ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2018 року
м. Одеса
Справа № 923/351/18
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лавриненко Л.В.
суддів: Аленіна О.Ю., Філінюка І.Г.
секретар судового засідання - Чеголя Є.О.
розглянувши матеріали апеляційних скарг Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ та Акціонерного товариства "Укртрансгаз" м. Київ
на рішення Господарського суду Херсонської області від 28.08.2018 р.
по справі № 923/351/18
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" м. Київ
до відповідача Публічного акціонерного товариства "Херсонгаз" м. Херсон
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ
про стягнення 191 939 631,07 грн.
за участю представників сторін:
від Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ: Пронюк В.Я.
від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" м. Київ: Пахомова В.А.
від Публічного акціонерного товариства "Херсонгаз" м. Херсон: Чернишова В.Г.
суддя суду першої інстанції: Гридасов Ю.В.
час та місце ухвалення рішення: 28.08.2018 р., м. Херсон, вул. Театральна, 18, Господарський суд Херсонської області.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2018 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ на рішення Господарського суду Херсонської області від 28.08.2018 р. у справі № 923/351/18.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2018 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" м. Київ на рішення Господарського суду Херсонської області від 28.08.2018 р. у справі № 923/351/18 та розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» м. Київ призначено для сумісного розгляду з апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» м. Київ.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ та Акціонерного товариства "Укртрансгаз" м. Київ розглянуті в межах процесуального строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.
В травні 2018 р. Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Херсонгаз" м. Херсон про стягнення 154 878 090 грн. 48 коп. заборгованості за надані послуги балансування обсягів природного газу, 20 225 965 грн. 41 коп. пені, 3 803 111 грн. 96 коп.- 3% річних, 13 032 463 грн. 22 коп. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням умов договору транспортування природного газу від 17.12.2015 р. № 1512000746.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 28.08.2018 р. у справі № 923/351/18 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Наведене рішення мотивоване тим, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду не порушені, а також не підтверджено факт порушення умов договору транспортування газу.
Не погодившись з наведеним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить оскаржуване рішення скасувати, позов ПАТ «Укртрансгаз» задовольнити повністю, посилаючись на те, що висновки суду свідчать про не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, та не відповідність таких висновків обставинам справи, зокрема:
- ПАТ НАК «Нафтогаз України» не подавало номінацій , щодо постачання газу ПАТ «Херсонська теплоцентраль» та не постачала останньому газ у січні 2017 р. у зв'язку із наявною заборгованістю за спожитий у минулі періоди природний газ, низьким рівнем розрахунків тощо, що відповідає вимогам п.п.4 п.3 Положення ПСО №758. При цьому, скаржник вважає , що факт укладення договору не свідчить про здійснення поставки природного газу.
- Відбір природного газу ПАТ «Херсонська ТЕЦ» за відсутності номінацій - це несанкціонований відбір. Тобто відсутність у споживача підтвердженого обсягу природного газу (навіть за наявністю укладеного договору поставки газу), в силу п.1 розд.2, Правил постачання природного газу, свідчить про відсутність підстав для поставки газу такому споживачу.
Крім того, на думку скаржника, господарський суд дійшов необґрунтованих висновків щодо обсягів газу відібраного відповідачем на виробничо технологічні втрати ( ВТВ), а також щодо застосування позивачем коефіцієнту компенсацій - 1,2 при розрахунку вартості послух балансування, замість коефіцієнту -1.
При цьому скаржник вважає, неправомірним є висновок суду стосовно відмови у задоволенні позову в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Не погоджуючись з судовим рішенням ПАТ «Укртрансгаз» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимогу задовольнити повністю, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин, які мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Скаржник посилається на обставини та доводи, що і ПАТ «Нафтогаз України» в своїй апеляційній скарзі, а також стверджує що судом при ухваленні судового рішення не враховані положення Кодексу газотранспортної системи (Кодекс ГТС) затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 р. № 2493.
На вказані вище апеляційні скарги ПАТ «Херсонгаз» надало відзиви в яких просить оскаржене судове рішення залишити без змін, апеляційні скарги без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.12.2015 р. між Публічним акціонерним товариством «УКРТРАНСГАЗ» (надалі за текстом Позивач, ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», Оператор ГТС) та Публічним акціонерним товариством «Херсонгаз» (надалі за текстом - Відповідач, ПАТ «Херсонгаз», Оператор ГРМ) укладено договір транспортування природного газу № 1512000746 (надалі за текстом рішення - Договір), який відповідає типовій формі договору транспортування природного газу, затвердженій Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 р. № 2497.
За умовами п. 2.1 договору позивач надає відповідачу послуги транспортування природного газу (далі - послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а відповідач сплачує позивачу встановлену в цьому договорі вартість таких послуг. При цьому, послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі ГТС, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором (п. 2.2 Договору).
Відповідно до пункту 2.3 послугами, які можуть бути надані відповідачу за цим договором зокрема є послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).
Відповідач має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (п. 2.6 Договору).
Позивач має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів (п. 2.7 Договору).
Відповідач зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг: дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом ГТС, негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби позивача; вчасно врегульовувати небаланси (п. 4.1 Договору).
Умови, за яких надаються послуги балансування, визначені в Кодексі ГТС, з урахуванням особливостей, передбачених договором (п. 2.2 Договору).
Позивач надає відповідачу послуги балансування, у випадках встановлених пп. 2 п. 7 глави 3 Розділу XIV Кодексу ГТС, яким передбачено, що негативний місячний небаланс, що виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором ГТС за рахунок надання природного газу замовнику послуг транспортування в рамках послуги балансування для покриття ним неврегульованого обсягу природного газу.
Також п. 9.1 договору передбачено, що у разі виникнення у відповідача негативного місячного небалансу та не врегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу ГТС в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу за послуги балансування. Негативний місячний небаланс відповідача визначається відповідно до Кодексу ГТС.
Відповідно до Кодексу ГТС на Позивача як Оператора ГТС покладено обов'язок здійснення фізичного балансування, чим є заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).
При цьому, якщо замовник послуг транспортування відбирає з газотранспортної системи природний газ в обсягах більших ніж ним були подані до системи, Позивач для забезпечення фізичного балансування здійснює комерційне балансування, яким є діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі даних, отриманих у процедурі алокації (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).
Отже, для забезпечення співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу, тобто для фізичного балансування, Позивач у випадку виявлення різниці між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації (небаланс), здійснює комерційне балансування, завдяки якому відновлюється співвідношення обсягів природного газу в газотранспортній системі.
Згідно із п. 5 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС небалансом є різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації. Для виявлення Позивачем у газотранспортній системі небалансів обсягів природного газу Позивач здійснює алокацію - віднесення Оператором ГТС обсягу природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників. При здійсненні алокації Позивач як Оператор ГТС використовує в т.ч. фактичні дані стосовно обсягів природного газу, які були передані через точку виходу з газотранспортної системи до суміжних систем - інших газотранспортних систем, газорозподільних систем, газосховищ, установок LNG, систем суміжного газовидобувного підприємства, інших систем, що мають фізичне з'єднання з газотранспортною системою.
Відповідно до п. 1 глави 1 Розділу XII Кодексу ГТС алокація фактичних обсягів природного газу по кожному замовнику послуг транспортування, поданих (отриманих) ним у точці входу та відібраних (переданих) ним у точці виходу за певний розрахунковий період, здійснюється оператором газотранспортної системи та доводиться ним до замовника послуг транспортування відповідно до вимог розділу XIV Кодексу ГТС.
Згідно із п. 2 глави 1 Розділу XII Кодексу ГТС Оператор ГТС при визначенні алокації по точці входу або точці виходу ґрунтується на:
даних номінацій / місячних номінацій / реномінацій, поданих замовником послуг по точці входу та по точці виходу;
даних торгових операцій між оптовими продавцями та оптовими покупцями (постачальниками) у віртуальних торгових точках входу/виходу, які адмініструє оператор газотранспортної системи;
даних суміжних операторів, суміжних газовидобувних підприємств, газовидобувних підприємств, прямого споживача;
даних комерційних вузлів обліку, встановлених у фізичних точках входу/виходу до/з газотранспортної системи, та комерційних вузлів обліку, встановлених на об'єктах замовників послуг транспортування чи їх контрагентів (споживачів), з урахуванням вимог та особливостей, передбачених цим розділом.
Приписами п. 3 глави 1 Розділу XII Кодексу ГТС для забезпечення належного виконання оператором газотранспортної системи процедури алокації оператори газорозподільних систем, суміжні газовидобувні підприємства, газовидобувні підприємства, підключені безпосередньо до газорозподільної системи, оператор газосховищ, оператор установки LNG зобов'язані надавати інформацію про обсяги подачі та/або відбору природного газу за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на його веб-сайті та у строки, визначені цим Кодексом. При цьому відповідальність за правильність наданої інформації несуть надавачі такої інформації.
