АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Постанова
Іменем України
26 вересня 2018 року
м . Харків
справа № 639/101/17
провадження № 22-ц/790/3762/18
№ 22з/790/234/18
Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого : Пилипчук Н.П.,
суддів : Кругової С.С., Сащенко І.С.
учасники справи:
позивачі : ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач : КП «Харківські теплові мережі», КП «Жилкомсервіс»
3-я особа: ОСОБА_3
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», комунального підприємства «Жилкомсервіс», 3-я особа: ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої залиттям квартири, з апеляційною скаргою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова, постановлене 15 травня 2018 року, під головуванням судді Труханович В.В., в залі суду в місті Харків,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із вказаним позовом та з урахуванням уточнень просили стягнути солідарно з відповідачів компенсацію завданої позивачам матеріальної шкоди в сумі 109 850, 00 грн.; стягнути солідарно з відповідачів на користь позивачів відшкодування завданої ним моральної шкоди в розмірі 32 000, 00 грн; покласти на відповідачів витрати, пов’язані з розглядом даної справи, в тому числі оплату вартості послуг експерта в сумі 5 544, 00 грн. та комісії банку за прийняття цього платежу 55, 44 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилалися на те, що їм на праві власності належить квартира, що розташована за адресою: м. Харків, проспект Перемоги, б. 72-А, кв. 22. 06 вересня 2016 року відбулося залиття належної їм на праві власності квартири. Комісією ділянки № 5 Шевченківського району КП «Жилкомсервіс» було складено ОСОБА_4 обстеження квартири від 07.09.2016 року, яким встановлено, що причиною залиття квартири є теча стояка гарячого водопостачання в квартирі № 34 в б. 72-А по проспекту Перемоги. Внаслідок залиття квартири позивачам було спричинено матеріальну шкоду, яку вони оцінюють у 109 850, 00 грн. Також позивачі посилаються на те, що внаслідок вказаного залиття їм було спричинено значної моральної шкоди, яку вони також просять відшкодувати. Вказані обставини і вимусили позивачів звернутися до суду з вищезазначеною позовною заявою.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 травня 2018 року позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з КП «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 109 850, 00 грн.
Стягнуто з КП «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10 000, 00 грн. Стягнуто з КП «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 10 000, 00 грн. Стягнуто з КП «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_1 витрати пов’язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 280, 00 грн.
Стягнуто з КП «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_2 витрати пов’язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 098, 50 грн.
Стягнуто з КП «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_2 витрати пов’язані з проведенням експертизи у розмірі 5 544, 00 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник КП «Харківські теплові мережі» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди з КП «ХТМ», а також судових витрат та витрат на проведення експертизи, стягнувши матеріальну та моральну шкоду з КП «Жилкомсервіс».
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу представник КП «Харківські теплові мережі» вказує на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права. Зазначає, що балансоутримувачем та управителем житлового фонду комунальної власності територіальної громади м. Харкова є КП «Жилкомсервіс». Отже КП «ХТМ» як на виконавця послуг з теплопостачання не покладений обов’язок проводити роботи з поточного або капітального ремонту внутрішньо будинкових систем житлових будинків, управителем та балансоутримувачем яких є КП «Жилкомсервіс», більш того підприємство не має джерел фінансування для проведення цих робіт. Зазначає, що відповідно до Статуту предметом діяльності КП «ХТМ» є виробництво, транспортування, розподіл та реалізація теплової енергії усім групам споживачів за тарифами, що регулюються відповідно до чинного законодавства. Звертає увагу суду на те, що проведення поточних і капітальних ремонтів, які передбачають часткову або повну заміну трубопроводів внутрішньо будинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання, строк експлуатації яких сплив, договором з КП «Жилкомсервіс» не покладено. Отже забезпечення проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил відповідно з п.п.5, 6 ч. 2 ст. 24 та пунктами 1, 7, 8 ч. 2 ст. 25 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» покладено на балансоутримувача та управителя житлового будинку. Враховуючи викладене, вважає, що відповідальність за матеріальну та моральну шкоду по вказаній справи, спричинену залиттям квартири внаслідок прориву трубопроводу централізованого опалення, повинно нести КП «Жилкомсервіс».
У своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказують на те, що відповідно до рішення виконавчого комітету ХМР від 20.12.2006 року № 1186 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді м. Харкова» визначено статус КП «Жилкомсервіс» як управителя будинків, а КП «ХТМ» - як виконавця послуг з їх утримання. Виконавець, відповідно до п. 2.3 договору № 15/1 від 29.12.2006 року зобов’язаний, зокрема здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень (підпункт 2.3.2). Також обґрунтовують свої доводи тим, що п. 5.4 договору виконавець несе відповідальність перед споживачами, які мешкають або розташовані в житлових будинках комунальної власності територіальної громади м. Харкова, за ненадання або неналежне надання виконавцем послуг, внаслідок чого було заподіяно шкоду життю, здоров’ю, майну споживача або третіх осіб, майну Управителя, майну територіальної громади, яке передано на обслуговування Управителю, або навколишньому середовищу. Отже технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання мало здійснювати саме КП «ХТМ».
У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга КП «ХТМ» не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної приватної власності належить квартира АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 10.02.2003 року, реєстраційний № 1-03-229146.
06 вересня 2016 року відбулося залиття вказаної квартири.
Відповідно до ОСОБА_4 № 198 від 07.09.2018 року, затвердженого начальником дільниці № 5 КП «Жилкомсервіс» ОСОБА_5 та складеним комісією у складі: інженера дільниці № 5 ОСОБА_6, майстра КП ХТМ ОСОБА_7, майстра дільниці № 5 ОСОБА_4, - 06.09.2016 року в квартирі № 34, житлового будинку № 72-А по пр. Перемоги, сталася аварійна ситуація - прорив стояка гарячого водопостачання.
Як вбачається з ОСОБА_4 № 198 від 07.09.2018 року, затвердженим начальником дільниці № 5 КП «Жилкомсервіс» ОСОБА_5 та складеним комісією у складі: інженера дільниці № 5 ОСОБА_6, майстра КП ХТМ ОСОБА_7, майстра дільниці № 5 ОСОБА_4, за присутності мешканців ОСОБА_3 та ОСОБА_8, - залиття квартири № 22, житлового будинку № 72 А по проспекту Перемоги стався 06.09.2016 року з вищерозташованої квартири № 34 в результаті аварійної ситуації – прорив стояка гарячого водопостачання.
Допитана в судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_8, пояснила, що 06.09.2016 року в будинку № 72 А по проспекту Перемоги в місті Харкові стався прорив стояка гарячого водопостачання, внаслідок чого відбулося затоплення квартир, які розташовані по вказаному стояку. За вказаним фактом затоплення були складені відповідні акти.
Отже суд першої інстанції обгрунтовано вважав доведеним, що 06 вересня 2016 року відбулося залиття квартири АДРЕСА_2, яке сталося внаслідок прориву стояка гарячого водопостачання у квартирі АДРЕСА_3.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказували, що внаслідок вказаного залиття квартири їм було спричинено матеріальної шкоди, яку вони, з урахуванням проведеної по справі судової будівельно-технічної експертизи, оцінюють у 115 394, 00 грн.
Згідно висновку Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. ОСОБА_9 від 30.11.2017 року № 18500, вартість ремонтно-будівельних робіт (включаючи матеріали), проведення яких необхідне для відновлення стану квартири за адресою: м. Харків, пр. Перемоги, б. 72-А, яка постраждала внаслідок її залиття 06 вересня 2016 року, станом на час складання цього висновку (14.02.2017), становить 109 850, 00 грн., яку позивачі і просять їм відшкодувати.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції свої висновки мотивував тим, що залиття квартири позивача сталося внаслідок неналежного стану внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання в спірному будинку технічне обслуговування якого покладено на Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», то залиття спірних приміщень сталося внаслідок винних дій (протиправної бездіяльності) Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», а тому з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на користь позивача підлягає стягненню сума завданого позивачам матеріального збитку, встановленого експертним висновком, у розмірі 109 850, 00 грн.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд взяв до уваги пояснення позивачів, стосовно наслідків залиття квартири, а саме те, що вони не могли вести нормальне життя, три дні вони не користувалися електроенергією, жили без світла, в квартирі був зроблений ремонт у 2014 році, і всі їхні старання пішли на смарку, внаслідок цього у них значно погіршився стан здоров’я, вони зверталися до лікарні за допомогою.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, а доводи КП «Харківські теплові мережі» про те, що відповідальним за завдану шкоду є КП «Жилкомсервіс» вважає такими, що не грунтуються на законі.
Правовідносини , що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» ( далі - Закон).
Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 19 Закону учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Згідно зі ст. 13 Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Рішенням Харківської міської ради від 26 липня 2006 року № 69/06 було створено КП «Жилкомсервіс».
Відповідно до п.п. 3.1 та 3.2 статуту КП «Жилкомсервіс» метою підприємства є: здійснення функцій утримання на балансі, переданих йому за договором з власником житлових будинків, споруд та іншого майна, забезпечення належного рівня житлово-комунального обслуговування населення, створення відповідних умов для проживання, а предметом діяльності - укладення договорів на обслуговування житлово-комунальними послугами споживачів з виконавцями послуг, контроль за якістю послуг і виконанням умов договорів.
Рішенням Харківської міської ради від 20 грудня 2006 № 1186 визначено виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова: з управління будинком, спорудою або групою будинків - КП «Жилкомсервіс», з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій: КП «Харківблагоустрій», КП «Харківські теплові мережі», ДКП «Харківкомуночиствод», КП «ВТП «Вода», КСП «Харківгорліфт» та інші (а.с.18).
Отже вказаним рішенням, прийнятим органом місцевого самоврядування в межах своєї компетенції, визначено статус КП «Жилкомсервіс» як управителя будинків, а КП «Харківські теплові мережі» - як виконавця послуг з їх утримання.
Відповідно до статті 1 Закону, управителем є особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом будинків і споруд (далі-управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору. Виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Відповідно до п.п. 2, 7 ст. 21 Закону виконавець зобовязаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.
Згідно ст. 29 Закону договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 року № 1186 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова» було визначено виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова: з управління будинком, спорудою або групою будинків - КП «Жилкомсервіс», з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій: КП «Харківблагоустрій», КП «Харківські теплові мережі», ДКП «Харківкомуночиствод», КП «ВТП «Вода», КСП «Харківгорліфт» та інші.
Частиною другою статті 24 Закону встановлено, що балансоутримувач зобов'язаний укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна; утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства; забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 24 Закону балансоутримувач зобов'язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил, а також забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що передані на його баланс.
Підпунктом 8 пункту 2 статті 25 Закону встановлено обов'язок управителя забезпечувати здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів відповідно до встановлених стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів.
Відповідно до положень статті 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», управитель має право, зокрема, укладати договори з виробниками, виконавцями, споживачами в порядку, встановленому законом.
Матеріали справи свідчать про те, що 13 лютого 2012 року між КП «Жилкомсервіс» (Управитель) та КП «Харківські теплові мережі» (Виконавець) було укладено договір, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обовязок надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в частині технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання: мережі, арматура на них прилади та обладнання, які розміщені в межах будинку та виконання робіт з усунення аварійних ушкоджень на внутрішньо будинкових системах, управитель зобовязується прийняти та оплатити КП «Харківські теплові мережі» надані послуги.
Пунктами 2.3.2, 2.3.5 вказаного договору сторони передбачили, що виконавець зобовязаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені цим договором.
За правилами статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 (з наступними змінами) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Сторонами не заперечується, що актом огляду жилого будинку від 27.10.2014 року встановлено, що залиття квартири позивача мало місце в результаті течі стояка горячого водопостачання, тобто з системи теплопостачання. (а.с. 22).
Саме КП «Харківські теплові мережі» є організацією, яка здійснює гаряче водопостачання та зобов*язана забезпечувати надійне постачання відповідно до умов договорів та стандартів.
Суд першої інстанції надав вірну оцінку рішенню Виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2011р. № 902 «Про впорядкування надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в м. Харкові», яким було затверджено Порядок та періодичність надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (надалі - Порядок). Додатком до вказаного рішення визначено види робіт, які повинен виконувати виконавець послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, тобто КП «Харківські теплові мережі», при наданні послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Крім того, Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005р. №76, затверджено Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій (далі - Правила).
Відповідно до пункту 2 Правил, технічне обслуговування жилих будинків це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання, система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку.
Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.
Крім того, відповідно пункту 2.1. Державних будівельних норм Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди В.2.5-39:2008 «Теплові мережі», затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 09.12.2008 р. №568, контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду житлових будинків проведення планових та позапланових оглядів (пункт 2.1 Правил).
Планові огляди житлових будинків розподіляються на загальні та профілактичні. Загальні огляди передбачають комплексне обстеження комісією елементів приміщень будинку, а також їх зовнішнього благоустрою з метою визначення технічного і санітарного стану, виявлення несправностей і прийняття рішень щодо їх усунення, а також визначення готовності будинків до експлуатації в наступний період. Загальний огляд проводиться з періодичністю два рази на рік - навесні та восени (пункт 2.1.1 Правил).
Загальний огляд здійснюється комісією, до складу якої входять відповідні спеціалісти виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та представники громадських організацій, правління ЖБК та ОСББ. У разі необхідності до складу комісій можуть включатися спеціалісти - експерти проектних інститутів та спеціалізованих організацій (пункт 2.1.3 Правил).
Позапланові огляди передбачають огляд окремих елементів будинку або приміщень у разі аварій на зовнішніх комунікаціях. Позапланові огляди проводяться комісією або окремими працівниками виконавця послуг у залежності від обсягу та характеру пошкоджень, що виникли. (пункт 2.2.1 Правил).
