Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17.04.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1204/17Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області,
вул. А. Сахарова, 23 А, м. Івано-Франківськ, 76014;
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Шкіряник",
вул. Петрушевича, 29, м.Болехів, Івано-Франківська область, 77202;
про: відшкодування шкоди в сумі 1 197 762,05грн.
за участю:
від позивача: ОСОБА_1 - завідувач юридичного сектору, (довіреність №02-19/34 від 04.01.18р.);
від відповідача: ОСОБА_2 - адвокат, (довіреність № 02 від 18.01.18р.).
ВСТАНОВИВ:
Державна екологічна інспекція у Івано-Франківській області, звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Шкіряник" про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок забруднення та засмічення земель в сумі 1 197 762,05грн.
Ухвалою Господарського суду Іванно-Франківської області від 27.12.17р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
При цьому судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р. (набрала чинності для України 11.09.1997р.), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно реалізація "права на суд" передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого згідно із ст.32 Конвенції поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах ОСОБА_3 та Купчик проти України заяви №№ 7714/06, 23654/08 від 09.12.2010р., Чуйкіна проти України № 28924/04 від 13.01.2011р.).
В судових засіданнях 14.02.18р., 22.03.18р. оголошувались перерви до 22.02.18р., 17.04.18р.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, вказуючи при цьому на:
- наказ Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області № 244 від 10.07.17р., щодо проведення планової перевірки, направлення на проведення планової перевірки №144 від 10.07.17р., на підставі яких державними інспекторами Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області в період з 11.07.17р. по 21.07.17р. проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ПРАТ "Шкіряник", якою виявлено забруднення земель комунальної власності м.Болехова зворотними водами ПРАТ "Шкіряник" та засмічення земельних ділянок поблизу усереднювача відходами виробництва (тирсою, обрізками шкіри), про що складено акт №212 від 21.07.17р.;
- акти відбору ґрунтів №11-07-17 від 11.07.17р., №21-07-17 від 21.07.18р. складені державними інспекторами Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області в присутності представників поліції та виконавчого комітету Болехівської міської ради за участю ПРАТ "Шкіряник", згідно яких проведено відбір проб ґрунту на предмет визначення концентрації вмісту забруднюючих речовин та встановлено забруднення земельних ресурсів амонієм, хлоридами, що зафіксовано в протоколах вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №11.07.17 від 18.07.17р., №21.07.17 від 27.07.17р.
- ОСОБА_4 визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №171 від 27.10.97р. із змінами внесеними наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №149 від 04.04.07р., на підставі якої, згідно розрахунків від 21.08.17р., від 14.08.17р. Державною екологічною інспекції у Івано-Франківській області встановлено розмір шкоди від забруднення та засмічення земель ПРАТ "Шкіряник" в розмірі 1 197 762,05грн.;
- звернення до відповідача з вимогами №02-17/1657, №02-17/1658 від 29.08.17р. про відшкодування шкоди в розмірі 1 197 762,05грн., які залишилась без належного реагування.
За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку шкоду заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення та засмічення земель в сумі 1 197 762,05грн., посилаючись при цьому на приписи статей 22, 153, 224 Господарського кодексу України, 96, 164, 211 Земельного кодексу України, 12, 20-2, 40, 47, 55, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", 17, 33, 42, 43 Закону України "Про відходи", 35, 45, 46 Закону України "Про охорону земель".
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, свої заперечення виклав у відзиві на позов б/н від 22.01.18р. (вх№1086/18 від 23.01.18р.). Вказує, що перевірка підприємства здійснювалась під час зупинки виробничої діяльності ПРАТ "Шкіряник" у зв'язку з відсутністю сировини. Зважаючи на те, що всі процеси пов'язані з утворенням стічних вод не здійснювались, то наказом голови правління ПРАТ "Шкіряник" було прийнято рішення про заміну безнапірного трубопроводу, призначеного для транспортування стічних вод. Викопаний із траншеї мінеральний шар ґрунту який містив обрізки шкіри, тирсу був тимчасово складений поряд ділянки проходження трубопроводу, а після завершення робіт, очищений від не властивих йому включень, мінеральний шар був повернутий у траншею. Зазначає, що тимчасове складування вийнятого із траншеї ґрунту не підпадає під поняття засмічення земельної ділянки, а тому вважає необґрунтованими посилання позивача на ст.52 Закону України "Про охорону земель", яка стосується рекультивації земельних ділянок. Звертає увагу суду, що дії та рішення позивача, якими встановлено вину відповідача в засміченні і забрудненні земель були предметом розгляду у справі №809/1143/17. Так постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.17р., залишеною в цій частині без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.17р., визнано протиправними та скасовано пункти 5, 10, 17 припису Державної екологічно інспекції у Івано-Франківській області №144 від 24.07.2017р., якими зокрема, зобов"язано ПРАТ "Шкіряник" ліквідувати засмічення земельної ділянки; провести рекультивацію земельної ділянки, яка зазнала змін внаслідок прориву трубопроводу.
