КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції: Вєкуа Н.Г.,
судді: Костенко Д.А., Шрамко Ю.Т.,
УХВАЛА
10 вересня 2018 року Справа № 826/15164/16
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кузьменка В.В.,
за участю секретаря Лісник Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова компанія «Восток» про відвід судді Епель Оксані Володимирівні у справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
«Промислово-фінансова компанія «Восток»
до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби
в Донецькій області,
Головного управління Державної фіскальної служби
в Донецькій області,
Державної фіскальної служби
про визнання протиправними та скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Київського апеляційного адміністративного суду перебуває справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова компанія «Восток» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області, Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області, Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень.
07.09.2018 р. позивачем в особі директора Кондратовича В.Ч. було подано заяву про відвід судді Епель Оксані Володимирівні у цій справі на підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 36 КАС України, який обґрунтований тим, що вона є активним користувачем соціальної мережі «Фейсбук» та має серед друзів і родичів посадових осіб ДФС України та ГУ ДФС у Донецькій області, що на думку апелянта свідчить про її заінтересованість у розгляді справи.
Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши доводи заявника, колегія суддів приходить до висновку про зловживання позивачем своїми процесуальним правом та необхідність залишення без розгляду такої заяви, з огляду на наступне.
Так, у п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 36 КАС України, на які посилається заявник, закріплено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу якщо він якщо він: 1) брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи.
Згідно з ч. 3 ст. 39 КАС України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Частиною 1 статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
У п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 45 КАС України передбачено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема заявлення завідомо безпідставного відводу.
Якщо подання заяви визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду заяву.
Отже, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право учасників справи заявляти відвід судді, але такому праву кореспондує покладений на них обов'язок добросовісно користуватися наданими їм процесуальними правами.
У свою чергу, встановлення судом зловживання учасником справи своїм процесуальним правом є правовою підставою для залишення відповідної поданої ним заяви без розгляду.
Перевіряючи доводи заявника, колегія суддів встановила, що посилаючись як на підставу для відведення судді на п. 1 ч. 1 ст. 36 КАС України, позивач не навів жодної визначеної ним підстави для відведення судді та не надав будь-яких доказів того, що суддя Епель О.В. бала участь у розгляді цієї справи як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавала правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі.
Наводячи також як правове підґрунтя п. 2 ч. 1 ст. 36 КАС України та стверджуючи про те, що суддя Епель О.В. є активним користувачем соціальної мережі «Фейсбук» та має серед друзів і родичів посадових осіб ДФС України та ГУ ДФС у Донецькій області, позивач не зазначив ані конкретних осіб, що, на його думку є друзями та родичами судді, ані того, яким чином це взагалі вказує на її заінтересованість у розгляді даної справи.
При цьому, колегія суддів зазначає, що термін «друг», який використовується для позначення людей, що згодні увійти в контакт через соціальні мережі, не відсилає до дружніх стосунків у традиційному сенсі цього слова, існування контактів між різними людьми через ці мережі не достатньо, щоб встановити конкретну упередженість.
Отже, наявність особи в розділі «друзі» у профілі «Фейсбук» не є обґрунтованою, об'єктивною та беззаперечною обставиною, що викликає сумнів у неупередженості судді.
При цьому, колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні по справі «Ветштайн проти Швейцарії», в якому ЄСПЛ зазначив, що безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
У ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що в даному випадку позивачем заявлено завідомо безпідставний відвід, що саме по собі відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 45 КАС України є зловживанням ним наданим йому процесуальним правом та призводить до затягування розгляду справи.
Більш того, судова колегія також звертає увагу на те, що позивач вже чотири рази поспіль звертався із заявами про відвід кожному із суддів, які входять до складу колегії, визначеної для розгляду даної справи, зокрема безпосередньо судді Епель О.В.
При цьому, три заявлені ним відводи, зокрема судді Епель О.В., ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду визнані необґрунтованими та в наступному в задоволенні його заяв було відмовлено, а четверту заяву - залишено без розгляду у зв'язку з визнанням її подання зловживанням позивачем наданим йому процесуальним правом.
Разом з тим, колегія суддів враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України», відповідно до яких обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, апеляційний суд зазначає, що заява ТОВ «ПФК «Восток» в особі директора Кондратовича В.Ч. про відвід судді Епель О.В. подана зі спливом строку, визначеного у ч. 3 ст. 39 КАС України, і у суду відсутні жодні підстави вважати, що заявник з 13.03.2018 р., тобто з дати автоматизованого визначення Епель О.В. головуючим суддею для розгляду даної справи, не знав і не міг знати про обставини, якими він обґрунтовує заявлений ним відвід, тим більше, з урахуванням того, що 16.05.2018 р. він вже звертався із заявою про відвід зазначеній судді, однак з інших підстав.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що заявник взагалі не порушує питання щодо поновлення пропущеного ним строку на заявлення відводу судді у цій справі та не надає жодних доказів, які б підтверджували наявність поважних причин його пропуску.
Коім того, перевіряючи вказану заяву позивача, колегія суддів також зазначає, що відповідач просив накласти на позивача штраф в порядку ст. 145 КАС України за зловживання його процесуальними правами, але колегія суддів вважає, що у відповідності до ст. 149 КАС України, застосування вказаного заходу є правом, а не обов'язком суду, і в даному випадку апеляційний суд не вбачає наявності достатінх та необхідних правових підстав для цього.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія суддів приходить до висновку про зловживання позивачем наданим йому процесуальним правом заявляти відвід судді та наявність достатніх і необхідних правових підстав для залишення поданої ним заяви без розгляду.
Керуючись ст. ст. 38, 39, 40, 241-242, 321, 325, 328 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова компанія «Восток» про відвід судді Епель Оксані Володимирівні у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова компанія «Восток» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області, Головного управління Державної фіскальної служби в Донецькій області, Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена.
Повний текст ухвали виготовлено 12.09.2018 р.
Головуючий суддя
Судді:
