ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
06 вересня 2018 року
справа № 804/6395/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Бишевська Н.А.
судді: Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.,
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро
апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 (суддя Голобутовський Роман Зіновійович, дата складання повного тексту 15.02.2018)
у справі № 804/6395/17
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Державного кадастрового реєстратора відділу у Дніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області
треті особи Приватне підприємство «Земельний ресурс», Дніпровська районна державна адміністрація в особі Центру надання адміністративних послуг, ОСОБА_3, ОСОБА_4
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
04.10.2017 ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Державного кадастрового реєстратора відділу у Дніпровському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області ОСОБА_2 (далі – державний кадастровий реєстратор Відділу у Дніпровському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області ОСОБА_2, Держреєстратор, відповідач-1) та Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі – ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, відповідач-2), за участю третіх осіб: Приватного підприємства «Земельний ресурс» (далі – ПП «Земельний ресурс»), Дніпровської районної державної адміністрації в особі Центру надання адміністративних послуг, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просив:
- визнати дії незаконними та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Відділу у Дніпровському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області ОСОБА_2 № НВ-120449602017 від 10.03.2017 про внесення змін до Державного земельного кадастру щодо виправлення відомостей про координати поворотних точок земельної ділянки за адресою: вул.Сурська, 158, с.Новоолександрівка, Новоолександрівська сільська рада, Дніпровського району, Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221486200:05:014:0045, на підставі документації із землеустрою, виготовленої землевпорядною організацією ПП «Земельний ресурс»;
- зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі Відділу у Дніпровському районі вчинити дії внести зміни до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки за адресою: вул.Сурська, 158, с.Новоолександрівка, Новоолександрівська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221486200:05:014:0045, відновивши відомості про координати поворотних точок земельної ділянки до попередніх, тобто тих, які існували до внесення змін до конфігурації земельної ділянки на підставі документації із землеустрою, виготовленої землевпорядною організацією ПП «Земельний ресурс».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в технічній документації межі земельної ділянки ОСОБА_1 змінено не так, як було погоджено між ним та сусідами, та про те, що вказані зміни зроблено незаконно, оскільки технічна документація містить недостовірні дані про конфігурацію земельної ділянки, а також з огляду на те, що позивач не затверджував розробленої технічної документації і не звертався до Державного земельного кадастру з заявою щодо внесення змін конфігурації його земельної ділянки.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018р. у справі № 804/6395/17 вищевказаний адміністративний позов задоволено.
Судом встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка. ПП «Земельний ресурс» за заявою позивача виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. В березні 2017 року, отримавши витяг з Державного земельного кадастру про належну земельну ділянку, позивач дізнався про те, що межі земельної ділянки змінено не так, та звернувся до суду. Дослідивши встановлені про справі обставини, суд дійшов висновку, про протиправність дій відповідача-1 щодо зміни меж земельної ділянки без належної ініціативи власника ділянки. Доказів того, що позивач звертався з заявою про зміну меж відповідачем не надано, що слугувало підставою для прийняття рішення про задоволення позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду, ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 р. у справі № 804/6395/17, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Скаржник вважає, що суд першої інстанції не врахував відсутність підстав вважати протиправними дії відповідача-1, оскільки кадастровий реєстратор не несе відповідальності стосовно правдивості підписів (власника земельної ділянки, суміжних землекористувачів та ін.), відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою с.Новоолександрівка, вул.Сурська, 158, межа земельної ділянки обнесена огорожею. Координати, що встановлені на теперішній час відповідають існуючій огорожі. Також земельна ділянка знаходиться в створі інших земельних ділянок, розташованих на цій вулиці. В документації наявний акт встановлення межі земельної ділянки, який складений та підписаний землевпорядниками Новоолександрівської сільської ради, представниками та геодезистами двох землевпорядних організацій, власниками земельних ділянок, відповідно до якого досягнута згода щодо меж земельної ділянки. Повернення до попередніх координат земельної ділянки призведе до того, що зазначена земельна ділянка буде перетинати вулицю (проїзну частину), а також знаходиться в межах інших земельних ділянок.
Також скаржник зазначає, що висновок суду про зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі відділу у Дніпровському районі вчинити дії - внести зміни до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, відновивши відомості про координати поворотних точок земельної ділянки до попередніх, тобто тих, які існували до внесення змін до конфігурації земельної ділянки на підставі документації із землеустрою, виготовленої землевпорядною організацією ПП «Земельний ресурс», суперечить нормам Закону України «Про державний земельний кадастр», на які сам же суд і послався.