Водночас в судовому засіданні 17.04.18р. представник відповідача подав суду клопотання б/н (вх№5612/18), в якому просить суд зупинити провадження у справі на підставі п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України, до перегляду в касаційному порядку постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.17р., постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.17р. у справі №809/1143/17 Касаційним адміністративним судом Верховного суду.
Приписи п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України, вказують на те, що суд зобовязаний зупинити провадження у справі у випадку обєктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Проте приписами ч.3 ст.195 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених п. п. 1-3 ч.1 ст. 227 та п. 1 ч.1 ст.228 цього Кодексу, а саме у випадках: смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи; перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі.
З огляду на те, що справа розглядається по суті, то правові підстави для зупинення провадження на підставі п.5 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України - у суду відсутні, та й зрештою відсутня обєктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи №809/1143/17. Крім того постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.17р., в силу ч.1 ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, набрала законної сили з дати її прийняття - 06.12.17р.
Слід зазначити, що представником відповідача подано суду клопотання про долучення доказів б/н від 12.02.18р. (вх№2560/18 від 14.02.18р.), а саме постанов від 12.10.17р., від 06.12.17р. у справі №809/1143/17, копій заяви про кримінальне правопорушення, довідки відділу поліції від 14.09.17р., листа від 15.09.17р., наказу від 01.09.17р., наказу від 04.09.2017р., відповіді на претензію №140, відповіді на претензію №141, листів від 31.09.17р., від 24.07.2017р. Судом прийнято до розгляду як докази в обґрунтування заперечень проти позову фотокопії постанов Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.17р., Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.17р. у справі №809/1143/17, оскільки у відзиві на позов б/н від 22.01.18р. (вх№1086/18 від 23.01.18р.) відповідачем обґрунтовано поважність причин їх неподання разом з відзивом на позов (а.с.57-59). Що стосується долучення інших доказів, то клопотання б/н від 12.02.18р. (вх№2560/18 від 14.02.18р.) в цій частині не підлягає до задоволення, оскільки визнається судом таким, що подане відповідачем з порушенням правил, визначених ч.3 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, які вказують на те, що відповідач разом з поданням відзиву повинен подати суду докази, що підтверджують заперечення проти позову. А згідно з ч.3 ст.80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Доказів поважності причин неподання вищевказаних доказів разом з відзивом на позов - суду не наведено. Слід зазначити, що частина вищевказаних доказів наявна в матеріалах справи (подані позивачем).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно та повно зясувавши обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення.
У відповідності до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 26.03.1999р. проведено державну реєстрацію юридичної особи - Приватного акціонерного товариства "Шкіряник", предметом діяльності якого, згідно даних органів статистики про основний вид економічної діяльності юридичної особи, визначений на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності за рік є: дублення шкур і оздоблення шкіри; вичинка та фарбування хутра.
На підставі наказу Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області № 244 від 10.07.17р., щодо проведення планової перевірки (а.с.12), направлення на проведення планової перевірки №144 від 10.07.17р. (а.с.12), державними інспекторами Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області в період з 11.07.17р. по 21.07.17р. проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ПРАТ "Шкіряник". Перевіркою встановлено: відсутність контролю за дотриманням нормативів гранично допустимих викидів, що є порушенням ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря"; утилізація міздри проводиться з порушенням технологічного регламенту "Компостування відходу шкіряного виробництва мінздри...", що є порушенням ст.ст. 17, 33 Закону України "Про відходи"; недотримання умов дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням п. 9 ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України; відсутність обліку забору та використання вод, що є порушенням п. 7 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України; незабезпеченість підприємства очисними спорудами, необхідної потужності, що запобігають забрудненню вод, що є порушенням п. 1 ч. 1 ст. 98 Водного кодексу України; утримання очисних споруд та інших водогосподарських споруд та технічних пристроїв у неналежному стані, що є порушенням п. 6 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України; ненадання своєчасної інформації про виникнення аварійних забруднень, що є порушенням п. 12 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України; недотримання умов скидання стічних вод у водні об'єкти, що є порушенням ст. 70 Водного кодексу України; невиконання заходів, пов'язаних з попередженням шкідливої дії води і ліквідації її наслідків, що є порушенням ст.ст. 107, 108 Водного кодексу України; недотримання вимог щодо запобігання забрудненню водних об'єктів, що є порушенням ст.ст. 99, 101, 102, 103 Водного кодексу України; відсутність документів, що посвідчують право власності чи право користування на земельні ділянки, що є порушенням ст.ст. 92, 125, ч. 1-3, 5 ст. 126 Земельного кодексу України; нездійснення заходів щодо запобігання забрудненню земель відходами, стічними водами, допускається засмічення земельних ресурсів, допущено порив трубопроводу стічних вод, що є порушенням п. "б", "г" ч. 1 ст. 91, п. "б", "г" ч. 1 ст. 96, ч. 1 ст. 167 Земельного кодексу України, ст.ст. 35, 45 Закону України "Про охорону земель", абз. 6 п. "а" ст. 7 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"; нездійснення заходів для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів"; нездійснення заходів для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, що є порушенням п. "є" ч.1 ст.17 ст. 33 Закону України "Про відходи"; здійснення зберігання та видалення відходів не у відповідності до вимог екологічної безпеки, порушення технологічного регламенту при захороненні відходів на полігоні в ур."Криве", що є порушенням ч.1-5 ст.33, ч.8 ст.34 Закону України "Про відходи"ДСанПІН2.2.7.029-99, недодержання екологічних нормативів при використанні та охороні земель, що є порушенням абз.9 п."а" ст.7 ЗУ №963-IV; не розроблення плану організації роботи у сфері поводження з відходами, що є порушенням п."к" ч.1 ст.17 Закону України "Про відходи"; не ведення первинного поточного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, що є порушенням п. "г" ч.1 ст. 17 Закону України "Про відходи", під.1.4 п.1 Інструкції, затвердженої наказом Мінприроди №342, відсутність проекту зон санітарної охорони водних об'єктів, що є порушенням п. 6 ч. 1 ст. 44, ст. 93 Водного кодексу України; відсутність дозволу на здійснювання операцій у сфері поводження з відходами, що є порушенням п. "а" ч. 1 ст. 32, ч. 4 ст. 33 Закону України "Про відходи", ч. 2 ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". Дані порушення зафіксовано Державною екологічною інспекцією у Івано-Франківській області у акті №212 від 21.07.17р. (а.с.13-22).
В процесі здійснення перевірки, згідно актів відбору ґрунтів №11-07-17 від 11.07.17р., №21-07-17 від 21.07.18р. (а.с.26-27, 29,30), складених державними інспекторами Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області в присутності представників поліції та виконавчого комітету Болехівської міської ради, проведено відбір проб ґрунту на територій Болехівської міської ради на предмет визначення концентрації вмісту забруднюючих речовин та встановлено забруднення земельних ресурсів ПРАТ "Шкіряник" амонієм, хлоридами, що зафіксовано в протоколах вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №11.07.17 від 18.07.17р., №21.07.17 від 27.07.17р. (а.с.28, 31).
Водночас, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Івано-Франківської області, складено протокол про адміністративне правопорушення №00269 від 21.07.17р. (а.с.42) стосовно порушення майстром з ремонту ПРАТ "Шкіряник" ОСОБА_3, вимог щодо зберігання, утилізації та видалення відходів, а саме здійснення засмічення території ПРАТ "Шкіряник", вул.Петрушевича, 29, м.Болехів, біля усереднювача відходами, обрізками шкіри та тирсою. Постановою Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області №00269 від 21.07.17р. (а.с.43) накладено на майстра з ремонту ПРАТ "Шкіряник" ОСОБА_3 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 867,00грн. Квитанцією №0.0.812324507.1 від 21.07.17р. (а.с.44), штраф в сумі 867,00грн., ОСОБА_3, оплачено в повному обсязі.
На підставі ОСОБА_4 визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №171 від 27.10.97р. із змінами внесеними наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №149 від 04.04.07р., у відповідності до розрахунку від 21.08.17р. (а.с.76), Державною екологічною інспекції у Івано-Франківській області визначено розмір шкоди від забруднення земель амонієм та хлоридами, внаслідок прориву трубопроводу ПРАТ "Шкіряник" на території Болехівської міської ради в розмірі 355 332,84грн., а також згідно розрахунку від 14.08.17р. (а.с.77-78), Державною екологічною інспекції у Івано-Франківській області визначено розмір шкоди від засмічення земельних ділянок №№ 1,2,3 на території комплексу ПРАТ "Шкіряник" м.Болехів, вул.Петрушевича, 29, на суму 842 429,21грн.
Позивач звертався до відповідача з вимогами №02-17/1657, №02-17/1658 від 29.08.17р. (а.с.45-47) про відшкодування шкоди в загальному розмірі 1 197 762,05грн. Згідно відповідей ПРАТ "Шкіряник" №140, №141 від 13.09.17р. (а.с.48-50), вимоги позивача про відшкодування шкоди в розмірі 1 197 762,05грн. визнано відповідачем передчасними, неправомірними та необґрунтованими.
Предметом судового розгляду є вимога позивача до відповідача про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок забруднення та засмічення земель в сумі 1 197 762,05грн.
В силу ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, а також іншим законодавчими актами України.
Завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною (ст.1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
Закон України "Про відходи" визначає правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"
Згідно ст.1 цього Закону, державний нагляд (контроль) це - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною 1 ст.17 Закону України "Про відходи" унормовано, ряд обов"язків суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами.
У відповідності до приписів ч.7 ст.33 Закону України "Про відходи", забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.
Власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям (ст. 35 Закону України "Про охорону земель").
Частиною 2 ст. 46 Закону України "Про охорону земель" на підприємства, установи, організації, а також громадян, діяльність яких повязана з накопиченням відходів, покладено обовязок забезпечувати своєчасне вивезення відходів на спеціальні обєкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.
За змістом ст.ст. 50, 66 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Відповідно до ст. 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Згідно з приписами статті 43 Закону України "Про відходи" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобовязані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
Статтею 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" також встановлено економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачено відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобовязані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №171 від 27.10.97р. із змінами внесеними наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №149 від 04.04.07р.
ОСОБА_4, застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення, засмічення, земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих, непередбачених проектами, дозволами, скидів, викидів, речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів (п.1.3 ОСОБА_4).
Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 ОСОБА_4 визначено, що землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
Отже чинне законодавство обов"язковими підставами для визначення розміру заподіяної шкоди від забруднення і засмічення земель, визначає обставини встановлення факту завдання шкоди належно оформленими актами перевірок, протоколами про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобовязань.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. При цьому, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний звязок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.
Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, судом встановлено порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, що полягає у забрудненні та засміченні земельних ділянок амонієм та хлоридами, що підтверджено позивачем перед судом документальними доказами, а саме актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ПРАТ "Шкіряник" №212 від 21.07.17р., актами відбору ґрунтів №11-07-17 від 11.07.17р., №21-07-17 від 21.07.18р., протоколами вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №11.07.17 від 18.07.17р., №21.07.17 від 27.07.17р., в т.ч. і протоколом про адміністративне правопорушення №00269 від 21.07.17р., постановою про накладення адміністративного стягнення №00269 від 21.07.17р., квитанцією №0.0.812324507.1 від 21.07.17р. про сплату штрафу в сумі 867,00грн. - відповідальною особою відповідача, згідно наказу ПРАТ "Шкіряник" про усунення порушень №28-в від 27.07.17р. - майстром з ремонту ОСОБА_3
Одночасно судом перевірено розрахунки шкоди від 21.08.17р., від 14.08.17р. на загальну суму 1 197 762,05грн. та визнано їх таким, що здійснені у відповідності до вимог ОСОБА_4 визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №171 від 27.10.1997 р. із змінами внесеними наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №149 від 04.04.07р.
За таких обставин в даному випадку в наявності усі елементи складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправної поведінки відповідача, яка полягає у забруднені і засміченні земельних ділянок; безпосереднього причинного звязку між протиправною поведінкою відповідача та завданою шкодою, адже шкода виступає обєктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; розміру самої шкоди.
