Справа № 569/10116/18
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 вересня 2018 року Рівненський міський суд
Рівненської області
в особі головуючого
судді Кухарця В.М.
при секретарі судового засідання Герасимчук М.М.
за участі прокурора Лозинського М.Я.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018180010001244 від 27.02.2018 р., відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Луцьк Волинської області, громадянина України, з вищою освітою, працює комірником в ТзОВ "Промтехсервіс", не одружений, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, про обвинувачення його у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.362, ч.3 ст.354, ч.3 ст.362 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА _1, працюючи на підставі договору про надання послуг №8844747 від 13.11.2017 р. та трудового договору від 22.02.2018 р. на посаді оператора (менеджера) в ПАТ КБ "ПриватБанк", відповідно до п.п.2.1, 2.11 Розділу 2 посадових обов'язків якого входить надання необхідної інформації клієнту про послуги, тарифи, процедури та акції ПАТ КБ "ПриватБанк", дотримання комерційної таємниці, маючи право доступу до автоматизованої системи - Єдиної клієнтської бази ПАТ КБ "ПриватБанк" (далі - ЄКБ) та інформації, яка в ній обробляється, а саме - інформації з обмеженим доступом щодо персональних даних клієнтів банку, що становить банківську таємницю, діючи умисно, в порушення вимог ч.2 ст.11, ч.1 ст.21 Закону України "Про інформацію", ст.3, ч.1 ст.5 Закону України "Про захист персональних даних", ст.61 Закону України "Про банки і банківську діяльність", п.4.13, п.4.14 посадових обов'язків оператора ПАТ КБ "ПриватБанк", п.3.6, п.3.7 договору про надання послуг №8844747 від 13.11.2017 р., несанкціоновано здійснював копіювання такої інформації з обмеженим доступом щодо клієнтів банку, яка становить банківську таємницю, після чого за допомогою мережі "Інтернет", через мессенджер "Telegram" надсилав її невстановленій особі під псевдонімом "ОСОБА_1" (особі, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження), що призвело до витоку такої інформації наступним чином.
Так, ОСОБА_1 у період з 20.02.2018 р. по 21.02.2018 р., точного часу під час досудового розслідування не встановлено, перебуваючи на своєму робочому місці в ПАТ КБ "ПриватБанк" за адресою: м.Луцьк, проспект Відродження, буд.1, несанкціоновано з ЄКБ ПАТ КБ "ПриватБанк" скопіював інформацію, яка обробляється в цій автоматизованій системі, а саме - інформацію (прізвище, ім'я та по батькові, фото, рух грошових коштів по рахунку), що становить банківську таємницю стосовно клієнта банку ОСОБА_2, за грошову винагороду в розмірі 400 грн., за допомогою мережі "Інтернет", через мессенджер "Telegram" надіслав її невстановленій особі під псевдонімом "ОСОБА_1" (особі, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження), що призвело до витоку такої інформації на території АДРЕСА_2.
Крім цього, ОСОБА_1, будучи працівником банківської установи ПАТ КБ "ПриватБанк", працюючи на посаді оператора (менеджера) в ПАТ КБ "ПриватБанк" згідно договору про надання послуг №8844747 від 13.11.2017 р., не являючись службовою особою, маючи право доступу до автоматизованої системи - Єдиної клієнтської бази ПАТ КБ "ПриватБанк", в порушення вимог ч.2 ст.11, ч.1 ст.21 Закону України "Про інформацію", ст.3, ч.1 ст.5 Закону України "Про захист персональних даних", ст.61 Закону України "Про банки і банківську діяльність", п.4.13, п.4.14 посадової інструкції оператора ПАТ КБ "ПриватБанк", п.3.6, п.3.7 договору про надання послуг №8844747 від 13.11.2017 р., перебуваючи на своєму робочому місці за адресою: м.Луцьк, проспект Відродження, буд.1, у період з 20.02.2018 р. по 21.02.2018 р., діючи умисно, з корисливих мотивів, несанкціоновано з ЄКБ ПАТ КБ "ПриватБанк" скопіював інформацію, яка обробляється в цій автоматизованій системі, а саме - інформацію (прізвище, ім'я та по батькові, фото, рух грошових коштів по рахунку), що становить банківську таємницю стосовно клієнта банку ОСОБА_2, після чого за допомогою мережі "Інтернет", через мессенджер "Telegram" надіслав її невстановленій особі під псевдонімом "ОСОБА_1" (особі, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження), діючи в його інтересах, що призвело до її витоку на території міста Рівне, за що одержав від цієї особи неправомірну вигоду в розмірі 400 гривень, з використанням становища, яке займає працівник в установі банку, яка була перерахована 20.02.2018 р. на особистий банківський картковий рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 в ПАТ КБ "ПриватБанк".
Крім цього, ОСОБА_1 у період з 21.02.2018 р. по 22.02.2018 р., точного часу під час досудового розслідування не встановлено, перебуваючи на своєму робочому місці в ПАТ КБ "ПриватБанк" за адресою: м.Луцьк, проспект Відродження, буд.1, діючи повторно, несанкціоновано з ЄКБ ПАТ КБ "ПриватБанк" скопіював інформацію, яка обробляється в цій автоматизованій системі, маючи право доступу до неї, а саме - інформацію (прізвище, ім'я та по батькові, фото, рух грошових коштів по рахунку), що становить банківську таємницю стосовно клієнта банку ОСОБА_3, та за допомогою мережі "Інтернет", через мессенджер "Telegram" надіслав її невстановленій особі під псевдонімом "ОСОБА_1" (особі, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження), що призвело до витоку такої інформації на території міста Рівне, точного місця під час досудового розслідування не встановлено.
