ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2018 року
м. Київ
Справа № 909/1204/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,
учасники справи:
позивач - Державна екологічна інспекція у Івано-Франківській області
представник позивача - Голубчак Наталія Вікторівна
відповідач - Приватне акціонерне товариство "Шкіряник"
представник відповідача - Тугай Іван Михайлович, адвокат
розглянув у судовому засіданні касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Шкіряник" на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.04.2018 (суддя Кобецька С. М.) та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2018 (головуючий суддя Галушко Н. А., судді Данко Л. С., Орищин Г. В.) та Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2018 (головуючий суддя Галушко Н. А., судді Данко Л. С., Орищин Г. В.) у справі за позовом Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області до Приватного акціонерного товариства "Шкіряник" про відшкодування шкоди у сумі 1 197 762, 05 грн.,
Короткий зміст позовних вимог
1. 21.12.2017 Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області (далі - Позивач, Інспекція) звернулась до Приватного акціонерного товариства "Шкіряник" (далі - Відповідач) з позовом про стягнення 1 197 762,05 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення, засмічення земельної ділянки, яку просила перерахувати у фонд охорони навколишнього природного середовища Болехівської міської ради: р/р 33114331700008, код ЄДРПОУ - 37964129, УК у Долинському районі, код бюджетної класифікації платежу - 24062100, ГУК в Івано-Франківській області, МФО банку - 836014.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час планової перевірки 11.07.2017 виявлено прорив трубопроводу, що призвело до забруднення земель комунальної власності м. Болехова зворотними водами Відповідача. Під час обстеження території підприємства також виявлено засмічення земельних ділянок поблизу усереднювача промисловими відходами (тирсою та обрізками шкіри). Отже Відповідачем не дотримано екологічних нормативів при використанні та охороні земель, а саме засмічено земельні ділянки, чим спричинено шкоду на суму 842 429,21 грн., та забруднено земельні ділянки, чим спричинено шкоду на суму 355 332,84 грн., що було встановлено розрахунковим методом за Методикою визнання розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 № 149.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. 17.04.2018 Господарський суд Івано-Франківської області вирішив позов задовольнити; стягнути з Відповідача на користь Позивача 1 197 762,05 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення, засмічення земель, яку перерахувати у фонд охорони навколишнього природного середовища Болехівської міської ради: р/р 33114331700008, код ЄДРПОУ - 37964129, УК у Долинському районі, код бюджетної класифікації платежу - 24062100, ГУК в Івано-Франківській області, МФО банку - 836014.
4. Суд встановив, що на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області № 244 від 10.07.2017 щодо проведення планової перевірки, направлення на проведення планової перевірки №144 від 10.07.2017, державними інспекторами Позивача з 11.07.2017 по 21.07.2017 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Відповідача. Перевіркою встановлено: відсутність контролю за дотриманням нормативів гранично допустимих викидів, що є порушенням статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря"; утилізація міздри проводиться з порушенням технологічного регламенту "Компостування відходу шкіряного виробництва мінздри...", що є порушенням статей 17, 33 Закону України "Про відходи"; недотримання умов дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням пункту 9 частини 1 статті 44, частини 1 статті 49 Водного кодексу України (далі - ВК України); відсутність обліку забору та використання вод, що є порушенням пункту 7 частини 1 статті 44 ВК України; незабезпеченість підприємства очисними спорудами, необхідної потужності, що запобігають забрудненню вод, що є порушенням пункту 1 частини 1 статті 98 ВК України; утримання очисних споруд та інших водогосподарських споруд та технічних пристроїв у неналежному стані, що є порушенням пункту 6 частини 1 статті 44 ВК України; ненадання своєчасної інформації про виникнення аварійних забруднень, що є порушенням пункту 12 частини 1 статті 44 ВК України; недотримання умов скидання стічних вод у водні