КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 826/9056/17 Головуючий у 1-й інстанції -судді Качур І.А., суддів: Келеберда В.І., Амельохіна В.В.
Суддя-доповідач - Земляна Г.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Ісаєнко А.Ю., Лічевецького І.О.
за участю секретаря Данилюк Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Позитив - В»
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року
у справі №826/9056/17 (розглянутої у порядку письмового провадження)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Позитив - В»
до відповідача Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України
про визнання протиправним та скасування наказу про анулювання ліцензії,
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Позитив - В» звернулось до суду з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просила визнати протиправним і скасувати наказ №25-Л від 09.06.2017 про анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорії складності.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно анульовано ліцензію на будівництво об'єктів та були відсутні правові підстави для складення акту планової перевірки про відмову суб'єкта будівельної діяльності від проведення органом ліцензування перевірки від 08.06.2017, оскільки чинним законодавством не передбачено обов'язок суб'єкта ліцензування надавати безпосередньо до органу ліцензування будь - які документи на підставі направленого повідомлення про проведення планової перевірки.
Також позивач посилався на те, що у зазначений в повідомленні № 10/26-7/1205/08-79 від 12.05.2017 термін з 01.06.2017 по 08.06.2014 посадові особи Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України не проводили перевірки з виїздом за адресою місцезнаходження позивача. Крім того позивач зазначив, що направлення на здійснення планової перевірки від 31.05.2017 вручено директору позивача Сєдову С.С. 01.06.2017, під час виїзду посадової особи Департаменту за зазначеною адресою з метою проведення перевірки, про що свідчить підпис на вказаному направленні.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції України було безпідставно анульовано ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорії складності, на підставі відмови ліцензіата у проведені перевірки органом ліцензування. А також неповному з'ясуванні судом першої інстанції всіх обставин справи.
Відповідачем було подано відзив (заперечення) на апеляційну скаргу в якому зазначено, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції й прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом при винесенні рішення норм процесуального та матеріального права.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечував та просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити з огляду на її необґрунтованість та безпідставність, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315, статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України №395 від 14.03.2017 "Про затвердження плану перевірок додержання суб'єктами господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорій складності на ІІ квартал 2017 рік" було затверджено проведення перевірку ТОВ "Позитив - В" за адресою: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 2-А, щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єкті, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками.
31 травня 2017 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві на адресу ТОВ «Позитив - В» було надіслано направлення про здійснення Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві планової перевірки щодо додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів ІV та V категорії складності.
08 червня 2017 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві було складено акт за результатами проведеної планової перевірки додержання суб'єктами господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорій складності.
09 червня 2017 року наказом Державної архітектурно-будівельної інспекцією України № 25-Л "Про результати розгляду питань щодо ліцензування" анульовано ТОВ "Позитив - В" ліцензію у зв'язку з виявленими порушеннями ліцензійних умов провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів IV та категорій складності, на підставі відповідного акту перевірки суб'єктам господарювання згідно з додатком 5 до наказу.
Вважаючи такий наказ відповідача в частині щодо нього протиправним Товариство з обмеженою відповідальністю «Позитив - В» звернулось до суду з даним позовом за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, прийшов до висновку про обґрунтованість дій відповідача щодо анулювання позивачу ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорії складності.
Однак колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до абзацу 5 ст. 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензіат - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Згідно абзацу 10 ст. 1 цього Закону орган ліцензування - орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, уповноважений законом державний колегіальний орган, спеціально уповноважений виконавчий орган рад для ліцензування певних видів господарської діяльності.
Абзацом 1 п. 3 Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1396 від 05.12.2007 року (далі - Порядок 1396) передбачено, що ліцензування будівельної діяльності та контроль за додержанням ліцензійних умов здійснюється Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - орган ліцензування).
Згідно з п.п. 8 п. 4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України № 439/2011 від 08.04. 2011 Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює в межах своїх повноважень державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури.