Крім того, відповідно до п. п. 1, 2 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС Оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу за цей газовий місяць. Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи (Позивач) до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи (Позивач).
Згідно з п. п. 1-5 глави 1 Розділу XIV Кодексу ГТС замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов'язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення. При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор газотранспортної системи враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів). Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.
За твердженням Позивача, ним було здійснено процедуру алокації Відповідача, за результатами якої було встановлено наявність у Відповідача негативних місячних небалансів у січні, лютому, квітні, листопаді 2017 року, а саме:
- у січні 2017 року обсяг негативного небалансу склав 14 534,848 тис. куб. м., що підтверджується звітом про надані послуги з транспортування (по точкам входу/виходу операторів газорозподільних систем) за січень 2017 року. Зокрема, звітом Відповідача про фактичні обсяги розподілу природного газу по постачальниках за січень 2017 року, в якому у графі «Підтверджений обсяг номінацій» по рядку першому п. V стосовно «Теплогенеруючі підприємства всього, в т.ч. тепло для населення по договорах з» зазначено загальний заномінований обсяг природного газу у розмірі 13 654,000 тис. куб. м., а у графі «Фактичний обсяг за місяць» цього рядка вказаний обсяг природного газу в розмірі 27 101,235 тис. куб. м., який був отриманий ПАТ «Херсонська ТЕЦ» з ресурсу ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».
Водночас, у Звіті про поділ фактичного обсягу (обєму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Херсонгаз», між замовниками послуг транспортування (постачання) у розрізі їх контрагентів (споживачів) за січень 2017 року, Відповідач розподілив 6066,997 тис. куб. м. та 8467,851 тис. куб. м. на ПАТ «Херсонська ТЕЦ», який був отриманий ПАТ «Херсонська ТЕЦ» з ресурсу ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» проте, як стверджує Позивач, в дійсності ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» такого обсягу газу ПАТ «Херсонська ТЕЦ» не постачало. Таким чином, за розрахунком Позивача, Відповідач у січні 2017 року, як замовник послуг транспортування, за вказаний розрахунковий період відібрав з газотранспортної системи на точці виходу, обсяг природного газу на 14 534,848 (6066,997+8467,851) тис. куб. м. більший ніж ним було подано для транспортування на точці входу до газотранспортної системи, що складає негативний місячний небаланс Відповідача за вказаний місяць;
- у лютому 2017 року обсяг негативного небалансу склав 1 691,145 тис. куб. м., що підтверджується звітом про надані послуги з транспортування (по точкам входу/виходу операторів газорозподільних систем) у лютому 2017 року, зокрема в звіті (алокації) про поділ фактичного обсягу (обєму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Херсонгаз» між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за лютий 2017 року, в якому у графі «Підтверджений обсяг номінацій» по рядку першому п. VII стосовно «ВТВ, нормативні втрати газорозподільного підприємства, в т.ч. по договорам з» (Відповідача) зазначено заномінований обсяг природного газу у розмірі 0 тис. куб. м., а у графі «Фактичний обсяг за місяць» цього рядка вказаний обсяг природного газу в розмірі 1691,145 тис. куб. м., що був отриманий Відповідачем з ресурсу ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» який, як стверджує Позивач, в дійсності такого газу Відповідачу не постачав. Таким чином, за розрахунком Позивача, Відповідач у лютому 2017 року, як замовник послуг транспортування, за вказаний розрахунковий період відібрав з газотранспортної системи на точці виходу, обсяг природного газу на 1 691,145 тис. куб. м. більший ніж ним було подано для транспортування на точці входу до газотранспортної системи, що складає негативний місячний небаланс Відповідача за вказаний місяць;
- у квітні 2017 року обсяг негативного небалансу склав 848,855 тис. куб. м., що підтверджується звітом про надані послуги з транспортування (по точкам входу/виходу операторів газорозподільних систем) у квітні 2017 року, зокрема в алокації (звіті) про поділ фактичного обсягу природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Херсонгаз» між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за квітень 2017 року, в якому у графі «Підтверджений обсяг номінацій» по рядку першому п. VII стосовно «ВТВ, нормативні втрати газорозподільного підприємства, в т.ч. по договорам з» (Відповідача) зазначено заномінований обсяг природного газу у розмірі 0 тис. куб. м., а у графі «Фактичний обсяг за місяць» цього рядка вказаний обсяг природного газу в розмірі 848,855 тис. куб. м., що був отриманий Відповідачем з ресурсу ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» який, як стверджує Позивач, в дійсності такого газу Відповідачу не постачав. Таким чином, за розрахунком Позивача, Відповідач у квітні 2017 року, як замовник послуг транспортування, за вказаний розрахунковий період відібрав з газотранспортної системи на точці виходу, обсяг природного газу на 848,855 тис. куб. м. більший ніж ним було подано для транспортування на точці входу до газотранспортної системи, що складає негативний місячний небаланс Відповідача за вказаний місяць;
