ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2018 р.
Справа № 820/479/18
Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії
Головуючого судді: Лях О.П.
Суддів: Макаренко Я.М. , Старосуда М.І.
при секретарі судового засідання Жданюк Г.О.,
за участю представника позивача Кацман В.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпласт+" про прийняття додаткового рішення в адміністративній справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпласт+" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 року (повний текст виготовлено 12.07.2018 року, головуючий суддя І інстанції Панченко О.В., м.Харків) по справі № 820/479/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпласт+" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач , Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліпласт+" (далі - ТОВ «Поліпласт+»), звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУДФС у Харківській області), в якому просило скасувати: (т.1 а.с.5-)
- податкове повідомлення-рішення №00000401402 від 18.01.2018 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 354694,25 грн., в тому числі: за податковими зобовязаннями - 315450,00 грн., 39244,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); (т.1 а.с.31-32, т.2 а.с.211)
- податкове повідомлення-рішення №00000291410 від 18.01.2018 р., яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за платежем «Штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів» у загальному розмірі 718910,08 грн.; (т.1 а.с.33-35)
- рішення № 0000581316 від 19.01.2018 р. про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким до позивача застосовано штраф у розмірі 170,00 грн.; (т.1 а.с.36)
- вимогу № Ю-0000051316 від 19.01.2018 року про сплату боргу (недоїмки), якою вимагається сплата недоїмки з єдиного внеску у розмірі 66,35 грн.; (т.1 а.с.37)
- рішення № 0000591316 від 19.01.2018 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 3151,78 грн.; (т.1 а.с.38)
- рішення №0000571316 від 19.01.2018 року про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 255,00 грн. (т.2 а.с.210)
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 року залишено без задоволення адміністративний позов ТОВ «Поліпласт+». (т.2 а.с.239-249)
Не погодившись із судовим рішенням, ТОВ «Поліпласт+» подало апеляційну скаргу.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2018 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпласт+" задоволено частково:
- рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 року по справі № 820/479/18 скасовано в частині залишення без задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпласт+" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень №00000401402 від 18.01.2018 р. з податку на прибуток на суму 344681,25 грн. та №00000291410 від 18.01.2018 р. за платежем "Штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів" на суму 718910,08 грн.;
- прийнято в цій частині постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпласт+" до Головного управління ДФС у Харківській області задоволено;
- скасовано податкові повідомлення-рішення №00000401402 від 18.01.2018 р. з податку на прибуток на суму 344681,25 грн. та №00000291410 від 18.01.2018 р. за платежем "Штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів" на суму 718910,08 грн.;
- в іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 року по справі № 820/479/18 залишено без змін.
За клопотанням позивача питання розподілу судових витрат по справі не розглядалося з причин неможливості до закінчення судових дебатів подати докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат.
Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпласт+" 14.11.2018 надійшла заява про прийняття додаткового рішення в частині вирішення питання про розподіл судових витрат.
Заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпласт+" про прийняття додаткового рішення в адміністративній справі № 820/479/18 підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2018 року частково задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпласт+".
Вказаною постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2018 року не вирішено питання про розподіл судових витрат.
Положеннями ст.244 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч.ч.1, 3, 5 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Відповідно до ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно із ч.ч.1, 3, 4, 5-7, 9 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, розподіл судових витрат здійснюється судом під час ухвалення відповідного судового рішення, шляхом відображення його у резолютивній частині такого рішення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, слід враховувати, що за змістом статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу підлягають усі здійснені документально підтверджені судові витрати.
Щодо судового збору, сплаченого позивачем за подання до адміністративного суду адміністративного позову та апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, колегія суддів відмічає наступне.
В матеріалах справи наявні платіжні доручення № 79778 від 29.01.2018 року та №259 від 12.02.2018 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у загальному розмірі 16158,70 грн. (т.1 а.с.4, т.2 а.с.159а, 234, 235), а також платіжне доручення №93 від 30.07.2018 року про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у загальному розмірі 24237,00 грн. (т.3 а.с.15)
Враховуючи, що суд апеляційної інстанції прийняв постанову, якою частково задовольнив адміністративний позов, відповідно до приписів ч.6 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача частина судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 39991.74грн..
Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються положеннями Кодексу адміністративного судочинства України та іншими законами.
Згідно із ч.ч.1-5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Системний аналіз наведених вище по тексту норм права дає підстави вважати, що матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів.
Окрім того, витрати на правову допомогу відшкодовуються лише в тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.
Як свідчать матеріали справи, позивачем було укладено із адвокатом ОСОБА_2 договір про надання правової допомоги №13/АО від 05.07.2017 року (т.2 а.с.1448-153) та договір про надання правничої допомоги №18 від 09.01.2018 року. (т.2 а.с.215-216)
На підставі зазначених договорів, ордерів серії ХВ № 291000009 від 29.01.2018 року (т.2 а.с.155), серії ХВ №291000028 від 01.08.2018 року (т.3 а.с.22) та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3743 (т.2 а.с.154, т.3 а.с.25) адвокат ОСОБА_2 подала адміністративний позов до суду, апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, заяви про усунення недоліків позовної заяви та апеляційної скарги, а також та інші заяви і клопотання.
Крім того, матеріали справи містять докази здійснення адвокатом позивача інших процесуальних дій, в тому числі ознайомлення із матеріалами справи, участь у судових засіданнях як Харківського окружного адміністративного суду (26.03.2018 року, 02.04.2018 року, 03.07.2018 року), так і Харківського апеляційного адміністративного суду (09.10.2018 року, 18.10.2018 року, 06.11.2018 року, 13.11.2018 року) по справі №820/479/18.
Додатково, на підтвердження отримання зазначеної правничої допомоги позивачем було надано звіти адвоката, рахунки на сплату адвокатського гонорару, платіжні доручення про сплату відповідних сум адвокатського гонорару та розрахунки сум судових витрат. (т.2 а.с.212-235, т.3 а.с.24-29, 98-109)
Із зазначених документів вбачається, що вартість наданих послуг в суді першої інстанції складає 27500,00 грн., в тому числі за участь у судових засіданнях - 7200,00 грн., та у суді апеляційної інстанції - 23400,00 грн., в тому числі за участь у судових засіданнях - 9600,00 грн.
При цьому, до справи надано платіжні доручення про сплату судових витрат на правничу допомогу у розмірі: у суді першої інстанції - 24675,00 грн. та у суді апеляційної інстанції - 22800,00 грн., а всього 47475,00грн.
Колегія суддів зазначає, що згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
Позивач просить про компенсацію витрат на правничу допомогу адвоката відповідно до понесених витрат у розмірі всього 47475,00 грн., що підтверджуються звітом адвоката по даній.
Проте колегія суддів вважає ці вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до розрахунків сум судових витрат звіту погодинна ставка адвоката складає 400,0 грн. звіту, враховуючи зазначене підлягають стягненню лише витрати, пов'язані з підготовкою та складанням позовної заяви та апеляційної скарги, що включають опрацювання законодавчої бази, аналіз судової практики, знайомлення з матеріалами справи, тощо - у розмірі 14400 грн. та за участь в судових засіданнях в розмірі 2168 грн. (3 год.42 хв. - в суді першої інстанції та 2 год. в суді другої інстанції).
Колегія суддів вважає, що компенсація судових витрат на правничу допомогу в саме зазначеному розмірі є співмірною зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.
Керуючись ст.ст.132, 139, 241-244, 250, 252, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпласт+" про прийняття додаткового рішення щодо перерозподілу судових витрат - задовольнити частково.
Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Харківській області (код 39599198, ул.Пушкінська, 46, м.Харків, 61057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліпласт+" (код 31422867, вул.Георгіївська, 10, м.Харків, 61010) судові витрати щодо сплати судового збору у загальному розмірі 39991(тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто одна) грн. 74 коп. та пов'язані з розглядом справи на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 16568 (шістнадцять тисяч п'ятсот шістдесят вісім) грн. 00 коп.
Додаткова постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст додаткової постанови складено 03 грудня 2018 року.
Головуючий суддя
(підпис)
Лях О.П.
Судді
(підпис) (підпис)
Макаренко Я.М. Старосуд М.І.
