ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
18.02.2019
Справа № 910/15697/18
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ"
до Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним та скасування повністю рішення
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
А.А.Борисов
Представники:
від позивача: Рокицький І.В. на підставі ордеру серії КС №558555 від 18.01.19 ;
від відповідача: Кондрашова А.О. на підставі довіреності № 300-122/02-97 від 06.09.18
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" (далі - позивач, ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач, Комітет) про визнання недійсним та скасування повністю рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 27-р/тк від 26.09.2018 у справі № 24-26.13/53-18 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення Комітету).
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам закону та прийняте: з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи; з не доведенням обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; з невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; з порушенням та неправильним застосування норм матеріального та процесуального права, що згідно приписів частини першої статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/15697/18, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 28.01.2019 о 09:45 год.
18.12.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає, що Рішення Комітету прийняте з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а також з повним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні, у зв'язку з чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" у повному обсязі.
17.01.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач звернув увагу суду на те, що відзив на позовну заяву повторює мотиви та аргументацію, зазначену у Рішенні Комітету, а тому позивач повністю не погоджується з відзивом на позовну заяву та повністю його відхиляє з міркувань, мотивів та аргументації, що наведена позивачем у позовній заяві. Крім того, відповідач звернув увагу, що відзив від імені відповідача підписано Першим заступником Голови Комітету - державним уповноваженим М.В.Ніжнік, повноваження якої на право підпису документів від імені Комітету не підтверджено.
17.01.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшов супровідний лист з документами на виконання ухвали суду від 30.11.2018.
У підготовче засідання, призначене на 28.01.2019, з'явилися представники позивача та відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених главою 3 ГПК України.
У підготовчому засіданні 28.01.2019 суд розпочав вчинення дій, визначених частиною другою статті 182 ГПК України, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
У підготовчому засіданні 28.01.2019 суд оголосив перерву до 11.02.2019 об 10:40 год.
29.01.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно яких відповідач вказав, що повноваження М.В.Ніжнік як Першого заступника Голови Комітету та державного уповноваженого Комітету на представництво Комітету в судах передбачені Законом України "При Антимонопольний комітет України".
У підготовче засідання, призначене на 11.02.2019, з'явилися представники позивача та відповідача.
У підготовчому засіданні 11.02.2019 представники позивача та відповідача зазначили, що повідомили всі обставини справи, які їм відомі, та надали всі докази, на які вони посилаються у заявах по суті справи.
У підготовчому засіданні, призначеному на 11.02.2019, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2019 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 18.02.2019 о 14:00 год.
У судове засідання, призначене на 18.02.2019, з'явилися представники позивача та відповідача.
В судовому засіданні 18.02.2019 судом здійснювався розгляд справи по суті.
Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
При розгляді справи по суті в судовому засіданні 18.02.2019 судом заслухано вступне слово позивача та відповідача.
Позивач повністю підтримав заявлені ним у позовній заяві вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позову заяву.
В судовому засіданні 18.02.2019 судом з'ясовано обставини справи та досліджено наявні в матеріалах справи докази, після чого суд перейшов до судових дебатів.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 18.02.2019 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Заслухавши учасників справи, з'ясувавши обставини справи, на які учасники справи посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими учасники справи обґрунтовували відповідні обставини, суд
ВСТАНОВИВ:
26.09.2018 Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України (далі - Комітет) прийнято рішення у справі № 24-26.13/53-18 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення Комітету), яким постановлено:
- визнати, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 19.01.2018 № 24-29/06-789 у встановлений ним строк (п. 1 резолютивної частини Рішення Комітету);
- за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" штраф у розмірі 82 гривень (п. 2 резолютивної частини Рішення Комітету);
- визнати, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу Голови Антимонопольного комітету України від 01.03.2018 № 24-29.3/01-2551 у встановлений ним строк (п. 3 резолютивної частини Рішення Комітету);
- за порушення, зазначене в пункті 3 резолютивної частини цього рішення, накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" штраф у розмірі 82 600 гривень (п. 4 резолютивної частини Рішення Комітету).
