.2018 року та від 16.02.2018 року про встановлення стосовно боржника ОСОБА_3 тимчасових обмежень щодо права полювання, права керування транспортними засобами, права користування вогнепальною зброєю, права виїзду на межі України, суд першої інстанції виходив з того, що постанови не відповідають вимогам чинного законодавства. Суд послався, що мотивувальна частина всіх постанов аналогічного змісту, не містять мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), не зазначено розмір заборгованості боржника по аліментах. Крім того, державним виконавцем, в обґрунтування винесених рішень, зазначено, що у боржника наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.
Норма ст. 71 Закону «Про виконавче провадження» (№ 2234-УІІІ) щодо періоду заборгованості - шість місяців, яка дає можливість державному виконавцеві виносити постанови про тимчасові обмеження боржника, набрала чинності 06.01.2018 року. Відповідно період заборгованості підлягав застосуванню той закон, що передбачений попередньою редакцією частини 9 статті 71 цього Закону (№ 2147а-УІІІ), якою встановлювалось, що за наявності заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець роз'яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів. Отже, період заборгованості повинен був становити три місяці. При цьому, Закон не передбачав можливість винесення державним виконавцем постанов про тимчасові обмеження боржника.
Таким чином, суд дійшов висновку, що державним виконавцем порушені права та інтереси боржника ОСОБА_3 в частині винесення постанов про тимчасові обмеження, враховуючи положення Конституції України. Частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності. Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в міжнародно-правових актах, зокрема і в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (стаття 7). Положення ст. 71 Закону в редакції Закону України № 2234-УІІІ від 07.12.2017 року можливі для застосування, починаючи з дня набрання ними чинності, і не повинні розповсюджуватися на правовідносини, що виникли раніше.
Суд відмовив у задоволенні вимог скаржника про визнання дій державного виконавця неправомірними, так як в цій частині скарга на переконання суду, не підлягає до задоволення, оскільки державний виконавець за нормами чинного законодавства складає розрахунки заборгованості по сплаті аліментів та приймає процесуальні рішення у вигляді постанов, що ним і було здійснено.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, вважає, що висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону, оскільки судом першої інстанції дотримано вимоги законодавства, а доводи, наведені в поданій ОСОБА_4 апеляційній скарзі не є обґрунтованими, та на містять обставин, які б слугували підставою для скасування постановленої судом першої інстанції ухвали, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 квітня 2008 року позов ОСОБА_4 (ОСОБА_4) задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 (ОСОБА_4) аліменти на утримання дитини, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/ 3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04 лютого 2008 року і до повноліття дитини.
На виконання вказаного судового рішення Придніпровським районним судом м. Черкаси 17 квітня 2008 року видано виконавчий лист № 2-829/08, за яким відкрито виконавче провадження № 48915319, та розпочато стягнення аліментів, які сплачувались боржником ОСОБА_3 щомісячно, шляхом відрахування із заробітної плати.
Постановою старшого державного виконавця Центрального відділу ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області від 03 листопада 2017 року виконавче провадження за вказаним виконавчим документом № 2-829/08 передане до Придніпровського відділу ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області, тобто за місцем реєстрації боржника ОСОБА_3
На даний час виконавче провадження перебуває у Придніпровському відділі ДВС м. Черкаси.
30 квітня 2018 року державним виконавцем Герасименко М.В. здійснено розрахунок № б/н заборгованості ОСОБА_3 по аліментах, за яким борг становить станом на 01 травня 2018 року - 3840086,60 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, досліджених в судовому засіданні судом першої інстанції, в матеріалах виконавчого провадження відсутні дані про направлення боржнику такого розрахунку. На запит представника боржника - адвоката Мельніченко А.М., - 04 вересня 2018 року державним виконавцем Скрипка Т.В. здійснено розрахунок № 27153 заборгованості ОСОБА_3 по аліментах, за яким борг становить станом на 01 вересня 2018 року - 3847599,00 грн., який надано представнику боржника.
Постановою державного виконавця Герасименка М.В. від 16 лютого 2018 року встановлено тимчасове обмеження боржника ОСОБА_3 у праві полювання у виконавчому провадженні № 4891539.
Постановою державного виконавця Герасименка М.В. від 14 лютого 2018 року встановлено тимчасове обмеження боржника ОСОБА_3 у праві керування транспортними засобами у виконавчому провадженні № 4891539.
Постановою державного виконавця Герасименка М.В. від 16 лютого 2018 року встановлено тимчасове обмеження боржника ОСОБА_3 у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії у виконавчому провадженні № 4891539.
Постановою державного виконавця Герасименка М.В. від 14 лютого 2018 року встановлено тимчасове обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України у виконавчому провадженні № 4891539.
Скаржник ОСОБА_3 не звертався до начальника Придніпровського відділу ДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області з приводу оскарження дій та рішень державного виконавця за виконавчим провадженням № 48915319.
Апеляційний суд звертає увагу, що документів, які містять відомості про доходи боржника, фізичної особи підприємця ОСОБА_3, зокрема - постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 31.08.2016 року по справі № 823/1028/16 за позовом ДПІ у м. Черкасах ГУДФС у Черкаській області до ФОП ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу; відповідь від 06.06.2017 року. № 6453/23-01-13-0514, видана заступником начальника ДПІ м. Черкаси, матеріали виконавчого провадження на день складання оспорюваних розрахунків заборгованості не містили.
Ухвала Вищого адміністративного суду України (справа № К/800/54207/15) від 19.07.2016 року по справі за позовом ФОП ОСОБА_3 до ДПІ у м. Черкасах ГУДФС про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень - рішень, а також постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2015 року по справі № 823/1249/15 за цим же позовом, надані державному виконавцеві лише 31.10.2018 року.
Апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, що доходи боржника, в тому числі як фізичної особи підприємця, перебування його на спрощеній системі оподаткування чи ні, - потребує перевірки державним виконавцем в порядку, спосіб та відповідно до повноважень, що визначені Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом МЮУ 02.04.2012 року № 512/5. Також потребують перевірки відомості про заборгованість по сплаті аліментів за весь період, протягом якого виконується виконавчий лист № 2-829/08, враховуючи дані про розмір заборгованості, що були надані державним виконавцем Центрального відділу ДВС.
Статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом.
Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Відповідно до положень ст. 195 СК України, заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Згідно ст. 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 1 ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
Частиною 2 ст. 451 ЦПК України встановлено, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Таким чином, при апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, у справі не виявлено.
Апеляційний суд також приймає до уваги, що Придніпровським відділом ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області не оскаржувалась ухвала суду першої інстанції, а із пояснення представника відділу державної виконавчої служби у судовому засіданні апеляційного суду слідує, що державний виконавець погодився із висновками суду першої інстанції і не підтримав апеляційну скаргу, просив залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, не спростовують висновків суду першої інстанції, тому не підлягають задоволенню апеляційним судом, оскільки відсутні підстави для скасування ухвали суду та задоволення вимог апеляційної скарги.
З огляду на вище викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
У зв'язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення, понесені відповідачем судові витрати за подання апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають згідно до ст. 141 ЦПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 січня 2019 року за скаргою ОСОБА_3 на дії, рішення державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області - залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного тексту постанови, в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повний текст постанови виготовлений 02 квітня 2019 року.
Головуючий Л.В. Нерушак
Судді В.Г. Бородійчук
Л.І. Василенко