Крім того, скаржник зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що позивач оскаржує рішення реєстратора від 10.03.2017, технічну документацію отримав 13.03.2017, в той час як позов подано 04.10.2017, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
ОСОБА_1 проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною, зазначаючи про безпідставність тверджень скаржника про те, що кадастровий реєстратор не несе відповідальності стосовно правдивості підписів, оскільки згідно з п.п.69, 70 Порядку ведення земельного кадастру, який затверджений Постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051, заява разом з документацією із землеустрою або оцінки земель, електронним документом та іншими документами, зазначеними у пунктах 91-137 цього Порядку, подається заявником ОСОБА_5 кадастровому реєстраторові особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, проте, особисто ОСОБА_1 не міг звертатись до Відділу у Дніпровському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області з заявою та надати технічну документацію 10.03.2017, оскільки позивач отримав її лише 13.03.2017, а розробник документації з землеустрою - ПП «Земельний ресурс» не мав права звертатись, оскільки такі його повноваження не передбачені договором.
Також позивач вважає, що безпідставними є посилання скаржника на те, що в документації наявний акт встановлення межі земельної ділянки, який складений та підписаний землевпорядниками Новоолександрівської ради, представниками та геодезистами двох землевпорядних організацій, власниками земельних ділянок, відповідно до якої досягнута згода щодо меж земельної ділянки, оскільки ці документи не можуть слугувати підставою для внесення змін до меж земельної ділянки; єдиним таким документом є лише технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка у даному випадку розроблена ПП «Земельний ресурс», і яку позивач не затверджував, а тому ця технічна документація не є законною та не є такою, на підставі якої можна змінювати конфігурацію належної на праві власності земельної ділянки.
Судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, наявний у ОСОБА_1 ОСОБА_5 акт на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №568489 Новоолександрівської сільської ради від 08.12.2006, який підтверджує його право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: вул.Сурська, 158, с.Новоолександрівка, Дніпровського району, Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221486200:05:014:0045 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (далі – Земельна ділянка) (а. с.12).
ОСОБА_1 звернувся до ПП «Земельний ресурс» з письмовою заявою від 23.08.2016 про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж Земельної ділянки в натурі (на місцевості) (а. с.43).
Між ОСОБА_1 (замовник) та ПП «Земельний ресурс» (виконавець) укладено договір № 23/08-4 від 23.08.2016 (а. с.13), за умовами п.1.1 замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати дотриманням вимог законодавства проектно-вишукувальні роботи (далі-роботи) з розроблення Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: с.Новоолександрівка, вул.Сурська, 158, Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (далі – Технічна дкументація).
При цьому у п.1.6 договору передбачено, що подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється замовником.
09.11.2016 сторонами договору та суміжними землекористувачами підписано акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання (а. с.15).
13.03.2017 сторонами договору складено акт прийому-здачі виконаної роботи, за яким виконавцем передано замовнику Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) знаків на зберігання, яка з боку ОСОБА_1 підписана без зауважень (а. с.16).
На підставі даної Технічної документації (а. с.40-42) державним кадастровим реєстратором Відділу у Дніпровському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області ОСОБА_2 внесено зміни до Державного земельного кадастру в частині виправлення відомостей про координати поворотних точок земельної ділянки, про що свідчить Витяг з Державного земельного кадастру № НВ-1204489602017 від 10.03.2017, який ОСОБА_1 наданий працівниками ПП «Земельний ресурс» (а. с.20-23).
ОСОБА_1, вважаючи такі дії та рішення Держреєстратора протиправними, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що Технічна документація не є такою, на підставі якої можна змінювати конфігурацію належної позивачу на праві приватної власності Земельної ділянки, оскільки цю Технічну документацію ОСОБА_1 не затверджував, а розробник Технічної документації ПП «Земельний ресурс» згідно з п.1.6 договору № 23/08-4 від 23.08.2016 не мало повноважень вносити зміни до Державного земельного кадастру.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області та закриття провадження в даній справі з таких підстав:
За визначенням статті 1 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV (тут і надалі - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин):
межування земель - комплекс робіт із встановлення чи відновлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних одиниць, меж земельних ділянок власників, землекористувачів, у тому числі орендарів, із закріпленням їх межовими знаками встановленого зразка;
технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.