Рішенням Комітету встановлено наступні обставини, на підставі яких дії ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" кваліфіковано як порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції":
- у зв'язку зі здійсненням контролю за дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЖЕНЕРАЛ АВТО ГРУП" (далі - ТОВ "ДЖЕНЕРАЛ АВТО ГРУП") контролю над ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ", на адресу ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" державним уповноваженим Комітету В. Полюховичем було надіслано вимогу про надання інформації від 19.01.2018 № 24-29/06-789 (далі - Вимога 1), в якій відповідно до статей 7, 16, 22 та 22№ Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у тридцятиденний строк з дня отримання Вимоги 1 ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" мало надати Комітету таку інформацію: вартість активів, обсяги реалізації товарів (робіт, послуг) ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" та суб'єктів господарювання, пов'язаних із ним відносинами контролю, у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за 2013 рік, що передував даті набуття ТОВ "ДЖЕНЕРАЛ АВТО ГРУП" контролю над ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" (інформацію надати щодо кожного суб'єкта господарювання окремо); копії протоколів загальних зборів учасників ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" за період з 2014 року по час надання інформації (п. 7 Рішення Комітету);
- згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303507912586 Вимога 1 була отримана уповноваженим представником ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" 23.01.2018. Отже, останній день строку надання інформації Комітету припадав на 22.02.2018 (п. 9 Рішення Комітету);
- листом від 12.02.2018 № 38 (зареєстрованим у Комітеті 13.02.2018 за № 8-24/1777) ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ", зокрема, повідомило:
"Відповідно до ст. 2 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон), встановлено до 31 грудня 2018 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно ст. 6 Закону, дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Станом на день підписання Вимоги - 19 січня 2018 р., Кабінетом Міністрів України не прийнято рішення, щодо встановлення переліку органів на які не поширюється дія Закону.
Спираючись на вищезазначене, вважаємо, що дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», також поширюється на Антимонопольний комітет України, державного уповноваженого Антимонопольного комітету України, щодо здійснення останніми перевірок дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема й щодо перевірки визначеної у Вимозі про надання інформації № 24-29/06-789 від 19.01.2018 р.
Таким чином, ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" не має достатніх законних підстав для задоволення вимог про надання інформації, що містяться у Вимозі про надання інформації № 24-29/06-789 від 19.01.2018 р. " (п. 10 Рішення Комітету);
- у зв'язку з неотриманням необхідної інформації, на адресу ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" Головою Комітету Ю. Терентьєвим було надіслано вимогу про надання інформації від 01.03.2018 № 24-29.3/01-2551 (далі - Вимога 2), в якій відповідно до статей 7, 16, 22 та 22№ Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у двадцятиденний строк з дня отримання Вимоги 2 ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" мало надати Комітету запитувану інформацію (п. 11 Рішення Комітету);
- згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303507920473 Вимога 2 була отримана уповноваженим представником ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" 05.03.2018. Отже, останній день строку надання інформації Комітету припадав на 26.03.2018 (оскільки 25.03.2018 припадало на неробочий день) (п. 12 Рішення Комітету);
- листом від 27.04.2018 № 98 (зареєстрований у Комітеті 02.05.2018 за № 8-24/5079) ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" надало Комітету: інформацію про чистий дохід від реалізації ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" за 2017 рік; вартість активів, валовий прибуток, фінансовий результат до оподаткування та чистий фінансовий результат ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" на 31.12.2017; копії протоколів позачергових загальних зборів ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" від 24.04.2013 та від 18.12.2013 і повідомило, зокрема, що не має змоги надати копії протоколів загальних зборів учасників ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" за період з 2014 року по час надання інформації, оскільки вказані протоколи було передано до архіву (п. 14 Рішення Комітету);
- разом з цим ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" не надало Комітету інформації щодо вартості активів, обсягів реалізації товарів (робіт, послуг) ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" та суб'єктів господарювання, пов'язаних із ним відносинами контролю, у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", та копії протоколів загальних зборів учасників ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" за період, що вказувався у Вимозі 1 та Вимозі 2. При цьому ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" також не надало Комітету копій документів, які б підтверджували те, що відповідні протоколи загальних зборів учасників ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" було передано до архіву, а також копію письмового звернення ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" до архіву щодо отримання товариством вказаних протоколів, та копій підтверджувальних документів надсилання до архіву й отримання ним відповідного звернення (п. 15 Рішення Комітету);
- листом від 18.06.2018 № 133 (зареєстрованим у Комітеті 20.06.2018 за № 8-01/7119) ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" надало повідомлення на розпорядження Голови Комітету - державного уповноваженого Ю. Терентьєва від 01.06.2018 № 01/98-р про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, повідомило:
"ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" станом на червень 2018 року об'єктивно не в змозі надати запитувану Антимонопольним комітетом України інформацію щодо вартості активів, обсягів реалізації товарів (робіт, послуг) суб'єктів господарювання, пов'язаних з ними відносинами контролю у розумінні статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за 2013 рік, що передував даті набуття ТОВ "Дженерал Авто Груп" контролю над ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" (інформація по кожному суб'єкту господарювання окрема), зважаючи на відсутність будь-яких контактів з: ТІНКСВЕЛ ЛТД (THINXWELL LTD), компанія зареєстрована відповідно до законодавства Республіки Кіпр, юридична адреса: Агапінорос енд Арч. Макаріу ІІІ.2. Іріс тауер, 4 поверх, кв/офіс 404, п/с 1076, Нікосія Кіпр), та ТОВ "Автомобільні інтелектуальні технології». Як зазначалося раніше ТОВ "Дженерал Авто Груп" відмовляється надавати вказану інформацію на запит ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" (п. (п.п. 16, 17, 18, 19 Рішення Комітету);
- Комітетом не були взяті до уваги твердження позивача, наведені у листі від 18.06.2018 № 133 з огляду на зазначене у п.п. 20-22 Рішення Комітету. Комітет дійшов висновку, що ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" не надало інформації Комітету на Вимогу 1 та Вимогу 2 у встановлені органами Комітету строки.
ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" (позивач) вважає Рішення Комітету необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам закону та прийняте: з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи; з не доведенням обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; з невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; з порушенням та неправильним застосування норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржило Рішення Комітету в порядку ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", звернувшись до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування повністю Рішення Комітету.
В обґрунтування наявності підстав для визнання недійсним та скасування повністю Рішення Комітету позивач стверджує, що:
- Вимога 1 (Вимога про надання інформації від 19.01.2018 № 24-29/06-789) є неправомірною, оскільки станом на дату її видання на Комітет розповсюджувалася дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", тоді як підставою для направлення Вимоги 1 була саме перевірка у сфері здійснення контролю за узгодженими діями, концентрацією відповідно до статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України";
- позивач не мав законних підстав для надання інформації на Вимогу 1, оскільки станом на дату підписання, направлення та отримання Вимоги 1, а також на дату надання позивачем відповіді на Вимогу 1 діяв мораторій на проведення перевірок відповідно до Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності";
- Вимога 2 (Вимога про надання інформації" від 01.03.2018 № 24-29.3/01-2551) не є вимогою у розумінні ст.ст. 7, 16, 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", оскільки не вимагає від ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" надання будь-якої інформації, а лише містить пропозицію: "…повторно пропонуємо у 20-денний строк з дня отримання цієї вимоги надати Комітету інформацію на вимогу 19.01.2018 року №24-29/06-789...";
- позивач хоча і в неповному обсязі, але надав інформацію Комітету, а тому позивач вважає, що висновки в Рішенні Комітету про те, що ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" не надало інформацію та вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації на Вимогу 1 та Вимогу 2, не відповідають матеріалам та фактичним обставинам справи;
- Комітет згідно з ст.ст. 7, 16, Закону України "Про Антимонопольний комітет України" має право вимагати надання інформації лише при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках. У Вимозі 1, Вимозі 2 та Рішенні Комітету підставами вимог до ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" про надання інформації Комітет зазначив про проведення перевірки дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час набуття ТОВ "ДЖЕНЕРАЛ АВТО ГРУП" контролю над ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ". При цьому, Комітет не надав ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" жодного документу, а також не вказав у своєму Рішенні жодного доказу та/або документу, який би посвідчував факт санкціонування початку проведення такої перевірки, а відповідно, Комітет не мав законних підстав вимагати від ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" інформації, що стало результатом порушення норми матеріального права - ст.ст. 7, 16, Закону України "Про Антимонопольний комітет України";
- у Рішенні відсутні мотиви, якими керувався Комітет при не врахуванні (не взятті до уваги) заперечень та зауважень ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ".
