Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2018 року справа № 823/2249/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Попельнуха Ю.І.,

за участю:

позивача - не з'явився,

представника відповідача - Олійника С.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Департаменту патрульної поліції про стягнення частини невиплаченої заробітної плати,

встановив:

ОСОБА _2 (далі - ОСОБА_2, позивач) подав позов до Департаменту патрульної поліції (далі - Департамент, відповідач), в якому просить:

- стягнути з Департаменту патрульної поліції заборгованість по грошовому забезпеченню у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 01.03.2016 по 30.12.2017 на користь ОСОБА_2 в сумі 8064,00 грн;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 по 30.12.2017 на користь ОСОБА_2 в сумі 2718,85 грн;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції невиплачений посадовий оклад за період з 01.03.2016 по 30.12.2017 на користь ОСОБА_2 в сумі 280,00 грн;

- стягнути з Департаменту патрульної середній заробіток за час затримки невиплаченого грошового забезпечення при звільненні працівника по день фактичного розрахунку, починаючи з 21.05.2018 по день ухвалення рішення судом на користь ОСОБА_2

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що позивачеві не виплачувалася доплата за службу в нічний час, загальна невиплачена сума за вищевказаний період становить 8064,00 грн. Також, при звільненні позивачеві не невиплачена частина посадового окладу починаючи з 01.03.2016 по 30.06.2016 і становить 280,00 грн, а середній заробіток за весь час затримки по день часткового розрахунку при звільненні, станом на 30.05.2018 складає - 2696,10 грн. Дані суми підлягають стягненню на користь позивача відповідно до Кодексу законів про працю України.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що оскільки грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення. За період проходження служби позивачу виплачувалось грошове забезпечення в межах номенклатури посад та встановлення конкретного розміру окладів, що виключає можливість позивачу доплати за службу в нічний час, оскільки така виплата буде перевищувати граничний розмір грошового забезпечення поліцейського.

Крім того, відсутні правові підстави для стягнення індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 по 30.12.2017, оскільки індексація грошового забезпечення поліцейських передбачена постановою Кабінету міністрів України від 18.10.2017 №782, яка вступила в дію з 24.10.2017, тому її виплату здійснюється з 01.11.2017.

Також на думку відповідача не підлягає до задоволення вимога позивача щодо стягнення на його користь середнього заробітку за весь час затримки виплати грошового забезпечення при звільненні працівника по день фактичного розрахунку, оскільки така компенсація здійснюється у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані, проте позивачеві відповідачем при звільненні було здійснено розрахунок відповідно до вимог ст.13 Розділу І наказу № 260 в місяць звільнення, тобто не було здійснено затримки у виплаті грошового забезпечення поза межами встановленого законом строку за якого виникає право на компенсацію.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 09.07.2018.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2018, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у судовому засіданні до 24.07.2018.

17 липня 2018 року позивач надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 24.07.2018, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у судовому засіданні до 03.08.2018.

30 липня 2018 року позивач надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов.

Заслухавши представника відповідача, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що ОСОБА_2 у період з 01.03.2016 по 18.05.2018 проходив службу в поліції та перебував на посаді поліцейського роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у місті Черкасах Департаменту патрульної поліції у званні лейтенанта поліції.

Відповідно до графіку несення служби особовим складом Управління патрульної поліції у місті Черкасах Департаменту патрульної поліції у званні лейтенанта поліції та розстановки нарядів Управління патрульної поліції у місті Черкасах Департаменту патрульної поліції за період з 01 березня 2016 по 18 травня 2018 року включно, ОСОБА_2 відпрацював в Управлінні патрульної поліції у місті Черкасах Департаменту патрульної поліції 164 нічних змін, з урахуванням відпусток, лікарняних та вихідних днів.

18.05.2018 позивач звільнений зі служби в Управлінні патрульної поліції у місті Черкасах Департаменту патрульної поліції, розрахунок при звільненні позивачу був здійснений 30.05.2018.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує, що відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно пп. 3 п. 5 вищевказаної Постанови № 988, визначено обов'язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Відповідно до статті 94 Закону України "Про Національну поліцію", постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260).

Згідно п. 5 Розділу І вказаного Порядку № 260, Грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 11 Розділу І Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.

Відповідно до п. 11 Розділу ІІ Порядку № 260, поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.

Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.

Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.

Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Як встановлено судом із матеріалів справи та не заперечується відповідачем, за період з 01 березня 2016 по 18 травня 2018 року включно, позивач відпрацював в Управлінні патрульної поліції у місті Черкасах Департаменту патрульної поліції 164 нічних змін, що підтверджується наявними у матеріалах адміністративної справи копіями графіків несення служби особовим складом підрозділів УПП в м. Черкасах та довідкою (витягом) з обліку несення поліцейськими служби в нічний час.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем у вигляді доплати за службу в нічний час за вищевказаний період становить у загальній сумі 6888,00 грн, тому в цій частині позов підлягає до часткового задоволення.

