Справа № 388/313/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2018 року Долинський районний суд Кіровоградської області
у складі: головуючого – судді Баранського Д.М.,
за участю секретаря Поліщук Т.І.,
представника ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійний вимог на предмет спору: приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним, –
ВСТАНОВИВ:
У березні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з цим позовом, посилаючись на те, що була власником земельної ділянки площею 24,9254 га, кадастровий номер 3521987800:02:000:3739, що знаходиться на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області право власності на яку посвідчено державним актом на право приватної власності на землю серії І-КР № 017941, виданий 17 квітня 2001 року Суходільською сільською радою Долинського району Кіровоградської області.
15 вересня 2005 року позивачка усно із ОСОБА_4 уклала договір доручення на підставі якого було видано довіреність, що посвідчена приватним нотаріусом Новгородківського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_6, зареєстрована у реєстрі за № 1822. Цією довіреністю позивачка уповноважила ОСОБА_4 бути представником в усіх підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності, у тому числі з правом користуватись та розпоряджатись земельною ділянкою, що на праві приватної власності належала їй згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії І-КР № 017941, виданого 17 квітня 2001 року Суходільською сільською радою Долинського району Кіровоградської області. У той час довіреність видавалась з метою підготувати документи необхідні для укладення договору оренди землі.
15 березня 2012 року ОСОБА_4 діючи в інтересах ОСОБА_2 на підставі вищезазначеної довіреності уклав з товариством з додатковою відповідальністю «НЕОАЛЬЯНС» договір оренди землі, який було зареєстровано 2 серпня 2012 року за № 3521290004000799.
19 червня 2017 року ОСОБА_2 отримавши відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків ДФС України про суми виплачених їй доходів виявила, що у квітні 2016 року невідомим суб’єктом підприємницької діяльності задекларовано виплату на її користь грошових коштів у розмірі 812173,68 грн. Зазначено про дохід від продажу (обміну) нерухомості.
13 вересня 2017 року позивачкою отримано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 97165862, згідно з якою земельна ділянка площею 24,9254 га, кадастровий номер 3521987800:02:000:3739 перебуває у власності ОСОБА_3, оскільки 7 грудня 2016 року приватним нотаріусом посвідчено договір міни, зареєстрований у реєстрі за № 836.
Зі змісту вищезазначеного договору видно, що ОСОБА_3 через представника передала ОСОБА_2 також через представника, а нею прийнято у власність належну ОСОБА_3 на праві приватної власності земельну ділянку площею 0,01 га, що знаходиться на території Новгородківської селищної ради Новгородківського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3523455100:02:003:1118, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в обмін на належну ОСОБА_2 земельну ділянку площею 24,9254 га, що знаходиться на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521987800:02:000:3739, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Позивачка зазначає, що оборотоздатність земельних ділянок, що перебувають у власності громадян для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв) є обмеженою.
ОСОБА_2 вказує, що міна земельних ділянок відбулася 7 грудня 2016 року, тобто після видачі державного акта на право приватної власності на землю. Внаслідок цього правочину вона фактично позбулася права власності на свій виділений в натурі земельний пай в обмін на право власності на частку сформованого та виділеного в натурі паю ОСОБА_3 Внаслідок цього ОСОБА_3 зберегла своє право власності на більш ніж 99 % виділеного їй паю на місцевості, набувши право власності на значно більший за площею земельний пай, що знаходиться в іншому районі Кіровоградської області.
За таких обставин не можна вважати, що на підставі оспорюваного правочину відбувся обмін земельних ділянок за схемою «пай на пай».
Позивачка вважає, що вищезазначені обставини дають підстави визнати недійсним оспорюваний правочин.
У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2, ОСОБА_1 позов підтримав за обставин зазначених у ньому, попросив позов задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_7 у судове засідання не з’явились, повідомлялись про місце та час розгляду справи, про причину неявки не повідомили, заяву про розгляд справи за їх відсутності не надіслали, а також не надіслали до суду відзив на позов.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився, повідомлявся про місце та час розгляду справи, про причину неявки не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надіслав, відзив на позов також не надіслав.
Приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_5 у судове засідання не з’явилась, повідомлялась про місце та час розгляду справи, про причину неявки не повідомила, заяву про розгляд справи за її відсутності не надіслала, письмових пояснень щодо позову також не надіслала.
Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову частково з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом установлено, що ОСОБА_2 згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії І-КР № 017941, виданим 17 квітня 2001 року мала у власності земельну ділянку площею 24,93 га на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 5).
15 вересня 2005 року ОСОБА_2 видано ОСОБА_4 довіреність, що посвідчена приватним нотаріусом Новгородківського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_6, зареєстрована у реєстрі за № 1822. Цією довіреністю ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_4, зокрема користуватися та розпоряджатися належною їй згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії І-КР № 017941, виданим 17 квітня 2001 року Суходільською сільською радою Долинського району Кіровоградської області земельною ділянкою площею 24,93 га (а. с. 6).
7 грудня 2016 року між ОСОБА_3 через представника ОСОБА_8 (далі – Сторона 1) та ОСОБА_2 через представника ОСОБА_4 (далі – Сторона 2) укладено договір міни земельних ділянок, що посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_5, зареєстрованого у реєстрі за № 836 (а. с. 10-12) (далі – Договір).
7 грудня 2016 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено записи про право власності, що виникло за Договором, номер запису про право власності: 17879164, номер запису про право власності: 17878916 (а. с. 8, 9).
За цим Договором, Сторона 1 передає у власність Сторони 2, а Сторона 2 приймає у власність належну Стороні 1 на праві приватної власності земельну ділянку площею 0,01 га, що знаходиться на території Новгородківської селищної ради Новгородківського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3523455100:02:003:1118, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в обмін на належну Стороні 2 на праві приватної власності земельну ділянку площею 24,9254 га, що знаходиться на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521987800:02:000:3739, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Сторона 2 передає у власність Стороні 1, а Сторона 1 приймає у власність належну Стороні 2 на праві власності земельну ділянку площею 24,9254 га, що знаходиться на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521987800:02:000:3739, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в обмін на належну Стороні 1 на праві власності земельну ділянку площею 0,01 га, що знаходиться на території Новгородківської селищної ради Новгородківського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3523455100:02:003:1118, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. В результаті міни (обміну), що здійснюється за цим договором: Сторона 1 набуває право власності на земельну ділянку площею 24,9254 га, що знаходиться на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521987800:02:000:3739, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; Сторона 2 набуває право власності на земельну ділянку площею 0,01 га, що знаходиться на території Новгородківської селищної ради Новгородківського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3523455100:02:003:1118, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Встановлена ст. 204 ЦК України презумпція правомірності правочину може бути спростована в судовому порядку.
Як передбачено ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, що встановлені чч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави, суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до змісту ст. ст. 177, 181 ЦК України, ст. 79 ЗК України земельна ділянка являється об’єктом цивільних прав.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 178 ЦК України, об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.
Згідно з пп. «б» п. 15 Перехідних положень ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2017 року, не допускається купівля - продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення(викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.
Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продажа або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених пп. "а" та "б" п. 15 Перехідних положень ЗК України, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).
Таким чином оборотоздатність земельних ділянок, які перебувають у власності громадян для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв) є обмеженою.
Громадяни можуть отримувати земельні ділянки у власність з підстав та в порядку, визначеними положеннями ЗК України.
Міна (обмін) земельних часток (паїв) відповідно до вимог закону є цивільно-правовою угодою, яка, однак, може укладатися та реалізовуватись лише у порядку, передбаченому в Законі України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (далі – ОСОБА_9 № 899-IV).
ОСОБА_9 застосовується лише одноразово при переведенні земельної ділянки (паю) з невизначеними межами в закріплену на місцевості земельну ділянку з конкретним цільовим призначенням.
Статтею 14 цього Закону передбачено, що в разі якщо власник земельної ділянки, яка знаходиться всередині єдиного масиву, що використовується спільно власниками земельних ділянок чи іншими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виявляє бажання використовувати належну йому земельну ділянку самостійно, він може обміняти її на іншу земельну ділянку на межі цього або іншого масиву. Обмін земельними ділянками здійснюється за згодою їх власників відповідно до закону та посвідчується нотаріально.
Пунктом 2 ст. 15 «Прикінцеві положення» цього Закону зобов’язано Кабінет Міністрів України розробити рекомендації щодо обміну земельними ділянками, одержаними власниками земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).
На реалізацію цієї норми Закону Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 листопада 2003 року № 288 було затверджено рекомендації щодо обміну земельними ділянками, згідно з підпунктами 3, 5 яких власник земельної ділянки, яка знаходиться всередині єдиного масиву, що використовується спільно з власниками земельних ділянок чи іншими особами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, звертається усно або письмово до власника іншої земельної ділянки на межі цього або іншого масиву, на яку він бажає обміняти свою земельну ділянку, із пропозицією укласти договір міни земельних ділянок. Оскільки обмін земельними ділянками здійснюється за згодою їх власників, то у разі відхилення пропозиції укласти договір міни земельних ділянок власник земельної ділянки, який виявив бажання її обміняти, має право звернутись із зазначеною вище пропозицією до власника іншої земельної ділянки на межі цього або іншого масиву. У разі прийняття пропозиції власником іншої земельної ділянки щодо обміну земельними ділянками власники земельних ділянок укладають договір міни земельних ділянок. Договір міни земельних ділянок укладається відповідно до вимог Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України. Право власності на земельну ділянку за договором міни виникає після нотаріального посвідчення договору міни земельних ділянок, одержання документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, та його державної реєстрації.
Частиною 1 ст. 5 Закону № 899-IV встановлено, що матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників, оформлюють сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) до моменту видачі державних актів на право власності на земельну ділянку.
Отже, законодавець передбачив декілька підстав отримання у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення, зокрема як земельний пай при приватизації сільськогосподарських підприємств для ведення товарного сільськогосподарського виробництва або як землі для ведення сільського господарства.
Зазначеною нормою право на обмін земельних часток (паїв) можна реалізувати в період між проведенням зборів власників земельних часток (паїв) щодо розподілу земельних ділянок та видачею їхнім власникам державних актів на право власності на землю.
Законодавець не закріпив у ЗК України чи інших законах України порядок міни земельних часток (паїв) в інших випадках.
Отже, аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що обміняними можуть бути тільки земельні ділянки за схемою «пай на пай» та лише у випадку, передбаченому статтею 14 Закону № 899-IV.
До вищезазначеного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 12 жовтня 2016 року, справа № 6-464цс16.
У цій справі спірний договір міни землі укладений 7 грудня 2016 року, тобто пізніше видачі державного акта від 17 квітня 2001 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23 грудня 2015 року.
Оскільки спірний договір міни земельних ділянок укладено в період дії заборони на відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв) та з порушенням вимог Закону № 899-IV, відповідно є підстави для визнання цього правочину недійсним.
Окремо слід зазначити, що правовідносини за спірним договором міни земельних ділянок від 7 грудня 2016 року виникли між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а тому пред’явлення останньою позовних вимог про визнання цього правочину недійсним до ОСОБА_4, який не є стороною цього договору є необґрунтованим, відповідно у позові до нього слід відмовити.
За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
ОСОБА_2 у цій справі понесла судові витрати зі сплати судового збору, що підлягають стягненню з ОСОБА_10 на її користь пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 14, 15 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», ст. 79, пп. «б» п. 15 Прикінцевих положень ЗК України, ст. ст. 177, 178, 181, 203, 204, 215 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, –
ВИРІШИВ:
Задовольнити частково позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійний вимог на предмет спору: приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним.
Визнати недійсним договір міни земельних ділянок кадастровий номер 3523455100:02:003:1118 та кадастровий номер 3521987800:02:000:3739, укладений 7 грудня 2016 року між ОСОБА_3 від імені якої діяв представник ОСОБА_8 та ОСОБА_2 від імені якої діяв представник ОСОБА_4, що посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований у реєстрі за № 836.
У позові до ОСОБА_4 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, 25006, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4) 352,40 грн (триста п’ятдесят дві гривні сорок копійок) понесених судових витрат.
Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлений 11 липня 2018 року.
Суддя Долинського районного суду
ОСОБА_11
