Справа № 761/18983/18
Провадження № 2-з/761/613/2018
У Х В А Л А
12 листопада 2018 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Піхур О.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про дострокове припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг, зобов'язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в :
У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва знаходиться дана цивільна справа.
У листопаді 2018 позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом заборони відповідачу - Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, вносити до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг за свідоцтвом України НОМЕР_1, а саме - щодо передання прав на знак для товарів та послуг за вказаним свідоцтвом повністю або частково, щодо реєстрації ліцензійних договорів за вказаним свідоцтвом, а також щодо припинення дії свідоцтва України на знак для товарів та послуг НОМЕР_1 шляхом відмови ОСОБА_2 від нього повністю або частково, та здійснювати пов'язані з цим публікації в офіційному бюлетні «Промислова власність», крім тих змін, що відображають та стосуються дострокового припинення дії свідоцтва на знак для товарів та послуг НОМЕР_1 відповідно до рішення суду у цій справі; заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо знака для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_1, а саме - передавати повністю або частково право власності на знак для товарів та послуг за свідоцтвом України НОМЕР_1, надавати дозволи (видавати ліцензії) на використання знака для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_1 іншим особам, у тому числі на підставі ліцензійних угод, а також відмовлятися від свідоцтвом України НОМЕР_1 повністю або частково.
Свою вимогу обґрунтовує тим, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки ОСОБА_2 до моменту набуття судовим рішенням законної сили може відчужити знак для товарів та послуг, будь-якій третій особі, що може призвести до невиправданого кола осіб, прав та інтересів яких стосуватиметься судове рішення, а також що вказані обставини можуть затягнути вирішення спору по-суті.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду) (ч. 1 ст. 153 ЦПК України).
Як передбачено ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується:1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Відповідно до позовних вимог, позивач просить суд достроково припинити повністю дію свідоцтва України на знак для товарів та послуг НОМЕР_1 щодо всіх товарів та послуг, для яких зареєстрований знак; зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг відомості про дострокове припинення свідоцтва України на знак для товарів та послуг НОМЕР_1 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетні «Промислова власність».
З поданої заяви вбачається, що у ній належним чином не мотивовано те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також враховуючи заявлені позовні вимоги та звертаючи уваги на те, що позивач просить шляхом забезпечення цивільного позову, фактично ухвалити рішення по заявленим ним позовним вимогам без розгляду справи по суті, що процесуально є не допустимим.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення поданого цивільного позову.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 149 - 153, 353-355 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006р. за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд,
у х в а л и в :
У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у справі справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про дострокове припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя
