ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
11 грудня 2018 року о/об 10 год 14 хв.
Справа № 0840/3797/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 (69114, м. Запоріжжя, вул. Героїв, 93-ї бригади, 3, кв. 87)
до Кваліфікаційної - дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 68, корпус А)
про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
за участі:
позивач - ОСОБА_1
(особа посвідчується паспортом серія СА № 197106)
представник відповідача - ОСОБА_2
(особа посвідчується паспортом серія СА № 122329)
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Кваліфікаційної - дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області №100 від 10 серпня 2018 року про відмову у допуску до складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю.
- зобов'язати Кваліфікаційну - дисциплінарну комісію адвокатури Запорізької області допустити позивача до складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю.
Ухвалою суду від 13 вересня 2018 року зазначену позовну заяву було залишено без руху, в зв’язку з невідповідністю позовної заяви вимогам КАС України та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків.
Так, на виконання вимог зазначеної ухвали, 24 вересня 2018 року на адресу суду надійшла заява від позивача з виправленими недоліками.
Ухвалою суду від 26 вересня 2018 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, а підготовче судове засідання призначено на 23 жовтня 2018 року.
Ухвалою суду від 23 жовтня 2018 року підготовче судове засідання відкладено до 07 листопада 2018 року.
07 листопада 2018 року в судовому засіданні протокольною ухвалою суду підготовче судове засідання відкладено за клопотанням позивача до 19 листопада 2018 року.
19 листопада 2018 року в підготовчому судовому засіданні протокольною ухвалою суду, за письмовими згодами всіх учасників справи, призначено справу до судового розгляду по суті на 19 листопада 2018 року після закриття підготовчого провадження, а у відкритому судовому засіданні оголошено перерву до 11 грудня 2018 року.
Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 11 грудня 2018 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області №1100 від 10 серпня 2018 року позивачу відмовлено у допуску до складання кваліфікаційного іспиту у зв'язку з тим, що кандидатура ОСОБА_1 не відповідає вимогам частини 1, частини 3 статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме відсутній стаж роботи за спеціальністю після здобуття повної вищої юридичної освіти. Вважає, що в Рішенні від 10 серпня 2018 року № 1100 кваліфікаційна комісія ніяким чином не обґрунтувала з точки зору діючого законодавства відмову в складані іспиту, неправильно застосувало норми матеріального права.
В судовому засіданні ОСОБА_1 адміністративний позов підтримала та просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник Кваліфікаційної - дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області, в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив з підстав викладених у письмовому відзиві (вх.№35809 від 07 листопада 2018 року), відповідно до якого зазначено, що позивачем на підтвердження наявності повної вищою юридичної освіти надала копію диплома бакалавра КХ №32103674 від 15 червня 2006 року, копію диплома магістра М18№050994 від 28 лютого 2018 року. На підтвердження стажу роботи в галузі права надала копію трудової книжки АХ №677172 та Виписку з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія ААБ №281512. Наданий диплом магістра МІ 8№050994 від 28 лютого 2018 року та копія трудової книжки у своїй сукупності не підтверджують наявності у ОСОБА_1 стажу роботи за спеціальністю протягом двох років після здобуття нею повної вищої юридичної освіти. Таким чином, вказує про те, що ОСОБА_1 на момент прийняття рішення КДКА Запорізької області не відповідає вимогам частини 1, частини 3 статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме відсутній стаж роботи за спеціальністю після здобуття нею повної вищою юридичної освіти. Враховуючи викладене рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області №1100 від 10 серпня 2018 року, яким відмовлено позивачу у допуску до складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю прийнято у відповідності до вимог законодавства.
Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.
13 липня 2018 року, позивач подала до Кваліфікаційної - дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області документи про допуск до складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю.
На підтвердження наявності стажу роботи в галузі права позивачем надано:
- диплом бакалавра КХ№ 32103674 від 15 червня 2007 року з додатком;
- диплом магістра М18 №050994 від 28 лютого 2018 року з додатком;
- копію трудової книжки БІ-І № 8609125 де зазначено що з 21 червня 2004 року по 20 квітня 2011 року позивач працювала в податковій міліції на посаді головного податкового інспектора відділу розслідувань.
- виписку з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії ААБ № 281512, де зазначено що позивач була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 25 червня 2011 року по 13 травня 2015 року, вид діяльності: діяльність у сфері права (КВЕД 69.10).
- копію трудової книжки АХ №677172.
Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області №1100 від 10 серпня 2018 року, відмовлено позивачу у допуску до складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю на підставі частини 1, частини 3 статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме відсутній стаж роботи за спеціальністю після здобуття нею повної вищої юридичної освіти.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає ОСОБА_3 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам частин першої та другої статті 6 цього Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту та перелік документів, що додаються до заяви, затверджуються Радою адвокатів України.
За правилами частини 2 статті 8 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено зокрема, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури перевіряє відповідність особи вимогам, установленим частинами першою та другою статті 6 цього Закону.