Посилання представника відповідача на те, що позивачеві виплачувалося грошове забезпечення в межах граничних розмірів такого грошового забезпечення, зокрема, здійснено виплату посадового окладу, доплату за спеціальне звання, за вислугу років, а решту грошового забезпечення до граничних його розмірів компенсувалось щомісячною премією - судом не приймається до уваги, оскільки у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та положень Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260) - доплата за службу в нічний час є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення поліцейського, який входить до складу грошового забезпечення поліцейського, а обов'язок виплачувати доплату за службу в нічний час встановлений пп. 3 п. 5 вищевказаної Постанови № 988.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 по 30.12.2017 в сумі 2718 грн 85 коп., то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію", грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до інформації, яка розміщена на офіційному веб-сайті Держстату України (http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2016/ct/is_c/isc_u/isc2016m_u.html) у квітні місяці 2016 року величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у 103 відсотка та складала 103,5 відсотка.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення. До вказаної постанови внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782 та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.

В контексті наведеного, суд відхиляє посилання представника відповідача, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватися лише з набранням чинності постановою КМУ № 782, оскільки така індексація прямо передбачена положеннями Закону України "Про Національну поліцію" та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Більш того, в силу положень ч. 2 ст. 8 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

З огляду на зазначене, суд погоджується з доводами позивача про стягнення на його користь індексації грошового забезпечення за період перебування на посаді поліцейського з червня 2016 року по грудень 2017 року, за виключенням листопада, грудня 2017 року тому, що позивач згідно наданих представником відповідача розрахункових листів, отримав індексацію за ці місяці.

Отже, загальна сума індексації, яка підлягає стягненню на користь позивача складає 2718 грн. 85 коп. (по 50,75 (червень-листопад 2016 року) + по 123,20 (грудень 2016 - лютий 2017 року) + по 188,80 (березень, квітень 2017 року) + 198,71 (травень 2017 року) + по 269,44 (червень-серпень 2017 року) + по 330,06 (вересень-жовтень 2017 року) (50,75 х 6 + 123,2 х 3 + 188,8 х 2 + 198,71 + 269,44 х 3 + 330,06 х 2 = 2718,85 грн.).

Щодо стягнення компенсації втрати частини грошового забезпечення у зв'язку з порушенням строків виплати вищеперелічених сум та нарахування на ці кошти індексації, суд зазначає, що питання компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати врегульовані Законом України від 19.10.2000 № 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050).

Відповідно до ст. 1 Закону №2 050 підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно із ст. 2 Закону № 2050 компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру - у т.ч. заробітна плата (грошове забезпечення).

Статтею 3 Закону № 2050 визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

З аналізу вищевказаних норм права суд робить висновок, що компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати підлягають лише нараховані, але невиплачені грошові доходи, які не мають разового характеру.

При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування, а саме добровільно чи на виконання рішення суду.

З огляду на те, що нарахування доплати за службу в нічний час та спірної суми індексації заробітної плати за період з березня 2016 року по грудень 2017 року не проводилося, суд дійшов висновку про передчасність позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини доходів та нарахування на ці суми індексації.

Щодо вимоги позивача стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виплати невиплаченого грошового забезпечення при звільненні працівника по день фактичного розрахунку, починаючи з 21.05.2018 по день ухвалення рішення судом на користь позивача, то суд зазначає наступне.

За статтею 1 Закону № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Тобто, зі змісту цієї норми випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Згадані вище статті 2, 3 цього Закону встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію - один і більше календарних місяців, дається визначення поняття "доходи" для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.

Пункти 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі - Порядок) відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

У пункті 4 Порядку прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. В

Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ та пункті 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Аналогічний підхід до розуміння зазначених норм права Верховний Суд України висловив у постанові 11.07.2017 (справа №21-2003а16).

Щодо позовної вимоги про стягнення частини невиплаченого посадового окладу, то суд зазначає наступне.

Суд встановив, що позивач проходив службу в поліції та перебував на посаді інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у місті Черкасах Департаменту патрульної поліції у спеціальному званні середнього складу.

Відповідно до додатку № 8 до постанови КМУ № 988 розмір посадового окладу інспектора дорівнює 2400 грн, який і виплачувався позивачеві, а тому суд вважає, що вказана позивачем позовна вимога не може бути задоволена.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору відповідно пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", тому розподіл судових витрат не здійснюється.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295 підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_2 заборгованість по грошовому забезпеченню у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 01.03.2016 по 30.12.2017 в розмірі 6888 (шість тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн 00 коп.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_2 заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2016 по 30.12.2017 в розмірі 2718 (дві тисячі сімсот вісімнадцять) грн 85 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат згідно вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювати у зв'язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір".

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_2 (19953, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);

2) відповідач - Департамент патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ідентифікаційний код 40108646).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 07.08.2018.

Суддя В.О. Гаврилюк