Провадження № 22-ц/783/1466/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1Я.
Категорія: 2
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Мельничук О.Я.,
суддів Крайник Н.П. і ОСОБА_2
при секретарі Куцик І.Б.
за участю представника Львівської міської ОСОБА_2 ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Львівської міської ради на ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 21 березня 2018 року у справі за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_4, з участю третіх осіб: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, ОСОБА_5 про витребування майна з незаконного володіння, -
В С Т А Н О В И Л А :
21 березня 2018 року в судовому засіданні в суді першої інстанції представник відповідача ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_6 заявив клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої поставити наступні питання: чи змінилась площа нежитлового приміщення по вул. У.Самчука, 4 (приміщення підвалу, позначені на плані цифрами 1-8, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 926854946101) на даний момент у порівнянні із площею цього приміщення станом на 17 травня 2016 року? Якщо так, то вказати внаслідок чого відбулась зміна площі цього приміщення. Чи зазнало вказане приміщення видозмін (переробки, перепланувань, реконструкції) на даний момент у порівнянні із технічним станом приміщення, який існував до 17 травня 2016 року? Якщо так, то вказати внаслідок чого та які саме відбулись видозміни у технічному стані цього приміщення.
В обґрунтування вищевказаного клопотання покликається на те, що об’єктом позову про витребування майна із чужого незаконного володіння може бути річ, яка існує в натурі на момент подання позову. Якщо річ, перебуваючи в чужому володінні, видозмінилася, була перероблена чи знищена, застосовуються зобов’язально-правові способи захисту права власності відповідно до положень Глави 83 ЦК України. Вказує, що починаючи з 17 травня 2016 року спірне приміщення перебувало у власності та володінні у ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та піддавалось видозмінам та переплануванням, що підтверджується технічним паспортом станом на 17 січня 2018 року та довідкою №816 від 10 січня 2018 року.
Ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 21 березня 2018 року призначено у цивільній справі за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_4, з участю третіх осіб: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, ОСОБА_5, про витребування майна з незаконного володіння судову будівельно-технічну експертизу.
На вирішення судовому експерту поставлено наступні питання:
1.Чи змінилась площа нежитлового приміщення по вул. У.Самчука, 4 (приміщення підвалу, позначені на плані цифрами 1-8, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 926854946101) на даний момент у порівнянні із площею цього приміщення станом на 17 травня 2016 року? Якщо так, то вказати внаслідок чого відбулась зміна площі цього приміщення.
2.Чи зазнало вказане приміщення видозмін (переробки, перепланувань, реконструкції) на даний момент у порівнянні із технічним станом приміщення, який існував до 17 травня 2016 року? Якщо так, то вказати внаслідок чого та які саме відбулись видозміни у технічному стані цього приміщення.
Проведення експертизи доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (79024, м.Львів, вул. Липинського, 54).
Провадження по справі зупинено на час проведення експертизи.
Вищезгадану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач – Львівська міська рада. Вважає ухвалу суду незаконною та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права. Звертає увагу, що експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входить до предмету доказування, тобто має значення для справи, а також у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Також звертає увагу, що предметом даного спору є витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь Львівської міської ради об"єкта нерухомого майна – нежитлового приміщення. Жодних доказів, які б вказували на те, що майно втрачене чи знищене, або припинило існувати в розумінні речі визначеної індивідуальними ознаками, в матеріалах справи відсутні. Оскільки таких доказів матеріали справи не містять, то і підстав для призначення експертизи немає. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати оскаржувану ухвали, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Львівської міської ОСОБА_2 підлягає до задоволенню із наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу про призначення судової будівельно-технічної експертизи з поставленням на її вирішення питань:
1.Чи змінилась площа нежитлового приміщення по вул. У.Самчука, 4 (приміщення підвалу, позначені на плані цифрами 1-8, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 926854946101) на даний момент у порівнянні із площею цього приміщення станом на 17 травня 2016 року? Якщо так, то вказати внаслідок чого відбулась зміна площі цього приміщення?
2.Чи зазнало вказане приміщення видозмін (переробки, перепланувань, реконструкції) на даний момент у порівнянні із технічним станом приміщення, який існував до 17 травня 2016 року?
Якщо так, то вказати внаслідок чого та які саме відбулись видозміни у технічному стані цього приміщення; суд виходив з тих обставин, що представником відповідача обґрунтовано необхідність проведення експертного дослідження і для з’ясування обставин, що мають значення для справи необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань, виходячи із наданих доказів.
З такими висновками колегія суддів не погоджується і вважає, що така ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції з наступних обставин.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частинами 1-3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі "Ващенко проти України" від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами зокрема - висновками експертів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Згідно з ч.1 ст.102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з"ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до п.17 Постанови Пленуму "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду" № 5 від 12 червня 2009 року, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
Відповідно до частини 1, 3, 4 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Частиною 1 статті 104 ЦПК України встановлено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві висунуто вимоги щодо витребування з незаконного володіння ОСОБА_4 об"єкт нерухомого майна – нежитлове приміщення (підвал) загальною площею 74,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Самчука, 4 (реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 926854946101) та зобов"язання повернути вказане майно за актом прийняття-передачі територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради, а також скасування рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на об"єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення (підвал) загальною площею 74,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Самчука, 4 (реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 926854946101).
Однак на судову будівельно-технічну експертизу винесено питання щодо зміни площі нежитлового приміщення по вул. У.Самчука, 4 в м.Львові (приміщення підвалу, позначені на плані цифрами 1-8, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 926854946101) на даний момент у порівнянні із площею цього приміщення станом на 17 травня 2016 року, що ніяким чином не стосується правовідносин з приводу витребування такого приміщення та скасування рішення про державну реєстрацію.
Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які б викликали сумнів, що витребовуване майно збережене в натурі. Жодних доказів, які б вказували на те, що майно втрачене чи знищене, або припинило своє існування в розумінні речі визначеної індивідуальними ознаками, в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, ухвала Галицького районного суду міста Львова від 21 березня 2018 року є такою, що винесена передчасно та з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Львівської міської ради - задовольнити.
Ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 21 березня 2018 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 27 липня 2018 року.
Головуючий : О.Я. Мельничук
Судді: Н.П. Крайник
ОСОБА_2