Відповідно до ст.20 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» Державний нагляд за додержанням органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"
Відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698 нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі (далі - головні інспектори будівельного нагляду) шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.
Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.
Основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності;
2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів;
3) притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.
Із системного аналізу вищезазначених норм законодавства, вбачається, що позивач, отримавши ліцензію на здійснення будівельних робіт IV-V категорії складності, являється ліцензіатом у розумінні абзацу 5 ст. 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», а, отже є об'єктом державного контролю (нагляду) за додержанням ліцензійних умов.
Нормами статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Планові перевірки проводяться на підставі наказу Держархбудінспекції та направлення на проведення перевірки.
У разі недопущення об'єктом нагляду посадових осіб Держархбудінспекції до проведення перевірки складається акт.
Пунктом 15 Порядку № 553 передбачено, що форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.
Пунктом 1 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 240 від 15.05.2012 «Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» затверджено форму акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил згідно з додатком 1 та форму акта про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій згідно з додатком 2.
Нормами статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» анулюванням ліцензії є позбавлення ліцензіата права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про анулювання його ліцензії.
Ліцензія вважається анульованою з дня, коли ліцензіат дізнався чи повинен був дізнатися про анулювання ліцензії, але у строк, не менший за один тиждень з дня прийняття органом ліцензування рішення про анулювання виданої йому ліцензії.
Підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є:
1) заява ліцензіата про анулювання власної ліцензії. Не є підставою для анулювання ліцензії заява ліцензіата про анулювання його ліцензії, що подана після видання органом ліцензування розпорядчого документа про проведення перевірки додержання таким ліцензіатом вимог ліцензійних умов і до закінчення строку:
-перевірки та усунення порушень ліцензійних умов (у разі їх наявності);
-у тридцять робочих днів після спливу терміну виконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов (крім випадку видання протягом цього строку органом ліцензування розпорядчого документа про проведення позапланової перевірки виконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов);
2) набрання чинності рішенням органу ліцензування про анулювання ліцензії або скасування такого рішення спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування;
3) наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи (державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця), крім випадку та строку, передбачених частиною четвертою статті 15 цього Закону;
4) подання копії свідоцтва про смерть фізичної особи - підприємця (у разі відсутності правонаступника);
5) акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, встановлених для виду господарської діяльності;
6) акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов. Повторним порушенням ліцензіатом ліцензійних умов вважається вчинення ним протягом двох років з дня видання органом ліцензування розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов нового порушення хоча б однієї з вимог ліцензійних умов, щодо якої видавалося таке розпорядження;
7) акт про виявлення недостовірності даних у документах, поданих суб'єктом господарювання разом із заявою про отримання ліцензії;
8) акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування. Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається недопуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування, відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об'єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки);
9) акт про документальне підтвердження встановлення факту контролю (вирішального впливу) за діяльністю ліцензіата осіб інших держав, що здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України", та (або) дії яких створюють умови для виникнення воєнного конфлікту, застосування воєнної сили проти України;
10) несплата за видачу ліцензії відповідно до частини другої статті 14 цього Закону.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось відповідачем, ТОВ «Позитив-В» було анульовану ліцензію на здійснення господарської діяльності на підставі п.8 у зв'язку з не допуском позивачем посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов. Та на підтвердження зазначених тверджень здійснено посилання на акт Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 08.06.2017 складений за результатами проведення планової перевірки (а.с. 12).
Проте колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими та такими, що не відповідають обставинам справи.
Відповідно до абзацу 11 пункту 20 Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1396 від 05.12.2007 підставами для анулювання ліцензії є акт про відмову суб'єкта будівельної діяльності від проведення органом ліцензування перевірки.
Пунктом 8 частини другої статті 16 Закону України підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування. Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається не допуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування, відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об'єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки).
Таким чином, підставою для анулювання ліцензії, у тому числі, є акт про відмову суб'єкта будівельної діяльності від проведення органом ліцензування перевірки, який складається у випадку не допуску уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування, відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об'єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки).