- у листопаді 2017 року обсяг негативного небалансу склав 2 524,984 тис. куб. м., що підтверджується звітом про надані послуги з транспортування (по точкам входу/виходу операторів газорозподільних систем) у листопаді 2017 року, зокрема в алокації (звіті) про поділ фактичного обсягу природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Херсонгаз» між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за листопад 2017 року, в якому у графі «Підтверджений обсяг номінацій» по рядку першому п. VII стосовно «ВТВ, нормативні втрати газорозподільного підприємства, в т.ч. по договорам з» (Відповідача) зазначено заномінований обсяг природного газу у розмірі 0 тис. куб. м., а у графі «Фактичний обсяг за місяць» цього рядка вказаний обсяг природного газу в розмірі 524,984 тис. куб. м., що був отриманий Відповідачем з ресурсу ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» який, як стверджує Позивач, в дійсності такого газу Відповідачу не постачав. Таким чином, за розрахунком Позивача, Відповідач у листопаді 2017 року, як замовник послуг транспортування, за вказаний розрахунковий період відібрав з газотранспортної системи на точці виходу, обсяг природного газу на 2 524,984 тис. куб. м. більший ніж ним було подано для транспортування на точці входу до газотранспортної системи, що складає негативний місячний небаланс Відповідача за вказаний місяць.
На підтвердження викладених обсягів небалансів Позивач надав відповідні довідки «Інформація про надходження на точках входу, та розподіл по точках виходу обсягів природного газу віднесених Оператором газорозподільних мереж, з зазначенням обсягів небалансу за 2017 рік» за відповідні місяці, в яких вказані обсяги природного газу, що були подані Відповідачем через точки входу до газотранспортної системи та відібрані Відповідачем з точок виходу з газотранспортної системи у відповідні періоди, різниця між такими поданими та відібраними обсягами природного газу, а також відсоткове вираження небалансу від загального обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, що використовується для визначення коефіцієнту компенсації для вирахування вартості послуг балансування згідно з п. 9.2 Договору (К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1.2, при розмірі небалансу до 5 % від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1.).
Дослідивши матеріали справи колегія судів погоджується із висновками господарського суду та зазначає наступне.
Згідно із положеннями підпункту 4 пункту 2 глави 7 розділу III Кодексу ГТС, оформлення актів приймання передачі природного газу між оператором газотранспортної системи та оператором газорозподільної системи відбувається в точках комерційного обліку газу і оформлюється актами приймання-передачі, що підписуються представниками цих сторін не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним. Підписані щомісячні акти приймання-передачі газу відповідно до положень п. 2 глави 7 Розділу III Кодексу ГТС, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, визначені комерційними вузлами обліку у фізичних точках входу/виходу, поданого до газотранспортної системи, є основою для формування інформації, що передається оператору газотранспортної системи для здійснення ним алокації.
Відповідно до п.10 глави 3 XII Кодексу ГТС алокація фактичних обсягів споживача можлива тільки на постачальника, зазначеного у відповідній підтвердженій номінації/місячній номінації/реномінації, крім випадків, передбачених нижче.
- у разі несанкціонованого відбору газу споживачем весь відповідний обсяг вноситься в алокацію на відповідного оператора газорозподільної системи, а по прямому споживачу - на оператора газотранспортної системи (п. 8 глави 3 Розділу XII Кодексу ГТС).
Законом України «Про ринок природного газу» зокрема ст..1, передбачено, що Відповідач по даній справі у спірних правовідносинах крім статусу замовника послуг транспортування природного газу має також статус Оператора ГРМ, ким є суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).
ПАТ «Херсонгаз» як Оператор ГРМ, на виконання приписів глав 1,3 Розділу XII Кодексу ГТС надавав Позивачу інформацію про фактичний обсяг споживання природного газу кожним споживачем, об'єкти якого підключені до газорозподільної системи Відповідача.