Відповідно до положень ч.1 ст.21 Закону України «Про ОСОБА_5 земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI (тут і надалі - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин; далі – Закон № 3613-VI) відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема: на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.
Згідно з ч.14 ст.186 ЗК України технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і затверджується:
Верховною Радою Автономної ОСОБА_6 Крим, Радою міністрів Автономної ОСОБА_6 Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності;
власником земельної ділянки, у разі якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності.
Документація із землеустрою і технічна документація з оцінки земель подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, відповідно до їх повноважень, визначених цим Законом, разом з електронним документом, що містить результати робіт із землеустрою та оцінки земель (ч.13 ст.21 Закону № 3613-VI).
При цьому у ч.16 ст.21 Закону № 3613-VI встановлено, що подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється розробником такої документації, якщо інше не встановлено договором на виконання робіт із землеустрою.
Відповідно до абз.3 п.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3613-VI у разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у ОСОБА_5 реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у ОСОБА_5 реєстрі земель, її дійсній площі у зв'язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки. Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.
Отже, наведені правові норми визначають певний порядок виготовлення, затвердження та подання технічної документації із землеустрою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру.
Разом з тим, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_1 не взяв до уваги наступне:
За приписами п.1 ч.1 ст.19 КАС України (ч.1 ст.17 КАС України до змін від 15.12.2017) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому у пункті 3 Постанови Пленуму ВСУ від 01.03.2013 № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" зазначається, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
За приписами статті 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, ОСОБА_6 Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
Відповідно до п.26 вищевказаної Постанови Пленуму ВСУ «Право власності на майно, на речове право на чуже майно, захист цих прав регулюються цивільним законодавством, і власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК), а особа, якій належить право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі й від власника майна відповідно до положень глави 29 ЦК (стаття 396 ЦК), тому такі спори з урахуванням вимог статті 15 ЦПК підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, якщо однією із сторін є фізична особа, незалежно від участі у них органу державної влади та/або органу місцевого самоврядування (суб'єкта владних повноважень). Наприклад, це спори щодо безпідставної відмови органом місцевого самоврядування у дозволі на переобладнання чи перепланування житлового будинку, відмови у здійсненні забудови чи дозволі на будівництво тощо, якщо вони безпосередньо пов'язані з виникненням та здійсненням права власності на майно».
Адміністративний позов ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що він підписав складений землевпорядниками сільської ради разом з представником ПП «Земельний ресурс» акт встановлення меж земельної ділянки від 09.11.2016, вважаючи, що ці дії не призведуть до порушення його прав на землю та до зміни конфігурації і площі належної земельної ділянки із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), але в подальшому ОСОБА_1 стало відомо, що в Технічній документації межі його земельної ділянки змінено не так, як було погоджено між ним та сусідами та про те, що до ДЗК вже внесено зміни конфігурації, належної йому земельної ділянки на підставі цієї Технічної документації.
Резюмуючи, позивач зазначив, що зміни у ДЗК зроблено незаконно, оскільки, по-перше, Технічна документація містить недостовірні дані про конфігурацію земельної ділянки, а, по-друге, ОСОБА_1 не затверджував розробленої Технічної документації і не звертався до ДЗК з заявою щодо внесення змін конфігурації своєї Земельної ділянки.
Таким чином, позовні вимоги зводяться по суті до того, що спірною реєстраційною дією, вчиненою відповідачем-1 на підставі Технічної документації, порушено право власності позивача на земельну ділянку.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що даний спір не є публічно-правовим і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції (адміністративна справа), наведеного у п.1 ч.1 ст.4 КАС України, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Правовідносини, що виникли між сторонами, за своїм змістом носять цивільно-правовий характер, оскільки виникають із правовідносин, які пов'язані з правом власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, а тому спір про захист такого права власності, а також правовідносини, що є похідними від такого спору, являються приватно-правовими, а не публічними.
Згідно з п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз’яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (ч.1 ст.239 КАС України).
За приписами ч.1 ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов’язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області в частині скасування рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 р. у справі № 804/6395/17, і про наявність підстав для закриття провадження у даній справі відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України, оскільки такі спори розглядаються у порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст.238, 310, 315, 319, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 р. у справі № 804/6395/17 задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2018 р. у справі № 804/6395/17 скасувати.
Провадження у справі № 804/6395/17 закрити .
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.
Головуючий суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко
