Справа № 357/12988/18
1-кп/357/1799/18
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29.11.2018 м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області:
у складі: головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Біла Церква кримінальне провадження № 12018110030003857 від 28.09.2018 р. за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, утриманців не має, не працюючого, зі слів підробляє тренером Спортивного комплексу «Спорт Лайф», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) 21.12.2006 року Білоцерківським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 309, 69 КК України до 60 годин громадських робіт; 2) 14.08.2007 року Білоцерківським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання терміном на 2 роки; 3) 21.01.2010 року Білоцерківським міським судом Київської області за ч. 2 ст. 307, 69, 71 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 10.04.2012 року на підставі постанови Ленінського районного суду м. Полтави із застосуванням ст. 81 КК України умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 1 місяць 14 днів,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники кримінального провадження: прокурор: ОСОБА_4 , захисник адвокат: ОСОБА_5 , обвинувачений: ОСОБА_3 ,
В С Т А Н О В И В:
До суду надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 та угода про визнання винуватості.
Відповідно до обвинувального акту від 31 жовтня 2018 року, затвердженого прокурором 31 жовтня 2018 року, під час судового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 , маючи не зняту та не погашену в установленому Законом порядку судимість за вчинення злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин за наступних обставинах.
Так, статтею 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (далі по тексту - Закон) передбачено, що обіг наркотичних засобів, включених до таблиці 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770 (далі по тексту - Перелік), тобто і канабіс, включеного до таблиці 1 вказаного Переліку, допускається лише в цілях, передбачених статтями 15,19 та 20 цього Закону.
Таким чином, Закон допускає наступні випадки законного обігу наркотичних засобів, включених до таблиці 1 Переліку:
- діяльність з культивування рослин, включених до таблиці 1 Переліку, яка дозволяється лише юридичним особам за наявності відповідної ліцензії (ст.15 Закону);
- використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у експертній і оперативно-розшуковій діяльності (ст. 19 Закону);
- діяльність з використання наркотичних засобів, психотропних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у наукових та навчальних цілях, яка дозволяється лише юридичним особам за наявності відповідної ліцензії (ст. 20 Закону).
Однак, в порушення вказаних вище норм Закону, ОСОБА_3 , будучи раніше судимим за злочин, передбачений ст. 307 КК України, 26 вересня 2018 року, приблизно о 10.00 год. проходячи поряд із зеленими насадженнями, що неподалік від буд. АДРЕСА_2 , придбав знайшов рослини коноплі, яку зірвав для власного вживання без мети збуту, оскільки неодноразово раніше вживав шляхом паління. В подальшому ОСОБА_3 зірвані рослини коноплі, сховав неподалік у бур`яні для того, з метою висушення.
Після цього, 28.09.2018 року, приблизно об 11 год. 45 хв. ОСОБА_3 повернувся на вищевказане місце та вирішив забрати рослини коноплі, для цього попередньо склавши її до поліетиленового пакету, що був при ньому. Пакет з рослинами коноплі ОСОБА_3 поклав з-за пазуху куртки, в яку він був одягнений для подальшого виготовлення наркотичного засобу «канабісу» для власного вживання без мети збуту.
Цього ж дня, приблизно об 11 год. 55 хв. ОСОБА_3 було зупинено поблизу буд. АДРЕСА_2 , працівниками поліції для перевірки на предмет зберігання заборонених у обігу предметів чи засобів. В подальшому у ОСОБА_3 під час затримання в ході проведення особистого обшуку працівниками поліції в присутності понятих виявлено та вилучено зпід куртки, в яку останній був одягнений, вказаний поліетиленовий пакет з рослинною масою зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом «канабісом», маса якого у перерахунку на висушену речовину становить 201,14 г., який він умисно, посягаючи на встановлений законом порядок обігу наркотичних засобів і охорону здоров`я населення, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», повторно, незаконно придбав та зберігав при собі для власного вживання без мети збуту.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 належить кваліфікувати за ст. 309 ч. 2 КК України, за ознаками: незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчиненого повторно.
31 жовтня 2018 року під час досудового провадження відповідно до вимог ст. 471 КПК України, між прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та підозрюваним ОСОБА_3 у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості.
У відповідності до даної угоди, прокурор та підозрюваний, дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 2 ст. 309 КК України.
Підозрюваний повністю визнав свою винуватість у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 309 КК України, а саме за ознаками: незаконного придбання, перевезення та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, вчиненого повторно.
Також зазначеною угодою визначено покарання, яке має понести ОСОБА_3 , у виді трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк терміном на два роки. На підставі п.1, п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки, а саме: - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Допитаний обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у висунутому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, зазначивши час, місце, спосіб і мету його вчинення. Зокрема він пояснив, що 26.09.2018 року приблизно о 10.00 год., проходячи біля будинку АДРЕСА_3 , побачив рослину схожу на каннабіс, яку він раніше вживав шляхом паління, та вирішив її зірвати. Зірвавши рослини, вирішив її залишити на місці, приховавши за бур`яні, з метою її висушення. 28.09.2018 року приблизно об 11.45 год. ОСОБА_3 повернувся до місця схованки та склавши висушену рослину до поліетиленового пакету поклав собі з-за пазуху куртки, в яку був одягнутий та попрямував до себе до дому, але біля будинку АДРЕСА_3 був зупинений працівниками поліції, які під час особистого огляду виявили та вилучили з-під куртки поліетиленовий пакет, в якому находилась зірвана рослина, яку ОСОБА_3 зберігав для власного вживання без мети збуту. Також підтримав угоду, заявив про здатність виконати умови угоди, та ствердив що його позиція є добровільною, жодного тиску при укладанні угоди на нього не здійснювалось.
Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд зважає на таке.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо злочинів середньої тяжкості, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Суд встановив, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 309 КК України, який, згідно зі ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.
При цьому суд з`ясував, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, підстав, передбаченні ч.7 ст. 474 КПК України відсутні та просив суд затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Захисник в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, при її затвердженні враховано обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому, а саме щире каяття, наявність обставини, яка обтяжує відповідно ст. 67 КК України покарання, а саме рецидив злочину, а також вчинення злочину середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря психіатра не перебуває, а перебуває під профілактичним наглядом лікаря-нарколога з приводу вживання наркотичного засобу зі шкідливими наслідками з 2018 року, не одружений, утриманців не має, систематичного доходу не має, оскільки офіційно не працевлаштований, тобто не має міцних соціальних зв`язків, раніше неодноразово судимий, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. ст. 50, 65, 68, 71 КК України, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
Процесуальні витрати - в межах обвинувачення за ч. 2 ст. 309 КК України стягнути з ОСОБА_3 в порядку ст. ст. 122, 124 КПК України.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України. Цивільний позов не заявлено Запобіжний захід не обирався.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Угоду від 31 жовтня 2018 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 , затвердити.
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, за яким призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 31 жовтня 2018 року покарання у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком на два роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: рослину разом з первинним пакуванням, у спец. пакеті за № 4517543, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області знищити після вступу вироку в законну силу.
На підставі ст. 122-124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 на користь держави: витрати на проведення судової експертизи № 11-2/5848 від 25.10.2018 року, у розмірі: 858,00 гривень.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ст. 473 КПК України.
Крім того обвинуваченому роз`яснюються вимоги ст. 376 ч. 3 КПК України.
Суддя: ОСОБА_1