Дана інформація відображена Оператором ГРМ, у щомісячних зведених алокаціях ПАТ «Херсонгаз» фактичного обсягу розподілу природного газу по постачальниках за січень, лютий, квітень, листопад 2017 року та Алокаціях (звітах) ПАТ «Херсонгаз» про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Херсонгаз», між замовниками послуг транспортування (постачальниками) за січень, лютий, квітень, листопад 2017 року, які були надані Позивачу відповідно до вимог п. 1 глави 3 Розділу XII Кодексу.
Вказані алокаціяї (звіти) Відповідача містять фактичні обсяги споживання газу споживачами, що отримують природний газ з газорозподільної системи, за попередній газовий місяць, а також вказані постачальники таких обсягів природного газу для споживачів з інформацією про підтверджений та фактично спожитий обсяг природного газу.
Отже така інформація Відповідача є даними, згідно з якими в силу приписів п. 2 глави 1 Розділу XII Кодексу ГТС Позивач здійснює алокацію по точці виходу з газотранспортної системи.
Відповідно до п.5 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС:
- несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу за відсутності по суб'єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під'єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу.
- номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності).
Відповідно до частини 2 п.10 глави 3 Розділу XII Кодексу ГТС у разі несанкціонованого відбору газу споживачем весь відповідний обсяг вноситься в алокацію на відповідного оператора газорозподільної системи.
На думку Позивача, Відповідач, як Оператор ГРМ, безпідставно відніс на ПАТ НАК «Нафтогаз України» обсяги природного газу, що були несанкціоновано відібрані споживачем - ПАТ «Херсонська ТЕЦ» з газорозподільної системи у січні 2017 року.
Крім того Позивач вважає, що обсяги негативних місячних небалансів Відповідача утворились не лише внаслідок наведених випадків несанкціоновано відібраного природного газу з газорозподільної системи Відповідача, а також внаслідок відбору природного газу Відповідачем з точки виходу з газотранспортної системи для власних виробничих потреб Відповідача (в алокаціях (звітах) такі обсяги вказані в рядку «ВТВ, нормативні втрати газорозподільного підприємства»).
Повний перелік таких випадків наведено у довідках «Інформація про надходження на точках входу, та розподіл по точках виходу обсягів природного газу віднесених Оператором газорозподільних мереж, з зазначенням обсягів небалансу за 2017 рік», в яких у графі «Контрагент» по рядку «ГТС» вказані безпосередні обсяги відбору Відповідачем природного газу як витрат Оператора ГТС без їх фактичного подання до газотранспортної системи (у лютому, квітні, листопаді 2017 року).
Тобто, у зв'язку із нездійсненням Відповідачем заходів щодо самостійного врегулювання негативного місячного небалансу в порядку, встановленому Кодексом ГТС Позивач, як оператор газотранспортної системи, надав Відповідачу послуги балансування для врегулювання небалансів за вказані періоди на загальну суму 198 909 872,66 гривень.
При цьому, підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформлений оператором газотранспортної системи відповідно до умов договору транспортування природного газу (п. 3 глави 4 Розділу XIV Кодексу ГТС в редакції після 28.04.2017).
За умовами п. 11.4 Договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом Позивача на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого Відповідачем відповідно до Кодексу ГТС та розділу IX цього Договору.
Для оформлення наданих послуг складено односторонні акти про надання послуг балансування з додатками до актів, де вказано розрахунок вартості послуг балансування, та рахунки на оплату послуг, а саме:
- послуги балансування лютий 2017 (Акт надання послуг №02-17-1512000746-БАЛАНС від 28.02.2017) на суму 15 565 298,58 грн., обсяг природного газу 1 691,145 тис. куб м, лист на адресу Відповідача №3418/12 від 15.03.2017;
- послуги балансування квітень 2017 (Акт надання послуг №04-17-1512000746-БАЛАНС від 30.04.2017) на суму 6 451 885,40 грн., обсяг природного газу 848,855 тис. куб м, лист на адресу Відповідача №5917/12 від 15.05.2017;
- послуги балансування січень 2017 (Акт надання послуг №01-17-1512000746-БАЛАНС від 25.05.2017) на суму 146 071 734,04 грн., обсяг природного газу 14 534,848 тис. куб м, лист на адресу Відповідача №1001ВИХ-17-903/1001.14 від 31.05.2017;
- коригування за квітень 2017 (Акт №04-17-1512000746-БАЛАНС/КОР від 14.06.2017) сума 1 290 377,08 грн., лист на адресу Відповідача №1001ВИХ-17-1975/1001.14 від 27.06.2017;
- послуги балансування лютий 2017 (Акт надання послуг №02-17-1512000746-БАЛАНС/КОР від 27.07.2017) на суму 3 113 059,72 грн., лист на адресу Відповідача №1001ВИХ- 17- 3294 від 03.08.2017;
- послуги балансування листопад 2017 (Акт надання послуг №11-17-1512000746- БАЛАНС від 30.11.2017) на суму 26 417 517,84 грн., обсяг природного газу 2 524,984 тис. куб м, лист на адресу Відповідача №TSOBHX- 17- 137 від 15.12.2017.