Водночас Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №240 від 15.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 04.07.2012 №1116/21428 затверджено форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно зазначеного наказу форма акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій затверджено згідно з додатком №2. Зазначена форма має назву «Акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій» та певну форму.
Колегія суду апеляційної інстанції звертає увагу, що матеріали справи такого акту визначеної форми відповідно до Додатку №2 затвердженого Наказом №240 від 15.05.2012 не містять.
До матеріалів справи долучено акт про відмову ліцензіата у проведені перевірки органом ліцензування №б/н від 08.06.2017, в якому зазначено, що комісією у складі посадових осіб Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві за результатами планової перевірки ТОВ «ПОЗИТИВ-В» були виявлені такі порушення: підприємством не надано документи у визначений для перевірки термін (а.с. 64).
Однак, в оскаржуваному наказі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України №25-Л від 09.06.2017 підставою для анулювання ліцензії було визначено недопуск відповідача до проведення планової перевірки. Водночас належних доказів про недопуск позивачем працівників Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України матеріали справи не містять.
З огляду на встановлені обставини колегія судів приходить до висновку, що Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції України безпідставно анулював позивачу ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорії складності.
Посилання представника відповідача на ті обставини, що комісією Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України було здійснено перевірку 08.06.2017 та надання як доказ фотознімку будівлі за адресою вул. Новостянстинівська, 2а, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки зазначені обставини жодним чином не підтверджують факту здійснення перевірки 08.06.2017.
Водночас позивачем було надано надіслане електронне повідомлення, що з 01.06.2017 по 08.06.2017 для проведення планової перевірки щодо додержання ТОВ "ПОЗИТИВ-В" ліцензійних умов працівників Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України не з'являлось.
Крім того, вважаючи, що в діях робітників Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України наявні ознаки кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.1 с. 364 Кримінального кодексу України (зловживання службовим становищем) та ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України (службове підроблення) ТОВ "ПОЗИТИВ-В" звернулось до Київської місцевої прокуратури №5 з заявою про вчинене кримінальне правопорушення.
За наслідком такого звернення позивача 13.12.2017 уповноважені особи Київської місцевої прокуратури №5 внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017101050000233 і розпочали досудове розслідування.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову та визнання протиправним і скасування пункту 36 Додатку №5 до наказу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України №25-Л від 09.06.2017 в частині анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорії складності Товариству з обмеженою відповідальністю «Позитив - В».
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Оскільки ТОВ «ПОЗИТИВ-В» було заявлено у своїх позовних вимогах про скасування наказу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України №25-Л від 09.06.2017 в цілому, а зазначений наказ містить інформацію та розпорядження не лише щодо позивача, колегія суддів вважає за доцільним задовольнити позовні вимоги в частині, що стосується порушення прав позивача, а саме скасувати пункт 36 Додатку №5 до наказу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України №25-Л від 09.06.2017 в частині анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорії складності Товариству з обмеженою відповідальністю «Позитив - В».
Відповідно до ч.6 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
При цьому, згідно з ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 вказаної статті передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки за поданий позивачем позов, апеляційну скаргу було сплачено судовий збір у розмірі 4000 грн. (1600+2400), то стягненню на користь позивача за рахунок відповідача підлягає сума 4000 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 242, 246, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Позитив - В» - задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року - скасувати.
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Позитив - В» до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу про анулювання ліцензії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункт 36 Додатку №5 до наказу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України №25-Л від 09.06.2017 в частині анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорії складності Товариству з обмеженою відповідальністю «Позитив - В».
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Позитив - В» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2-а код ЄДРПОУ 38897504) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Л.Українки, 26) судові витрати у розмірі 4000 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст.329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В. Земляна
Судді : Ю.А. Ісаєнко
І.О. Лічевецький
Повний текст постанови виготовлено 11 липня 2018 року.
