АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/793/353/19
Головуючий по 1 інстанції Позарецька С.М.
Категорія: на ухвалу
Доповідач в апеляційній інстанції Нерушак Л.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2019 року Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах :
Головуючого Нерушак Л.В. (суддя-доповідач)
Суддів Бородійчука В.Г., Василенко Л.І.
За участі секретаря Винник І.М.
учасники справи:
скаржник - ОСОБА_3;
заінтересована особа - ОСОБА_4, Придніпровський відділ державної виконавчої служби м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області
розглянувши у судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 грудня 2018 року, постановлену під головуванням судді Позарецької С. М. у Придніпровському районному суді м. Черкаси 04.12. 2018 року, повний текст ухвали складено 04 грудня 2018 року, у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії, рішення державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області,:
в с т а н о в и в :
03 грудня 2018 року ОСОБА_3, діючи через свого представника - адвоката Мельніченко А.М., звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Гересименко М.В. та ОСОБА_7 у виконавчому провадженні ВП № 48915319, ВП № 4891539, заінтересована особа - ОСОБА_4
ОСОБА_3, подаючи скаргу до суду, подав клопотання про поновлення строку для подання скарги до суду, посилаючись при цьому на те, що державним виконавцем на його адресу не було направлено у встановленому законом порядку розрахунку заборгованості, а отриманий ним розрахунок № б/н від 30 квітня 2018 року та розрахунок № 27153 від 04 вересня 2018 року тільки 05 вересня 2018 року за заявою його ж представника від 03 вересня 2018 року.
За таких обставин скаржник вважає, що 10-ти денний термін на подачу скарги не пропущено, оскільки скарга була подана до суду 07 вересня 2018 року.
12 вересня 2018 року ухвалою судді Придніпровського районного суду м. Черкаси за даною скаргою відкрите провадження та призначене судове засідання на 20 вересня 2018 року ( справа № 2- 829/08 ). Проте, в порушення вимог ч. 1 ст. 450 ЦПК України, дана скарга не розглянута в 10-ти денний строк, чим суттєво порушено права заявника щодо строків розгляду скарги. Скаржник, посилаючись на практику ЄСПЛ, вважає, що строк звернення зі скаргою не пропущений. Разом з тим, якщо суд дійде висновку, що за даних обставин строк пропущено, то заявник заявляє клопотання про поновлення строку звернення до суду зі скаргою, оскільки строк пропущено не з вини заявника, а по вині суду, і причини пропуску строку є поважними.
ОСОБА_3 просив поновити строк звернення до суду зі скаргою, як пропущений з поважних причин.
Ухвалою судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 грудня 2018 року прийнято до провадження скаргу ОСОБА_3 та поновлено строк ОСОБА_3 для звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця, призначено судове засідання по розгляду справи по суті на 22 грудня 2018 року на 11 год.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_4 оскаржила ухвалу в частині поновлення строку звернення зі скаргою, подавши апеляційну скаргу 21 січня 2019 року. В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 грудня 2018 року щодо поновлення строку на подання скарги, не наводячи при цьому підстав, які б давали можливість стверджувати про порушення правил підсудності при прийнятті скарги ОСОБА_3 до провадження. ОСОБА_4 вказує лише на формальність при вирішенні питання про поновлення строку ОСОБА_3 для звернення до суду зі скаргою на дії, рішення державного виконавця Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області. ОСОБА_4 не погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані боржником причини пропуску процесуального строку, є вважати поважними, оскільки вона вважає, що відсутні поважні причини для поновлення ОСОБА_3 строку для звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця.
26 березня 2019 року на адресу апеляційного суду Черкаської області надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_4 від Придніпровського відділу ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області, в якому державний виконавець посилається на вимоги чинного законодавства щодо виконання рішення суду та вказує, що доводи апеляційної скарги не містять підстав для її задоволення. Тому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_4 на ухвалу суду.
Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Справа підлягає розгляду апеляційним судом Черкаської області у судовому засіданні з участю сторін, які повідомлені та викликались в суд апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника ДВС, яка з`явилася в судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступних підстав.
Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до статті 1291 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
Відповідно до абзаців 3, 4 п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» (зі змінами та доповненнями) у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання, а саме: стаття 122 ЦПК - про відкриття провадження у справі; статті 26, 27, 45 ЦПК - щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов'язків; статті 74 - 77 ЦПК- про судові виклики та повідомлення; глави 4 розділу III ЦПК - про судовий розгляд; глав 1, 2 розділу V ЦПК - щодо апеляційного та касаційного оскарження судових рішень тощо.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Згідно із ч. 2 ст. 449 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 р. у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Із матеріалів справи вбачається, що скаргу подано з порушенням строку, передбаченого ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» та п. «а» ч. 1 ст. 449 ЦПК України, але суд першої інстанції послався на наявність клопотання про поновлення строку на звернення до суду зі скаргою та достатність підстав для визнання причин пропуску звернення до суду поважними.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується із судом першої інстанції, що є підстави для поновлення строку звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця за вказаних обставин, тому доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню апеляційним судом, оскільки відсутні підстави для скасування ухвали суду першої інстанції та відмови у поновленні строку звернення до суду та прийняття скарги до провадження судом першої інстанції , яким розглянута скарга по суті та ухвалено рішення про часткове задоволення скарги. Дана ухвала суду першої інстанції від 04.01. 2019 року також оскаржується ОСОБА_4 в даній апеляційній скарзі, яка розглядатиметься після розгляду скарги на дану ухвалу суду від 04.12. 2018 року.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування ухвали суду від 04.12. 2018 року, тому не підлягають задоволенню .
Враховуючи вище викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що ухвала Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 грудня 2018 року, постановлена з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для скасування ухвали та задоволення вимог апеляційної скарги в частині відсутності підстав для поновлення строку на звернення зі скаргою до суду .
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення .
Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 грудня 2018 року за скаргою ОСОБА_3 на дії, рішення державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Нерушак
Судді В.Г. Бородійчук
Л.І. Василенко