Частиною 1 статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Позивач в судовому засіданні посилається на те, що ОСОБА_3 України «Про вищу освіту» від 01 липня 2014 року № 1556-VII (чинний на день звернення до суду) не містить термінів «неповна», «базова» чи «повна вища освіта», а запроваджує новий підхід, згідно з яким кожен ступень вищої освіти (молодший бакалавр, бакалавр, магістр) є самодостатнім і не вважається «неповним», «базовим» у порівнянні з «повним» рівнем вищої освіти, а відтак диплом з кваліфікаційним рівнем «бакалавр» (КХ№ 32103674) виданого 15 червня 2007 року надає право ОСОБА_1 для складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю.
Суд з такими твердженням позивача не погоджується на підставі наступного.
Станом на 15 червня 2007 року (дату здобуття позивачем кваліфікаційного рівня «бакалавр») діяв ОСОБА_3 України «Про вищу освіту» № 2984-III від 17 січня 2002 року, який втратив чинність 01 січня 2015 року.
ОСОБА_3 спрямований на врегулювання суспільних відносин у галузі навчання, виховання, професійної підготовки громадян України. Він встановлює правові, організаційні, фінансові та інші засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих фахівцях.
За визначенням статті 6 Закону України «Про вищу освіту» № 2984-III від 17 січня 2002 року до структури вищої освіти входять освітні й освітньо-кваліфікаційні рівні:
- освітні рівні:
неповна вища освіта;
базова вища освіта;
повна вища освіта;
- освітньо-кваліфікаційні рівні:
молодший спеціаліст;
бакалавр;
спеціаліст, магістр.
Відповідно до визначення частини 2 статті 8 Закону України № 2984-III від 17 січня 2002 року бакалавр - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.
Таким чином, Законом України № 2984-III від 17 січня 2002 року визначено що кваліфікаційний рівень «бакалавр» має певні обмеження у застосуванні, оскільки може бути використаний лише для певного рівня професійної кваліфікації кандидата, що передбачені для певних посад у певному виді діяльності.
Оскільки позивачем виявлено бажання складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю, то суд вважає надати правову оцінку кваліфікаційний рівень «бакалавр» в розрізі Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно з частиною 3 статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» для цілей цієї статті визначено, що:
повна вища юридична освіта - повна вища юридична освіта, здобута в Україні, ІНФОРМАЦІЯ_1, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку;
стаж роботи в галузі права - стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею повної вищої юридичної освіти.
Законом України N 2984-III від 17 січня 2002 року закріплено, що вища освіта - рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, який грунтується на повній загальній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації.
Тобто, законодавець чітко визначив, що станом на 15 червня 2007 року кваліфікаційний рівень «бакалавр» не має певної кваліфікації за підсумками державної атестації.
Тому суд приходить до висновку про те, що диплом з кваліфікаційним рівнем «бакалавр» (КХ№ 32103674) виданий 15 червня 2007 року не надає права ОСОБА_1 для складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю, оскільки такий диплом був отриманий позивачем станом на час дії Закону України № 2984-III від 17 січня 2002 року.
Станом на час звернення позивача до Кваліфікаційної - дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області із заявою про складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю діє ОСОБА_3 України «Про вищу освіту» № 1556-VII від 01 липня 2014 року.
Згідно з пунктом 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про вищу освіту» в редакції від 01 липня 2014 року № 1556- VII освітня діяльність за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, що провадиться вищими навчальними закладами і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжується у межах строку навчання за певною освітньо-професійною програмою з видачею державного документа про вищу освіту встановленого зразка - диплома спеціаліста. Останній прийом на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста проводиться у 2016 році.
Згідно з пунктом 2 частини другої Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про вищу освіту» в редакції від 01 липня 2014 року №1556- VII вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) після набрання чинності цим Законом прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра.
Таким чином, відповідно до положень Закону України «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 року № 2984-ІІІ та положень Закону України «Про вищу освіту» від 01 липня 2014 року № 1556-VII освітньо-кваліфікаційний рівень «Бакалавр» за спеціальністю «правознавство» не може бути прирівняний до освітнього рівня повна вища юридична освіта.
Щодо наданого позивачем диплому магістра права М18 №050994 від 28 лютого 2018 року з додатком, то суд погоджується з позивачем, що такий диплом підтверджує освітньо-кваліфікаційний рівень для складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю.
Однак, диплом магістра МІ 8№050994 від 28 лютого 2018 року та копія трудової книжки у своїй сукупності не підтверджують наявності у ОСОБА_1 стажу роботи за спеціальністю, протягом двох років після здобуття нею відповідного освітньо-кваліфікаційного рівення юридичної освіти.
Таким чином ОСОБА_1 на момент прийняття рішення Кваліфікаційною - дисциплінарною комісією адвокатури Запорізької області не відповідає вимогам частини 1 та частини 3 статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Враховуючи фактичні обставини справи суд доходить висновку, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області №1100 від 10 серпня 2018 року, яким відмовлено позивачу у допуску до складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю - є законним та обґрунтованим, прийнятим на підставі та у межах чинного законодавства України, а отже не підлягає скасуванню.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).
Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, з урахуванням вище викладеного, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов висновку, що відповідачем доведено законність та обґрунтованість рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області №1100 від 10 серпня 2018 року, про відмову позивачу у допуску до складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю, тому з огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (69114, м. Запоріжжя, вул. Героїв, 93-ї бригади, 3, кв. 87) до Кваліфікаційної - дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 68, корпус А) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії – відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 21 грудня 2018 року.
Суддя Д.В. Татаринов
