УХВАЛА
25 лютого 2019 року
Київ
справа №9901/83/19
адміністративне провадження №П/9901/83/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Смоковича М.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Громадської ради міжнародних експертів про визнання протиправним і нечинним рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
15 лютого 2019 року ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (вул. Генерала Шаповала, 9, м. Київ, 03109; далі - ВККС, Комісія), Громадської ради міжнародних експертів (далі - ГРМЕ) з вимогами:
визнати рішення ВККС та ГРМЕ, ухвалене на їхньому спеціальному засіданні 21 січня 2019 року, згідно з яким «Рішення про те, що кандидат на посаду судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3 відповідає критеріям, визначеним статтею 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», не набрало установленої цією статтею кількості голосів. Визнати кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3 таким, що припинив участь в оголошеному комісією 02 серпня 2018 року конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду» (далі - Рішення) - протиправним і нечинним повністю;
зобов'язати ВККС і ГРМЕ на своєму спеціальному засіданні вирішити питання про відповідність кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3 критеріям, визначеним статтею 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» та про його подальшу участь у в оголошеному ВККС 02 серпня 2018 року конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду, з урахуванням правової оцінки, наданої Верховним Судом у рішенні.
Також позивач просить визначити ВККС та ГРМЕ розумний строк виконання рішення суду, який не перевищуватиме двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що зміст Інформаційної записки Голови ГРМЕ Сера Ентоні Хупера, підготовленої щодо кандидата ОСОБА_3, у зіставленні з вимогами частини четвертої статті 8 Закону України від 07 червня 2018 року № 2447-VIII «Про Вищий антикорупційний суд» (далі - Закон № 2447-VIII) свідчить, що ГРМЕ вийшла за межі своїх повноважень, використала у своїй роботі недостовірну і неперевірену інформацію, діяла недобросовісно.
Зокрема позивач зауважив, що дисциплінарне стягнення, застосоване до нього за рішенням ВККС від 09 лютого 2016 року, він відбув і таке погашене 09 лютого 2017 року; дисциплінарне стягнення стосувалося розгляду адміністративних справ у 2014-2015 роках і жодним чином не стосувалося кримінальних проваджень. На думку позивача, у цьому випадку ГРМЕ діяла недобросовісно, оскільки фактично вирішила повторно застосувати до нього захід дисциплінарного характеру за те саме порушення шляхом припинення участі у конкурсі і такий підхід суперечить частині сьомій статті 109 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII). Додав, що жодного рішення дисциплінарного органу від 19 лютого 2018 року щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності не існує, про що він повідомляв у своєму запиті від 18 січня 2019 року та під час засідання 21 січня 2019 року. Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать про формальне, неуважне ставлення до встановлення фактів, на які ГРМЕ посилається як на підставу своїх сумнівів. Під час засідання 21 січня 2019 року з'ясувалося, що мова йшла про рішення Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 19 вересня 2018 року про застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення. Однак, зауважив позивач, зазначене рішення скасувала Вища рада правосуддя своїм рішенням від 10 січня 2019 року і закрила дисциплінарну справу через відсутність в його діях складу дисциплінарного проступку.
Стосовно «сумнів щодо практичних навичок Кандидата» позивач зазначив, що такого критерію норми частини четвертої статті 8 Закону № 2447-VІІІ не передбачають. Ствердив, що наявність знань і практичних навичок визначається насамперед за результатами такого етапу кваліфікаційного оцінювання як «Іспит», який він успішно склав.
Щодо другого пункту (питання) згаданої Інформаційної записки зауважив, що судове рішення у цивільній справі, яка була предметом обговорення на засіданні ВККС і ГРМЕ, набрало законної сили. Крім того, наразі на розгляді Вищої ради правосуддя перебуває його скарга на рішення Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя стосовно порушення правил підсудності при розгляді вказаної справи. Під час засідання відповідачі не пояснили як їхня незгода з процесуальними рішеннями в конкретній цивільній справі співвідноситься із їхніми сумнівами «щодо доброчесності та практичних навичок Кандидата». У цьому зв'язку позивач звертає увагу на те, що частина четверта статті 8 Закону № 2447-VIII пов'язує критерій «доброчесність» виключно із питаннями щодо майна кандидата і членів його сім'ї, та не має жодного відношення до прийняття кандидатом будь-якого судового або іншого рішення.
З приводу третього пункту Інформаційної записки ГРМЕ зазначив, що вони є свавільними та вигаданими, адже такого критерію як «надійність» частина четверта статті 8 Закону № 2447-VIII не містить.
Зауважив також, що за змістом оголошеної частини Рішення відповідачі обговорювали питання про його (позивача) відповідність «критеріям, визначеним статтею 8 Закону № 2447-VIII», тоді як за змістом частини п'ятої статті 8 Закону № 2447-VIII на спеціальному спільному засіданні ВККСУ та ГРМЕ розглядається питання відповідності будь-якого кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду виключно критеріям, зазначеним в частині четвертій цієї статті.
Крім того позивач зазначив про те, що спеціальне засідання ВККС та ГРМЕ відбулося з порушенням вимог Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням ВККСУ від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 із змінами, внесеними рішеннями ВККСУ, в т.ч. від 11 січня 2019 року № 6/зп-19 (зокрема зауважив, що в порівнянні з членами ГРМЕ і ВККС у нього було значно менше часу на те, щоб надати пояснення по суті поставлених йому питань; повного тексту спірного Рішення йому на дату звернення з цим позовом до суду не надали).
Разом з позовом позивач заявив клопотання про витребування доказів (заяви ОСОБА_3 до ВККС від 21 січня 2019 року про надання копії повного тексту Рішення ВККС та ГРМЕ від 21 січня 2019 року, прийнятого щодо нього за результатами спеціального спільного засідання ВККС та ГРМЕ від 21 січня 2019 року про припинення участі в конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду, спірне Рішення (повний текст та резолютивну частину), повідомлення ГРМЕ про ініціювання щодо кандидата ОСОБА_3 спеціального спільного засідання ВККС та ГРМЕ з доданими до нього документами, яке було надіслано Комісії відповідно до правил, встановлених підпунктами 4.11.5 та підпунктами 4.11.5.1 - 4.11.5.3 підпункту 4.11.5 пункту 4.11 розділу IV Регламенту ВККС; відеозапис технічної фіксації спеціального спільного засідання ВККС та ГРМЕ від 21 січня 2019 року, матеріали досьє кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3.).
Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів визначено у статті 266 КАС і перелік адміністративних справ, на які поширюються вимоги цієї статті, є вичерпним.
Позивач зазначив ГРМЕ як одного з відповідачів за цим позовом, позаяк спірне Рішення ухвалено за її участі на спільному засіданні з ВККС.
Аналізуючи в аспекті спірних правовідносин, які виникли у зв'язку з прийняттям Рішення, положення статей 8, 9 Закону № 2447-VIII у поєднанні з положеннями Закону № 1402-VIII стосовно правового статусу ВККС у процедурі конкурсного добору кандидатів на посаду судді, зокрема на посаду судді Вищого антикорупційного суду, суд дійшов висновку, що ГРМЕ у цих правовідносинах не є самостійним органом (суб'єктом владних повноважень), уповноваженим ухвалювати рішення стосовно подальшої участі кандидата на посаду судді в оголошеному на цю посаду конкурсі.
Остаточне рішення (яке створює правові наслідки для особи) ухвалює ВККС і форма проведення засідання у цьому випадку (спільно з ГРМЕ) не впливає на правовий статус ВККС і її рішень (у процедурі конкурсного добору кандидатів на посаду судді Вищого антикорупційного суду) та не наділяє ГРМЕ правосуб'єктністю у правовідносинах, які виникають у зв'язку з ухваленням рішень ВККС за її участі.
З огляду на предмет спору (Рішення), позовні вимоги, які позивач заявив до ГРМЕ, та обставини, якими він їх обґрунтовує, охоплюються позовними вимогами до ВККС та предметом доказування у цій справі. З урахуванням усього зазначеного, залучати ГРМЕ як окремого відповідача за цим позовом не потрібно.
Позовну заяву подано відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) та з дотриманням установленого цим законом строку звернення до суду. Підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження не встановлено.
Справа підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції відповідно до частини четвертої статті 22 КАС та відповідно до статті 266 цього Кодексу підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
З урахуванням положень частини п'ятої статті 262 КАС суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись статтями 12, 19, 22, 171, 248, 262, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним і нечинним рішення, зобов'язання вчинити дії.
Не залучати Громадську раду міжнародних експертів як відповідача за вказаним позовом.
Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п'яти суддів.
Справу призначити до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, яке відбудеться о 09:30 год. 28 березня 2019 року в приміщенні суду за адресою: вул. Московська, 8, корпус 5, м. Київ, 01029.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача (зокрема належних копій спірного Рішення (повного тексту та резолютивної частини цього Рішення, оголошеного 21 січня 2019 року), а також заяви позивача від 21 січня 2019 року щодо отримання Рішення; повідомлення ГРМЕ про ініціювання щодо кандидата ОСОБА_3 спеціального спільного засідання ВККС та ГРМЕ з доданими до нього документами та інших документів на підставі яких ВККС та ГРМЕ ухвалили спірне Рішення (з урахуванням мотивів, які навів позивач у позовній заяві), а також документів, які підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.
Встановити позивачу триденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.
Встановити відповідачу триденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив і документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу.
Питання про витребування решти доказів за клопотанням позивача (окрім тих, які зазначено в п'ятому абзаці резолютивної частини цієї ухвали) - розглянути в судовому засіданні.
Повідомити сторонам, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив та заперечення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 КАС.
Повідомити сторонам, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 КАС, зокрема вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Повідомити сторонам, що інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за адресою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: supreme.court.gov.ua.
Повідомити сторонам, що у разі невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС, може застосувати заходи процесуального примусу.
Повідомити відповідача - суб'єкта владних повноважень про те, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суд, відповідно до статті 149 КАС, може застосувати заходи процесуального примусу.
Повідомити сторонам, що застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя М. І. Смокович