Відповідно до п. 9.4 Договору, Позивач до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає Відповідачу на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Відповідач зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п'яти банківських днів.
Вказані умови Договору відповідають вимогам п. 4 глави 4 Розділу XIV Кодексу ГТС в редакції після 28.04.2017.
Відповідно до глави 3 розділу XIV кодексу ГТС місячний баланс розраховується оператором ГТС до 10-го наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, оператор ГТС до 14-го числа наступного місяця надає замовнику послуг транспортування звіт про надані послуги та рахунок на оплату, замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищую 5 банківських днів відповідно до вимог п.4 глави 4 розділу XIV кодексу ГТС.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок, щодо порушення Позивачем будь-яких розумних строків для оформлення наданих послуг балансування за січень 2017 року, оскільки послуги балансування за січень 2017, у разі їх надання, повинні були бути оформлені відповідним актом та надані Оператору ГРМ до 14.02.2017. Проте Акт надання послуг за спірний місяць оформлено лише 25.05.2017 та отримано Відповідачем 13.06.2017.
Із матеріалів справи вбачається, що Позивачем та ПАТ «Херсонська ТЕЦ» укладено окремий договір на транспортування природного газу по магістральним газопроводам № 105/006-ТС від 27.12.2013 та за результатами наданих в січні 2017 року послуг транспортування Позивачем 31.01.2017 складено та підписано з теплопостачальною організацією відповідний акт.
Колегія суддів погоджується з висновком суду, що виникнення в точці виходу до газорозподільної системи Відповідача (оператора ГРМ) неврегульованого негативного небалансу обсягів природного газу за січень 2017 року відбулося внаслідок дій ПАТ "НАК "Нафтогаз України" щодо ненадання споживачу - ПАТ «Херсонська ТЕЦ» номінації на плановий обсяг газу на вказаний період. Проте вказана обставина не звільняла ПАТ НАК "Нафтогаз України" від обов'язку постачати природний газ зазначеному споживачу за укладеними між ними договорами постачання природного газу. При цьому планові обсяги постачання природного газу були визначені сторонами в договорах, а саме від 07.09.16 №2343/1617-ТЕ-33 та від 27.10.16 №2556/1617-БО-33 (т.2 а.с. 170-178).
Крім того Апеляційний суд вважає правомірним, посилання господарського суду на приписи ст. 10 Закону України "Про теплопостачання", якою передбачено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належать розробка та реалізація державної політики у сфері теплопостачання, вирішення інших питань у сфері теплопостачання відповідно до законів України.
Відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» зокрема ч. 1, ст.. 11 також передбачено, що з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб'єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов'язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758 (чинне на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Положення "Про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)", яким покладено на НАК "Нафтогаз України" обов'язок постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії за цінами, на умовах та в порядку, що визначені пунктами 15-17 цього Положення.
Постачання природного газу НАК "Нафтогаз України" виробникам теплової енергії здійснюється на підставі договору, що враховує положення примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та з дотриманням принципу недискримінації (пункт 17 Положення).
Крім того Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 №742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/2017" для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та постачальникам природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року (далі - опалювальний сезон) доручено видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 №357 "Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії" та з дотриманням принципу недискримінації.
Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку, що ПАТ "НАК "Нафтогаз України" наділений спеціальними обов'язками щодо постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, бюджетними установами/організаціями, є ліцензіатом та монополістом з постачання природного газу, а тому на підставі відповідних договорів постачання природного газу та спеціальних нормативних актів, якими є Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, Правила постачання природного газу та Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р зобов'язане постачати природний газ у тому числі ПАТ «Херсонська ТЕЦ» як виробнику теплової енергії для виробництва теплової енергії, шляхом своєчасної видачі номінацій.
При цьому з огляду на встановлений спеціальним законодавством у сфері газопостачання механізм постачання природного газу, можливість відбору ПАТ «Херсонська ТЕЦ» із газотранспортної системи погоджених у відповідних договорах з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" обсягів природного газу перебуває у безпосередній залежності від належного виконання ПАТ "НАК "Нафтогаз України" своїх зобов'язань з підтвердження обсягів природного газу шляхом своєчасної видачі номінацій, тобто видача ПАТ "НАК "Нафтогаз України" номінацій є однією з гарантій безперебійного постачання виробнику теплової енергії природного газу з метою виробництва теплової енергії в опалювальний сезон.