Згідно з пунктом 2.4.1 Правил, поточний ремонт виконується виконавцем послуг власними силами або із залученням підрядних організацій.
З вищезазначених вимог Правил вбачається, що планові та позапланові огляди житлових будинків проводяться працівниками виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, яким в даному випадку є - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі».
Обов 'язки виконавця також встановлені пунктом 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630, відповідно до яких, що виконавець зобов'язаний, зокрема:
- проводити двічі на рік перевірку стану внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку із складенням відповідного акта;
- утримувати внутрішньобудинкові мережі у належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт.
- усувати аварії та інші порушення порядку надання послуг, а також виконувати заявки споживачів у строк, встановлений законодавством та договором.
Відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 2 статті 21 Закону України «Про трубопровідний транспорт», шкода заподіяна здоров'ю, а також майну громадян внаслідок аварій на об'єктах трубопровідного транспорту підлягає відшкодуванню за рахунок підприємств, установ, та організацій трубопровідного транспорту.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суд першої інстанції про те, що завдана позивачеві шкода підлягає відшкодуванню за рахунок КП «ХТМ», оскільки ними не було доведено, що шкоду завдано балансоутримувачем, оскільки зазначеним вище договором відповідальність за належний технічний стан внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання покладено саме на КП «ХТМ».
Зазначене узгоджується з висновками щодо застосування вказаних норм права, викладеним у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 28 березня 2018 року, винесеної за наслідками розгляду аналогічної справи №638/9832/15-ц, який відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд апеляційної інстанції враховує.
Надані КП «ХТМ» рішення судів касаційної інстанції як приклад застосування іншої правової практики у даному випадку не можу бути застосованими, оскільки з них не вбачається, що вони були ухвалені у тотожних справах.
За правилами передбаченими ст. ст. 16, 23 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї, у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна, приниженні честі, гідності та ділової репутації.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. п. 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», з подальшими змінами та доповненнями, відповідно до ст. 137 ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.
Обов 'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Колегія суддів погоджується з розміром відшкодування моральної шкоди, визначеного районним судом, оскільки висновки суду з цього приводу відповідно до ст. 263 ЦПК України є законними і обґрунтованими, і доводами скарги, які належним чином не доведені, не спростовані.
З огляду на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не було порушено законодавства, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, колегія суддів на підставі ч. 1 ст. 375 ЦПК України залишає без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржуване рішення – без змін.
Крім того, КП «ХТМ» звернулося до суду апеляційної інстанції з клопотання про повернення надміру сплаченого судового збору за вказану апеляційну скаргу.
З матеріалів справи вбачається, що за подачу апеляційної скарги КП «ХТМ» згідно квитанції № 7927 від 19 червня 2018 року було сплачено в УДКСУ в Основ’янському районі м. Харкова, рахунок № 31211206780011, код отримувача 37999628, код банку отримувача 851011 банк отримувача ГУ ДКСУ у Харківській області 3567, 75 грн. судового збору.
Згідно з підпунктом 2 пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час подання позовної заяви) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою – підприємцем 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ціна позову з урахуванням уточнень складає 147449, 44 грн. (1 % від 147449, 44 складає 1474 грн.)
Згідно з підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час подання апеляційної скарги) за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір встановлюється у розмірі 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Виходячи з наведеного, за подання апеляційної скарги Комунальному підприємству «Харківські теплові мережі» необхідно було сплатити судовий збір у розмірі (1474 х 150% )= 2211 грн.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Матеріали справи містять квитанцію про сплату судового збору у сумі 3567,75 грн. (а.с. 167 т. 2).
Оскільки Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» сплатило судовий збір у більшому розмірі ніж 2211 грн. заява про повернення переплаченого судового збору підлягає задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 381-384, 389-392 ЦПК України, ст.7 ЗУ «Про судовий збір», суд апеляційної інстанції,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 травня 2018 року залишити без змін.
Заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» від 23 серпня 2018 року про повернення надміру сплченого судового збору задовольнити.
Оригінал квитанції № 7927 від 19 червня 2018 року повернути платнику Комунальному підприємству «Харківські теплові мережі».
Зобов `язати УДКСУ в Основ’янському районі м. Харкова повернути Комунальному підприємству «Харківські теплові мережі» на розрахунковий рахунок 2600030002313 в ФХОУ ПАТ «Державний ощадний банк України» м. Харкова, МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119, вул. Мефодіївська, 11, м. Харків, 61037 кошти, сплачені на рахунок № 31211206780011, код отримувача 37999628, код банку отримувача 851011 банк отримувача ГУ ДКСУ у Харківській області у розмірі 1356,75 грн.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий – Н.П.Пилипчук
Судді – С.С. Кругова
ОСОБА_10