Комітет (відповідач) проти позовних вимог заперечив з підстав їх необґрунтованості, оскільки вважає, що оскаржуване рішення прийняте з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а тому підстави для визнання Рішення Комітету недійсним відсутні. Заперечуючи позовні вимоги, відповідач зазначив, що:
- ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" не надало Комітету інформацію на Вимогу 1 та Вимогу 2 у встановлені органами Комітету строки;
- законодавство про захист економічної конкуренції не містить вичерпного переліку випадків, за яких уповноважені особи Комітету мають право вимагати відповідну інформацію у суб'єктів господарювання та інших осіб;
- обов'язок надання інформації на запит (вимогу) уповноваженої особи Комітету повинен виконуватися суб'єктом господарювання незалежно від того, чи розпочата органом Комітету справа про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Інформація може бути витребувана як під час розгляду заяв, так і під час розгляду справ, а також в інших випадках, передбачених законом;
- посилання позивача на мораторій на проведення перевірок, як на підставу ненадання інформації на вимогу Комітету, не може бути прийняте до уваги;
- Вимогою 2 визначено коло питань, на які позивач мав надати відповідь; водночас, законодавство України не уповноважує суб'єкта господарювання на власний розсуд вирішувати питання доцільності витребування органом Комітету інформації; доводи позивача, стосовно того, що Вимога 2 не утворює самостійну (окрему) вимогу є безпідставними;
- твердження позивача про повноту наданої ним інформації не відповідають дійсним обставинам справи;
- дії ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ", які полягали у неподанні інформації Комітету на вимоги державного уповноваженого Комітету від 19.01.2018 № 24-29/06-789 та Голови Комітету від 01.03.2018 № 24-29.3/01-2551 у встановлені ними строки, є актом невиконання конкретних, заснованих на законі вимог державного органу, та, відповідно, порушенням, передбаченими пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності.
Крім того, відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду.
Відповідно до частини першої статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, адміністративні справи за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ
З огляду на зміст наведених норм, справи зі спорів про оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розгляду за правилами ГПК України, за винятком справ відповідно до положень статті 27 КАС України.
Отже, спір у даній справі щодо оскарження рішення Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами ГПК України.
Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
По матеріалам справи судом встановлено, що позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним та скасування повністю Рішення Комітету в межах строку, встановленого ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" для оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України.
Частиною 1 статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначені підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, а саме:
неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;
недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;
невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;
порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відтак, розглядаючи позов про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України, суд зобов'язаний перевірити наявність чи відсутність визначених законом підстав для визнання рішення Антимонопольного комітету України недійсним.
Оскаржуваним Рішенням Комітету дії ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" кваліфіковано як порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Відповідно до пункту 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.
Судом враховано, що перевірці правильності застосування органами Антимонопольного комітету України пунктів 13 та 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" необхідно враховувати, що зазначені органи не обмежені у виборі джерела для отримання інформації, необхідної для виконання їх завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Обов'язок з надання інформації передбачено статтею 22 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", а обсяг запитуваної інформації повинен відповідати змістовному колу цих завдань. Там же зазначено, що судам у розгляді справ про неподання інформації чи подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню слід з'ясовувати, чи було повідомлено суб'єкта господарювання про необхідність надання ним відомостей та у який саме спосіб, а також причини, з яких відомості не було надано або надано невчасно.
Статтею 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.
Відповідно до частини 1 ст. 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України утворюється у складі Голови та восьми державних уповноважених.
Згідно з ч. 7 ст. 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" державні уповноважені Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.
Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Частиною 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має, зокрема, такі повноваження:
- розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами (пункт 1);
- перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (пункт 4);
- при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом; тощо (пункт 5).
Частиною 1 статті 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що державний уповноважений Антимонопольного комітету України має, зокрема, такі повноваження:
- проводити перевірки суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (пункт 4);
- при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом (пункт 6).
Статтею 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що:
- розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
- невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Частиною 1 статті 22 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Отже, зазначеному у п. 5 ч. 1 ст. 7, п. 6 ч. 1 ст. 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" повноваженню Антимонопольного комітету України, державного уповноваженого Антимонопольного комітету України кореспондується обов'язок відповідних суб'єктів надати запитувану інформацію (що передбачено статтею 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України"), невиконання якого є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції (пункт 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Проаналізувавши матеріали справи та доводи, на які учасники справи посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, суд встановив наступне.
Стосовно тверджень позивача про те, що станом на дату видання Вимоги 1 (19.01.2018) діяв мораторій на проведення перевірок відповідно Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 року №1104, що визначає перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія вказаного Закону - не набрала законної сили.
У направленій Комітетом Вимозі 1 у якості підстави для надання інформації ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" зазначено проведення Комітетом на підставі статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" перевірки дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час набуття ТОВ "ДЖЕНЕРАЛ АВТО ГРУП" контролю над ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ".