Отже, невидача або несвоєчасна видача номінацій ПАТ "НАК "Нафтогаз України" є неправомірною та унеможливлює безперешкодне отримання ПАТ «Херсонська ТЕЦ» необхідних обсягів природного газу, оскільки у тому числі може мати наслідком обмеження або взагалі припинення надання ПАТ "Херсонгаз" послуг з розподілу природного разу у зв'язку з не отриманням від ПАТ "НАК "Нафтогаз України", як постачальника газу, підтверджених обсягів природного газу для ПАТ «Херсонська ТЕЦ».
Такий висновок відповідає правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду у справах: № 904/5621/17 від 22.06.18, від 21 березня 2018 року у справі № 911/656/17, від 14 травня 2018 року у справі № 926/680/17, від 04.09.2018 № 922/4187/17
При цьому апеляційним судом відхиляються посилання ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 22.03.2018 у справі № 904/2092/17, від 20.02.2018 у справі № 911/653/17, від 06.03.2018 у справі № 917/492/17, оскільки у кожній із зазначених справ Верховний Суд висловив позицію про застосування норм матеріального права щодо конкретних спірних правовідносин, виходячи з предмету та підстав позовів у згаданих справах.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності факту несанкціонованого відбору природного газу з ГТС, Оператором якої є Позивач, споживачем ПАТ «Херсонська ТЕЦ» у січні 2017 року та, як наслідок, віднесення на Оператора ГРМ Відповідача по справі негативного небалансу у вказаному об'ємі та відшкодування витрат по оплаті наданих послуг балансування є неправомірним.
Стосовно доводів Позивача про наявність небалансів за лютий, квітень, листопад 2017 року, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Негативний місячний небаланс виник у лютому в об'ємі 1 691,145 тис. куб. м., у квітні 848,855 тис. куб. м., листопаді 2 524,984 тис. куб. м., відповідно до умов п. 9.2. Договору на транспортування природного газу №1512000746 від 17.12.2015. Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс Замовника за формулою з урахуванням коефіцієнту компенсації, що дорівнює 1.2. При розмірі небалансу до 5 % від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1.
Положеннями Кодексу ГТС передбачено, що обсяг місячного небалансу оператора газорозподільної системи (Позивача) має визначатися з урахуванням обсягу надходження газу в фізичних точках входу в газорозподільну систему на газорозподільних станціях, який підтверджується актом приймання-передачі природного газу між оператором газотранспортної системи та оператором газорозподільної системи.
Господарським судом правомірно вказано, що відповідно до глави 6 розділу ІІІ Кодексу ГРМ, об'єм (обсяг) фактичних ВТВ (виробничо-технологічні втрати) за підсумками місяця та календарного року визначається Оператором ГРМ відповідно до глави 1 розділу ХІІ Кодексу ГРМ та розраховується як різниця між об'ємом (обсягом) надходження природного газу до газорозподільних систем у відповідний період і об'ємом (обсягом) природного газу, який розподілений між підключеними до/через ГРМ споживачами та переданий в суміжні ГРМ протягом зазначеного періоду.
Таким чином, обсяг ВТВ визначається не за показниками комерційних вузлів обліку газу, а шляхом розрахунку, і є залишком нерозподіленого газу за підсумками місяця.
Для визначення коефіцієнту компенсації К, при розрахунку вартості послуг балансування, зокрема, для Оператора ГРМ, необхідно врахувати весь обсяг природного газу, отриманий Оператором ГРМ у фізичних точках виходу з газотранспортної системи для подальшого розподілу приєднаним споживачам.
Судом першої інстанції здійснено розрахунок відсоткового показника небалансу, на підставі двосторонніх зведених актів щодо загального обсягу природного газу, отриманого Оператором ГРМ у спірні місяці, який на думку суду апеляційної інстанції відповідає фактичним обставинам а саме:
- Негативний місячний баланс, у лютому 2017 становив 1 691,145 тис.куб.м., що становить 2,26% від отриманого загального обсягу природного газу. Вказане підтверджується двостороннім зведеним актом № 2 від 01.03.2017 за лютий місяць 2017 року згідно із яким загальний обсяг природного газу, отриманого Оператором ГРМ склав 74 927 609 куб.м.
