Справа № 350/1850/17
Провадження № 22-ц/779/777/2018
Категорія 39
Головуючий у 1 інстанції Бейко А. М.
Суддя-доповідач Матківський
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2018 року м. Івано-Франківськ
Апеляційний суд Івано-Франківської області у складі колегії суддів:
головуючого Матківського Р.Й.
суддів Бойчука І.В., Горейко М.Д.
секретаря Петріва Д.Б.
з участю апелянта ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно, з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 20 квітня 2018 року, ухваленого суддею Бейком А.М., -
в с т а н о в и в:
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та просив ухвалити рішення про визнання за ним права власності домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 у порядку спадкування.
Заявлені вимоги позивач обґрунтував тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт. Брошнів-Осада, Рожнятівського району в родині ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Від спільного проживання у шлюбі в батьків народилося троє дітей - він, брат ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та брат ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_2, який померІНФОРМАЦІЯ_5
ІНФОРМАЦІЯ_7 помер батько ОСОБА_6, а ІНФОРМАЦІЯ_6 померла мати ОСОБА_7 На день смерті матері ОСОБА_7 належав житловий будинок та господарські споруди по АДРЕСА_1. Для оформлення спадщини він звернувся до нотаріуса, однак отримав відмову у зв'язку з відсутністю документів про право власності на спадкове домоволодіння.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України має право на спадщину усього майна матері як спадкоємець першої черги.
У грудні 2017 року ОСОБА_3 звернувся в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_5 та просив ухвалити рішення про визнання за ним права власності на ? частину спадкового будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1.
Заявлені вимоги позивач обґрунтував тим, що він ІНФОРМАЦІЯ_4 народився у смт. Брошнів-Осада Рожнятівського району та проживає і на даний час.
Його батько, ОСОБА_8, народився і проживав до смерті в АДРЕСА_1, який зі своїм братом позивачем-відповідачем у справі ОСОБА_1 у рівних долях успадкували спірне будинковолодіння після смерті своєї матері ОСОБА_7
ІНФОРМАЦІЯ_5 батько ОСОБА_8 помер, і після його смерті відкрилась спадщина на ? частину зазначеного будинковолодіння. Бажаючи оформити прийняття спадщини юридично та отримати свідоцтво про право на спадщину, звернувся з заявою до нотаріальної контори, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність документа про право власності на спадкове будинковолодіння.
Не заперечує, що позивач-відповідач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом, однак має право тільки на ? частину спадкового домоволодіння.
Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 20 квітня 2018 року первісний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано за ним право власності на ? частину домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1.
Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено.
Визнано за ним право власності на на ? частину будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1.
На дане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення його позовних вимог в повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.
Апелянт у скарзі зазначає, що судове рішення не відповідає обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення справи, не ґрунтується на доказах, досліджених в процесі розгляду справи, ухваленого з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Апелянт у скарзі зазначає, що проживав у спадковому домоволодінні з матірю до її смерті, доглядав її та поніс витрати на поховання. Заповіт на його користь вона скласти не встигла.
Суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин частину 1 статті 1276 ЦК України, згідно якої, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
Суд не врахував, що згідно частини 2 статті 1276 ЦК України, право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.
Його брат ОСОБА_8, батько позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3, помер через 10 років після смерті їхньої матері. Тому в даному випадку спадкова трансмісія не підлягає застосуванню.
Не відповідають дійсності і доводи ОСОБА_3, що він є спадкоємцем першої черги, оскільки він є внуком спадкодавця. Згідно ч.1 ст. 1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Батько ОСОБА_3 пережив батьків, тому він не має права на спадкування за правом представлення.
Крім цього, його брат ОСОБА_8 з часу смерті матері з травня 2006 року не заявляв претензій до спірного домоволодіння та не звертався за оформленням спадщини.
Вислухавши доповідача, доводи апелянта та його представника, які вимоги скарги підтримали, представника позивача за зустрічним позовом, який заперечив вимоги апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення первісного позову та задовольняючи в повному обсязі зустрічний позов, суд першої інстанції встановив, що після смерті спадкодавця ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 її домоволодіння успадкували у рівних долях ОСОБА_1 та ОСОБА_8, а після смерті останнього - його син ОСОБА_3 ОСОБА_5 спадщину після смерті матері ОСОБА_7 не прийняв, як і не звертався у встановлений законом строк до державного нотаріуса про прийняття спадщини після смерті матері. Тому суд дійшов висновку про визнання права власності за ОСОБА_1 на половину спадкового майна як спадкоємцем першої черги, а за ОСОБА_3 право власності на іншу половину спадкового майна у зв'язку з тим, що має право на частину, яку не встиг прийняти його батько ОСОБА_9 у порядку спадкової трансмісії.
Однак, колегія суддів вважає, що висновок суду про право позивача ОСОБА_3 на спадкування частини спадкового майна після смерті свого батька ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 у порядку спадкової трансмісії зроблено при неповному зєясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду у цій частині не відповідають обставинам справи, порушено норм матеріального права, що є підставою для його скасування і ухвалення нового судового рішення.
Відповідно до ст. 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За статтею 367 ЦПК, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що на момент смерті до складу сім'ї спадкодавця ОСОБА_7 входили ОСОБА_8 та ОСОБА_1, що підтверджується копією відповіді Брошнів-Осадської селищної ради за №129/02-32 від 02 червня 2017 року(а.с.7).
Копіями свідоцтв про смерть підтверджено, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_7, а ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.9, 10).
Копією свідоцтва про смерть (а.с.11) підтверджено, що ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в смт.Брошнів-Осада, Рожнятівського району.
Державним нотаріусом відмовлено ОСОБА_1 12 травня 2017 року, а ОСОБА_3 09 листопада 2016 року у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері через відсутність документа власності на спадкове будинковолодіння (а.с.16-17).
Копією свідоцтва про народження підтверджено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у сім'ї ОСОБА_8 та ОСОБА_10 (а.с.32).
Загальні положення про спадкування визначені главою 84 ЦК України.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина третя статті 1222, частина перша статті 1220, частина перша статті 1270 ЦК України).
Відповідно до статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Апеляційним судом витребувано з Першої Рожнятівської державної нотаріальної контори копії спадкових справ, заведених 12 травня 2017 року за № 132 та 09 листопада 2016 року за №322 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_7
Копіями вищевказаних спадкових справ підтверджено факт звернення до державної нотаріальної контори тільки ОСОБА_1, ОСОБА_3 та його матері, яка відмовилась від спадщини на його користь. ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 не звертався до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Однак до позовної заяви ОСОБА_1 подав довідку про те, що до складу сім'ї на час смерті матері входили він та його брат ОСОБА_8, які зареєстровані у спадковому господарстві. Оглянутою у засіданні апеляційного суду та копією будинкової книги, що знаходиться у матеріалах спадкової справи підтверджено, що ОСОБА_8 з 20 лютого 1998 року та дня смерті був зареєстрований і проживав у спадковому домоволодінні, тому на день відкриття спадщини після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_6 прийняв її відповідно до ст. 1268 ЦК України і не заявляв про відмову від неї. Відповідач ОСОБА_5спадщину після смерті матері не приймав та подав до суду першої інстанції заяву, що на спадщину батьків не претендує.
Відповідно до статті 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.
Однак у даній справі, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про застосування до спірних правовідносин положень статті 1276 ЦК України, не врахувавши, що спадкоємець ОСОБА_8, як і позивач ОСОБА_1 прийняли спадщину після смерті матері, тому не можна вважати, що син померлого ОСОБА_8 мав право на спадкування у порядку спадкової трансмісії.
ОСОБА_3 згідно спадкової справи у встановлений законом строк прийняв спадщину після смерті батька, який мав право на ? частину спадкового домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 після смерті матері як спадкоємець першої черги. Тому позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_3 згідно ст. 1261 ЦК України належить право на спадкування за законом як дитині після смерті батька ОСОБА_8, а не згідно ст. 1276 ЦК України у порядку спадкової трансмісії, як помилково вважав суд першої інстанції.
У поданій зустрічній позовній заяві ОСОБА_3 не обґрунтовував заявлені вимоги прийняттям спадщини у порядку спадкової трансмісії, а у порядку спадкування за законом як спадкоємець першої черги.
Аналізуючи зазначені докази, колегія суддів вважає, що кожен із позивачів, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають право на ? частину спадкового домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 як спадкоємці першої черги за законом.
Не може бути визнано право власності за ОСОБА_1 право власності на все спадкове домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що його половину успадкував його брат ОСОБА_8, і після його смерті право за законом на це майно набув його син ОСОБА_3 як спадкоємець першої черги.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 20 квітня 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серія НОМЕР_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 право власності на ? частину спадкового домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1.
У задоволенні іншої частини заявлених вимог ОСОБА_1 відмовити.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серія НОМЕР_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 право власності на ? частину спадкового будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1, Рожнятівського району Івано-Франківської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17.07.2018 року.
Головуючий : Р.Й. Матківський
Судді: І.В. Бойчук
М.Д. Горейко