об'єкти, що є порушенням статті 70 ВК України; невиконання заходів, пов'язаних з попередженням шкідливої дії води і ліквідації її наслідків, що є порушенням статей 107, 108 ВК України; недотримання вимог щодо запобігання забрудненню водних об'єктів, що є порушенням статей 99, 101, 102, 103 ВК України; відсутність документів, що посвідчують право власності чи право користування на земельні ділянки, що є порушенням статей 92, 125, частин 1 - 3, 5 статті 126 ЗК України; нездійснення заходів щодо запобігання забрудненню земель відходами, стічними водами, допускається засмічення земельних ресурсів, допущено порив трубопроводу стічних вод, що є порушенням пункту "б", "г" частини 1 статті 91, пункту "б", "г" частини 1 статті 96, частини 1 статті 167 ЗК України, статей 35, 45 Закону України "Про охорону земель", абзацу 6 пункту "а" статті 7 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"; нездійснення заходів для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів"; нездійснення заходів для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, що є порушенням пункту "є" частини 1 статті 17, статті 33 Закону України "Про відходи"; здійснення зберігання та видалення відходів не у відповідності до вимог екологічної безпеки, порушення технологічного регламенту при захороненні відходів на полігоні в ур. "Криве", що є порушенням частин 1 - 5 статті 33, частини 8 статті 34 Закону України "Про відходи", ДСанПІН 2.2.7.029-99, недодержання екологічних нормативів при використанні та охороні земель, що є порушенням абзацу 9 пункту "а" статті 7 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"; не розроблення плану організації роботи у сфері поводження з відходами, що є порушенням пункту "к" частини 1 статті 17 Закону України "Про відходи"; не ведення первинного поточного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, що є порушенням пункту "г" частини 1 статті 17 Закону України "Про відходи", підпункту 1.4 пункту 1 Інструкції, затвердженої наказом Мінприроди № 342, відсутність проекту зон санітарної охорони водних об'єктів, що є порушенням пункту 6 частини 1 статті 44, статті 93 ВК України; відсутність дозволу на здійснювання операцій у сфері поводження з відходами, що є порушенням пункту "а" частини 1 статті 32, частини 4 статті 33 Закону України "Про відходи", частини 2 статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". Зазначені порушення зафіксовано Позивачем у акті №212 від 21.07.2017.
5. В процесі здійснення перевірки згідно з актами відбору ґрунтів №11-07-17 від 11.07.2017, №21-07-17 від 21.07.2018, складеними державними інспекторами Інспекції в присутності представників поліції та виконавчого комітету Болехівської міської ради, проведено відбір проб ґрунту на території Болехівської міської ради на предмет визначення концентрації вмісту забруднюючих речовин та встановлено забруднення земельних ресурсів Відповідача амонієм, хлоридами, що зафіксовано в протоколах вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №11.07.17 від 18.07.2017, №21.07.17 від 27.07.2017.
6. Водночас державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Івано-Франківської області складено протокол про адміністративне правопорушення №00269 від 21.07.2017 про порушення майстром з ремонту Відповідача Юхман Б. І. вимог щодо зберігання, утилізації та видалення відходів, а саме: здійснення засмічення території Відповідача вул. Петрушевича, 29, м. Болехів, біля усереднювача відходами, обрізками шкіри та тирсою. Постановою Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області №00269 від 21.07.2017 накладено на майстра з ремонту адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 867,00 грн., який сплачений ним у повному обсязі відповідно до квитанції № 0.0.812324507.1 від 21.07.2017.
7. На підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.1997, із змінами, внесеними наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №149 від 04.04.2007 (далі - Методика), відповідно до розрахунку від 21.08.2017 Інспекцією визначено розмір шкоди від забруднення земель амонієм та хлоридами, внаслідок прориву трубопроводу Відповідача на території Болехівської міської ради в розмірі 355 332,84 грн., а також згідно з розрахунком від 14.08.2017 Інспекцією визначено розмір шкоди від засмічення земельних ділянок № № 1, 2, 3 на території комплексу Відповідача у м. Болехів, вул. Петрушевича, 29, на суму 842 429,21грн.
8. Позивач звертався до Відповідача з вимогами № 02-17/1657, № 02-17/1658 від 29.08.2017 про відшкодування шкоди в загальному розмірі 1 197 762,05 грн., згідно з відповідями на які № 140, № 141 від 13.09.2017, вимоги Позивача про відшкодування шкоди в розмірі 1 197 762,05 грн. визнано Відповідачем передчасними, неправомірними та необґрунтованими.
9. Рішення суду першої інстанції мотивовано встановленням порушення Відповідачем вимог природоохоронного законодавства, що полягає у забрудненні та засміченні земельних ділянок амонієм та хлоридами, що підтверджено Позивачем документальними доказами. Розрахунок шкоди від 21.08.2017, 14.08.2017 на загальну суму 1 197 762,05 грн. перевірений судом та визнаний таким, що здійснений відповідно до вимог Методики. За таких обставин суд дійшов висновку про те, що наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки Відповідача, яка полягає у забрудненні і засміченні земельних ділянок; безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою Відповідача та завданою шкодою, оскільки шкода виступає об'єктивним наслідком поведінки Відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; розміру самої шкоди. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
10. 09.08.2018 Львівський апеляційний господарський суд вирішив апеляційну скаргу Відповідача задовольнити частково; рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.04.2018 скасувати в частині задоволення позову в сумі 852 429,21 грн.; в цій частині в позові відмовити; в решті рішення суду залишити без змін; стягнути з Відповідача на користь Позивача 355 332,84 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення земель, яку перерахувати у фонд охорони навколишнього природного середовища Болехівської міської ради: р/р 33114331700008, код ЄДРПОУ - 37964129, УК у Долинському районі, код бюджетної класифікації платежу - 24062100, ГУК в Івано-Франківській області, МФО банку - 836014.
11. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що матеріалами справи підтверджується факт недотримання Відповідачем екологічних нормативів під час здійснення своєї господарської діяльності при використанні та охороні земель, а саме забруднення земельних ресурсів Болехівської міської ради амонієм та хлоридами, Позивач правомірно заявив до стягнення 355 322,84 грн. шкоди, розрахованої на підставі Методики. Разом з цим, судом встановлено, що обставини відсутності засмічення земель встановлено постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду у справі № 809/1143/17, отже в силу частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ці обставини доказуванню не підлягають, у зв'язку з чим помилковим є висновок суду першої інстанції, що судові рішення, на які посилається Відповідач, стосуються скасування припису № 144 від 24.07.2017 в частині, але не містять встановленої відсутності вини у заподіяній шкоді внаслідок засмічення земель. Отже суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення шкоди в розмірі 842 429,21 грн. від засмічення земельних ділянок № 1, 2, 3 на території комплексу Відповідача у м. Болехів по вул. Петрушевича, 29.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12. 05.09.2018 Відповідач (Скаржник-1) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.04.2018 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2018 в частині задоволення позову скасувати, ухваливши нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позову.
13. 29.08.2018 Позивач (Скаржник-2) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2018 в частині відмови у задоволенні позову в сумі 852 429,21 грн., рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.04.2018 залишити в силі.
14. 22.10.2018 Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якій просить скаргу Скаржника-1 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2018 в частині залишення без змін рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.04.2018 залишити в силі.
Доводи Скаржника-1, викладені в касаційній скарзі
15. Суд повинен був встановити порушення Позивачем пунктів 3.4, 3.6 Методики.
16. Визначення наявності і розміру шкоди, спричиненої засміченням чи забрудненням земель, визначення вини Відповідача в настанні шкоди проведено з порушенням вимог законодавства.
17. Судами безпідставно не враховано норми статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки трубопровід не належить до об'єктів підвищеної небезпеки, відповідальність за діяльність якого може нести власник.
Доводи Скаржника-2, викладені в касаційній скарзі
18.Підтвердженням факту засмічення земельних ділянок промисловими відходами (тирсою та обрізками шкіри) є протокол про адміністративне правопорушення від 21.07.2017 № 00269 та постанова про накладення адміністративного стягнення на відповідального у сфері поводження з відходами відповідно до наказу Відповідача.
19. Висновок суду апеляційної інстанції про тимчасову зупинку основного виробництва, у зв'язку з чим здійснювався капітальний ремонт частини безнапірного трубопроводу, що призвело до тимчасового складування вийнятого з траншеї мінерального шару ґрунту є безпідставним, суперечить вимогам Господарського процесуального кодексу України, оскільки підтверджуючих документів щодо проведення капітального ремонту із заміни трубопроводу, місця його проведення, часу, акта виконаних робіт чи інших документів Відповідачем не надано. Крім того наказом Відповідача № 28-в від 27.07.2017 призначено відповідальних осіб для усунення недоліків згідно з актом від 21.07.2017 та приписом № 144 від 24.07.2017.
20. Посилання на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 у справі № 809/1143/17 при прийнятті рішення є безпідставним та необґрунтованим, оскільки у цій справі відмовлено у задоволенні позовних вимог Відповідача про визнання дій Позивача протиправними, та тільки скасовано окремі пункти припису № 144 від 24.07.2017, який не був поданий Відповідачем до матеріалів цієї господарської справи, не є доказом у цій справі та не досліджувався господарськими судами під час розгляду справи по суті.
21. Відповідно до практики Верховного суду України у постанові від 24.09.2013 у справі № 21-255а13 акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору.
22. Судом не враховано висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 05.04.2018 у справі № 905/2992/16, від 12.03.2018 у справі № 925/791/17, від 03.05.2018 у справі № 917/717/17.
23. Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги належні докази наявності факту засмічення земельної ділянки на території Відповідача промисловими відходами, що призвело до забруднення земель та навколишнього природного середовища, докази забруднення земель амонієм та хлоридами, наявності шкоди, завданої землі, навколишньому природному середовищу, яка розрахована відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства" в редакції наказу від 04.04.2007 № 149.
24. Апеляційним судом неправильно застосовано норми статей 17, 33, 42, 43 Закону України "Про відходи", статей 91, 96, 164, 211 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 35, 45, 46 Закону України "Про охорону земель", статей 52, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Доводи Позивача, викладені у відзиві на касаційну скаргу
25.Встановлений перевіркою факт засмічення орендованої Відповідачем та прилеглої до неї земельної ділянки є достатнім для відшкодування незалежно від того, призвело це чи може призвести до забруднення земельної ділянки.
26.Відповідачем внаслідок порушення природоохоронного законодавства забруднено земельні ділянки внаслідок прориву трубопроводу та не доведено відсутності вини у забрудненні земель, що спричинило шкоду в сумі 355 332,84 грн.
Позиція Верховного Суду
27. Відповідно до статті 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати захист земель від забруднення, засмічення. Згідно зі статтею 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодування в повному обсязі.
28. За положеннями частин 1, 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі відповідно до частини 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
29. Згідно з приписами статті 43 Закону України "Про відходи" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
30. Відповідно до статті 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є економічним заходом забезпечення охорони навколишнього природного середовища.
31. Таким чином наведені норми встановлюють обов'язок щодо забезпечення охорони та захисту навколишнього природного середовища, зокрема збереження землі від забруднення, необхідність вжиття заходів з відновлення забруднених земель, а також обов'язок з відшкодовування завданої навколишньому природному середовищу шкоди у встановленому законодавством порядку.
32. Відповідно до пункту 1.3 Методики методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.
33. З огляду на наведене, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини, які в сукупності свідчать про підтвердження факту недотримання Відповідачем екологічних нормативів під час здійснення своєї господарської діяльності, а саме забруднення земельних ресурсів Болехівської міської ради амонієм та хлоридами, в результаті якого Відповідачем завдано шкоди в розмірі 355 322,84 грн., суму якої розраховано відповідно до Методики, тому позов в цій частині підставно задоволений судами.
34. Також суд апеляційної інстанції встановив та обґрунтовано врахував обставини, встановлені постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 у справі №809/1143/17, а саме щодо тимчасової зупинки основного виробництва з 04.07.2017 по 14.07.2017, з 17.07.2017 по 28.07.2017 та з 31.07.2017 по 03.09.2017, а також встановлення відсутності засмічення земель Відповідачем, що, в силу положень частини 4 статті 75 ГПК України, не підлягає доказуванню, у зв'язку з чим Суд не приймає до уваги доводи Скаржника-2 (пункти 19, 20, 22) про безпідставність посилання на зазначену постанову адміністративного суду, суперечність висновку про тимчасову запинку виробництва у зазначений період вимогам господарського процесуального закону, а також посилання на те, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги засмічення земельної ділянки Відповідачем.
35. За наведених обставин Суд вважає обґрунтованими висновки апеляційного господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення нарахованої шкоди за засмічення Відповідачем земельної ділянки.
36. Суд відхиляє доводи Скаржника-1 (пункт 17) про безпідставне неврахування судами норми статті 1166 ЦК України з посиланням на те, що трубопровід не належить до об'єктів підвищеної небезпеки, відповідальність за діяльність якого може нести власник, з огляду на те, що Відповідач як власник майна, трубопроводу, має забезпечити належне його функціонування таким чином, щоб це забезпечувало дотримання вимог, зокрема природоохоронного законодавства, при цьому, якщо у результаті користування цим майном завдано шкоду навколишньому природному середовищу, у тому числі і у разі виходу з ладу такого майна, його пошкодження тощо, відповідальність за завдану шкоду несе власник цього майна. Разом з цим, частиною 5 статті 319 ЦК України визначено, що власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
37. З огляду на наведене доводи Скаржника-1 (пункт 16) про те, що визначення наявності та розміру шкоди, а також визначення його вини відбулось з порушенням вимог законодавства Суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками судів.
38. Суд відхиляє аргументи Скаржника-1 (пункт 15) про те, що суди мали встановити порушення Позивачем пунктів 3.4, 3.6 Методики, з огляду на те, що пункт 3.6 Методики застосовується у разі, коли обсяг забруднення не може бути визначеним на підставі підпункту 3.4 цієї Методики, однак у цій справі судами визнано належним встановлення факту та визначення обсягу забруднення, що не спростовано Відповідачем.
39. Посилання Скаржника-2 (пункт 18) на те, що факт засмічення земельної ділянки належним чином підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та постановою про накладення адміністративного стягнення не приймаються до уваги Судом, як такі, що їх перевірка, враховуючи вимоги частини 2 статті 300 ГПК України, не належить до компетенції суду касаційної інстанції.
40. Суд відхиляє посилання Скаржника-2 (пункт 21) на те, що відповідно до практики Верховного суду України у постанові від 24.09.2013 у справі № 21-255а13 акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору, оскільки предметом цього спору є вимоги про стягнення з Відповідача шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення, засмічення земельної ділянки, в той час як акт перевірки є одним з доказів у справі, якому надавалась оцінка судами попередніх інстанцій в сукупності з іншими доказами.
41. Доводи Скаржника-2 (пункт 23) про те, що суди неправильно застосували норми статей 17, 33, 42, 43 Закону України "Про відходи", статей 91, 96, 164, 211 ЗК України, статей 35, 45, 46 Закону України "Про охорону земель", статей 52, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, покладених в основу оскаржуваної постанови.
42. З огляду на наведене постанова апеляційного господарського суду зміні чи скасуванню не підлягає, а касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення.
Судові витрати
43. З огляду на те, що касаційні скарги задоволенню не підлягають, судові витрати покладаються на Скаржників.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Шкіряник" та Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області залишити без задоволення.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2018 у справі № 909/1204/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К. М. Пільков
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак
