1-кп/130/33/2018
130/720/17
У Х В А Л А
13.09.2018 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, працюючого водієм на ТОВ «Статус дистрибьюшн», раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.286 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017020000000034 від 24.01.2017 року,-
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області перебуває зазначене вище кримінальне провадження.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 подав до суду письмове клопотання про призначення по справі комплексної судово - медичної, транспортно - трасологічної, автотехнічної експертизи, на вирішення якої поставити ті ж питання, які зазначені в ухвалі суду від 20.02.2018 року; доручити проведення експертизи експертним установам: Державній установі "Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров`я України" (04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 9) та Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру (03170, м. Київ, вул. Велика Кільцева, 4), зобов`язавши їх доручити проведення експертизи висококваліфікованим експертам. Визнати недопустимими та не направляти в експертні установи наступні докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження : Висновок експерта № 166 а від 15.03.2017 року, як такий, що вихідні дані, які лежали в його основі, виявились недостовірними; Висновок експерта №185а/58-к від 11.06.2018 року, як такий, що є необґрунтованим та суперечить матеріалам справи. Протокол проведення слідчого експерименту від 3 лютого 2018 року. Згідно даного протоколу :« далі, з врахуванням слідової інформації, виявленої під час огляду місця пригоди, а саме сліду кочення заднього правого колеса автомобіля на проїзджій частині та в місці руху пішохода, виставлено даного учасника дорожнього руху, який схожий на потерпілу ОСОБА_8 . При цьому встановлено, що боковий інтервал між правими габаритами автомобіля та між пішоходом складає 0,2 м.»; «згідно Фототаблиці до протоколу проведення слідчого експерименту- Фото№3 та №4 «зображення бокового інтервалу між автомобілем та пішоходом», - зображено, як пішохід (статист) стоїть біля заднього правого колеса автомобіля; на фото обличчя статиста не видно; пішохід (статист) стоїть між огорожею та автомобілем, притім ближче до автомобіля. Проте в матеріалах справи жодної інформації з місця події щодо місцезнаходження пішохода на рівні заднього правого колеса автомобіля; про особу статиста нічого не зазначено в протоколі; виставлено пішохода виключно на розсуд слідчого ближче до автомобіля. Як встановлено в судовому засіданні, згідно показань обвинуваченого та потерпілої, статистом була потерпіла ОСОБА_6 , яка згідно закону вважається особою, що заінтересована в результатах кримінального провадження. Згідно вимог ст. 56, 223, 240 КПК України, - така безпосередня участь у процесуальній дії не у якості потерпілої особи, коли вона є потерпілою особою - недопустимі. Тепер очевидно, що з участю потерпілої слідчий у такий спосіб сфальшував умови та обставини ДТП. Таким чином у відповідності до вимог ст. ст.86-89 КПК України, висновок експерта № 166 а від 15.03.2017 року, висновок експерта №185а/58-к від 11.06.2018 року, протокол проведення слідчого експерименту від 3 лютого 2018 року є недопустимими доказами.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 підтримали клопотання та просили його задовольнити.
Потерпіла ОСОБА_6 підтримала клопотання захисника ОСОБА_5 .
Прокурор ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 , так як суперечить вимогам КПК України.
Потерпілий ОСОБА_7 підтримав думку прокурора ОСОБА_4 .
Заслухавши учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.
З положень ст. 332 КПК України випливає, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам., а також суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності;
У справі проведено дві експертизи. Вказані висновки обґрунтовані, містять відповіді на всі питання, які зазначені у клопотанні захисника про призначення повторної автотехнічної експертизи, узгоджуються між собою, суперечностей не мають, а тому не викликають у суду сумнівів у їх правильності. Будь-яких доводів щодо наявності протиріч у висновках експертиз захисником не наведено.
Під час судового розгляду судом не здобуто нових вихідних даних, які могли б вплинути на результати експертизи.
Відповідно до ст.84 КПК України висновки експертиз є доказами у кримінальному провадженні, які наперед не мають для суду переважного доказового значення, а оцінюються судом в одному порядку з іншими доказами у справі. Відтак, оцінку зібраним у справі доказам суд надасть у нарадчій кімнаті при ухваленні вироку суду.
За таких обставин суд вважає, що клопотання захисника не підлягає до задоволення.
На підставі вищесказанного та керуючись ст. ст.242,332,350,369,370,372 КПК України, суд -
У Х В А Л И В:
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 відмовити.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1