640/21505/18|
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 |
УХВАЛА
про відмову у забезпеченні позову
20 грудня 2018 року м. Київ № 640/21505/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши заяву про забезпечення позову
|
Приватного акціонерного товариства «Позняки-Жил-Буд» |
|
до |
Міністерства культури України |
|
про |
визнання протиправним та скасування припису, |
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство «Позняки-Жил-Буд» (далі також - позивач) з позовом до Міністерства культури України (далі також - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати повністю припис Міністерства культури України від 16.11.2018 року №824/10-5/74-18.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення на час розгляду справи дії припису Міністерства культури України від 16.11.2018 року №824/10-5/74-18.
Відповідно до підпункту 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (із змінами і доповненнями) за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову справляється судовий збір у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1762,00 грн., встановленого з 01.01.2018 року Законом України від 07.12.2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік», становить, 528,60 грн.
Як убачається з матеріалів адміністративної справи (квитанція від 29.11.2018 року №3635), позивачем сплачено судовий збір за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення адміністративного позову в розмірі 528,61 грн.
В обґрунтування заяви про забезпечення адміністративного позову позивачем зазначається, що оскільки звернення до суду автоматично не зупиняє дію оскаржуваного припису, позивач та генеральний підрядник будуть змушені на виконання припису на тривалий час припинити проведення земельних та будь-яких інших будівельних робіт, а позивачу, в свою чергу, доведеться компенсувати підрядникам вимушений простій, зупиняти поставку замовлених матеріалів, що порушить заплановані строки прийняття об’єкту в експлуатацію, призведе до нарахування штрафних санкцій та технічного дефолту позивача.
На обґрунтування очевидної протиправності відповідача, вказаних у заяві про забезпечення позову доказів не долучено, проте позивач просить суд врахувати доводи, викладені у позовній заяві та дослідити докази, надані до позовної заяви.
Дослідивши матеріали справи, виходячи з меж заяви про забезпечення позову, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.
Згідно частини четвертої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Частина друга статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Пунктом першим частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
Відповідно до частини п’ятої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову – це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
При цьому частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Як зазначено позивачем, оскаржуваний припис є очевидно протиправним та підлягає скасуванню, що, на думку позивача, підтверджують долучені ним докази до позовної заяви.
Так, Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” висвітлено позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, зокрема зазначено, що судам необхідно враховувати, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є визнання протиправним та скасування припису Міністерства культури України від 16.11.2018 року №826/10-5/74-18.
Звертаючись до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, позивач вказав на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам, оскільки оскаржуваним приписом відповідач перешкоджає здійсненню господарської діяльності позивачем.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Враховуючи природу принципу змагальності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, наведені заявником обставини, на думку суду, не є обґрунтованими для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначеним позивачем шляхом, оскільки матеріали даної справи не містять об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.
Суд зазначає, що вирішення клопотання про забезпечення адміністративного позову у спосіб, про який просить позивач, є фактично вирішення спору по суті, що є неприпустимим та не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
З огляду на відсутність обґрунтованості очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне відмовити Приватному акціонерному товариству «Позняки-Жил-Буд» у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову.
Керуючись статтями 150 - 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
У Х В А Л И В:
В задоволенні заяви про забезпечення позову Приватному акціонерному товариству «Позняки-Жил-Буд» відмовити.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку статей 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.О. Маруліна
