ПОСТАНОВА

Іменем України

20 листопада 2018 року

Київ

справа №825/724/16

адміністративне провадження №К/9901/11132/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу №825/724/16

за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа: ОСОБА_2 про скасування рішень, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2016 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Губської Л.В, суддів: Ісаєнко Ю.А. Федотова І.В.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області (далі - КДКА Чернігівської області), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог та ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.04.2016 року про роз'єднання позовних вимог, просила скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області від 17.04.2015 № 16-3/15 та рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 11.12.2015 № XI-027/2015 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

2. Позовна заява мотивована тим, що рішення КДКА Чернігівської області від 17.04.2015 № 16-3/15 про порушення стосовно позивача дисциплінарної справи є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки останнє приймалось КДКА Чернігівської області, а не дисциплінарною палатою КДКА Чернігівської області, що є порушенням частини 2 статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Також, зазначила, що вищевказане рішення прийнято за відсутності кворуму та у рішенні не зазначено, які саме дії позивача містять ознаки дисциплінарного проступку. Крім того, зазначила, що рішення ВКДКА від 11.12.2015 № XI-027/2015 є необґрунтованим та підлягає скасуванню, оскільки підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю стало: невідповідність змісту договору про надання правової допомоги Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики; одностороннє розірвання договору про надання правової допомоги, що суперечить положенням частини 2 статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 11.12.2015 № XI-027/2015. В іншій частині позов залишено без задоволення.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури як суб'єкт владних повноважень, не довела суду правомірність своїх дій що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та обрання виду стягнення. Оскаржуване рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 11.12.2015 № XI-027/2015 прийнято комісією без належної мотивації та оцінки всіх доказів у справі, за відсутності посилань на конкретний пункт та статтю Закону України «про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI, з порушенням статті 67 Правил адвокатської етики (щодо презумпції невинуватості адвоката), без врахування письмових пояснень адвоката, наданих ним в процесі дисциплінарного провадження, з порушенням принципу пропорційності, а також права особи на участь у процесі прийняття рішення, та без дослідження обставин щодо втрати довірчих стосунків між клієнтом та адвокатом.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2016 року скасовано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року в частині задоволення позовних вимог та прийнято нову, якою у задоволенні позову в цій частині відмовлено. в решті - постанову суду першої інстанції залишено без змін.

6. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що оскаржуване рішення ВКДКА відображає всі необхідні відомості щодо вчиненого позивачкою проступку, докази на підтвердження її вини, а також вид дисциплінарної відповідальності застосований за наслідками розгляду справи. Дане рішення є мотивованим, прийняте з урахуванням усіх наявних пояснень, матеріалів та обставин справи, що були предметом розгляду ВКДКА. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення були враховані усі обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката (щодо притягнення її раніше до дисциплінарної відповідальності) та інші обставини справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

8. Касаційна скарга аргументована тим, що суд апеляційної інстанції не навів належного обгрунтування правомірності оскажуваного рішення ВКДКА від 11.12.2015 № XI-027/2015 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Крім того, касатор висловила заперечення проти ухвал Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2016 року про залишення апеляційної скарги ВКДКА без руху в частині обрахування ставки судового збору та ухвали від 05 липня 2016 року про відкриття провадження з підстав поданням представником відповідача неналежно завіреної копії довіреності.

9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 серпня 2016 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2016 року.

10. Верховний Суд ухвалою від 19 листопада 2018 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу.

11. Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу, в якій просив залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

12. Третя особа також заперечувала проти задоволення касаційної скарги, мотивуючи це тим, що суд апеляційної інстанції прийняв законне та обгрунтоване рішення, а тому підстави для його скасування - відсутні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. ОСОБА_1 є адвокатом згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 08.05.2008 № 385, виданого КДКА Чернігівської області, що підтверджується профайлом адвоката, наявним у матеріалах справи (а.с.27).

14. 10.03.2015 ОСОБА_2 на адресу голови КДКА Чернігівської області Максимової Ж.В. подано скаргу на неправомірні дії адвоката ОСОБА_1, в якій остання просила притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за не виконання адвокатом своїх професійних обов'язків (а.с.23,24).

15. Рішенням від 17.04.2015 № 16-3/15 дисциплінарною палатою КДКА Чернігівської області порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 (а.с.32).

16. 22.05.2015 дисциплінарною палатою КДКА Чернігівської області винесено рішення № 17-2/15, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження (а.с.33,34).

17. Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, 21.06.2015 ОСОБА_2 до ВКДКА направлено скаргу на рішення дисциплінарної палати КДКА Чернігівської області від 22.05.2015 № 17-2/15, в якій остання просила скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Чернігівської області від 22.05.2015 № 17-2/15 та ухвалити нове, яким застосувати до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю та зобов'язати ОСОБА_1 добровільно повернути ОСОБА_2 суму сплаченого останній гонорару у розмірі 3000 грн. (а.с.75-78).

18. Розглянувши скаргу ОСОБА_2 від 21.06.2015, 11.12.2015 ВКДКА прийнято рішення № XI-027/2015, яким скаргу ОСОБА_2 задоволено частково: скасовано рішення дисциплінарної палати КДКА Чернігівської області від 22.05.2015 № 17-2/15 та ухвалено нове рішення, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці (а.с.45-48).

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

19. Конституція України.

19.1. Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Кодекс адміністративного судочинства України.

20.1. Частина 2 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

21. Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI.

21.1. Частина 2 статті 31. Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:

1)повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку;

2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності;

3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

21.2. Стаття 33. Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

21.3. Стаття 34. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

21.4. Стаття 35. За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:

1) попередження;

2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;

3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

21.5. Стаття 37. Дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

21.6. Частина перша статті 39. За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

21.7. Частина перша та друга статті 40. Дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

21.8. Стаття 41. За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.

Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

21.9. Стаття 42. Адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

21.10. Частини 1, 5 статті 52. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

22. Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затверджене установчим з'їздом адвокатів України 17.11.2012 (далі - Положення)

22.1. Пункт 1. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури - це колегіальний орган, що діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України та є національним органом адвокатського самоврядування, на який Законом № 5076-VI покладено завдання розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Метою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є забезпечення здійснення адвокатського самоврядування відповідно до вимог Закону № 5076-VI в частині здійснення контролю та сприяння організації діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури регіонів при вирішенні питання кваліфікаційного відбору осіб, які виявили намір здійснювати адвокатську діяльність, та дисциплінарної відповідальності адвокатів.

23. Регламент Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 78, затверджений рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року (далі - Регламент).

23.1. Пункт 3.37. Скарга на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури реєструється у ВКДКА та у розумний строк передається члену ВКДКА, із урахуванням пропорційності навантаження на членів комісії та їх спеціалізації, для вивчення, перевірки і підготовки матеріалів до засідання ВКДКА.

23.2. Пункт 3.39. ВКДКА протягом десяти днів з дня отримання скарги витребовує матеріали дисциплінарної (кваліфікаційної) справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

23.3. Пункт 3.40. ВКДКА забезпечує розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної (кваліфікаційної) справи.

23.4. Пункти 3.41. та 3.42. Розгляд скарги починається доповіддю члена ВКДКА, якому доручено її попереднє вивчення, перевірка та підготовка. Члени ВКДКА мають право ставити питання доповідачу. Після доповіді члена ВКДКА заслуховуються інші учасники засідання, вивчаються матеріали справи та додатково надані документи. У разі необхідності, ВКДКА може створити комісію для додаткової перевірки обставин справи і перенести слухання скарги на інше засідання.

23.5. Пункт 3.43. За наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ВКДКА має право:

- залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;

- змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;

- скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;

- направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

23.6. Пункт 3.14. Учасники засідання мають право бути присутніми на засіданнях ВКДКА; надавати пояснення та відомості, необхідні для прийняття рішення із питання, що розглядається.

23.7. Пункт 3.15. Відсутність учасника засідання не перешкоджає розгляду питання, включеного до порядку денного ВКДКА, за виключенням висновку комісії щодо необхідної особистої участі учасників та/або отримання додаткових пояснень в інший спосіб.

23.8. Пункт 3.2. Про місце, день, час та перелік питань порядку денного засідання ВКДКА, члени ВКДКА та інші особи, які мають право брати участь у засіданнях, повідомляються із зазначенням місця, дня та часу проведення засідання, не пізніше як за десять днів до дня його проведення шляхом повідомлення, відправленого засобами поштового зв'язку, кур'єром, або електронною поштою та розміщення інформації на офіційному сайті ВКДКА.

24. Правила адвокатської етики, затверджені Установчим З'їздом адвокатів України 17.11.2012р.

24.1. Стаття 1. Норми цих Правил не відміняють і не замінюють положень чинного законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, а доповнюють і конкретизують його.

24.2. Стаття 8. Домінантність інтересів клієнтів.

У межах дотримання принципу законності адвокат зобов'язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнтів перед своїми власними інтересами, інтересами колег, партнерів, співробітників, законних представників клієнтів або їх опікунів, піклувальників та інших осіб, а також перед будь-якими іншими міркуваннями.

24.3. Стаття 9. Під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов'язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов'язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.

Адвокат не може представляти, захищати клієнта чи надавати йому правову допомогу, якщо інтереси клієнта суперечать власним інтересам адвоката;

В разі виникнення конфлікту інтересів в процесі реалізації адвокатом договору, такий договір має бути розірваним з дотриманням умов, визначених цими Правилами.

24.4. Стаття 28. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

24.5. Стаття 33. Адвокат може достроково (до завершення виконання доручення) розірвати договір з клієнтом з таких підстав:

1.1. клієнт вчиняє дії, що стосуються суті доручення, на порушення чинного законодавства і відмовляється припинити їх вчинення, незважаючи на роз'яснення адвоката;

1.2. клієнт використовує правову допомогу, що йому надається адвокатом, для полегшення вчинення злочину;

1.3. клієнт, незважаючи на роз'яснення адвоката, наполягає на досягненні результату, який через нові або нововиявлені обставини, є об'єктивно недосяжним;

1.4. клієнт грубо порушує обов'язки, взяті ним на себе згідно з договором про надання правової допомоги;

1.5. належне виконання доручення стає неможливим через дії клієнта, що вчиняються ним всупереч порадам адвоката;

1.6. клієнт вчиняє дії, що ганьблять честь, гідність і ділову репутацію адвоката;

1.7. клієнт не погоджується погашати фактичні видатки, якщо вони є необхідними для подальшого виконання доручення;

1.8. фізичний або психологічний стан адвоката позбавляє його можливості належним чином продовжувати виконання доручення; в цьому випадку адвокат зобов'язаний вжити всіх доступних йому заходів для запобігання порушення законних інтересів клієнта і забезпеченню подальшого представництва клієнта іншим адвокатом;

1.9. в інших випадках, передбачених цими Правилами, законодавством України або договором про надання правової допомоги. У всіх випадках розірвання договору за ініціативою адвоката він зобов'язаний попередити про це клієнта протягом розумного часу, пояснити йому причини розірвання договору, пересвідчитись, що вони об'єктивно або суб'єктивно, виходячи з позиції, зайнятої клієнтом, не можуть бути усунені, і вжити розумно необхідних заходів для захисту законних інтересів клієнта.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

26. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі щодо порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду наступне.

27. Судами апеляційної інстанції встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рішення ВКДКА, відповідачем не було допущено жодних процедурних порушень.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повідомлялись за 10 днів до проведення засідання ВКДКА про місце, день та час його проведення листом ВКДКА за вих. № 8337 від 26.11.2015 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією вказаного листа та списку поштових відправлень рекомендованих листів ВКДКА, а також, роздруківкою відстеження пересилань поштових відправлень.

Вказане поштове відправлення ВКДКА, адресоване позивачу, повернулось 04.01.2016 року за зворотною адресою відповідача за закінченням встановленого терміну зберігання, через «невручення під час доставки».

Аналізуючи зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення ВКДКА права позивача на участь у процесі прийняття оскаржуваного рішення, яке гарантоване йому пунктом 3.14 Регламенту ВКДКА № 78.

При цьому зазначив, що відповідачем прийнято оскаржуване рішення з порушенням принципу участі особи у процесі прийняття рішення, передбаченого пунктом 9 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки при його прийнятті він не пересвідчився у отриманні ОСОБА_1 листа від 26.11.2015, що призвело до неможливості особистої участі позивача у засіданні та наданні нею відповідних пояснень.

З цього приводу колегія суддів звертає увагу, що нормами Регламенту ВКДКА №78 надано право особам, щодо яких ВКДКА приймаються рішення, бути присутніми при їх прийнятті, надавати пояснення, заявляти відводи членам ВКДКА тощо.

Дане право забезпечується шляхом повідомлення таких осіб не пізніше, ніж за 10 днів до проведення засідання ВКДКА про місце, день та час його проведення шляхом повідомлення, відправленого засобами поштового зв'язку або кур'єром, або електронною поштою та розміщення інформації на офіційному сайті ВКДКА.

Разом з тим, пунктом 3.15 Регламенту ВКДКА №78 встановлено, що відсутність учасника засідання не перешкоджає розгляду питання, включеного до порядку денного ВКДКА. Дана норма не містить застереження щодо можливості розгляду справи за відсутності належним чином повідомлених учасників, що, в свою чергу, виключає обов'язок перевірки членами ВКДКА отримання учасниками повідомлень про дату, місце і час проведення засідання.