Поряд з цим у відповідь відповідачу на посилання, як на доказ відсутності вини ПРАТ "Шкіряник" у заподіянні шкоди від забруднення і засмічення земель - на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.17р., залишеною в цій частині без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.17р., у справі №809/1143/17, якими визнано протиправними та скасовано пункти 5, 10, 17 припису Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області №144 від 24.07.2017р., які стосуються зобов"язання ПРАТ "Шкіряник" ліквідувати засмічення земельної ділянки; провести рекультивацію земельної ділянки, яка зазнала змін внаслідок прориву трубопроводу - суд зауважує, що припис №144 від 24.07.2017р. в матеріалах справи -відсутній. Разом з тим, в силу ч.8 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" припис це - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Тобто припис є документом який містить вимогу розпорядчого змісту про усунення порушень, з якого не випливає факту встановлення чи спростування наявності правопорушення, тому не може бути єдиним, достатнім, беззаперечним доказом відсутності шкоди завданої встановленим порушенням, зафіксованим контролюючим органом у акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ПРАТ "Шкіряник" №212 від 21.07.17р. Рішення суду на які посилається відповідач стосуються скасування припису №144 від 24.07.2017р. в частині, але не містять встановленого факту відсутності вини відповідача у заподіяній шкоді внаслідок забруднення і засмічення земель амонієм та хлоридами. Більше того ні постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.10.17р., ні постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.17р., у справі №809/1143/17 не визнано протиправними дії позивача при проведенні та оформленні результатів перевірки, зафіксованої в акті №212 від 21.07.17р., які в т. ч. були предметом розгляду у справі №809/1143/17. Більше того, сам представник відповідача у відзиві на позов б/н від 22.01.18р. (вх№1086/18 від 23.01.18р.) визнав наявність на мінеральному шарі ґрунту "обрізків шкіри, тирсу", "не властивих йому включень", що виявлено позивачем у акті перевірки №212 від 21.07.17р. Слід сказати, що твердження відповідача про неправомірність посилання позивача на ст.52 Закону України "Про охорону земель", яка стосується рекультивації земельних ділянок, не заслуговує на увагу, оскільки позивач обґрунтовує свою позицію про завдання шкоди внаслідок забруднення та засмічення земель амонієм та хлоридами - статтею 52, але Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". Що стосується припущення відповідача про неправомірність застосування позивачем при розрахунку шкоди нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, то таке припущення не підтверджено будь-яким документальним доказом зі сторони відповідача і спростовується наявним в матеріалах справи листом міськрайонного управління у Долинському районі та м.Болехові Головного управління держгеокадастру в Івано-Франківській області №057/05-38/01 від 07.08.17р.(а.с.33), яким визначено нормативно-грошову оцінку земель, яка і застосована позивачем у розрахунках шкоди (а.с.76-78). Безпідставними визнаються судом і сумніви відповідача щодо правильності проведеного позивачем аналізу ґрунту, який був вилучений на території ПРАТ "Шкіряник" із застосуванням прекурсорів (соляної кислоти) без отримання ліцензії, оскільки із аналізу ст.1 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", ст. 7 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори", ст.8 Господарського кодексу України, випливає, що Державна екологічна інспекція та її територіальні органи - не є суб"єктами господарювання, а тому здійснюють діяльність з обігу прекурсорів без ліцензії, аналогічне роз"яснення міститься у листі Державної служби України з контролю за наркотиками №10-3850 від 12.11.15р. (а.с.156).
З огляду на вимоги ч.ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч. ч. 1,2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Заперечення відповідача не відповідають фактичним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та спростовуються вищевикладеним.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача шкоди заподіяної внаслідок забруднення та засмічення земель в сумі 1 197 762,05грн., правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи приписи ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст.13, 50, 66, 1291 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Шкіряник" вул. Петрушевича, 29, м.Болехів, Івано-Франківська область, 77202 (ідентифікаційний код 22173327) 1 197 762,05грн. (один мільйон сто дев"яносто сім тисяч сімсот шістдесят дві грн. 05коп.) -шкоди заподіяної державі внаслідок забруднення, засмічення земель, яку перерахувати у фонд охорони навколишнього природного середовища Болехівської міської ради: р/р 33114331700008, код ЄДРПОУ - 37964129, УК у Долинському районі, код бюджетної класифікації платежу - 24062100, ГУК в Івано-Франківській обл. МФО банку - 836014.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Шкіряник" вул. Петрушевича, 29, м.Болехів, Івано-Франківська область, 77202 (ідентифікаційний код 22173327) на користь Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області, вул. А. Сахарова, 23 А, м. Івано-Франківськ, 76014 (р/р 35213078081073 в ДКСУ м.Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 37952307) 17 966,43грн. (сімнадцять тисяч дев"ятсот шістдесят шість грн. 43коп.) - судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 26.04.18р.
Суддя С.Кобецька
