ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2018 року Справа № 915/176/18

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: Тертичної Ю.В. за дов.№2/36 від 02.01.2018;

представника відповідача: Войтенкової І.О. за дов.№20 від 05.09.2017;

ІІІ особи-1: ОСОБА_4;

представника ІІІ особи-2: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал"

(54055, м.Миколаїв, вул.Погранична, 161; код ЄДРПОУ 31448144),

до відповідача: Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська. 27/1; код ЄДРПОУ 22440366),

ІІІ особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) ОСОБА_4

(АДРЕСА_1);

2) Житлово-комунальне підприємство Миколаївської міської ради "Бриз"

(54029, м.Миколаїв, вул.Правди, буд.6/А; ідент.код 33250539);

про : визнання недійсними та скасування пунктів 2 та 3 Рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.12.2017 №46-ріш, -

в с т а н о в и в:

02.03.2018 Міське комунальне підприємство "Миколаївводоканал" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №206/юр. від 28.02.2018, в якій просить суд визнати недійсним та скасувати пункти 2 та 3 Рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Віділення) від 27.12.2017 №46-ріш, за якими:

- визнано, що бездіяльність МКП «Миколаївводоканал», яка полягає у не проведенні протягом 2012 - вересня 2017 року необхідних робіт в межах належних йому мереж, спрямованих на відновлення надання послуг з водопостачання та водовідведення гр.ОСОБА_4, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, та необгрунтоване здійснення нарахування плати за надання послуг з водопостачання, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку у вигляді бездіяльності, що призвела до ущемлення інтересів споживачів, що було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку (п.2 рішення);

- за вчинення порушення, вказаного у пункті 2 резолютивної частини даного рішення, накладено штраф на МКП «Миколаївводоканал», у відповідності до абзацу другого частини першої, абзацу другого частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

Позивач у позовній заяві (а.с.5-15), посилаючись на норми ст.ст.59, 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», вважає, що пункти 2 та 3 Рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.12.2017 №46-ріш по справі №2-26.213/62-2075 прийняті безпідставно та підлягають скасуванню в зв'язку з наступним:

- неправильним застосування відповідачем при розгляді справи та винесенні рішення норм матеріального права у сфері житлово-комунального господарства, недоведенням обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

- винесенням рішення на висновках, які не були всебічно і повно вивчені, та у деяких випадках є висновком-припущенням;

- не врахуванням положень всіх нормативно-правових актів, які регулюють надання послуг у сфері житлово-комунального господарства, при кваліфікації порушення та міри відповідальності дій позивача;

- порушенням визначення меж обов'язків та відповідальності позивача у сфері надання послуг з централізованого постачання холодної води (з використанням внутрішньобудинкових систем) та водовідведення;

- не наданням належної оцінки встановленим фактичним обставинам та залишенням поза увагою відсутності у позивача обов'язку на обслуговування та ремонт мереж водопостачання, які є самочинно збудованими ОСОБА_4

До того ж, позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що у оскаржуваному рішенні відповідачем не зазначено, які саме дії МКП «Миколаївводоканал» повинно було виконати однак не виконало для відновлення водопостачання до помешкання ОСОБА_4

Так, при розгляді справи відповідачем не було проведено чіткий аналіз меж відповідальності за експлуатацію та утримання мереж водопостачання, які заходились на балансі МКП «Миколаївводоканал», ЖКП «БРИЗ» та власника кв.АДРЕСА_1 ОСОБА_4

Водопровідне приєднання у колодязі, колодязь на місці його підключення та водопровідна мережа до помешкання ОСОБА_4 (кв.АДРЕСА_1) у схемі кордонів розподілу комунікацій (відповідальності) між МКП «Миколаївводоканал» та Миколаївським професійним суднобудівним ліцеєм не зазначено, що є свідченням того, що на момент прийняття ця мережа не існувала. Коли і хто збудував це приєднання до дворових мереж централізованого водопостачання не відомо. МКП «Миколаївводоканал» не приймало їх на свій баланс.

Водопровідна мережа до помешкання АДРЕСА_1, а саме: колодязь на зовнішній дворовій мережі централізованого водопостачання, водопровідний ввід, внутрішньобудинкова мережа є самовільним приєднананням до централізованих зовнішніх мереж: водопостачання власником кв.АДРЕСА_1. Оскільки спірна водопровідна мережа є власністю ОСОБА_4, то саме вона мала право на свій розсуд володіти, користуватися, розпоряджатися належним їй майном та здійснювати стосовно останнього будь-які дії та була зобов'язана утримувати майно, що їй належить.

Договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення між МКП «Миколаївводоканал» та ОСОБА_4, яка мешкає за адресою АДРЕСА_1 не укладався.

Договір на обслуговування мереж, які не є власністю МКП «Миколаївводоканал» також не укладався ні з ОСОБА_4 ні з ЖКП ММР «БРИЗ»;

Позивач також не погоджується з висновком відповідача щодо визнання винним МКП «Миколаївводоканал» у необгрунтованому здійсненні нарахування плати за надання послуг з водопостачання, оскільки ОСОБА_4 є споживачем послуг з 01.05.2005 року на підставі листа-звернення Миколаївського професійного суднобудівного ліцею за №30 від 17.03.2004 року. Ступінь благоустрою її помешкання з травня 2005 року складала та відповідає на теперішній час - це житлові будинки квартирного типу з ванною довжиною від 1500 до 1700мм, обладнання душами що відповідало нормі видатку води 300 літрів на добу, а саме 9 метрів кубічних на місяць. Нормативи водовідведення для населення приймаються на рівні нормативів водоспоживання, зменшеним на 5 літрів на добу, що не потрапляють в каналізацію і використовуються для приготування їжі, убирання приміщень, поливу рослин та інше.

На підставі ступені благоустрою помешкання АДРЕСА_1 МКП «Миколаївводоканал» щомісяця здійснювало нарахування за послуги водопостачання, а саме 9 кубічних метрів та водовідведення 8,85 кубічних метрів, оскільки прилад обліку за місцем проживання ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1 не був встановлений.

Нарахування проводилось за надані послуги з водопостачання на підставі статей 7, 32 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»; статі 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»; пунктів 6, 7, 20, 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630; пунктів 2, 4, Порядку розроблення та затвердження нормативів питного водопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1107 від 25.08.2004; додатку №2 до рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради «Про впровадження Правил надання населенню послуг з водопостачання та водовідведення в м.Миколаєві» від 26.06.1998 року №385, яким були затвердженні Норми споживання послуг з водопостачання та водовідведення у м.Миколаєві;

Посилання відповідача на використання законного права позивача стягнути заборгованість з боржника, як на обтяжуючу підставу є неправомірним з боку відповідача, оскільки статтями 15,16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Позивач звернувся до Заводського районного суду м.Миколаєва з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості. 08.02.2011 Заводським районним судом м.Миколаєва було видано судовий наказ про стягнення заборгованості з ОСОБА_4

Позивач скористався своїм правом та стягнув з ОСОБА_4 заборгованість яка виникла з 2005 року по 31.12.2010.

У свою чергу ОСОБА_4 також мала права передбачені законодавством України і могла скористатись ними, однак вона цього не зробила, а саме згідно статті 105 Цивільного процесуального кодексу України, яка діяла на той час передбачено, що боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.

Відповідач у відзиві (а.с.99-104) проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, посилаючись на наступне:

- приймаючи рішення, Відділення діяло в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений законодавством про захист економічної конкуренції;

- позивач не наводить жодної правової підстави, визначеної нормами ст.59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», для визнання недійсним та скасування рішення Відділення. Позивач звів свої позовні вимоги до зауважень, міркувань та припущень, а не до конкретних фактів, які можна було б вважати нез'ясованими та/або недоведеними Відділенням. Належних та допустимих доказів на спростування висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, МКП «Миколаївводоканал» подано суду не було;

- в позовній заяві позивач наводить низку законодавчих актів, якими Відділення обґрунтовувало покладені в основну оспорюваного рішення висновки, та на противагу цьому одночасно вказує на перелік законів та інших підзаконних нормативних актів України, які на його думку не приймались до уваги при винесенні рішення. Відділення вважає подібні доводи необґрунтованими, адже окрім зазначення назв законів та наказів органів влади, жодної конкретної правової норми, пункту, статті нормативного акту, положення яких за переконанням Підприємства, не було враховано, та/або не вірно застосовано при винесенні рішення №46-ріш від 27.12.2017 - зазначено не було;

- всі особисті звернення гр.ОСОБА_4 до МКП «Миколаївводоканал» щодо відновлення водопостачання завершились констатацією останнім факту відсутності водопостачання в її помешканні, що за переконанням позивача є проявом дієвих заходів, однак Відділенням під час проведення розслідування результатами аналізу всіх доказів в сукупності, не було встановлено фактів вжиття з боку МКП «Миколаївводоканал» дій, які були б спрямовані на відновлення водопостачання в помешканні гр.ОСОБА_4. Відповідно, висновки Відділення про вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у вигляді бездіяльності МКП «Миколаївводоканал», яка полягає у не проведенні протягом 2012 року - вересня 2017 року робіт в межах належних йому мереж, спрямованих на відновлення надання послуг з водопостачання та водовідведення гр.ОСОБА_4, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 - є об'єктивними та вмотивованими;

- Відділення не погоджується із допустимістю нормативного обґрунтування, наведеного МКП «Миколаївводоканал» з питання меж балансової належності, відповідальності балансоутримувача, характеру правовідносин між МКП «Миколаївводоканал» та гр.ОСОБА_4, вважає всі пояснення наданими з метою уникнути відповідальності за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, оскільки, як свідчать матеріали справи, МКП «Миколаївводоканал», володіючи інформацією щодо відсутності водопостачання в помешканні гр.ОСОБА_4, не тільки не проводило роботи по його відновленню, а й продовжувало здійснювати нарахування за ці послуги. При цьому, для МКП «Миколаївводоканал» питання підключення, наявності/відсутності договору зі споживачем - не перевірялись, не вирішувались та взагалі не мали своєї актуальності;

- висновки Відділення щодо допущеної позивачем бездіяльності ґрунтуються на тому, що протягом 7 років, фактично до моменту активного надходження на його адресу чисельних листів від органів державної влади та місцевого самоврядування, не вчинив жодної дієвої спроби, спрямованої на перевірку технічної справності та налагодженості роботи всієї, належної йому системи водопостачання (мережі, вузли, вентилі, інші прилади), що прямує до помешкання гр.ОСОБА_4. Оскільки, як засвідчили одержанні Відділенням факти, відповідні роботи можливо провести та належним чином забезпечити виконання Підприємством свого законодавчо визначеного обов'язку - забезпечення безперебійного постачання комунальних послуг, зокрема, послуг з централізованого водопостачання та водовідведення;

- з аналізу сукупності всіх обставин по справі, Відділенням зроблено правомірний висновок щодо своєчасної обізнаності позивача (принаймні з липня 2011 року) про відсутність водопостачання в помешканні гр.ОСОБА_4 та про обставини, які до цього призвели, невжиття належних заходів реагування, спрямованих на відновлення водопостачання, та за цих всіх умов, продовження здійснення нарахувань плати за ненадані послуги.

Враховуючи вищевикладене відповідач вважає, що визначені ст.59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" правові підстави для визнання недійсним та скасування пунктів 2 та 3 Рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.12.2017 №46-ріш відсутні.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору гр.ОСОБА_4 у письмових запереченнях (а.с.215-225) просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з тих же підстав, що й відповідач.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Житлово-комунальне підприємство Миколаївської міської ради "Бриз" у письмових поясненнях (а.с.272, 273) просить прийняти рішення в даній справі з дотриманням норм процесуального та матеріального права на розсуд суду, та зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №869 від 01.06.2011, якою затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та Рішення ВК ММР №138 від 13.02.2017 ЖКП ММР «Бриз» здійснює обслуговування виключно внутрішньобудинкових мереж водопостачання.

Відповідно до наведеного вище Порядку внутрішньобудинковою системою водопостачання - є система від зовнішньої стіни будинку (крім транзитних трубопроводів) до першої запірної арматури на відгалуженні від стояка або (у разі її відсутності) трійника (врізки) включно, що знаходиться у квартирі споживача (житлового приміщення у гуртожитку), нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку).

Таким чином обслуговування зовнішніх трубопроводів, в тому числі водопровідних колодязів, не відноситься до компетенції ЖКП ММР «Бриз».

ЖКП ММР «Бриз» не є надавачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

У судовому засіданні представники позивача та відповідача, а також ІІІ особа, повністю підтримали доводи, викладені в позовній заяві, відзиві, запереченнях та поясненнях на неї відповідно.

У підготовчих засіданнях 17.04.2018, 14.05.2018, 05.06.2018 та 18.06.2018, у відповідності до ст.ст.183, 202 ГПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) судом оголошувались перерви.

Ухвалою суду від 14.05.2018, з метою належної підготовки справи до судового розгляду, судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою від 25.05.2018 до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача судом залучені: Житлово-комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Бриз» та гр.ОСОБА_4 Ухвалою суду від 09.07.2018 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 09.07.2018, у відповідності до ст.202 ГПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) судом було оголошено перерву до 09.08.2018.

У судовому засіданні 09.08.2018 судом оголошено про вихід до нарадчої кімнати до 10.08.2018 - 10:30.

10.08.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників учасників справі, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступні обставини.

1) Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, визначених розділом 7 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та Правилами розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 №169 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.07.1998 за №471/2911.

Згідно положень ст.14 цього Закону, розгляд заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведення розслідування за цими заявами і справами, а також встановлення зайняття суб'єктом господарювання монопольного становища на ринку, визначення меж товарного ринку, є виключною компетенцією органів Антимонопольного комітету України і не входить до повноважень інших органів державної влади, у тому числі і до повноважень суду.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.5 ст.14 вказаного Закону, адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема наступні повноваження: розглядати справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження.

Основні завдання, компетенція, повноваження та організаційні засади діяльності територіального відділення Антимонопольного комітету України визначені в Положенні про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженому розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 №32-р, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 №291/5482 (зі змінами).

Згідно п.1 Положення №32-р, територіальне відділення Антимонопольного комітету України є органом у системі органів Антимонопольного комітету України, утвореним для реалізації завдань, покладених на комітет Законом України "Про Антимонопольний комітет України", іншими актами законодавства про захист економічної конкуренції.

Пунктом 11 Положення №32-р визначено, що розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, заяв і справ про надання дозволу на узгоджені дії здійснюється адміністративними колегіями територіального відділення Антимонопольного комітету України відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції та Регламенту про адміністративні колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України. Забезпечення розгляду заяв і справ адміністративною колегією територіального відділення здійснюється головою територіального відділення Комітету відповідно до його повноважень.

Відповідно до ч.7 ст.6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

Пунктом 6 Положення №32-р передбачено, що територіальне відділення Комітету очолює голова відділення, який призначається та звільняється Головою Комітету.

Відповідно до положень п.7 Положення №32-р голова відділення (особа, яка виконує його обов'язки), зокрема, створює та очолює адміністративні колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України, забезпечує їх діяльність.

Відповідно до ч.3 ст.12^{1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України утворюється головою територіального відділення Антимонопольного комітету України з числа керівних працівників територіального відділення у складі не менше ніж три особи цього територіального відділення. Адміністративну колегію територіального відділення Антимонопольного комітету України очолює голова територіального відділення або його заступник.}

^{Формою роботи адміністративних колегій територіальних відділень Антимонопольного комітету України є їх засідання.}

^{Засідання адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України є правомочним за умови присутності більшості від її встановленого складу.}

^{Розпорядження та рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймаються шляхом голосування більшістю голосів присутніх на їх засіданнях членів.}

^{Члени Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України мають рівні права щодо розгляду питань, що належать до компетенції цих органів відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час прийняття розпоряджень і рішень.}

^{Отже, спірне рішення від 30.11.2017 №32-ріш по справі №1-26.206/54-2017 стосовно позивача було прийняте правомочним складом адміністративної колегії в межах наданих їй повноважень та у спосіб, визначений законодавством про захист економічної конкуренції.}

2) Вирішуючи питання про наявність або відсутність у діях (бездіяльності) суб'єкта господарювання ознак зловживання монопольним (домінуючим) становищем, господарському суду необхідно з'ясовувати, яким саме чином такі дії (бездіяльність) призвели чи могли призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів і в чому конкретно полягають чи могли полягати відповідні негативні наслідки.

27.12.2017 Миколаївським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України винесено рішення №46-ріш по справі №1-26.213/62-2017 (а.с.63-70), яким:

1) визнано, що МКП "Миколаївводоканал" протягом 2012-2016 та протягом Поточного періоду 2017 року є таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринках надання послуг з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) в межах мереж в м. Миколаєві, що належать йому чи ним використовуються, як таке, що не має на цих ринках жодного конкурента;

2) визнано, що бездіяльність МКП "Миколаївводоканал", яка полягає у не проведенні протягом 2012-вересня 2017 року необхідних робіт в межах належних йому мереж, спрямованих на відновлення надання послуг з водопостачання та водовідведення гр. ОСОБА_4, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, та необґрунтоване здійснення нарахування плати за надання послуг з водопостачання, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку у вигляді бездіяльності, що призвела до ущемлення інтересів споживачів, що було б не можливим за умов існування значної конкуренції на ринку;

3) за вказане порушення, накладено штраф на МКП "Миколаївводоканал", у відповідності до абзацу другого частини першої, абзацу другого частини другої статті 52 Закону України „Про захист економічної конкуренції", у розмірі 68 000 грн.;

4) визнано, що ЖКП "Бриз" у 2012-2016 та протягом поточного періоду 2017 року є таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у межах частини території міста Миколаєва Миколаївської області, де розташовані багатоквартирні будинки, які знаходяться на балансі та обслуговуються ЖКП "Бриз", як таке, що на цьому ринку не мало жодного конкурента;

5) визнано бездіяльність ЖКП ММР "Бриз", яка полягає у не проведенні протягом 2012-вересня 2017 року необхідних робіт в межах мереж, що перебувають в нього на балансі, спрямованих на відновлення надання послуг з водопостачання та водовідведення гр. ОСОБА_4, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку у вигляді бездіяльності, що призвела до ущемлення інтересів споживачів, що було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку;

6) за вказане порушення, накладено штраф на ЖКП ММР "Бриз", у відповідності до абзацу другого частини першої, абзацу другого частини другої статті 52 Закону України „Про захист економічної конкуренції", у розмірі 68000,0 грн.

У вказаному рішенні Миколаївським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України зазначено, що від Миколаївської обласної державної адміністрації до відділення надійшло звернення гр.ОСОБА_4, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, шодо дій МКП «Миколаївводоканал» та ЖКП ММР «Бриз».

Відповідачем було встановлено, що гр.ОСОБА_4 протягом останніх 7 років фактично не користується послугою з централізованого водопостачання. Відсутність послуги з централізованого водопостачання стало наслідком дій осіб, що мешкають у сусідній із заявницею квартирі №14, які, після проведення певних ремонтно-будівельних робіт (викладення плиткою частини прибудинкової території) заблокували доступ до колодязя.

Незважаючи на це, як повідомила гр.ОСОБА_4, ЖКП ММР «Бриз» та МКП «Миколаївводоканал» не вчиняють жодних дій, спрямованих на відновлення водопостачання в її помешканні. Окрім того, МКП «Миколаївводоканал» продовжує здійснювати нарахування плати за надані послуги з водопостачання та водовідведення.

Дослідивши матеріали поданої заяви, документи й пояснення, які були надані МКП «Миколаївводоканал» (лист від 25.09.2017 №1826/36) та ЖКП ММР «Бриз» -балансоутримувачем житлового будинку по АДРЕСА_1 (лист від 27.09.2017 №928) та на підставі узагальнюючого аналізу положень чинного законодавства з посиланням на положення ст.12 та п.2 ч.5 ст.14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст.ст.48, 49 Закону України "Про захист економічної конкуренції", абз.2 п.11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2011 №32-р та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 за №291/5482, із змінами та доповненнями, п.32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 АДРЕСА_1, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за №90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 17.08.2006 №332-р, із змінами та доповненнями, адміністративною колегією Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняте відповідне рішення.

Не погодившись з винесеним Відділенням рішенням №46-ріш від 27.12.2017 по справі №1-26.213/62-2017 в частині, що стосується МКП «Миколаївводоканал», позивач оскаржив його до суду.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що у оскаржуваному рішенні відповідачем не зазначено, які саме дії МКП «Миколаївводоканал» повинно було виконати однак не виконало для відновлення водопостачання до помешкання ОСОБА_4 Відповідачем не надано належної оцінки встановленим фактичним обставинам та залишенням поза увагою відсутності у позивача обов'язку на обслуговування та ремонт мереж водопостачання, які є самочинно збудованими ОСОБА_4 Відповідачем не було проведено чіткий аналіз меж відповідальності за експлуатацію та утримання мереж водопостачання, які заходились на балансі МКП «Миколаївводоканал», ЖКП «БРИЗ» та власника кв.АДРЕСА_1 ОСОБА_4, тому накладення штрафу за бездіяльність МКП "Миколаївводоканал", яка полягає у не проведенні протягом 2012 року - вересня 2017 року необхідних робіт в межах належних йому мереж, є безпідставним.

При цьому, позивач зазначає, що водопровідна мережа до помешкання АДРЕСА_1, а саме: колодязь на зовнішній дворовій мережі централізованого водопостачання, водопровідний ввід, внутрішньобудинкова мережа є самовільним приєднананням до централізованих зовнішніх мереж: водопостачання власником кв.АДРЕСА_1. Спірна водопровідна мережа є власністю ОСОБА_4, тому саме вона мала право на свій розсуд володіти, користуватися, розпоряджатися належним їй майном та здійснювати стосовно останнього будь-які дії та була зобов'язана утримувати майно, що їй належить.

Відповідач у спірному рішенні вказує на те, що допущена позивачем бездіяльності полягає у тому, що протягом 7-ми років, фактично до моменту активного надходження на його адресу чисельних листів від органів державної влади та місцевого самоврядування, МКП «Миколаївводоканал» не вчинялось дій, спрямованих на перевірку технічної справності та налагодженості роботи всієї, належної йому системи водопостачання (мережі, вузли, вентилі, інші прилади), що прямує до помешкання гр.ОСОБА_4 Одержанні відділенням факти свідчать про те, що відповідні роботи можливо було провести та належним чином забезпечити виконання МКП «Миколаївводоканал» свого законодавчо визначеного обов'язку - забезпечення безперебійного постачання комунальних послуг, зокрема, послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 16.07.2004 у справі №2-3929 визнано за ОСОБА_4 право власності на самовільну прибудову до квартири АДРЕСА_1, загальною площею 62 кв.м, відповідно до технічного паспорту (а.с.229, 232).

07.04.2005 розпорядженням №142р Фонду комунальної власності міської ради житловий будинок по АДРЕСА_1 передано КЖЕП ММР «Заводське №1», а зовнішні водопровідні та каналізаційні мережі, згідно додатку №2 до даного розпорядження, передано МКП «Миколаївводоканал» й закріплено на праві повного господарського відання (а.с.230).

Листом №30 від 17.03.2004 направленим до МКП «Миколаївводоканал» (а.с.71) адміністрація Миколаївського професійного суднобудівного ліцею, у зв'язку з передачу будинку за адресою АДРЕСА_1 до комунальної власності територіальної громади м.Миколаєва та об'єктів комунального призначення, що його обслуговують, просило прийняти за актом приймання-передачі водопровідні та каналізаційні мережі вказаного житлового будинку та оформити абонентські книжки громадянам, які проживають у цьому будинку.

Відповідно до Акту приймання-передачі зовнішніх інженерних мереж житлового будинку на 9 квартир по АДРЕСА_1 від 12.04.2005 (а.с.30), Миколаївським професійним суднобудівним ліцеєм передано МКП «Миколаївводоканал» зовнішні інженерні мережі для 9 квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1, а саме:

- водогін діаметром 57, 25 протяжністю 75 м металевих труб;

- водогін діаметром 57 протяжністю 20 м пластикових труб;

- зовнішні мережи каналізації з чавунних труб діаметром 100 протяжністю 10 м.

З Додатку №1 до Акту від 12.04.2005 (а.с.31) вбачається, що поряд з житловим будинком АДРЕСА_1 розташовані декілька водопровідних колодязів, які також передані на баланс МКП «Миколаївводоканал», що останнім не заперечується.

З приводу зазначеного додатку позивач зазначає, що водопровідне приєднання у колодязі, колодязь на місці його підключення та водопровідна мережа до помешкання ОСОБА_4 (кв.АДРЕСА_1) у схемі кордонів розподілу комунікацій (відповідальності) між МКП «Миколаївводоканал» та Миколаївським професійним суднобудівним ліцеєм не зазначено, що є свідченням того, що на момент прийняття ця мережа не існувала. Коли і хто збудував це приєднання до дворових мереж централізованого водопостачання не відомо, МКП «Миколаївводоканал» не приймало їх на свій баланс. Крім того, позивач вказує на те, що договірні відносини між ним та гр.ОСОБА_4 відсутні.

З наданих суду доказів, а саме: копії заяви МКП «Миколаївводоканал» про видачу судового наказу №50-юр від 02.03.2011у зв'язку з несплатою споживачем (особовий рахунок НОМЕР_1) заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення (а.с.294, 295), копії розрахункової книжки ОСОБА_4 (особовий рахунок НОМЕР_1) (а.с.297) вбачається, що станом на час виникнення спірних правовідносин та протягом останніх сими років (2010-2017 роки) між позивачем та гр.ОСОБА_4 існували договірні відносини з надання послуг з водопостачання та водовідведення, які надавались МКП «Миколаївводоканал» і, відповідно, гр.ОСОБА_4 вважається споживачем цих послуг.

Згідно ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та загальних положень Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу №190 від 27.06.2008, виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення. Виробник послуг централізованого водопостачання та водовідведення - суб'єкт господарювання, що виробляє або створює послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Виробник обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем.

Згідно п.3 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ №630 від 21.07.2005, послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв, визначених відповідно до частини третьої статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

За твердженням гр.ОСОБА_4, з травня 2010 року у належній їй квартирі припинилась подача води.

Згідно ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг; на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством.

У липні 2011 року ремонтною бригадою МКП «Миколаївводоканал» засвідчено факт закладення водопровідного колодязя тротуарною плиткою та відсутність в помешканні гр.ОСОБА_4 води. Вказані обставини позивачем не заперечені.

25.10.2012 гр.ОСОБА_4 звернулась до керівництва МКП «Миколаївводоканал» із заявою (а.с.235, 235), в якій зауважувала, що протягом 2,5 років вона безуспішно намагається вирішити проблему відсутності водопостачання у її квартирі, у т.ч. на особистих прийомах керівництвом підприємства. Цією ж заявою гр.ОСОБА_4 звертає увагу на те, що за умови відсутності водопостачання їй продовжують нараховувати абонентську плату та просить припинити її нарахування.

При цьому, 08.02.2011 Заводським районним судом м.Миколаєва за заявою МКП «Миколаївводоканал» з гр.ОСОБА_4 було стягнуто заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 1389,42 грн та судові витрати (а.с.247).

У 2017 році МКП «Миколаївводоканал», на підставі отриманого на його запит повідомлення ЖКП «Бриз» №861 від 13.09.2017, здійснило перерахунок за нарахуваннями за послуги з водопостачання та водовідведення в період з 01.01.2011 по 21.09.2016, тим самим підтвердивши безпідставність нарахування.

Слід зазначити, що відповідно до пояснень відповідача, питання обґрунтованості проведених позивачем нарахувань плати за послуги з водопостачання та водовідведення не створює склад іншого, окремого порушення, й підприємство-позивач за ці дії окремо не притягувалось Територіальним відділенням у оспорюваному рішенні до відповідальності.

Як свідчать матеріали справи, з метою спонукання МКП «Миколаївводоканал» вчинити будь-які дії для відновлення водопостачання у її помешканні, гр.ОСОБА_4 протягом 2012 - 2016 років зверталась до різних органів державної влади, місцевого самоврядування та прокуратури, якими вказані звернення спрямовувались для перевірки та вжиття заходів, зокрема, до МКП «Миколаївводоканал».

11.09.2016 МКП «Миколаївводоканал» проведено обстеження стану водопостачання квартири АДРЕСА_1, що належить гр.ОСОБА_4 У акті зазначено, що на момент обстеження водопостачання у квартирі гр.ОСОБА_4 відсутнє. Зі слів сусідів води у квартирі немає декілька років (а.с.122).

При цьому, у вказаному акті відомості щодо стану колодязю на врізці позивачем не описані, тобто даний колодязь не обстежувався.

21.09.2016 МКП «Миколаївводоканал» також проведено обстеження за адресою АДРЕСА_1 та встановлено, що на момент обстеження водопостачання у квартирі відсутнє. Зі слів сусідів води немає вже декілька років (а.с.122). Колодязь не обстежувався.

05.09.2017 представниками ЖКП «Бриз» проведено обстеження будинку за адресою АДРЕСА_1 та складено акт, яким встановлено, що при обстеженні прибудинкової території квартир 5 та 14 розташована доріжка закладена тротуарною плиткою. Під тротуарною плиткою розташований водопровідний колодязь, в якому міститься водопровідний ввід до квартири АДРЕСА_1. З метою з'ясування причин відсутності водопостачання у вказаній квартирі проведений демонтаж тротуарної плитки та отриманий доступ до колодязя. При відкритті колодязя встановлено, що він засипаний будівельним мусором, після розчищення якого виявлено, що вентиль, який розташований на водопровідній трубі, що йде до квартири АДРЕСА_1, знаходиться у закритому стані. Після відкриття вентиля з'явилось прокапування води у квартирі АДРЕСА_1. Причиною поганого тиску може бути несправність підвідного трубопроводу внаслідок відсутності користування протягом тривалого часу (а.с.255).

17.08.2017 контролерами МКП «Миколаївводоканал» проведено обстеження за адресою АДРЕСА_1 та встановлено, що у квартирі вода відсутня. 21.09.2016 було проведено обстеження, яке також підтверджувало відсутність водопостачання.

06.09.2017 представниками МКП «Миколаївводоканал» та ЖКП «Бриз» складено акт, яким зафіксовано, що у колодязі, що знаходиться за огорожею біля квартири №14 знаходиться вентиль діаметром 24 мм, який зі слів гр.ОСОБА_4 перекриває водопровідний ввід на її квартиру. При обстеженні встановлено, що вентиль відкритий, однак вода у квартиру АДРЕСА_1 не поступає. В інших квартирах вода є, скарг немає (а.с.121).

20.09.2017 контролерами МКП «Миколаївводоканал» проведено обстеження за адресою АДРЕСА_1 та складено акт, в якому встановлено, що у квартирі вода відсутня (а.с.245).

В період з 12.09.2017 по 14.09.2017, працівниками ЖКП ММР «Бриз» були проведені технічні роботи, спрямовані на налагодження роботи всієї водопровідної мережі та відновлення водопостачання в квартирі АДРЕСА_1. Так, було безпосередньо відкрито запірну арматуру у водопровідному колодязі та прочищено зовнішню водопровідну мережу, обстежено систему холодного постачання в квартирі АДРЕСА_1. Результатом виконання вказаних дій стало відновлення водопостачання в мережі зовнішнього трубопроводу та в пробковому крані внутрішньоквартирної системи холодного водопостачання.

Згідно листа, що надійшов від гр.ОСОБА_4 на адресу відповідача 16.11.2017, МКП «Миколаївводоканал» також були виконані певні роботи у мережах водовідведення. Водопостачання в її помешканні повністю відновлено у жовтні 2017 року.

Відповідно до п.1.9 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, межею вуличної мережі водовідведення, яку обслуговує виробник, є контрольний колодязь на ній включно, а межею дворової мережі водовідведення - перший від будинку колодязь включно.

Оглядовий колодязь водопроводу - це важлива частина комунікацій, призначена для проведення планових та аварійних заходів з ремонту, обслуговування та монтажу водопровідних мереж.

Таким чином, навіть приймаючи до уваги твердження позивача, що безпосередньо гр.ОСОБА_4 як власниця квартири АДРЕСА_1 мала утримувати в належному стані комунікації, які в ній розташовані, бездіяльність позивача вбачається у відсутності з його боку, протягом тривалого часу, дій спрямованих на обстеження об'єкту водопровідної мережі, який перебуває на його балансі, а саме водопровідного колодязя, в якому був розташований ввід у квартиру АДРЕСА_1.

За умови належного виконання своїх обов'язків із забезпечення безперебійного постачання послуг, періодичного огляду та утримання водопровідного колодязя, позивач мав би встановити безпосередню причину відсутності водопостачання у квартирі споживача (закриття вентилю на вводі) та повідомити споживачу, які саме дії та роботи необхідно виконати для відновлення водопостачання.

Вказана бездіяльність позивача призвела до тривалої неможливості гр.ОСОБА_4 належним чином користуватись послугами з водопостачання, за які до того ж з неї була стягнута плата; а також необхідності постійного звернення до різних державних установ та організацій з приводу існуючої проблеми. Тобто має місце ущемлення інтересів споживачки та настання для неї певних негативних наслідків.

Посилання позивача на те, що в нього не було законних підстав для проникнення за огорожу, встановлену біля квартири №14 та демонтажу тротуарної плитки над водопровідним колодязем, судом відхиляються з огляду на наступне.

Статтею 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», передбачено порядок доступу до житла та іншого володіння для ліквідації аварій, проведення оглядів технічного стану, перевірки показань засобів обліку.

Так, згідно даної норми закону, споживач зобов'язаний забезпечити доступ до мережі, арматури, засобів обліку, розподільчих систем представників виконавця/виробника для ліквідації аварій, для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання.

Якщо споживач відсутній і при цьому немає можливості встановити зв'язок з ним з метою його інформування про необхідність негайного прибуття до приміщення або він відмовляється допустити в займані ним приміщення представників виконавця/виробника і при цьому є об'єктивні підстави вважати, що аварія, неполадки, які унеможливлюють надання житлово-комунальних послуг іншим споживачам, відбулися саме в цих приміщеннях, - доступ у приміщення відбувається без отримання згоди споживача (несанкціонований доступ).

Представник виконавця/виробника попереджає споживача, який присутній, але відмовляється допустити до житла та іншого володіння, про здійснення несанкціонованого доступу.

Під час здійснення несанкціонованого доступу і до повного завершення робіт, визначених частиною сьомою цієї статті, повинні бути присутні: представник виконавця/виробника, представник балансоутримувача/управителя, Національної поліції, аварійно-ремонтної бригади та споживач з будь-якого із суміжних приміщень.

Відповідно до приписів ст.59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

На думку суду, позивачем не доведено у відповідності до ст.ст.73, 74 ГПК України, наявності обставин, які можуть бути підставою для скасування чи визнання недійсними пунктів 2 та 3 Рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.12.2017 №46-ріш.

Отже, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

У відповідності до ст.129 ГПК України, судові витрати у разі відмови в позові підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.238 ГПК України

та підписано суддею 20.08.2018 року.

Суддя М.В. Мавродієва