ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" жовтня 2018 р. справа № 0940/1371/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Могили А.Б.
за участі:
секретаря судового засідання Чижевської І.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Бондара О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області неправомірно відмовлено ОСОБА_3 в списанні безнадійного податкового боргу.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. На даний час, пройшло більше 1095 днів з дня виникнення податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб, податку на додану вартість та штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування. Однак, контролюючим органом, безпідставно відмовлено позивачу в списанні безнадійного податкового боргу, оскільки Надвірнянським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області здійснюється стягнення податкового боргу згідно виконавчих листів Івано-Франківського окружного адміністративного суду № 2а-6584/08/0970 від 15.10.2009 та № 2а-160/10/0970 від 08.04.2010. Відповідачем не враховано те, що з моменту набрання законної сили у рішень у справах № 2а-6584/08/0970 та № 2а-160/10/0970 пройшло більше 8 років, а тому податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений Податковим Кодексом України, підлягає списанню як безнадійний.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву (03.09.2018), відповідно до якого зазначив, що Надвірнянським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області виконавчі листи № 2а-6584/08/0970 від 15.10.2009 та № 2а-160/10/0970 від 08.04.2010 не повернені стягувачу, виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_3 заборгованості триває, а тому податковий борг по податку з доходів фізичних осіб, податку на додану вартість та штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування не підлягає списанню та не може бути визнаний як безнадійний. Крім цього, якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу, а тому відмовляючи позивачу задоволенні його заяви про списання безнадійного боргу контролюючий орган діяв у межах та у спосіб передбачений чинний законодавством.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що стаття 101 Податкового кодексу України не місить вимог про те, що для списання безнадійного податкового боргу необхідною умовою є закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого документу стягувачу чи до суду який його видав. Однією з підстав для списання безнадійного боргу є закінчення строку який визначений Податковим кодексом України - 1095 днів. При цьому пункт 102.1 статті 102 Податкового кодексу України визначає, що якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення можуть встановлюватися до визнання боргу безнадійним.
Суд, у відповідності до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши усні пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, письмові пояснення викладені у заявах по суті справи, зазначає наступне.
ОСОБА_3 звернувся з заявою до Надвірнянського управління Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про списання безнадійного податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб в сумі 19 346, 24 грн., податку на додану вартість в сумі 35 028, 82 грн. та штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування в сумі 463, 435 грн.(а.с. 11).
Листом від 15.03.2018 № 2959/10/09-19-53-03 Надвірнянським управлінням Головного управління ДФС в Івано-Франківській області повідомлено ОСОБА_3, що безнадійного податкового боргу за ним не обліковується. При цьому відповідно до виконавчих листів, виданих Івано-Франківським окружним адміністративним судом № 2а-6584/08/0970 від 15.10.2009 та № 2а-160/10/0970 від 08.04.2010 Надвірнянським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області здійснюється стягнення заборгованості в розмірі 463 435 грн. та 44 371, 62 грн. Вказано, якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого боргу (а.с. 12).
Суд зазначає, що до 01 січня 2011 року порядок визнання та списання безнадійного податкового боргу регулювався Законом України від 21.12.2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", підпунктом 15.2.1 пункту 15.2 ст. 15 якого визначено, що у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.
Відповідно до п. п. 18.2.1 ст. 18 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами (в редакції чинній на час виникнення боргу), підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції. Під терміном безнадійний слід розуміти податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.
З 01 січня 2011 року списання безнадійного боргу врегульоване Податковим кодексом України.
У відповідності до підпункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Під терміном "безнадійний", згідно підпункту 101.2 статті 102 Податкового кодексу України, розуміється зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.
Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Згідно пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Органи стягнення відкликають розрахункові документи, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаних відповідно до цього Кодексу (п 101.4 ст. 101 Податкового кодексу України).
Пунктом 101.5 статті 101 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Як вбачається з листа Надвірнянської державної податкової інспекції Надвірнянського управління Головного управління ДФС України в Івано-Франківській області станом на 22.06.2018 за ОСОБА_3 обліковується податковий борг в загальній сумі 517 640, 06 грн., в тому числі: штрафні санкції за порушення законодавства про патентування в сумі 463435 грн. згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.11.2008 №0001061710; податку на додану вартість в сумі 35028,82 грн. згідно донарахованих сум по актах перевірки по податкових повідомленнях-рішеннях від 17.12.2008 №0000631710 в сумі 27050,87 грн., від 23.02.2009 №0000011730 в сумі 5,30 грн., від 27.04.2010 №0014421730 в сумі 0,22 грн., від 22.11.2010 №0030271730 в сумі 167,59 грн., самостійно задекларованих грошових зобов'язаннях згідно декларації від 20.01.2009 №38425 в сумі 53,00 грн. та нарахованої пені на борг минулих років відповідно до п.п.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України в сумі 7751,84 грн.; податку на доходи фізичних осіб в сумі 19176,24 грн. згідно донарахованого основного платежу за актом перевірки по податковому повідомленню-рішенню від 17.12.2008 № 0000641710 в сумі 12820,81 грн., нарахованих авансових платежів по розрахунку від 27.02.2009 терміном сплати 21.02.2011 № 0000751710 в сумі 1939,96 грн., та нарахованої пені на борг минулих років відповідного п.п.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України в сумі 4415,47 грн. (а.с. 13).