Крім цього, 26.02.2018 р., точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1, перебуваючи на своєму робочому місці в ПАТ КБ "ПриватБанк" за адресою: м.Луцьк, проспект Відродження, буд.1, діючи повторно, несанкціоновано з ЄКБ ПАТ КБ "ПриватБанк" скопіював інформацію, яка обробляється в цій автоматизованій системі, маючи право доступу до неї, а саме - інформацію (прізвище, ім'я та по батькові, фото, рух грошових коштів по рахунку), що становить банківську таємницю стосовно клієнта банку ОСОБА_4, та за допомогою мережі "Інтернет", через мессенджер "Telegram" надіслав її ОСОБА_5, що призвело до її витоку на території міста Рівне, точного місця під час досудового розслідування не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся і надав суду показання, які повністю відповідають обставинам справи, встановленим цим вироком, тобто обвинувачений підтвердив в судовому засіданні такі фактичні обставини як час, місце, спосіб і наслідки вчинених ним суспільно небезпечних діянь.
З'ясувавши думку учасників судового провадження щодо визначення обсягу доказів, які підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує:
за ч.3 ст.354 КК України як одержання працівником установи, який не є службовою особою, неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням становища, яке займає працівник в установі в інтересах третіх осіб;
за ч.2 ст.362 КК України як несанкціоноване копіювання інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, що призвело до її витоку, вчинені особою, яка має право доступу до такої інформації;
за ч.3 ст.362 КК України як несанкціоноване копіювання інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, що призвело до її витоку, вчинені особою, яка має право доступу до такої інформації, вчинене повторно.
При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, що є, відповідно, корупційним злочином невеликої тяжкості, як це вбачається з норми частини другої статті 12, примітки до статті 45 й санкції частини третьої статті 354 КК України, злочином середньої тяжкості, як це вбачається з норми частини третьої статті 12 й санкції частини другої статті 362 КК України, тяжким злочином, як це вбачається з норми частини четвертої статті 12 й санкції частини третьої статті 362 КК України, особу ОСОБА_1, який за зареєстрованим місцем проживання характеризується житлово-комунальним підприємством формально-позитивно (том 2, а.п.116), раніше не судимий і до кримінальної відповідальності не притягувався (том 2, а.п.111), а також суд враховує обставини, що пом'якшують покарання: активне сприяння розкриттю злочинів під час досудового розслідування, щире каяття під час судового провадження, обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Враховуючи тяжкість злочинів, особу винного та вищенаведені обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання у виді позбавлення волі, передбаченого санкціями частин другої, третьої статті 362 КК як основного покарання, за винятком засудження до покарання за корупційний злочин, передбачений частиною третьою статті 354 КК України.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Оскільки обвинуваченому не призначається додаткове покарання у виді конфіскації майна, цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся, внаслідок кримінальних правопорушень будь-яка шкода нікому не завдана, слід скасувати застосований під час досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження як накладення ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 10 квітня 2018 року у справі №569/5970/18 арешту на належне ОСОБА_1 майно, що було вилучене 30.03.2018 р. в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1, а саме: мобільний телефон марки iPhone 5, серійний номер НОМЕР_2, дві банківські картки НОМЕР_3, НОМЕР_4, емітовані ПАТ КБ "ПриватБанк" на ім'я ОСОБА_1, які постановою слідчого органу поліції від 14 травня 2018 року були визнані у кримінальному провадженні речовими доказами, переданими на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Рівненського ВП ГУ НП в Рівненській області (том 1, а.п.158 - 160).
Відповідно, питання про долю цих речових доказів слід вирішити відповідно до норми частини дев'ятої статті 100 КПК України, про що зазначити в резолютивній частині цього вироку.
Процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.
Запобіжний захід ОСОБА_1 під час досудового розслідування та судового провадження не обирався.
Керуючись ст.ст.349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
ОСОБА _1 визнати винуватим в пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.354, ч.2 ст.362, ч.3 ст.362 КК України та призначити йому:
за ч.3 ст.354 КК України покарання у виді штрафу в розмірі двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) грн.
за ч.2 ст.362 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік з позбавленням права обіймати посади в установах банків, інших установах та підприємствах, пов'язані з доступом до автоматизованих систем на строк 2 (два) роки;
за ч.3 ст.362 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади в установах банків, інших установах та підприємствах, пов'язані з доступом до автоматизованих систем на строк 2 (два) роки.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого основного покарання більш суворим основним покаранням призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади в установах банків, інших установах та підприємствах, пов'язані з доступом до автоматизованих систем на строк 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю в 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ч.1, п.2 ч.2 ст.76 КК України, покласти на засудженого такі обов'язки:
періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі ст.45, ч.3 ст.72, ч.1 ст.75 КК України, призначене за сукупністю злочинів основне покарання у виді штрафу виконувати самостійно.
Скасувати арешт належного ОСОБА_1 майна, а саме - речових доказів: мобільного телефону марки iPhone 5, серійний номер НОМЕР_2, двох банківських карток НОМЕР_3, НОМЕР_4, емітованих ПАТ КБ "ПриватБанк" на ім'я ОСОБА_1, які повернути ОСОБА_1.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий:
