ПОСТАНОВА
Іменем України
31 січня 2019 року
Київ
справа №823/2249/18
адміністративне провадження №К/9901/65850/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2018 року (суддя - Гаврилюк В.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року (головуючий суддя - Земляна Г.В., судді - Ісаєнко Ю.А., Лічевецький І.О.) у справі
за позовом ОСОБА_2
до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
про стягнення частини невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2018 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2.) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - Департаменту патрульної поліції), в якому просив:
1.1. - стягнути з Департаменту патрульної поліції заборгованість по грошовому забезпеченню у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 01.03.2016р. по 15.08.2018р. на користь ОСОБА_2 в сумі 8064,00 грн.;
1.2. - стягнути з Департаменту патрульної поліції заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016р. по 30.10.2017р. на користь ОСОБА_2 в сумі 2718,85 грн.;
1.3. - стягнути з Департаменту патрульної поліції невиплачений посадовий оклад за період з 01.03.2016р. по 30.06.2016р. на користь ОСОБА_2 в сумі 280,00 грн.;
1.4. - стягнути з Департаменту патрульної поліції середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, починаючи з 21.05.2018р. по день ухвалення рішення судом на користь ОСОБА_2
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що йому не виплачувалася доплата за службу в нічний час, загальна невиплачена сума за вищевказаний період становить 8064,00 грн. Також при звільненні позивачеві не невиплачена частина посадового окладу починаючи з 01.03.2016р. по 30.06.2016р., яка становить 280,00 грн., а середній заробіток за весь час затримки по день часткового розрахунку при звільненні, станом на 30.05.2018р. складає - 2696,10 грн. Ці суми підлягають стягненню на користь позивача відповідно до Кодексу законів про працю України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_2 заборгованість по грошовому забезпеченню у вигляді доплати за службу в нічний час в розмірі 6888,00 грн. Стягнуто з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_2 заборгованість по індексації грошового забезпечення в розмірі 2718,85 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції зазначив, що за період з 01 березня 2016 по 18 травня 2018 року включно, позивач відпрацював в Управлінні патрульної поліції у місті Черкасах Департаменту патрульної поліції 164 нічних змін. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем у вигляді доплати за службу в нічний час за вищевказаний період становить 6888,00 грн. Суд відхилив посилання представника відповідача на те, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватися лише з набранням чинності постановою КМУ № 782, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення. Суд погодився з доводами позивача про стягнення на його користь індексації грошового забезпечення за період перебування на посаді поліцейського з червня 2016 року по грудень 2017 року, за виключенням листопада, грудня 2017 року тому, що позивач згідно наданих представником відповідача розрахункових листів, отримав індексацію за ці місяці. Отже, загальна сума індексації, яка підлягає стягненню на користь позивача складає 2718 грн. 85 коп. (по 50,75 (червень-листопад 2016 року) + по 123,20 (грудень 2016 - лютий 2017 року) + по 188,80 (березень, квітень 2017 року) + 198,71 (травень 2017 року) + по 269,44 (червень-серпень 2017 року) + по 330,06 (вересень-жовтень 2017 року) (50,75 х 6 + 123,2 х 3 + 188,8 х 2 + 198,71 + 269,44 х 3 + 330,06 х 2 = 2718,85 грн.). Компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати підлягають лише нараховані, але невиплачені грошові доходи, які не мають разового характеру. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування, а саме добровільно чи на виконання рішення суду. З огляду на те, що нарахування доплати за службу в нічний час та спірної суми індексації заробітної плати за період з березня 2016 року по грудень 2017 року не проводилося, суд дійшов висновку про передчасність позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини доходів та нарахування на ці суми індексації.
5. Суд першої інстанції дійшов висновку, що нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. При цьому, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення. Відповідно до додатку № 8 до постанови КМУ № 988 розмір посадового окладу інспектора дорівнює 2400 грн., який і виплачувався позивачеві.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
6. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги в цій частині.
7. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2018 року залишено без змін.
8. Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що основною умовою для виплати громадянину середнього заробітку за час затримки розрахунку є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку затримки розрахунку, у зв'язку з порушенням строків виплати, мають компенсаторний характер. Виплата середнього заробітку за час затримки розрахунку провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам. При цьому, позивача було звільнено 18.05.2018р., а розрахунок було проведено в межах того ж місяця 30.05.2018р. Крім того, суд посилався на те, що реалізація вимог передбачених статтями 116,117 Кодексу законів про працю України має відбуватись, з урахуванням спеціалізованого закону, а саме Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та «Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання» затвердженого наказом МВС №260 від 06.04.2016р. Відповідно до п. 13 Порядку №260 виплата грошового забезпечення поліцейським та курсантам ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання здійснюється щомісяця в останній день місяця за поточний місяць. Позивач був звільнений 18.05.2018р., а повний розрахунок з ним проведено 30.05.2018р., тобто в межах та в строки встановлені Порядком №260. Відповідно до додатку №8 до постанови Кабінету Міністрів України № 988 розмір посадового окладу інспектора дорівнює 2400 грн., який відповідно до наданих розрахунків і виплачувався позивачеві. Водночас є необґрунтованими посилання позивача на встановлення йому окладу відповідно до додатку №10 до постанови Кабінету Міністрів України №988, якою визначено посадові оклади поліцейських з числа молодшого складу поліції, оскільки ОСОБА_2 відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції №56 о/с від 24.03.2016р. був призначений на посаду інспектора роти (згідно додатку №8 до постанови Кабінету Міністрів України), посадовий оклад якого складає 2400,00 грн. Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову та не надав до суду розрахунки на підтвердження понесених ним інших судових витрат, тому розподіл судових витрат судом першої інстанції не здійснюється. Суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги посилання ОСОБА_2 на рішення Верховного суду України від 07.02.2018р. та від 01.03.2018р., в яких судом висловлена позиція, щодо стягнення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати поліцейському одноразової грошової допомоги, оскільки мають місце різні обставини справи, так як позивачем заявлено вимогу про несвоєчасне, на його думку, здійснення виплати грошового забезпечення, кінцеві строки виплати якого встановлені Порядком №260.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
9. ОСОБА_2 (далі - скаржник) у листопаді 2018 року звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року.
10. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року і рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2018 року в частині відмови в задоволені стягнення з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України середнього заробітку за весь час затримки виплати грошового забезпечення при звільненні працівника по день фактичного розрахунку, а саме з 20.05.2018р. по 30.05.2018р. в сумі 2655,70 грн. та стягнення частини посадового окладу в сумі 280,00 грн., а також судових витрат на користь ОСОБА_2, і ухвалити нове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги.
11. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник посилається на те, що строки розрахунку при звільненні та відповідальність за затримку розрахунку при звільненні врегульовано приписами ст.ст.116 та 117 КЗпП України. Посилається на правові висновки Верховного Суду, які наведені в постанові №806/1899/17 від 01.03.2018р., проте не враховані судами попередніх інстанцій. Також зазначає, що з 01.03.2016р. по 30.06.2016р. він проходив службу в Управлінні патрульної поліції в м. Черкасах Департаменту патрульної поліції в званні рядовий поліції, відповідно до статті 80 Закону України №580-VIIІ вказане звання скаржника відноситься до спеціального звання молодшого складу, а відповідно до додатку 10 Постанови №988 схеми посадових окладів поліцейських з числа молодшого складу поліції розмір посадового окладу поліцейського (інспектора): патрульної поліції, поліції особливого призначення становить 2470,00 грн., тому посадовий оклад мав би становити 2470,00 грн.
12. Касаційна скарга не містить клопотання скаржника про розгляд справи за його участі.
13. Департамент патрульної поліції надав відзив на касаційну скаргу, яким просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін. Посилається на недоведеність скаржником факту затримки йому грошового забезпечення при звільненні, а тим самим безпідставність посилання на норми ст.ст.116, 117 КЗпП України. Вважає, що зазначені в касаційній скарзі зауваження скаржника не спростовують встановлені судами обставини щодо правомірності підстав призначення йому посадового окладу за затвердженим у встановленому порядку штатом Управління.
14. Відзив на касаційну скаргу не містить клопотання Департаменту патрульної поліції про розгляд справи за участі його представника.
15. ОСОБА_2 надав відповідь на відзив на касаційну скаргу, в якому посилався на застосовність приписів ст.ст.116, 117 КЗпП України до спірних правовідносин з огляду на практику Верховного Суду. У схемі посадових окладів, зазначених у додатку 10 до Постанови КМУ від 11.11.2015р. №988, визначений молодший склад поліції, натомість у схемі посадових окладів, зазначених у додатку 8 до вказаної Постанови, визначені спеціальні звання, які належать до середнього та вищого складу поліції.
16. Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
17. ОСОБА_2 у період з 01.03.2016р. по 18.05.2018р. проходив службу в поліції та відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції №56 о/с від 24.03.2016р. перебував на посаді інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у місті Черкасах Департаменту патрульної поліції.
18. За період з 01 березня 2016 року по 18 травня 2018 року включно ОСОБА_2 відпрацював в Управлінні патрульної поліції у місті Черкасах Департаменту патрульної поліції 164 нічні зміни, з урахуванням відпусток, лікарняних та вихідних днів.
19. Згідно з наказом Департаменту патрульної поліції №449 о/с від 08.05.2018р. ОСОБА_2 звільнений зі служби в Управлінні патрульної поліції у місті Черкасах Департаменту патрульної поліції з 18 травня 2018 року за власним бажанням.
20. Розрахунок при звільненні позивачу був здійснений 30.05.2018р.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
21. Стаття 116 Кодексу законів про працю України: при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
22. Стаття 117 Кодексу законів про працю України: в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
23. Пункт 4 частини 10 статті 62 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію»: поліцейський: своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.
24. Пункт 1 частини 1 статті 80 Закону України «Про Національну поліцію»: установлюються такі спеціальні звання поліцейських: спеціальні звання молодшого складу: рядовий поліції; капрал поліції; сержант поліції; старший сержант поліції.
25. Частини 1, 2 та 5 статті 94 Закону України «Про Національну поліцію»: поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
26. Абзац перший пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988): установити, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
27. Пункт 3 Постанови №988: затвердити: схему окладів за спеціальним званням поліцейських у розмірах згідно з додатком 1; схему посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання в розмірах згідно з додатком 2; схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3 - 10.
28. Підпункт 1 пункту 4 Постанови №988: надати право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення: установлювати: посадові оклади поліцейським та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання в розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 2 - 10 <…>.
29. Додаток 8 «Схема посадових окладів поліцейських стройових підрозділів поліції» до Постанови №988: заступник командира взводу, інспектор, інженер, психолог, інструктор - розмір посадового окладу, гривень: м. Київ - 2500; інші - 2400.<…>
30. Додаток 10 «Схема посадових окладів поліцейських з числа молодшого складу поліції» до Постанови №988: поліцейський (інспектор): патрульної поліції, поліції особливого призначення - розмір посадового окладу, гривень: м. Київ - 2520; інші - 2470.<…>
31. Абзац перший пункту 11 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016р. №260, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799 (далі - Порядок №260): грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
32. Пункт 13 розділу І Порядку №260: виплата грошового забезпечення поліцейським та курсантам ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання здійснюється щомісяця в останній день місяця за поточний місяць. Виплата грошового забезпечення поліцейським поліції охорони здійснюється щомісяця до 07 числа за минулий місяць.
33. Пункт 15 розділу І Порядку №260: при прийнятті на службу до Національної поліції грошове забезпечення поліцейським нараховується з дня призначення на посаду. У разі звільнення зі служби грошове забезпечення поліцейським виплачується по день їх звільнення зі служби в поліції включно.
34. Пункт 2 розділу ІІ Порядку №260: посадові оклади поліцейським встановлюються згідно зі штатним розписом у таких розмірах: 1) для курсантів ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання - згідно з додатком 2 до постанови № 988; 2) для поліцейських середнього та вищого складу - згідно з додатками 3-9 до постанови № 988; 3) для поліцейських молодшого складу - згідно з додатком 10 до постанови № 988.
Розмір посадового окладу поліцейському встановлюється наказом по особовому складу одночасно з призначенням на відповідну штатну посаду. <…>
Виплата посадового окладу поліцейським за займаною посадою припиняється з дня, наступного за днем його звільнення зі служби в поліції, а курсантам ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання - з дня звільнення з посади (відрахування з навчання). <…>
35. Пункт 1 розділу IV Порядку №260: у разі переміщення по службі (переведення, відрядження, переходу), а також звільнення поліцейського зі служби в поліції фінансовий підрозділ зобов'язаний виплатити йому належні види грошового забезпечення, про що зробити відповідні записи в грошовому атестаті за формою, визначеною у додатку 2 до цих Порядку та умов.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
36. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
37. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
38. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
39. Спірним в межах цього касаційного провадження є питання правильності нарахування та виплати скаржнику посадового окладу за період з 01.03.2016р. по 30.06.2016р. та вимоги щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати невиплаченого грошового забезпечення при звільненні ОСОБА_2
40. Відмовляючи в задоволені позовних щодо стягнення невиплаченого посадового окладу суди попередніх інстанцій посилалися на відповідність посадового окладу скаржника розміру - 2 400,00 грн., встановленому додатком №8 до Постанови №988 для посад: заступник командира взводу, інспектор, інженер, психолог, інструктор.
41. При цьому, у позовній заяві ОСОБА_2 посилався на наявність у нього у вказаний період спеціального звання молодшого складу - рядовий поліції, проте суди попередніх інстанцій не дослідили наявні в матеріалах справи докази (витяг з наказу про призначення на посаду, послужний список тощо) і не встановили яке звання поліцейського мав скаржник у період з 01.03.2016р. по 30.06.2016р., що унеможливлює перевірку обґрунтованості аргументів скаржника про розповсюдження на нього дії додатку №10 до Постанови №988.
42. Також посилання судів попередніх інстанцій на приписи п.13 Порядку №260 щодо виплати грошового забезпечення поліцейським в останній день місяця за поточний місяць є помилковим, оскільки вказані приписи не визначають порядок виплати грошового забезпечення особам при їх звільненні зі служби в поліції.
43. Так, пунктом 15 вказаного Порядку передбачено, що у разі звільнення зі служби грошове забезпечення поліцейським виплачується по день їх звільнення зі служби в поліції включно. Отже, грошове забезпечення має бути виплачене не пізніше дня звільнення зі служби в поліції.
44. Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 17 лютого 2015 року у справі № 21-8а15, за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
45. Спеціальним законодавством щодо порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським не врегульовано питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, у зв'язку з чим до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ст.ст. 116, 117 КЗпП України, що не заборонено спеціальним законодавством.
46. У постанові Верховного Суду України від 13 березня 2017 року №6-259цс17 наведені правові висновки, за якими установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, або в разі його відсутності в цей день - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі непроведення його до розгляду справи - по день ухвалення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не позбавляє його відповідальності.
47. У разі непроведення розрахунку у зв'язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу.
48. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку працівник мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.
49. Суд може зменшити розмір середнього заробітку, що має сплатити роботодавець працівникові за час затримки виплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, за таких умов: наявність спору між працівником та роботодавцем з приводу розміру належних до виплати працівникові сум за трудовим договором на день звільнення; виникнення спору між роботодавцем та працівником після того, як належні до виплати працівникові суми за трудовим договором у зв'язку з його звільненням повинні бути сплачені роботодавцем; прийняття судом рішення щодо часткового задоволення вимог працівника про виплату належних йому при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу.
50. Отже, враховуючи часткове задоволення в цій справі позову ОСОБА_2 щодо належних йому до виплати сум, останній має право на передбачене статтею 117 КЗпП України відшкодування, розмір якого має бути визначено судом з урахуванням спірної суми, на яку працівник мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.
51. Посилання суду першої інстанції на правові висновки Верховного Суду України, які викладені в постанові від 11.07.2017р. у справі №21-2003а16, є помилковими, оскільки спірні у вказаній справі правовідносини виникли з приводу компенсації за втрачену частину заробітної плати, вимоги щодо стягнення якої не були заявлені ОСОБА_2 в цій справі.
52. Так само суди попередніх інстанцій застосували до спірних правовідносин Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», який не підлягає застосуванню, оскільки ОСОБА_2 не було заявлено вимог щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, а спірні правовідносини виникли з приводу відповідальності відповідача за затримку розрахунку при звільненні при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум.
53. Крім того, вирішуючи справу, суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази (розрахункові листи тощо) та не встановили розмір грошового забезпечення скаржника на момент звільнення зі служби в поліції, що унеможливлює здійснення розрахунку середнього заробітку (грошового забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні з урахуванням наведених правових висновків Верховного Суду України.
54. Відповідно до п.1 ч.2 ст.353 КАС України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази.
55. При цьому, ч.4 ст.353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
56. Зважаючи на те, що допущені судами порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати обставини, рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині позовних вимог про стягнення посадового окладу за період з 01.03.2016р. по 30.06.2016р. в сумі 280,00 грн. та стягнення з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягають скасуванню, а справа в цій частині - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, якому слід вжити визначені законом заходи, необхідні для встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, надати оцінку всім аргументам учасників справи та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення. В іншій частині рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін.
57. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
п о с т а н о в и в :
58. Касаційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
59. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року в частині позовних вимог про стягнення посадового окладу за період з 01 березня 2016 року по 30 червня 2016 року в сумі 280,00 грн. та стягнення з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - скасувати та направити справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року залишити без змін.
60. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді В.М. Бевзенко
В.М. Шарапа
