open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 9901/656/18

Провадження № 11-1089заі18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 серпня 2018 року (судді Коваленко Н. В., Анцупова Т. О., Гриців М. І., Стародуб О. П., Кравчук В. М.) у справі за позовом ОСОБА_3 до Президента України ПорошенкаП.О. про визнання протиправним та нечинним пункту 42 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 2007 року № 1262/2007 (далі - Положення),

ВСТАНОВИЛА:

26 червня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Президента України, у якому просив визнати протиправним та нечинним пункт 42 Положення щодо «призначення ректора Національної академії Служби безпеки України здійснюється Президентом України за поданням Голови Служби безпеки України».

У позовній заяві ОСОБА_3 зазначає, що відповідно до частини першої статті 15 Закону України від 25 березня 1992 року № 2229-ХІІ «Про Службу безпеки України» Президент України не наділений правом на призначення ректора Національної академії Служби безпеки України, натомість ректор цього закладу вищої освіти має обиратися за конкурсом, відповідно до частини першої статті 39 Закону України від 17 січня 2002 року № 2984-IІІ «Про вищу освіту». Однак, пунктом 42 Положення, Президент України незаконно надав собі право призначати ректора Національної академії Служби безпеки України за поданням Голови Служби безпеки України.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 2 липня 2018 року позовну заяву залишено без руху на підставі частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з тим, що вона не відповідала вимогам статті 160 КАС, оскільки ОСОБА_3 не надав доказів та відомостей про належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується оскаржуваний акт.

17 липня 2018 року на виконання ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 2 липня 2018 року позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

У вказаному клопотанні ОСОБА_3 на обґрунтування належності його до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується оскаржуваний акт, зазначив, що йому як громадянину України надано право боротися із корупцією в Україні відповідно до Конвенції Організації Об'єднаних Націй «Проти корупції» від 31 жовтня 2003 року. Відповідно до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) він як заявник має статус жертви у кримінальному провадженні № 52017000000000666 від 6 жовтня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України, в якому застосовується пункт 42 Положення, в частині щодо «призначення ректора Національної академії Служби безпеки України здійснюється Президентом України за поданням Голови Служби безпеки України». Позивачу - підполковнику Служби безпеки України в запасі завдано моральну шкоду діянням, що містить ознаки злочину, передбаченого частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України, вчиненого Президентом України Ющенком В.А. шляхом порушення конституційних прав ОСОБА_3, гарантованих частинами першою та другою статті 43 Конституції України.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 20 серпня 2018 року повернув позовну заяву на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС, оскільки позивачем не надано доказів на обґрунтування того, що в рамках кримінального провадження ОСОБА_3 є «жертвою» в розумінні Конвенції та що діями Президента України Ющенка В.А. щодо винесення Указу від 2 вересня 2009 року № 698/2009 «Про призначення Є.Скулиша ректором Національної академії Служби безпеки України» позивачу завдано прямих або непрямих збитків, або він мав особистий інтерес щодо припинення правопорушення.

На погодившись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 серпня 2018 року та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження, вважає, що оскаржуваною ухвалою порушені його права передбачені частиною першою статті 55 Конституції України, а також судом не застосовано частину другу статті 64 Конституції України та частину четверту статті 7 КАС.

Представник ПрезидентаУкраїниу відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти вимог ОСОБА_3, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що виникнення права у особи на судовий захист залежить від існування порушення, створення перешкод для реалізації конкретних прав і свобод такої особи.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 1 жовтня 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 серпня 2018 року, а ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані на противагу їм аргументи представника Президента України, перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду переглянула оскаржуване судове рішення і не виявила порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС).

У пункті 8 частини першої статті 4 КАС зазначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно заявника.

У підпункті 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення, чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

При цьому статтею 160 КАС встановлено вимоги до позовної заяви, зокрема пунктом 10 частини п'ятої передбачено, що в позовній заяві у справах щодо оскарження нормативно-правових актів зазначаються відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС, постановляє ухвалу про залишення її без руху.

Як наслідок недоведеності належності позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується оскаржуваний акт, суд застосовує положення пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС та повертає позовну заяву.

Разом із тим частиною восьмою статті 169 КАС передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

У зв'язку з наведеним Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в оскаржуваній ухвалі від 20 серпня 2018 року дійшов обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_3 до Президента України ПорошенкаП.О. про визнання протиправним та нечинним пункту 42 Положення.

Міркування і твердження позивача в апеляційній скарзі не спростовують правильності правових висновків цього рішення.

Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що по суті суд прийняв правильне процесуальне рішення, тому немає підстав для скасування ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 серпня 2018 року.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 241-246, 266, 292, 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від

20 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.Б.ПрокопенкоСудді:Н.О.Антонюк С.В.Бакуліна В.В.Британчук Д.А.Гудима В.І.Данішевська О.Р.Кібенко В.С.Князєв Л.М.Лобойко Н.П.Лященко Л.І.Рогач І.В.Саприкіна О.М.Ситнік О.С.Ткачук В.Ю.Уркевич О.Г.Яновська

Джерело: ЄДРСР 79439663
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку