П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
5 грудня 2018 року
м. Київ
Справа № 552/561/17
Провадження № 14-479цс18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача ЛященкоН. П.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «Екобіз» на рішення Київського районного суду м. Полтави від 29 листопада 2017 року в складі судді Яковенко Н. Л. та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 25 січня 2018 року (у складі колегії суддів Пилипчук Л. І., Дряниці Ю. В., Чумак О. В.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Екобіз», третя особа - Державна служба інтелектуальної власності України, про визнання дій такими, що порушують право інтелектуальної власності та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до приватного підприємства «Екобіз» (далі - ПП «Екобіз») про захист права інтелектуальної власності.
ОСОБА_3 зазначала, що вона є власником промислового зразка № НОМЕР_1 упаковки для засобу «ІНФОРМАЦІЯ_1» згідно патенту від 10 грудня 2014 року № НОМЕР_1. Позивачка вказувала, що у грудні 2016 року в мережі аптек у м. Полтаві придбала засіб з такою самою назвою та майже ідентичною упаковкою, виробником якого є ПП «Екобіз». При цьому зазначена продукція повністю тотожна за упаковкою тій, що зареєстрована Державною службою інтелектуальної власності згідно патенту від 10 грудня 2014 року № НОМЕР_1, міститься в каталозі продукції ПП «Екобіз» та розміщена на сайті підприємства.
Вказані дії відповідача ПП «Екобіз» порушують її право інтелектуальної власності.
З урахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_3 просила суд визнати дії ПП «Екобіз» щодо виробництва та реалізації гелю «ІНФОРМАЦІЯ_1» незаконними та такими, що порушують її право інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України від 10 листопада 2014 року № НОМЕР_2 та промисловий зразок № НОМЕР_1 упаковки для засобу «ІНФОРМАЦІЯ_1», згідно патенту від 10 грудня 2014 року № НОМЕР_1, власником яких вона є. Також просила суд стягнути з ПП «Екобіз» на її користь 100 тис. грн на відшкодування моральної шкоди, вилучити у ПП «Екобіз» виготовлений товар, знищити його та заборонити здійснювати виробництво та реалізацію гелю «ІНФОРМАЦІЯ_2» в будь-який спосіб споживачам з дати набрання рішенням законної сили.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 29 листопада 2017 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано незаконними дії ПП «Екобіз» щодо виробництва та реалізації гелю «ІНФОРМАЦІЯ_1», як такі, що порушують право інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України від 10 листопада 2014 року № НОМЕР_2 та промисловий зразок № НОМЕР_1 упаковки для засобу «ІНФОРМАЦІЯ_1», згідно патенту від 10 грудня 2014 року № НОМЕР_1, власником яких є ОСОБА_3 Заборонено ПП «Екобіз» здійснювати виробництво та реалізацію гелю «ІНФОРМАЦІЯ_2» в будь-який спосіб споживачам з дати набрання рішенням законної сили. Вилучено у ПП «Екобіз» виготовлений товар - гель «ІНФОРМАЦІЯ_2» як такий, що виготовлений та ведений у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, та зобов'язано знищити його. Стягнуто з ПП «Екобіз» на користь ОСОБА_3 100 тис. грн на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що, оскільки позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2», яке використовувалося на упаковці товару (гелю), що вироблявся та реалізувався ПП «Екобіз», є схожими до ступеню змішування, а упаковка, яка використовується для пакування такого товару (гелю), що виробляється та реалізується ПП «Екобіз», з нанесеним позначенням «ІНФОРМАЦІЯ_2», є такою, що може ввести в оману споживача щодо особи, яка виробляє товари марковані таким позначенням, то вказані дії відповідача є неправомірними та такими, що порушують права ОСОБА_3 як власника промислового знака.
Крім того, факт виробництва та реалізації ПП «Екобіз» товару (гелю) з нанесеним позначенням «ІНФОРМАЦІЯ_2», яке є схожим до ступеня змішування із знаком на товари і послуги, власником якого є ОСОБА_3, свідчить про факт порушення прав позивачки відповідачем та є підставою для відшкодування моральної шкоди. Моральну шкоду у розмірі 100 тис. грн суд визнав такою, що відповідає засадам розумності і справедливості.
Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 25 січня 2018 року апеляційну скаргу ПП «Екобіз» задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 29 листопада 2017 року змінено, зменшено розмір стягнутої моральної шкоди до 50 тис. грн. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції в частині визнання дій ПП «Екобіз» неправомірними та такими, що порушують права позивача ОСОБА_3, як власника промислового знаку, та заподіяння останній такими діями моральної шкоди є законним й обґрунтованим. При цьому суд апеляційної інстанції не погодився з визначеним розміром морального відшкодування в сумі 100 тис. грн, вважав його завищеним та не співмірним, зменшивши суму до 50 тис. грн.
У касаційній скарзі, поданій у березні 2018 року до Верховного Суду, ПП «Екобіз», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просило скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Крім того, касаційна скарга мотивована тим, що оскільки спір у справі виник в частині заборони виготовлення, вилучення та знищення товару, то він підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Відзив на касаційну скаргу не подано.
Ухвалою Верховного Суду від 2 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 25 липня 2018 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 5 вересня 2018 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на те, що ПП «Екобіз» оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Ухвалою ВеликоїПалати Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року зазначену справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами (у письмовому провадженні).
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження, встановлених статтею 389, частиною шостою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
За змістом статті 15 ЦПК України у редакції, яка була чинною на час ухвалення судових рішень, цивільною юрисдикцією вважається компетенція загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом.
У порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема, спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (статті 3, 15 ЦПК України у редакції, яка була чинною на час ухвалення судових рішень).
Аналогічна норма міститься й у статті 19 ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII.
Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Натомість ГПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій) обмежував участь фізичних осіб у господарському судочинстві окремими категоріями спорів, до яких не було віднесено спори щодо захисту права інтелектуальної власності позивача (фізичної особи).
Доводи касаційної скарги про те, що позивачка фактично звернулася до суду за захистом не власних прав та інтересів як фізичної особи, а інтересів двох суб'єктів господарської діяльності, засновником та директором яких вона є, на увагу не заслуговують, оскільки судом цих обставин не встановлено, право позивачки як власника промислового знаку за патентом України № НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1» на користування та розпорядження ним є виключним правом власника-позивача як фізичної особи. Саме на порушення свого права інтелектуальної власності і посилалася як на підставу позову ОСОБА_3 у позовній заяві.
Відтак Велика Палата Верховного Суду вважає, що цей спір, ініційований у суді на підставі процесуальних норм, які діяли до 15 грудня 2017 року, за своїм суб'єктним складом підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Суди встановили, що ОСОБА_3 є власником промислового зразка за патентом України № НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1», автором якого є ОСОБА_4, та знаку для товарів та послуг за свідоцтвом № НОМЕР_2 від 10 листопада 2014 року.
Протягом 2015-2016 років ПП «Екобіз» здійснювало виробництво та реалізацію гелю «ІНФОРМАЦІЯ_2» без згоди на те власника знаку - ОСОБА_3
Згідно з висновками комплексної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 09 жовтня 2017 року № 110/17 у виробі «ІНФОРМАЦІЯ_2», що вироблявся та реалізовувався ПП «Екобіз» станом на червень 2015 року, використано всю сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України № НОМЕР_1 від 10 грудня 2014 року. А у виробі «ІНФОРМАЦІЯ_2», що вироблявся та реалізовувався ПП «Екобіз» станом на вересень 2016 року, не було використано всю сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України № НОМЕР_1 від 10 грудня 2014 року.
Крім того, знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 від 10 листопада 2014 року та позначення «ІНФОРМАЦІЯ_2», яке використовується на упаковці товару (гелю), що виробляється та реалізується ПП «Екобіз», є схожими до ступеню змішування. Упаковка, яка використовується для пакування товару (гелю), що виробляється та реалізується ПП «Екобіз», з нанесеним позначенням «ІНФОРМАЦІЯ_2», є такою, що може ввести в оману споживача щодо особи, яка виробляє товари марковані таким позначенням.
Згідно статей 418-424 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.
Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.
До об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торгівельні марки (знаки для товарів та послуг). Суб'єкт, якому належать майнові права на об'єкти права інтелектуальної власності, має виключне право дозволяти використовувати та забороняти таке використання таких об'єктів.
Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»використанням знака визнається нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмінності знака.
Статтею 20 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»встановлено, що на вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки. Власник свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати.
Статтею 21 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» визначено, що використанням промислового зразка визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі
через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в
цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях. Виріб визнається виготовленим із застосуванням запатентованого промислового зразка, якщо при цьому використані всі суттєві ознаки промислового зразка. Патент надає його власнику право забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав власника патенту.
Право інтелектуальної власності позивачки на промисловий зразок та знак для товарів і послуг підтверджені відповідними доказами, яким суд дав належну правову оцінку, не заперечувалось і відповідачем.
В частині решти доводів касаційної скарги ПП «Екобіз» зокрема щодо відшкодування на користь позивачки моральної шкоди, слід зазначити про те, що згідно статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Оскільки судами встановлено порушення цивільних прав позивачки, стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі, встановленому судом апеляційної інстанції, відповідає вимогам розумності та справедливості.
З урахуванням встановлених при розгляді справи обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що право інтелектуальної власності позивачки, яка є власником промислового зразка та знаку для товарів і послуг, було порушено діями ПП «Екобіз», які полягали у виробництві та реалізації гелю «ІНФОРМАЦІЯ_2» без згоди власника, а отже з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню моральна шкода.
Доводи касаційної скарги наведених висновків судів не спростовують.
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 141, 258, 259, 400, 402-404, 409, 410, 416ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Приватного підприємства «Екобіз» залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 29 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 25 січня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.П. Лященко Судді: Н.О. Антонюк Л.М. Лобойко С.В. Бакуліна О.Б. Прокопенко В.В. Британчук Л.І. Рогач Д.А. Гудима І.В. Саприкіна В.І. Данішевська О.М. Ситнік О.Р. Кібенко О.С. Ткачук В.С. Князєв В.Ю. Уркевич О.Г. Яновська