01.01.2017 набрав чинності Закон України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", приписами якого встановлено до 31 грудня 2018 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (стаття 2), підстави здійснення органами державного нагляду (контролю) позапланових заходів державного нагляду (контролю) до 31 грудня 2018 року (стаття 3), а також, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 6).
Перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 року №1104, яка набрала законної сили 23.02.2018.
Водночас судом враховано, що згідно статті 1 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (в редакції, що була чинною станом на момент виникнення спірних правовідносин), терміни "державний нагляд (контроль)", "заходи державного нагляду (контролю)", "органи державного нагляду (контролю)" у цьому Законі вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Статтею 1 Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що:
- державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;
- заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.
Враховуючи вищевикладене, Комітет при здійсненні ним своїх повноважень з перевірки суб'єктів господарювання щодо дотримання ними законодавства про захист економічної конкуренції не є органом державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності у розумінні Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а відтак, Комітет не підпадає під дію мораторію на проведення перевірок, встановленого Законом України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Крім того, в спірному випадку мало місце надсилання ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" вимоги про надання інформації (Вимоги 1), що не є тотожним поняттям проведенню перевірки.
Аналогічний правовий висновок стосовно того, що проведення перевірок і надсилання вимог про надання інформації є окремими і не тотожними повноваженнями органів Комітету, встановленими законодавством про захист економічної конкуренції, міститься у постанові Вищого господарського суду України від 30.03.2016 у справі № 910/16509/15.
З огляду на наведене, спростовуються доводи позивача про те, що станом на дату видання Вимоги 1 на Комітет розповсюджувалася дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Стосовно тверджень позивача про те, що він не мав законних підстав для надання інформації на Вимогу 1.
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 7, п. 6 ч. 1 ст. 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України, державний уповноважений Комітету (як орган Антимонопольного комітету України) має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Положеннями статей 22 та 22 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, зокрема, що вимоги органу Антимонопольного комітету України є обов'язковими для виконання у визначені ним строки; суб'єкти господарювання зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Таким чином, Комітет у межах наданих йому повноважень мав право витребувати у ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" інформацію, необхідну для проведення перевірки дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час набуття ТОВ "ДЖЕНЕРАЛ АВТО ГРУП" контролю над ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ", а ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ", у свою чергу, зобов'язане було надати таку інформацію у встановлений строк. Наведений висновок узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 11.12.2012 у справі № 5023/598/12, у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 922/1483/17).
При цьому суд відзначає, що законодавство про захист економічної конкуренції не містить вичерпного переліку випадків, за яких уповноважені особи Комітету мають право вимагати відповідну інформацію у суб'єктів господарювання та інших осіб.
Обов'язок надання інформації на вимогу уповноваженої особи Комітету повинен виконуватися суб'єктом господарювання незалежно від того, чи розпочата органом Комітету справа про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Інформація може бути витребувана як під час розгляду заяв, так і під час розгляду справ, а також в інших випадках, передбачених законом.
Закон України "Про Антимонопольний комітет України" та інші нормативно-правові акти не містять положень про право суб'єктів господарювання на відмову від виконання вимоги голови територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо подання інформації, необхідної для реалізації завдань, покладених на органи Антимонопольного комітету України.
Аналогічні правові висновки містяться у постановах Вищого господарського суду України від 20.04.2016 у справі № 910/2943/15-г; від 30.03.2016 у справі № 910/27130/15; від 30.03.2016 у справі № 910/16509/15; від 28.02.2016 у справі № 922/3202/16.
З огляду на наведене, Вимога 1 видана Комітетом з додержанням діючого законодавства України, а відповідно, спростовуються доводи позивача про відсутність у нього законних підстав для надання інформації на Вимогу 1.
Стосовно тверджень позивача про те, що Вимога 2 не є вимогою у розумінні ст.ст. 7, 16, 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", оскільки не вимагає від ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" надання будь-якої інформації, а лише містить пропозицію повторно надати Комітету інформацію на Вимогу 1.
Закон України "Про Антимонопольний комітет України" не визначає певної форми витребування інформації, у зв'язку з чим це може бути здійснено в будь-якій письмовій формі, крім тієї, щодо якої є пряма заборона закону.
У Вимозі 2 Комітетом запропоновано повторно надати інформацію на вимогу від 19.01.2018 № 24-29/06-789, а саме:
"1. Вартість активів, обсяги реалізації товарів (робіт, послуг) ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" та суб'єктів господарювання, пов'язаних з ними відносинами контролю у розумінні статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції" за 2013 рік, що передував даті набуття ТОВ "ДЖЕНЕРАЛ АВТО ГРУП" контролю над ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" (інформацію надати по кожному суб'єкту окремо); 2.Копії протоколів загальних зборів ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" за період з 2014 року по час надання інформації".
Таким чином, Вимогою 2 було чітко визначено коло питань, на які позивач мав надати відповідь.
Разом з тим, факти неодноразового неподання одним і тим самим суб'єктом господарювання інформації на запити органу Комітету не є триваючим порушенням у розумінні статті 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а являють собою самостійні (окремі) порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Відповідний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 922/3928/17).
Неподання суб'єктом господарювання інформації на вимогу уповноваженої особи Комітету є конкретним актом невиконання конкретної заснованої на законі вимоги державного органу, що й тягне за собою встановлену чинним законодавством відповідальність. Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Вищого господарського суду України від 12.03.2013 № 5011-20/3185-2012, від 29.11.2016 у справі № 922/1540/16.
Слід також зазначити, що Закон України "Про Антимонопольний комітет України" та інші нормативно-правові акти не уповноважують суб'єкта господарювання на власний розсуд вирішувати питання доцільності витребування органом Комітету інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
З огляду на наведене, спростовуються доводи позивача стосовно того, що Вимога 2 не утворює самостійну (окрему) вимогу Комітету про надання інформації.
Стосовно тверджень позивача про те, що він хоча і не в повному обсязі, але надав інформацію Комітету.
Листом від 27.04.2018 № 98 ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" надало Комітету: інформацію про чистий дохід від реалізації ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" за 2017 рік; вартість активів, валовий прибуток, фінансовий результат до оподаткування та чистий фінансовий результат ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" на 31.12.2017; копії протоколів позачергових загальних зборів ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" від 24.04.2013 та від 18.12.2013 і повідомило, зокрема, що не має змоги надати копії протоколів загальних зборів учасників ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" за період з 2014 року по час надання інформації, оскільки вказані протоколи було передано до архіву.
Саме за вказаних обставин позивач вважає, що він об'єктивно повідомив Комітет про відсутність змоги надати копії протоколів загальних зборів учасників ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" за період з 2014 року по час надання інформації, оскільки вказані протоколи було передано до архіву, у зв'язку з чим надав копії наявних протоколів позачергових загальних зборів ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" від 24.04.2013 та від 18.12.2013.
Однак, як вірно зазначив Комітет, позивачем не було надано до Комітету копій документів, які б підтверджували те, що відповідні протоколи загальних зборів учасників ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" було передано до архіву, а також копію письмового звернення ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" до архіву щодо отримання товариством вказаних протоколів та копій підтверджуючих документів надсилання до архіву й отримання ним відповідного звернення.
Стосовно надання інформації щодо вартості активів, обсягів реалізації товарів (робіт, послуг) ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" станом на 2013 рік позивач повідомив, що він об'єктивно не в змозі надати запитувану інформацію, у зв'язку із закінченням строку зберігання документів щодо фінансової звітності.
Проте, як вірно зазначив Комітет, позивачем не було надано до Комітету жодних підтверджувальних документів про відсутність на підприємстві запитуваної інформації (зокрема, після закінчення встановлених законодавством термінів зберігання фінансової звітності, вона підлягає передачі в архів або ліквідації, про що складається відповідний акт).
Крім того, позивачем було повідомлено Комітет про те, що він об'єктивно не в змозі надати запитувану Комітетом інформацію щодо вартості активів, обсягів реалізації товарів (робіт, послуг) суб'єктів господарювання, пов'язаних з ними відносинами контролю у розумінні статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за 2013 рік, що передував даті набуття ТОВ "ДЖЕНЕРАЛ АВТО ГРУП" контролю над ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" (інформацію надати потрібно було по кожному суб'єкту окремо), зважаючи на відсутність будь-яких контактів з: ТІНКСВЕЛ ЛТД, ТОВ "Автомобільні інтелектуальні технології", а також відмову ТОВ "ДЖЕНЕРАЛ АВТО ГРУП" надавати вказану інформацію на запит "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ".
Проте, відповідно до статті 63 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкти господарювання, пов'язані відносинами контролю відповідно до статті 1 цього Закону зобов'язані забезпечувати обмін інформацією між собою, в тому числі стосовно випадків, передбачених частиною другою статті 22 цього Закону, та вживати інших заходів у такий спосіб та у такому обсязі, які б забезпечували запобіганню вчиненню порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Суд зазначає, що законодавство України про захист економічної конкуренції не містить приміток чи застережень про те, що суб'єкт господарювання, до якого органи Комітету звернулися із вимогою про надання інформації звільняється від відповідальності, якщо органами Комітету витребується інформація не у тому вигляді/формі яка на даний момент наявна у суб'єкта господарювання. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 917/637/17.
З огляду на наведене, Комітет у Рішенні дійшов обґрунтованого висновку про те, що ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" не надало інформації Комітету на Вимогу 1 та Вимогу 2 у встановлені органами Комітету строки, що є порушенням, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", тоді як твердження позивача про те, що він хоча і в неповному обсязі, але надав інформацію Комітету, не відповідають дійсним обставинам справи, а відповідно, спростовуються доводи відповідача про невірну кваліфікацію Комітетом порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Стосовно тверджень позивача про те, що Комітет згідно з ст.ст. 7, 16, Закону України "Про Антимонопольний комітет України" має право вимагати надання інформації лише при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках; у Вимозі 1, Вимозі 2 та у Рішенні підставами вимог до ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" про надання інформації Комітет зазначив про проведення відповідної перевірки, при цьому, Комітет не надав ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" жодного документу, а також не вказав у своєму Рішенні жодного доказу та/або документу, який би посвідчував факт санкціонування початку проведення такої перевірки, суд наголошує, що законодавство про захист економічної конкуренції не містить вичерпного переліку випадків, за яких уповноважені особи Комітету мають право вимагати відповідну інформацію у суб'єктів господарювання та інших осіб. Законодавством про захист економічної конкуренції не встановлено обов'язок Комітету стосовно надання Комітетом суб'єкту господарювання документу, який би посвідчував факт санкціонування початку проведення відповідної перевірки. Обов'язок надання інформації на запит (вимогу) уповноваженої особи Комітету повинен виконуватися суб'єктом господарювання незалежно від того, чи розпочата органом Комітету справа про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Інформація може бути витребувана як під час розгляду заяв, так і під час розгляду справ, а також в інших випадках, передбачених законом.
З огляду на наведене, спростовуються доводи позивача стосовно того, що Комітет не мав законних підстав вимагати від ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" інформації та про порушення Комітетом норм матеріального права - ст.ст. 7, 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України".
Стосовно тверджень позивача про те, що у Рішенні відсутні мотиви, якими керувався Комітет при не врахуванні (не взяті до уваги) заперечень та зауважень ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ", то такі твердження спростовуються безпосередньо пунктами 15, 20-22 Рішення Комітету.
Враховуючи наведене у сукупності, доводи позивача про те, що Рішення Комітету прийняте з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи; з не доведенням обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; з невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; з порушенням та неправильним застосування норм матеріального та процесуального права, - не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи по суті.
Разом з тим, відповідач в оскаржуваному рішенні зробив обґрунтований та підставний висновок про те, що дії ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" у вигляді неподання інформації Комітету на Вимогу 1 та Вимогу 2 у встановлені органами Комітету строки є порушеннями, передбаченими пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
При цьому судом встановлено, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано вимог Конституції України, Законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист економічної конкуренції", Правил розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5) (із змінами), у зв'язку з чим всебічно, повно і об'єктивно розглянуто обставини справи № 24-26.13/53-18, досліджено подані документи, належним чином проаналізовано відносини сторін.
Викладені в оскаржуваному рішенні висновки відповідача відповідають фактичним обставинам справи № 24-26.13/53-18, нормам матеріального та процесуального права, є законними та обґрунтованими.
Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).
Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що в позові ТОВ "СІ ЕЙ АВТОМОТІВ" про визнання недійсним та скасування повністю рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 27-р/тк від 26.09.2018 у справі № 24-26.13/53-18 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" належить відмовити повністю.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позивачем безпосередньо у позовній заяві зазначено про понесені ним судові витрати у зв'язку із розглядом справи у вигляді сплати судового збору в розмірі 2478,00 грн.
Відповідачем у відзиві на позов повідомлено про очікувані ним можливі судові витрати на оплату судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду наведені приписи п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України та відмову в позові повністю, судовий збір повністю покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 26.02.2019.
Суддя О.В.Гумега
