ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
24.01.2019
Справа № 910/13460/18
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОГАЗ-АЛЬЯНС";
до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України;
про визнання недійсним рішення.
Суддя Мандриченко О.В.
Секретар судового засідання Дюбко С.П.
Представники :
Від позивача: Бакулін О. Ю., представник, довіреність № б/н від 01.11.2018 р.;
Від відповідача: Тацишина О. П., представник, довіреність № 02-08/30 від 29.12.2017 р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогаз-Альянс" про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.08.2018 № 60/16-р/к у справі № 34/37-р-02-02-17.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем при прийнятті рішення від 29.08.2018 № 60/16-р/к у справі № 34/37-р-02-02-17 неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, не доведено обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, неправильно застосовано норми матеріального права.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2018 року відкрито провадження у справі № 910/13460/18 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, розгляд справи призначено на 13.11.2018 року.
У підготовчому засіданні 13.11.2018 року оголошувалась перерва у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2019 закрито підготовче засідання та призначено справу № 910/13460/18 до судового розгляду по суті на 17.01.2019.
У судовому засіданні 17.01.2019 оголошено перерву в слуханні справи по суті до 24.01.2019 р.
Представник позивача у судовому засіданні 24.01.2019 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - відділення) від 29.08.2018 № 60/16-р/к у справі № 34/37-р-02-02-17 визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс» вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу голови Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.05.2017 № 02-02/1 958 у встановлений ним строк. За вказане порушення, накладено штраф на товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Альянс» штраф у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн.
Позивач не погоджується з висновками АМКУ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, звернувся до Господарського суду м. Києва на підставі статі 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» з позовом про визнання недійним Рішення № 60/16-р/к з підстав порушення та неправильного застосування відповідачем норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 60 Закону заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
Судом встановлено, що позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення № 60/16-р/к від 29.08.2018 р. в межах зазначеного строку (08.10.2018).
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на таке.
Судом встановлено, що відділенням, за зверненням Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України від 06.02.2017 № 8/3/3-934 (вх. від 09.02.2017 № 01-07-392), у ході здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритет прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель, досліджувались дії учасників процедури закупівлі газу - природного, скрапленого або в газоподібному стані, зокрема ТОВ "Нафтогаз-Альянс", проведеної державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" у 2016 році на предмет наявності або відсутності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Відділення, у зв'язку з розглядом вищевказаного звернення, направило до ТОВ «Нафтогаз-Альянс» вимогу від 31.05.2017 № 02-02/1958, в якій позивачу пропонувалося у встановлений головою відділення - 25-денний строк з дня отримання Вимоги надіслати до Відділення визначену у Вимозі інформацію та належним чином завірені копії документів.
Одночасно у Вимозі ТОВ «Нафтогаз-Альянс» попереджалось, що неподання інформації або подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки або подання недостовірної інформації тягне за собою відповідальність згідно зі статтями 50, 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а також зазначалось, що вимоги голови територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо надання інформації є обов'язковими для виконання у визначені ним строки. Таким чином, ТОВ «Нафтогаз-Альянс» було проінформовано про правові наслідки неподання інформації, подання недостовірної інформації або інформації в неповному обсязі.
Вимогу до ТОВ «Нафтогаз-Альянс» надіслано за його місцезнаходженням: вул. М. ГРУШЕВСЬКОГО, буд. 28/2, Н/П №43, м. Київ, 01021 рекомендованим листом № 0303506433358. Відповідно до поштового повідомлення про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор № 0303506433358), вимога була вручена відповідачу 06.06.2017 року.
Отже, інформацію, передбачену Вимогою, ТОВ «Нафтогаз-Альянс» необхідно було надати в строк до 03.07.2017, оскільки 01.07.2017 та 02.07.2017 року припадали на вихідні дні.
Товариство з обмеженою відповідальністю "НАФТОГАЗ-АЛЬЯНС" листом від 26.06.2017 № 364/2 повідомило відділення про те, що відмовляється надавати інформацію на вимогу, оскільки вважає, що у відділення відсутні повноваження здійснювати контроль у сфері публічних закупівель.
За наслідками неподання інформації, розпорядженням адміністративної колегії Відділення від 03.07.2017 № 37-р розпочато розгляд справи № 34/37-02-02-17.
ТОВ «Нафтогаз-Альянс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою від 18.08.2017 року про визнання недійсним розпорядження адміністративної колегії Відділення від 03.08.2017 № 37-р.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 року, залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2018 та постановою Верховного Суду від 29.05.2018 року у справі № 910/13968/17, у задоволенні позовних вимог ТОВ «Нафтогаз-Альянс» відмолено в повному обсязі.
При цьому, Верховний Суд у своїй Постанові від 29.05.2018 у справі № 910/13968/17 зазначив, що «з матеріалів даної справи вбачається, що: лист Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України був лише повідомленням про можливі порушення конкурентного законодавства та не є підставою для розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; територіальне відділення АМК За власною ініціативою, а саме за наслідками розгляду подання Першого відділу досліджень та розслідувань територіального відділення АМК від 02.08.2017 № 109/ПС-02-02 за ознаками вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції видало Розпорядження; дане розпорядження видане відповідачем у межах наданих йому повноважень та саме по собі не порушує прав чи законних інтересів Товариства».
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з статтею 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до пункту 5 статті 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» голова територіального відділення Антимонопольного комітету України, зокрема, має такі повноваження: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно- господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Законодавство про захист економічної конкуренції не містить вичерпного переліку випадків, за яких уповноважені особи органів Антимонопольного комітету України мають право вимагати відповідну інформацію у суб'єктів господарювання та інших осіб.
Статтею 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що суб'єкти господарювання , об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимононольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Аналогічні за змістом приписи містить й підпункт 5 пункту 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням названого Комітету від 23.02.2001 № 32-р.
Відсутність законодавчих обмежень щодо підстав витребування Відділенням необхідної йому інформації підтверджується правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в його постанові від 14.08.2012 зі справи № 08/03/26/64/2011 та інших.
При цьому закон не визначає певної форми витребування інформації, у зв'язку з чим його може бути здійснено в будь-якій письмовій формі, крім тієї, щодо якої є пряма заборона закону, з урахуванням, однак, того, що в разі заперечення суб'єктом господарювання факту отримання ним запиту про надання інформації орган Антимонопольного комітету України з огляду на вимоги статті 33 ГПК має подати господарському суду належні докази надсилання такого запиту. Відповідні докази мають свідчити про надіслання запиту за місцезнаходженням суб'єкта господарювання, визначеним згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і про отримання його від підприємства зв'язку уповноваженою на це особою відповідно до Правил надання поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.
З іншого боку, законодавством України не передбачено спеціальної форми, а так само і порядку надсилання відповіді на запит про надання інформації. Отже, така інформація може надаватися в будь-якій не забороненій законом формі та спосіб, з огляду, водночас, на те, що заперечення органом Антимонопольного комітету України подання суб'єктом господарювання інформації потребує подання останнім належних доказів на підтвердження своїх доводів стосовно належного виконання обов'язку з надання витребуваної інформації.
Такі правові позиції викладено і в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства".
Отже, Відділення у межах наданих йому повноважень мало право витребувати у Товариства відповідну інформацію, а останнє, у свою чергу, мало у встановлений головою Відділення строк її подати у будь-якій не забороненій законом формі та спосіб.
Відповідно до ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є порушення органом АМК України процедурних правил у розгляді справи про порушення конкурентного законодавства або при проведенні ним перевірки додержання суб'єктом господарювання конкурентного законодавства лише у випадках, коли відповідне порушення унеможливило або істотно ускладнило з'ясування фактичних обставин, що мають значення для прийняття правильного рішення у справі.
Таким чином, судом встановлено, що не надання Позивачем інформації, правомірно визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді не подання інформації територіальному відділенню АМК у встановлені головою територіального відділення строки та застосовано до позивача санкції, передбачені статтею 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Згідно вимог статей 73, 76, 77 та 79 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення від 29.08.2018 № 60/16-р/к прийнято Київським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням та доведенням обставин, які мають значення для справи, а також з відповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
З огляду на наведене позовні вимоги відхиляються повністю, а судові витрати у справі покладаються на позивача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи зібрані докази по справі, пояснення представників сторін та керуючись статтями 129, 232, 236-241 ГПК України
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя
О.В. Мандриченко
Дата складання рішення 01.02.2019 р.