Крім цього позивач зазначає про необхідність списання як безнадійної заборгованість зі сплати штрафних санкцій по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 170 грн. згідно податкової декларації № 1400003211 від 10.02.2014.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.09.2009 по справі № 2а-6584/08/0970 задоволено позов Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі та стягнуто з ОСОБА_3 463 435 грн. заборгованості, нарахованої згідно рішення про застосування штрафних санкцій № 0000621710 від 09.07.2008 (а.с. 14, 63).
На виконання вказаного рішення, Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист за № 2а-6584/08/0970 від 15.10.2009 (а.с.15).
В подальшому, Державна податкова інспекція в Надвірнянському районі звернулася з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 27 999 грн., у тому числі 18 666 грн. основний платіж та 9333 грн. штрафні санкції згідно податкового повідомлення - рішення № 0000631710/0 від 09.07.2008, та податку на доходи фізичних осіб в розмірі 15 029,14 грн. нарахованих відповідно до податкового повідомлення - рішення № 0000641710/0 від 09.07.2008. Загальна сума заборгованості складає 44 370, 51 грн.
Судом з'ясовано, що ОСОБА_3 податкові повідомлення - рішення № 0000631710/0, 0000641710/0 від 09.07.2008 оскаржувалися до Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі, Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області та Державної податкової адміністрації України.
За наслідками розгляду поданих ОСОБА_3 скарг вищевказані податкові повідомлення - рішення залишені без змін.
Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, за наслідками адміністративного оскарження змінювалася дата податкового повідомлення рішення на яке подавалася відповідна скарга платником податків, а тому у даному випадку було змінено дату податкових повідомлень рішень № 0000631710/0, 0000641710/0 на 17.12.2008.
Згідно постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2010, по справі № 2а-160/10/0970, з ОСОБА_3 стягнуто податкову заборгованість, яка виникла у зв'язку з несплатою податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб та пені в сумі 44 370, 51 грн. (а.с. 16 - 17).
Суд зазначає, що заборгованість по податку на додану вартість в розмірі 27 050,87 грн., яку позивач, крім іншого просить визнати як безнадійний борг та списати, включена в суму заборгованості 44 370, 51 грн, яку стягнуто рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2010 по справі № 2а-160/10/0970 з ОСОБА_3, про що повідомив представник відповідача у судовому засіданні.
Виконавчий лист по справі № 2а-160/10/0970 виданий 08.04.2010 (а.с. 18).
Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 вказаного Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, як виконавчі листи, що видаються судами.
Виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження").
У зв'язку із відсутністю майна в боржника - ОСОБА_3, на яке може бути звернуто стягнення, відділом державної виконавчої служби Надвірнянського районного управління юстиції, 29.11.2012 у ВП № 33017391 та ВП № 33017908, а також 11.09.2015 у ВП 43535707 і ВП 43535635, приймалися постанови про повернення стягувачеві виконавчих документів - виконавчих листів № 2а-6584/08/0970 від 15.10.2009 та № 2а-160/10/0970 від 08.04.2010 (а.с. 65 - 68).
Старшим державним виконавцем Надвірнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області 25.05.2017 прийнято постанови про передачу (ВП № 49034753, ВП № 49034710) виконавчих листів № 2а-6584/08/0970 від 15.10.2009 та № 2а-160/10/0970 від 08.04.2010 до Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (84 - 85, 86 - 87).
При цьому, в матеріалах справи міститься інформація з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень відповідно до якої виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих листів № 2а-6584/08/0970 від 15.10.2009 та 2а-160/10/0970 від 08.04.2010 станом на 09.10.2018 завершені.
Відповідно до статті 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України та пункту 9 Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого Указом Президента України від 18 березня 2013 року № 141, затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків № 577 від 10.10.2013, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1844/24376.
Пунктом 2.1.3 п. 2.1 розділу 2 Порядку визначено, що під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Податкового кодексу України.
У відповідності до п. 3.1 розділу 3 вказаного Порядку визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Згідно п. 3.2 розділу 3 Порядку днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів.
Відповідно до п. 4.1-4.5 розділу 4 Порядку у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.
До заяви обов'язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.
За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.
В інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.
Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал.
Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до інформаційних систем органів доходів і зборів не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.
Отже, списання податковим органом безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів та 2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 Податкового кодексу України, мало здійснюватися органами державної податкової служби самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи, за станом на день виникнення безнадійного податкового боргу, або за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу.
При цьому, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов'язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п. 4.1 Порядку). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється органами державної податкової служби щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.
Таким чином, із системного аналізу наведених правових норм вбачається, що у податкового органу існувало право на стягнення, в тому числі і зарахування поточних платежів у рахунок погашення податкового боргу, протягом 1095 днів з наступного дня після настання певної події - неподання податкової декларації, звіту, та/або спливу граничного строку сплати грошових зобов'язань, а також після фактичного подання декларації, але не пізніше наступних 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. За спливом даного строку податковий орган мав визнати не стягнений та не погашений податковий борг безнадійним і прийняти рішення про його списання.
Верховний Суд у рішенні від 06.02.2018 по справі К/9901/99/17 зазначив, що в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.
Відповідач зазначає, про те, що строки стягнення платежу, який стягується за рішенням суду встановлюються до повного погашення такого платежу або визнання боргу безнадійним.
З приводу вищевказаного суд зазначає, що податкове законодавство не містить заборони списання податкового боргу, який був стягнутий з платника на підставі рішення суду, а навпаки - згідно пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України списання податкового боргу як безнадійного, який водночас було стягнуто на підставі рішення суду, є фактом, який визначає момент припинення зобов'язань платника з виконання такого судового рішення.
Законодавство в частині списання податкового боргу як безнадійного, який водночас був стягнутий з платника на підставі рішення суду, не є чітким, що є порушенням принципу правової визначеності, а тому, виходячи з основних засад, регламентованих статтею 4 Податкового кодексу України, повинно тлумачитися на користь платника.
У рішенні від 03.04.2008 по справі "Корецький та інші проти України" Європейський суд з прав людини визначив, що закон має бути сформульований з достатньою чіткістю. Щоб положення національного закону відповідали цим вимогам, він має гарантувати засіб юридичного захисту від свавільного втручання органів державної влади у права особи. Закон має достатньо чітко визначати межі дискреції суб'єкта влади та порядок її реалізації.
У відповідності до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Доводи контролюючого органу про те, що такий борг не підлягає списанню як безнадійний, оскільки його стягнення здійснюється за рішенням суду, що підлягає виконанню, не ґрунтуються на нормах законодавства, суперечать засадам Податкового кодексу України, регламентованим статтею 4, і порушують права позивача.
Крім того, правовою підставою, з наявністю якої Податковий кодекс України та Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків пов'язують визнання заборгованості безнадійною, є сплив відповідного строку давності.
Враховуючи вищевикладене та те, що у даному випадку з дня виникнення податкового боргу позивача пройшло значно більше 2190 днів (2555 днів щодо проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 Податкового кодексу України), суд вважає, що дії Головного управління ДФС в Івано-Франківській області щодо відмови в списанні ОСОБА_3 безнадійного податкового боргу в розмірах 19 346,24 грн., 35 028,82 грн., 463 435 грн. є неправомірними.
Позовні вимоги про зобов'язання списати безнадійний податковий борг до задоволення не підлягають, оскільки суд не може перебирати повноваження Головного управління ДФС в Івано-Франківській області. Як наслідок, відповідача слід зобов'язати повторно розглянути питання щодо визнання податкового боргу ОСОБА_3 в розмірах 19 346,24 грн., 35 028,82 грн., 463 435 грн. безнадійним та його списання.
Щодо штрафних санкцій в розмірі 170 грн. згідно податкової декларації № 1400003211 від 10.02.2014, то представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що вказана сума у заборгованість по податку з доходів фізичних осіб не ввійшла, оскільки дана штрафна санкція до позивача на даний час не застосована.
Таким чином, позов ОСОБА_3 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії підлягає до часткового задоволення.
У відповідності до ч.3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи дане положення, суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_3 4703, 45 грн. сплачених судових витрат.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Головного управління ДФС в Івано-Франківській області щодо відмови в списанні ОСОБА_3 безнадійного податкового боргу в розмірах 19 346,24 грн., 35 028,82 грн., 463 435 грн.
Зобов'язати Головне управління ДФС в Івано-Франківській області повторно розглянути питання щодо визнання податкового боргу ОСОБА_3 в розмірах 19 346,24 грн., 35 028,82 грн., 463 435 грн. безнадійним та його списання.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463, вул.Незалежності, 20, м.Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5, АДРЕСА_1) сплачений судовий збір у розмірі 4703 (чотири тисячі сімсот три) грн. 45 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 2 статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.
Рішення складене в повному обсязі 29 жовтня 2018 р.