- Негативний місячний баланс, у квітні 2017 становив 848,855 тис.куб.м., що становить 3,55% від отриманого загального обсягу природного газу. Вказане підтверджується двостороннім зведеним актом № 4 від 03.05.2017 за квітень місяць 2017 року згідно із яким загальний обсяг природного газу, отриманого Оператором ГРМ склав 23 881 829 куб.м.
- Негативний місячний баланс, у листопад 2017 становив 2 524,984 тис.куб.м. що становить 4,79% від отриманого загального обсягу природного газу. Вказане підтверджується двостороннім зведеним актом № 11 від 04.12.2017 за листопад місяць 2017 року згідно з яким загальний обсяг природного газу, отриманого Оператором ГРМ склав 52 708 749 куб.м..
Отже враховуючи, що розмір небалансу у зазначені періоди є менше ніж 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, вартість послуг з балансування підлягає визначенню з урахуванням коефіцієнта компенсації на рівні 1. У зв'язку з чим, застосування Позивачем коефіцієнта на рівні 1,2 є безпідставні, а тому висновки суду першої інстанції в цій частині є обґрунтованими.
При цьому слід відзначити, що вартість послуг балансування за вказані періоди Оператором ГРМ сплачені у загальній сумі 44 031 782,18 грн.
З огляду на викладені обставини справи, наявні докази та норми чинного законодавства, доводи апеляційних скарг не можуть бути прийняті до уваги, як підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
Крім того слід відзначити наступне, обґрунтовуючи доводи щодо стягнення штрафних санкцій Позивач посилається на п. 13.1 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором.
Крім того, відповідно до п. 13.5 Договору в разі порушення Відповідачем строків оплати, передбачених цим Договором, Відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Згідно із розрахунком Позивача пеня за прострочення зобов'язання складає 20 225 965,41 грн., три проценти річних від простроченої суми складає 3 803 111,96 грн., інфляційні втрати складають 13 032 463,22 грн., які підлягають стягненню відповідно до приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України: "неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до вимог частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Матеріалами справи підтверджується, що вартість послуг балансування, наданих Позивачем в лютому, квітні та листопаді 2017 року Відповідач сплатив, в період з 31.03.17 по 27.03.18, в повному об'ємі відповідно до їх фактичної вартості та відповідно до розрахункової формули, визначеної в п. 9.2 Договору №1512000746 від 17.12.2015 (з урахуванням коефіцієнту компенсації 1.0) у загальній сумі 44 031 782,18 гривень (загальна сума заявленого до стягнення основного боргу 154 878 090,48 грн. - 146 071 734,04 грн. сума заявленого до стягнення основного боргу за послуги балансування за січень 2017 = 8 806 356, 44 грн. сума заявленого до стягнення залишку основного боргу за послуги балансування за лютий, квітень, листопад 2017).
Враховуючи відсутність у Відповідача (грошових зобов'язань) перед Позивачем, правові підстави для задоволення позову в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат відсутні про що правомірно зазначено господарським судом.
Щодо доводів Третьої особи стосовно виходу суду першої інстанції за межі предмету доказування у справі, апеляційний суд звертає увагу на те, що предмет доказування складають обставини, встановлення яких є необхідним для вирішення спору, зокрема підстави позову. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Предметом заявленого у даній справі позову є вимога про стягнення заборгованості за надані послуги балансування природного газу. При цьому, підставою цього позову вказано відсутність підтверджених номінацій зокрема у січні 2017. Таким чином, до предмету доказування та, відповідно, межі дослідження у цій справі входять обставини щодо підстав виникнення заборгованості за надані послуги балансування.
Апеляційний суд вважає необґрунтованими та безпідставними доводи Третьої особи про те, що вказане вище Розпорядження Кабінету Міністрів України стосується видачі номінацій до початку опалювального сезону, та не стосується спірних правовідносин, оскільки, вказівка у Розпорядженні на обов'язок надання номінації до початку опалювального сезону не свідчить про обмеження його періодом, який закінчується із початком опалювального сезону, та полягає у забезпечення належної підготовки до опалювального сезону та забезпечення природним газом протягом усього сезону.
За змістом ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянтів та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).
Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки щодо конкретних обставин справи.
Враховуючи , що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) в даному випадку не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційні скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 267-282 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Херсонської області від 28.08.2018 р. по справі № 923/351/18 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Херсонської області від 28.08.2018 р. у справі № 923/351/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено та підписано 26.11.2018 р.
Головуючий суддя Л.В. Лавриненко
Суддя О.Ю. Аленін
І.Г. Філінюк
